Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Hypertension" №5-6 (67-68), 2019

Back to issue

Найбільш вагомі новини з конгресу ESC 2019

Кардіологи з усього світу зустрілися в Парижі (Франція) з 31 серпня по 4 вересня, щоб почути останні новини у своїй галузі на конгресі Європейського товариства кардіології (ESC) 2019 року — Всесвітньому конгресі кардіології.

На конгресі було оприлюднено 5 нових рекомендацій ESC 2019 року:

— з діагностики й лікування хронічних коронарних синдромів (конспект рекомендацій наведено в поточному номері);

— з діагностики й лікування дисліпідемій;

— з діагностики й лікування гострої тромбоемболії легеневої артерії;

— з діагностики й лікування суправентрикулярних тахікардій;

— з діабету, предіабету й серцево-судинних захворювань.

Серед основних наведених клінічних досліджень, на нашу думку, найбільш вагомими були такі:

— DAPA-HF: терапія цукрового діабету інгібіторами SGLT2 — новий підхід до лікування серцевої недостатності?

— ISAR-REACT 5: прасугрель несподівано був більш ефективним за тикагрелор при гострому коронарному синдромі;

— COMPLETE: кращі результати після інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST були при проведенні перкутанних втручань при реваскуляризації уражень і в неінфарктзалежних артеріях;

— HiSTORIC: валідація високочутливого тесту на тропонін для виключення інфаркту міокарда;

— HOPE 4: скринінг гіпертензії в комунальній спільноті знижував рівень серцево-судинного ризику;

— PURE: рак випереджає серцево-судинні захворювання як провідну причину смерті в багатих країнах;

— THEMIS: роль тикагрелору у хворих на діабет із супутньою ішемічною хворобою серця;

— PARAGON-HF: препарат сакубітрил/валсартан не показав суттєвих переваг при лікуванні серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду.

Далі детально про деякі з досліджень.

Дапагліфлозин: нова терапія хронічної серцевої недостатності

Згідно із результатами дослідження DAPA-HF, наведеними на сесії гарячої лінії, дапагліфлозин (препарат Farxiga, AstraZeneca) показав значні переваги в пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю зі зниженою фракцією викиду, навіть у тих, хто не страждав від цукрового діабету. При додаванні до стандартної терапії інгібітору натрій-глюкозного котранспортера 2-го типу знизився на 26 % відносний ризик розвитку первинної точки (комбінації часу до смерті від серцево-судинних причин, або госпіталізації з приводу серцевої недостатності, або термінового звернення через загострення серцевої недостатності, що вимагало внутрішньовенної терапії) порівняно зі стандартною терапією. Кількість хворих, яких необхідно пролікувати для запобігання новому випадку комбінованої точки, становила 21. Ефект лікування був послідовним у всіх 14 поперед-ньо визначених підгрупах, включно з пацієнтами з діабетом і без нього. Дапагліфлозин також знизив ризик смерті від усіх причин на 17 % у симптомних хворих, не збільшивши частоту виникнення побічних явищ. «Ми вважаємо, що ці результати говорять про те, що дапагліфлозин підказує новий підхід до лікування пацієнтів із серцевою недостатністю й зменшеною фракцією викиду», — зауважив
головний дослідних доктор Джон Мак-Мюррей (John McMurray) з Університету Глазго, Велика Британія.

Дослідження ISAR-REACT 5: прасугрель був кращим, ніж тикагрелор, при гострому коронарному синдромі

Серед пацієнтів, госпіталізованих із гострим коронарним синдромом (ГКС), призначених для інвазивної коронарної ангіографії, у групі пацієнтів, які отримували антитромбоцитарне лікування прасугрелем (препарат Effient/Efient, Eli Lilly/Daiichi Sankyo), а не тикагрелором (препарат Brilinta/Brilique, AstraZeneca), однорічний результат виявився протилежним очікуваному. Неочікувані результати дослідження ISAR-REACT 5 представила доктор Стефані Шюпке (Stefanie Schüpke) із Deutsches Herzzentrum München, Мюнхен. Пацієнти, які отримували прасугрель, а не тикагрелор, після одного року антитромбоцитарної терапії мали меншу ймовірність померти або перенести інфаркт міокарда або інсульт, що становили первинну кінцеву точку ефективності дослідження, а різниці в ризику розвитку кровотечі не було (первинна точка безпеки). «Результати дослідження підтримують стратегію, засновану на застосуванні прасугрелю — без рутинного попереднього призначення при ГКС з елевацією сегмента ST або без неї — як антитромбоцитарну терапію першого ряду для хворих на ГКС», — сказала Шюпке. «Ми були здивовані цими результатами, — додала вона, — тому що припускали, що тикагрелор буде більш ефективним, але виявилося, що навпаки».

