Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Hypertension" №5-6 (67-68), 2019

Back to issue

Cardiovascular manifestations in patients with antiphospholipid syndrome: issues of diagnosis and management

Authors: Головач І.Ю.(1), Єгудіна Є.Д.(2)
(1) — Клінічна лікарня «Феофанія» Державного управління справами, м. Київ, Україна
(2) — Клініка сучасної ревматології, м. Київ, Україна

Categories: Cardiology

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Антифосфоліпідний синдром (AФС) являє собою автоімунне системне захворювання, що характеризується рецидивуючими тромботичними подіями і/або патологією вагітності, асоційоване з наявністю антифосфоліпідних антитіл (aФЛ-АТ). Інші можливі клінічні прояви, асоційовані з аФЛ-АТ, представлені залученням серцево-судинної системи. Патогенетичні особливості цього клінічного стану імунологічно опосередковані і/або пов’язані з підвищеним ризиком тромбоутворення та можуть буті пояснені такими механізмами, як запалення, активація комплементу й тромбоцитів. Залучення серцево-судинної системи при АФС включає широкий спектр клінічних проявів: аномалії клапанів (небактеріальні вегетації, потовщення їх і дисфункція), ішемічну хворобу серця, внутрішньосерцевий тромбоз і прискорений коронарний атеросклероз. Крім того, АФС також може викликати пошкодження міокарда, легеневу артеріальну гіпертензію, дисфункцію лівого і правого шлуночка. Серед усього цього спектра залучення клапанів є найбільш поширеним проявом кардіоваскулярної патології у пацієнтів з АФС і становить близько 30 %. Через високу поширеність залучення серця при АФС клініцисти повинні знати про цю патологію з метою зменшення частоти серцево-судинних ускладнень, а профілактичні стратегії мають бути збалансовані на основі глобального профілю ризику розвитку серцево-судинних захворювань.

Антифосфолипидный синдром (AФС) представляет собой аутоиммунное системное заболевание, характеризующееся рецидивирующими тромботическими событиями и/или патологией беременности, ассоциированное с наличием антифосфолипидных антител (aФЛ-АТ). Другие возможные клинические проявления, ассоциированные аФЛ-АТ, представлены вовлечением сердечно-сосудистой системы. Патогенетические особенности этого клинического состояния иммунологически опосредованы и/или связаны с повышенным риском тромбообразования и могут быть объяснены такими механизмами, как воспаление, активация комплемента и тромбоцитов. Вовлечения сердечно-сосудистой системы при АФС включают широкий спектр клинических проявлений: аномалии клапанов (небактериальные вегетации, утолщение их и дисфункция), ишемическую болезнь сердца, внутрисердечный тромбоз и ускоренный коронарный атеросклероз. Кроме того, АФС также может вызвать повреждение миокарда, легочную артериальную гипертензию, дисфункцию левого и правого желудочка. Среди всего этого спектра вовлечение клапанов является наиболее распространенным проявлением кардиоваскулярной патологии у пациентов с АФС и составляет около 30 %. Из-за высокой распространенности вовлечения сердца при АФС клиницисты должны знать об этой патологии с целью уменьшения частоты сердечно-сосудистых осложнений, а профилактические стратегии должны быть сбалансированы на основе глобального профиля риска развития сердечно-сосудистых заболеваний.

Antiphospholipid syndrome (APS) is an autoimmune systemic disease characterized by recurring thrombotic events and/or pregnancy pathology associated with the presence of antiphospholipid antibodies. Other possible clinical manifestations associated with antiphospholipid antibodies are represented by the cardiovascular system involvement. The pathogenetic features of this clinical condition are immunologically mediated and/or associated with an increased risk of thrombosis and may be explained more clearly by mechanisms such as inflammation, complement and thrombocyte activation. Involvement of the cardiovascular system in APS includes a wide range of clinical manifestations: valve abnormalities (non-bacterial vegetation, thickening and dysfunction), coronary heart disease, intracardiac thrombosis and accelerated coronary atherosclerosis. In addition, APS can also cause myocardial damage, pulmonary hypertension, left and right ventricular dysfunction. Among this spectrum, valve involvement is the most common manifestation of cardiovascular disease in patients with APS and is about 30 %. Due to the high prevalence of cardiac involvement in APS, clinicians should have a high suspicion index in order to reduce the incidence of cardiovascular complications. Prevention strategies need to be balanced based on the global risk profile for cardiovascular disease.


Keywords

антифосфоліпідний синдром; антифосфоліпідні антитіла; тромбоз; серцево-судинні захворювання; атеросклероз; вади клапанів; інфаркт міокарда; легенева гіпертензія

антифосфолипидный синдром; антифосфолипидные антитела; тромбоз; сердечно-сосудистые заболевания; атеросклероз; пороки клапанов; инфаркт миокарда; легочная гипертензия

antiphospholipid syndrome; antiphospholipid antibodies; thrombosis; cardiovascular diseases; atherosclerosis; valve defects; myocardial infarction; pulmonary hypertension


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. George D., Erkan D. Antiphospholipid syndrome. Prog. Cardiovasc. Dis. 2009. 52(2). 115–125. doi: 10.1016/j.pcad.2009.06. 005.

2. Miyakis S., Lockshin M.D., Atsumi T. et al. International consensus statement on an update of the classification criteria for definite antiphospholipid syndrome (APS).
J. Thromb. Haemost. 2006. 4. 295–306. DOI: 10.1111/j.1538–7836.2006.01753.x.

3. Gómez–Puerta J.A., Cervera R. Diagnosis and classification of the antiphospholipid syndrome. J. Autoimmun. 2014. 48–49. 20–2. doi: 10.1016/j.jaut.2014.01.006.

4. Sciascia S., Amigo M.C., Roccatello D., Khamashta M. Diagnosing antiphospholipid syndrome: ‘extra–criteria’ manifestations and technical advances. Nat. Rev. Rheumatol. 2017. 13(9). 548–560. doi: 10.1038/nrrheum.2017.124.

5. Sacharidou A., Shaul P.W., Mineo C. New insights in the pathophysiology of antiphospholipid syndrome. Semin. Thromb. Hemost. 2018. 44(5). 475–482. doi: 10.1055/s–0036–1597286.

6. Tufano A., Guida A., Cerbone A.M., Di Minno G. The “antiphospholipid triangle” in an asymptomatic patient: a case report. Intern. Emerg. Med. 2010. 5(5). 457–458. doi: 10.1007/s11739–010–0441–2.

7. Abreu M.M., Danowski A., Wahl D.G. et al. The relevance of “noncriteria” clinical manifestations of antiphospholipid syndrome: 14th International Congress on Antiphospholipid Antibodies Technical Task Force Report on Antiphospholipid Syndrome Clinical Features. Autoimmun. Rev. 2015. 14(05). 401–414.

8. Generali E., Folci M., Selmi C., Riboldi P. Immune–mediated heart disease. Adv. Exp. Med. Biol. 2017. 1003. 145–171. doi: 10.1007/978–3–319–57613–8_8.

9. Denas G., Jose S.P., Bracco A., Zoppellaro G., Pengo V. Antiphospholipid syndrome and the heart: a case series and li–terature review. Autoimmun. Rev. 2015. 14(03). 214–222. doi: 10.1016/j.autrev.2014.11.003.

10. García–Torres R., Amigo M.C., de la Rosa A., Morón A., Reyes P.A. Valvular heart disease in primary antiphospholipid syndrome (PAPS): clinical and morphological findings. Lupus. 1996. 5(1). 56–61. DOI: 10.1177/096120339600500111.