Дослідження COMPLETE: кращі результати після інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST були при проведенні перкутанних втручань із реваскуляризації уражень і в неінфарктзалежних артеріях

Результати дослідження COMPLETE показали, що хворі на інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST із багатосудинним ураженням можуть отримати додаткову користь від повної реваскуляризації будь-яких інших ангіографічно значущих ушкоджень додатково до стратегії втручання лише в місці ураження, яке обумовлює розвиток інфаркту. Дослідники виявили значне зменшення обох первинних кінцевих точок: смерті від серцево-судинних причин та інфаркту міокарда, а також окремо смерті від серцево-судинних причин, інфаркту міокарда й реваскуляризації, обумовленої ішемією. Цей результат зумовлений переважно зменшенням частоти розвитку інфаркту міокарда. Користь була помічена незалежно від того, чи були усунені ураження в інших артеріях під час індексної госпіталізації або незабаром після виписки. «Уперше ми маємо остаточні докази того, що повна реваскуляризація зменшує розвиток тяжких клінічних ускладнень, — сказав доктор Шамір Мехта (Shamir Mehta) з Університету Мак-Мастера, Гамільтон, Онтаріо, Канада. — Ми знали з результатів попередніх досліджень, що більш м’які результати, такі як термінова реваскуляризація, при проведенні повної реваскуляризації були нижчими, але ми не знали, чи може повна реваскуляризація запобігти більш тяжким ускладненням. Цей результат важливий, оскільки дозволяє припустити, що ураження в інфарктнезалежних артеріях є біологічно активним і може спричинити в майбутньому повторні події».

Дослідження HiSTORIC підтверджує важливість тесту високочутливого визначення тропоніну для виключення інфаркту міокарда. За даними цього дослідження, що базувалося на спостереженні за більше ніж 30 000 послідовними хворими, одиночне вимірювання серцевого тропоніну І за допомогою високочутливого аналізу (hs-cTnl) може безпечно й ефективно виключити інфаркт міокарда при появі клінічних симптомів. Реалізація алгоритму раннього виключення для всіх хворих, які надходили в госпіталь, у семи лікарнях по всій Шотландії скоротила час, проведений у відділенні невідкладної допомоги, трохи більше ніж на 3 години порівняно зі стандартною допомогою. Крім того, на 57 % зросла частка пацієнтів, виписаних безпосередньо з відділень невідкладної допомоги. «Отже, загалом встановлення діагнозу в трьох чвертей усіх пацієнтів із підозрою на гострий коронарний синдром було можливим у наших амбулаторних умовах», — сказав головний дослідник доктор Ніколас Міллс (Nicholas Mills) з Університету Единбурга, Великобританія. Це прискорення діагностичного шляху, як було показано, відбулося не ціною безпеки пацієнта. Незважаючи на те, що дослідникам не вдалося виявити не меншу ефективність цього раннього підходу порівняно зі стандартним доглядом за первинною точкою безпеки, яка складалася з частоти розвитку інфаркту міокарда або серцевої смерті протягом 30 днів, не було жодних доказів збільшення частоти розвитку подій протягом одного року.