11. Kolitz T., Shiber S., Sharabi I., Winder A., Zandman–Goddard G. Cardiac Manifestations of Antiphospholipid Syndrome With Focus on Its Primary Form Front Immunol. 2019. 10. 941. doi: 10.3389/fimmu.2019.00941.

12. Golovach I.Yu., Yehudina Ye.D., Khaniukov O.O. Clinical and pathogenetic accents of the cardiovascular comorbidity in the systemic lupus erythematosus. Arterial hypertension. 2019. 3–4. 65–66. http://dx.doi.org/10.22141/2224–1485.3–4.64–65.2019.177845.

13. Watad A., Tiosano S., Grysman N. et al. The association between systemic lupus erythematosus and valvular heart disease: an extensive data analysis. Eur. J. Clin. Invest. 2017. 47(5). 366–371. Doi: 10.1111/eci.12744.

14. Kampolis C., Tektonidou M., Moyssakis I., Tzelepis G.E., Moutsopoulos H., Vlachoyiannopoulos P.G. Evolution of cardiac dysfunction in patients with antiphospholipid antibodies and/or antiphospholipid syndrome: a 10–year follow–up study. Semin. Arthritis Rheum. 2014. 43(4). 558–565. doi: 10.1016/j.semarthrit.2013.07.016.

15. Silbiger J.J. The cardiac manifestations of antiphospholipid syndrome and their echocardiographic recognition. J. Am. Soc. Echocardiogr. 2009. 22(10). 1100–1108, quiz 1195. doi: 10.1016/j.echo.

16. Abanador–Kamper N., Wolfertz J., Kamper L., Haage P., Seyfarth M. Disseminated intracardiac thrombosis: a rare manifestation of antiphospholipid syndrome. Eur. Heart J. Cardiovasc. Imaging. 2012. 13(6). 537. doi: 10.1093/ehjci/jer314.

17. Urbanus R.T. Recent developments in antiphospholipid antibodies and the antiphospholipid syndrome. Semin. Thromb. Hemost. 2018. 44(5). 417–418. DOI: 10.1055/s–0038–1657761.

18. Cervera R., Piette J.C., Font J. et al.; Euro–Phospholipid Project Group. Antiphospholipid syndrome: clinical and immunologic manifestations and patterns of disease expression in a cohort of 1,000 patients. Arthritis Rheum. 2002. 46(4). 1019–1027. DOI: 10.1002/art.10187.

19. Pons–Estel G.J., Andreoli L., Scanzi F., Cervera R., Tincani A. The antiphospholipid syndrome in patients with systemic lupus erythematosus. J. Autoimmun. 2017. 76. 10–20. doi: 10.1016/j.jaut.2016.10.004.

20. Escárcega R.O., Lipinski M.J., García–Carrasco M., Mendoza–Pinto C., Galvez–Romero J.L., Cervera R. Inflammation and atherosclerosis: cardiovascular evaluation in patients with autoimmune diseases. Autoimmun. Rev. 2018. 17(7). 703–708. doi: 10.1016/j.autrev.2018.01.021.

21. Ames P.R., Margarita A., Sokoll K.B., Weston M., Brancaccio V. Premature atherosclerosis in primary antiphospholipid syndrome: preliminary data. Ann. Rheum. Dis. 2005. 64(2). 315–317. doi: 10.1136/ard.2004.023952.

22. Danowski A., de Azevedo M.N., de Souza Papi J.A.,
Petri M. Determinants of risk for venous and arterial thrombosis in primary antiphospholipid syndrome and in antiphospholipid syndrome with systemic lupus erythematosus. J. Rheumatol. 2009. 36(6). 1195–1199. doi: 10.3899/jrheum.081194.

23. Sciascia S., Sanna G., Murru V., Roccatello D., Khamashta M.A., Bertolaccini M.L. GAPSS: the Global Anti–Phospholipid Syndrome Score. Rheumatology (Oxford). 2013. 52(8). 1397–1403. doi: 10.1093/rheumatology/kes388.

24. Radin M., Schreiber K., Costanzo P. et al. The adjusted Global AntiphosPholipid Syndrome Score (aGAPSS) for risk stratification in young APS patients with acute myocardial infarction. Int. J. Cardiol. 2017. 240. 72–77. doi: 10.1016/j.ijcard.2017.02.155.

25. Di Minno M.N.D., Scalera A., Tufano A. et al. The association of adjusted Global AntiphosPholipid Syndrome Score (aGAPSS) with cardiovascular disease in subjects with antiphospholipid antibodies. Atherosclerosis. 2018. 278. 60–65. doi: 10.1016/j.atherosclerosis.2018.09.010.

26. Sciascia S., Radin M., Bazzan M., Roccatello D. Novel diagnostic and therapeutic frontiers in thrombotic anti–phospholipid syndrome. Intern. Emerg. Med. 2017. 12(1). 1–7. DOI: 10.1007/s11739–016–1596–2.

27. Alexánderson E., Gómez–León A., Vargas A. et al. Myocardial ischaemia in patients with primary APS: a 13N–ammonia PET assessment. Rheumatology (Oxford). 2008. 47(6). 894–896. doi: 10.1093/rheumatology/ ken084.

28. Alexanderson E., Cruz P., Vargas A. et al. Endothelial dysfunction in patients with antiphospholipid syndrome assessed with positron emission tomography. J. Nucl. Cardiol. 2007. 14(4). 566–572. DOI: 10.1016/j.nuclcard.2007.05.003.

29. Ishimori M.L., Martin R., Berman D.S. et al. Myocardial ischemia in the absence of obstructive coronary artery disease in systemic lupus erythematosus. JACC Cardiovasc. Imaging. 2011. 4(1). 27–33. doi: 10.1016/j.jcmg.2010.09.019.

30. Gonçalves L.F., Souto F.M., Faro F.N., Oliveira J.L., Barreto–Filho J.A., Sousa A.C. Biventricular thrombus and endomyocardial fibrosis in antiphospholipid syndrome. Arq. Bras. Cardiol. 2012. 99(5). e162–e165. DOI: 10.1590/s0066–782x2012001400017.

31. Gerede D.M., Yüksel B., Tutar E. et al. Spontaneous coronary artery dissection in a male patient with Takayasu’s Arteritis and Antiphospholipid Antibody Syndrome. Case Rep. Rheumatol. 2013. 2013(27). 272963. doi: 10.1155/2013/272963.

32. Paran D., Caspi D., Levartovsky D. et al. Cardiac dysfunction in patients with systemic lupus erythematosus and antiphospholipid syndrome. Ann. Rheum. Dis. 2007. 66(4). 506–510. doi: 10.1136/ard.2005.044073.

33. Roman M.J., Salmon J.E., Sobel R. et al. Prevalence and relation to risk factors of carotid atherosclerosis and left ventricular hypertrophy in systemic lupus erythematosus and antiphospholipid antibody syndrome. Am. J. Cardiol. 2001. 87(05). 663–666, A11. DOI: 10.1016/s0002–9149(00)01453–3.

34. Nagueh S.F., Smiseth O.A., Appleton C.P. et al. Recommendations for the evaluation of left ventricular diastolic function by echocardiography: an update from the American Society of Echocardiography and the European Association of Cardiovascular Imaging. Eur. Heart J. Cardiovasc. Imaging. 2016. 17(12). 1321–1360. doi: 10.1016/j.echo.2016.01.011.

35. Tufano A., Lembo M., Di Minno M.N. et al. Left ventricular diastolic abnormalities other than valvular heart disease in antiphospholipid syndrome: an echocardiographic study. Int. J. Cardiol. 2018. 271. 366–370. doi: 10.1016/j.ijcard.2018.05.040.