Результати дослідження RAPID-TnT підтримали протокол раннього визначення тропоніну для діагностики інфаркту міокарда

Відповідно до результатів дослідження RAPID-TnT пацієнти з підозрою на ГКС мають аналогічно низькі показники смерті або частоту розвитку інфаркту міокарда протягом 30 днів, коли їх розділяють за допомогою протоколу раннього визначення серцевого тропоніну T (hs-cTnT) методом високої чутливості в 0/1 годину, як і при стандартному тестуванні. Застосування такого протоколу дозволило виписати більше пацієнтів із невідкладного відділення порівняно зі стандартним протоколом тривалістю 0/3 години без збільшення функціонального серцевого тестування. Однак застосування більш швидкого протоколу призвело до більшої частоти застосування реваскуляризації протягом 30 днів і збільшення ураження або інфаркту міокарда в підгрупі з низьким початковим рівнем тропоніну — 29 нг/л або менше. «Це невелике підвищення рівня інфаркту міокарда — ознака того, що нам потрібно буде уважно спостерігати, — сказав головний дослідник доктор Дерек Чеу (Derek Chew) із медичного центру Флінджера, Аделаїда, Австралія. — Ідучи вперед, нам потрібно буде вивчити оцінку того, що робити з цими пацієнтами більш ретельно, а не направляти їх на реваскуляризацію. Основне питання полягає в тому, чи реваскуляризація є необхідною і насправді запобігає подальшим подіям, чи вона не є необхідною, і це не заважає майбутнім подіям. Ми це будемо знати за даними спостереження протягом 12 місяців».

Кисень у хворих із підозрою на ГКС може бути корисним тим, у кого на початку був низький рівень сатурації

У пацієнтів із підозрою на ГКС у новому дослідженні, що включало госпіталі всієї Нової Зеландії, не було різниці в загальній 30-денній смертності між протоколами лікування з високим і низьким рівнем використання кисню. Однак у пацієнтів зі зниженим рівнем насичення киснем (нижче за 95 %) виявилися певні переваги від лікування киснем. «Наші результати говорять про те, що пацієнти з підозрою на ГКС із нормальним рівнем насичення киснем навряд чи отримають користь від рутинного лікування високим потоком кисню, хоча шкоди не було помічено, — сказав головний дослідник доктор Ральф Стюарт (Ralph Stewart) з Оклендського університету, Нова Зеландія. — Однак можливо, що призначення кисню з високим потоком покращує результати в пацієнтів, які мають менший рівень насичення киснем, ніж нормальний, менше від 95 %, але вищий за рекомендовані настановами щодо використання кисню, рівень насичення 90 %, — підсумував він. — Після цих результатів я б запропонував контролювати рівень кисню і давати кисень, якщо рівень насичення опускається нижче від 95 %».

Дослідження HOPE 4: скринінг гіпертензії в комунальній спільноті знижує рівень серцево-судинного ризику

У дослідженні HOPE 4 було показано, що ініціатива на базі громади, у рамках якої медичні працівники-нелікарі обстежували населення на наявність гіпертензії у власних будинках і центрах громад у двох країнах із середнім рівнем доходу, призвела до значного зниження ризику серцево-судинних захворювань, насамперед за рахунок покращання контролю артеріального тиску, ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) холестерину, прихильності до ліків і деяких елементів здорового способу життя. «Ми показали значне зниження артеріального тиску й ризику серцево-судинних захворювань, звернувшись до людей у їх власних громадах, — сказав доктор Джон Девід Швальм (Jon David Schwalm) з університету Мак-Мастера, Гамільтон, Онтаріо, Канада. — Ми вважаємо, що головна причина успіху цього проекту полягає в тому, що наш пакет заходів щодо втручання був явно орієнтований на бар’єри, які заважають людям звертатися по допомогу, наприклад, потрібно їхати на прийом поза робочим часом, подорожувати більше години, щоб відвідати заклад охорони здоров’я і платити за дорогі ліки». Доктор Швальм висловив сподівання, що подібні дослідження будуть проведені урядами інших країн, щоб зменшити серцево-судинний ризик у країнах світу.