36. López–Pedrera C., Barbarroja N., Jimenez–Gomez Y., Collantes–Estevez E., Aguirre M.A., Cuadrado M.J. Oxidative stress in the pathogenesis of atherothrombosis associated with anti–phospholipid syndrome and systemic lupus erythematosus: new therapeutic approaches. Rheumatology (Oxford). 2016. 55(12). 2096–2108. DOI: 10.1093/rheumatology/kew054.

37. Charakida M., Besler C., Batuca J.R. et al. Vascular abnormalities, paraoxonase activity, and dysfunctional HDL in primary antiphospholipid syndrome. JAMA. 2009. 302(11). 1210–1217. doi: 10.1001/jama.2009.1346.

38. Andrade D., Bortolotto L., Bonfá E., Borba E. Primary antiphospholipid syndrome: absence of premature atherosclerosis in patients without traditional coronary artery disease risk factors. Lupus. 2016. 25(5). 472–478. https://doi.org/10.1177%2F0961203315617841.

39. Vlachoyiannopoulos P.G., Kanellopoulos P.G., Ioannidis J.P., Tektonidou M.G., Mastorakou I., Moutsopoulos H.M. Atherosclerosis in premenopausal women with antiphospholipid syndrome and systemic lupus erythematosus: a controlled study. Rheumatology (Oxford). 2003. 42(5). 645–651. https://doi.org/10.1093/rheumatology/keg182.

40. Ambrosino P., Lupoli R., Di Minno A., Iervolino S., Peluso R., Di Minno M.N. Markers of cardiovascular risk in patients with antiphospholipid syndrome: a meta–analysis of literature studies. Ann. Med. 2014. 46(8). 693–702. doi: 10.3109/07853890.2014.959559.

41. Kravvariti E., Konstantonis G., Tentolouris N., Sfikakis P.P., Tektonidou M.G. Carotid and femoral atherosclerosis in antiphospholipid syndrome: Equivalent riskwith diabetesmellitus in a case–control study. Semin. Arthritis Rheum. 2018. 47(6). 883–889. doi: 10.1016/j.semarthrit.

42. Di Minno M.N.D., Emmi G., Ambrosino P. et al. Subclinical atherosclerosis in asymptomatic carriers of persistent antiphospholipid antibodies positivity: a cross–sectional study. Int. J. Cardiol. 2019. 274. 1–6. doi: 10.1016/j.ijcard.2018.06.010.

43. Locht H., Wiik A. IgG and IgM isotypes of anti–cardiolipin and anti–beta2–glycoprotein i antibodies reflect different forms of recent thrombo–embolic events. Clin. Rheumatol. 2006. 25(2). 246–250. DOI: 10.1007/s10067–005–1166–x.

44. Di Minno M.N.D., Emmi G., Ambrosino P. et al. Impact of cardiovascular and immunologic variables on subclinical carotid atherosclerosis in subjects with anti–phospholipid antibodies. Data Brief. 2018. 19. 1799–1803. doi: 10.1016/j.dib.2018.06.083.

45. Medina G., Casaos D., Jara L.J. et al. Increased carotid artery intimamedia thickness may be associated with stroke in primary antiphospholipid syndrome. Ann. Rheum. Dis. 2003. 62(07). 607–610. doi: 10.1136/ard.62.7.607.

46. Jara L.J., Medina G., Vera–Lastra O. Systemic antiphospholipid syndrome and atherosclerosis. Clin. Rev. Allergy Immunol. 2007. 32(2). 172–177. DOI: 10.1007/s12016–007–0008–9.

47. Tenedios F., Erkan D., Lockshin M.D. Cardiac manifestations in the antiphospholipid syndrome. Rheum. Dis. Clin. North Am. 2006. 32(3). 491–507. DOI: 10.1016/j.rdc.2006.05.008.

48. Cheng C.Y., Zhang Y.X., Denas G., Du Y., Jing Z.C., Pengo V. Prevalence of antiphospholipid (aPL) antibodies among patients with chronic thromboembolic pulmonary hypertension: a systematic review and meta–analysis. Intern. Emerg. Med. 2019. 14(4). 521–527. doi: 10.1007/s11739–018–02021–z.

49. Pardos–Gea J., Avegliano G., Evangelista A., Vilardell M., Ordi–Ros J. Cardiac manifestations other than valvulopathy in antiphospholipid syndrome: long–time echocardiography follow–up study. Int. J. Rheum. Dis. 2015. 18(1). 76–83. doi: 10.1111/1756–185X.12191.

50. Mavrogeni S.I., Sfikakis P.P., Kitas G.D., Kolovou G., Tektonidou M.G. Cardiac involvement in antiphospholipid syndrome: the diagnostic role of noninvasive cardiac imaging. Semin. Arthritis Rheum. 2016. 45(5). 611–616. doi: 10.1016/j.semarthrit.2015.09.005.

51. Chighizola C.B., Raimondo M.G., Meroni P.L. Ma–nagement of thrombotic antiphospholipid syndrome. Semin. Thromb. Hemost. 2018. 44(5). 419–426. doi: 10.1055/s–0036–1597282.

52. Ruiz–Irastorza G., Cuadrado M.J., Ruiz–Arruza I. et al. Evidence based recommendations for the prevention and long–term management of thrombosis in antiphospholipid antibody–positive patients: report of a task force at the 13th International Congress on antiphospholipid antibodies. Lupus. 2011. 20(2). 206–218. doi: 10.1177/0961203310395803.

53. Tektonidou M.G., Andreoli L., Limper M. et al. EULAR recommendations for the management of antiphospholipid syndrome in adults. Annals of the Rheumatic Diseases. 2019. 78(10). 1296–1304. doi: 10.1136/annrheumdis–2019–215213.

54. Liao J.K., Laufs U. Pleiotropic effects of statins. Ann. Rev. Pharmacol. Toxicol. 2005. 45. 89–118. DOI: 10.1146/annurev.pharmtox.45.120403.095748.

55. Nuri E., Taraborelli M., Andreoli L. et al. Long–term use of hydroxychloroquine reduces antiphospholipid antibodies levels in patients with primary antiphospholipid syndrome. Immunol. Res. 2017. 65(1). 17–24. doi: 10.1007/s12026–016–8812–z.

56. Bundhun P.K., Boodhoo K.D., Long M.–Y., Chen M.–H. Impact of antiphospholipid syndrome and/or systemic lupus erythematosus on the long–term adverse cardiovascular outcomes in patients after percutaneous coronary intervention. A systematic review and meta–analysis. Medicine (Baltimore). 2016. 95(12). e3200. doi: 10.1097/MD.0000000000003200.

57. Sciascia S., Radin M. Thrombotic antiphospholipid syndrome. Lupus. 2018. 27(Suppl. 1). 21–27. doi: 10.1177/0961203318801686.

58. Cohen H., Hunt B.J., Efthymiou M. et al; RAPS trial investigators. Rivaroxaban versus warfarin to treat patients with thrombotic antiphospholipid syndrome, with or without systemic lupus erythematosus (RAPS): a randomised, controlled, open–label, phase 2/3, non–inferiority trial. Lancet Haematol. 2016. 3(09). e426–e43. doi: 10.1016/S2352–3026(16)30079–5.

59. Pengo V., Denas G., Zoppellaro G. et al. Rivaroxaban vs warfarin in high–risk patients with antiphospholipid syndrome. Blood. 2018. 132(13). 1365–1371. doi: 10.1182/blood–2018–04–848333.

60. Dufrost V., Risse J., Reshetnyak T. et al. Increased risk of thrombosis in antiphospholipid syndrome patients treated with direct oral anticoagulants. Results from an international patient–level data meta–analysis. Autoimmun. Rev. 2018. 17(10). 1011–102. doi: 10.1016/j.autrev.2018.04.009.


Back to issue