Дослідження PURE: рак випереджає серцево-судинні захворювання як провідну причину смерті в багатих країнах

Згідно з результатами нового глобального звіту, рак зараз є провідною причиною смерті в країнах із високим рівнем доходу, де він спричиняє вдвічі більше число смертей, ніж серцево-судинні захворювання. Однак у всьому світі серцево-судинні захворювання залишаються провідною причиною смерті, що становить 40 % смертей у всьому світі: від 23 % смертей у країнах з високим рівнем доходу до 43 % смертей у країнах із низьким рівнем доходу. «Смерть від раку все частішає не тому, що рівень смертності від раку збільшується, а тому, що ми зменшили смертність від серцево-судинних захворювань», — підкреслив доктор Салім Юсуф (Salim Yusuf) з Університету Мак-Мастера, Гамільтон, Онтаріо, Канада, який навів результати від імені дослідників дослідження PURE. Однак різниця в показниках серцево-судинних захворювань між країнами світу не обумовлена факторами ризику, зазначив він. Всесвітня організація охорони здоров’я зосередилась на факторах ризику і не зосереджена на покращанні охорони здоров’я. «Питання охорони здоров’я — ось що важливо», — сказав дослідник. Кілька нових факторів ризику виявили певний вплив на ризик серцево-судинних захворювань «крім звичних речей», відзначив Юсуф, таких як дієта (включаючи користь, яку показали зміни в споживанні молочних продуктів і м’яса), забруднення повітря, особливо в приміщенні, і доступ до медичної допомоги.

Результати дослідження AFIRE підтримують менше використання антиагрегантів разом із NOAC при фібриляції передсердь у хворих на стабільну ішемічну хворобу серця

У цьому рандомізованому дослідженні, проведеному в Японії, у пацієнтів із фібриляцією передсердь у поєднанні зі стабільною ішемічною хворобою серця порівнювали комбінацію пероральної антикоагуляції з антитромбоцитарною терапією і без неї. У таких пацієнтів із реваскуляризацією в анамнезі або без неї було показано, що застосування лише нового перорального антикоагулянту (NOAC) протягом 2 років за ефективністю не поступається (noninferior) комбінації «NOAC + антитромбоцитарний засіб» для запобігання розвитку комбінованої первинної клінічної кінцевої точки. У той же час ризик виникнення великих кровотеч знизився приблизно на 40 % у групі пацієнтів на монотерапії NOAC ривароксабаном (препарат Xarelto) порівняно з тими, хто приймав антикоагулянт з антитромбоцитарним засобом (аспірин або клопідогрель). «На підставі цих результатів пацієнти з фібриляцією передсердь, яким провели перкутанне коронарне втручання (ПКВ) або аортокоронарне шунтування (АКШ), повинні приймати як NOAC, так і антитромбоцитарний засіб протягом перших 12 місяців після втручання», — підсумував доктор Сатоші Ясуда (Satoshi Yasuda) з Національного церебрального й серцево-судинного центру, Суїта, Японія. Після цього першого року вони можуть відмінити антитромбоцитарні засоби й перейти на монотерапію NOAC. «На основі даних нашого дослідження для стабільних пацієнтів, які не мали реваскуляризації в анамнезі, була б доречною монотерапія», — зазначив він.

Генетичні експрес-діагностичні системи (плями) для тестування відповідачів на терапію клопідогрелем для хворих на інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST, яким виконують перкутанне коронарне втручання

Генетичне тестування застосовувалось для визначення того, які хворі на інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST серед тих, яким виконують ПКВ, відповідатимуть на клопідогрель, так що їм слід призначати стандартну терапію інгібіторами P2Y12 на відміну від решти пацієнтів. Це може знизити частоту кровотеч без погіршення клінічних результатів, що було показано в спеціальному дослідженні POPular Genetics. Доктор Юррієн М. тен Берг (Jurrien M. ten Berg) із лікарні Сент-Антоніус, Ньювегейн, Нідерланди, і його колеги рандомізували майже 2500 пацієнтів за результатами тестування на основі генотипу для стандартного лікування тикагрелором або прасугрелем, або лікуванням клопідогрелем, або тикагрелором, або прасугрелем, якщо у хворих була втрачена алель функції гена CYP2C19. Результати показали, що лікування, призначене на основі генотипу, не поступалося (noninferior) стандартному за комбінованою точкою, що включала тромбози й кровотечі. Принципово важливо, що в пацієнтів, які отримували клопідогрель або тикагрелор/прасугрель на основі їх генотипування на CYP2C19, зменшилась на 13 % частота розвитку великих і незначних кровотеч порівняно з тими, які отримували стандартну терапію.

Дослідження THEMIS: роль тикагрелору у хворих на діабет із попереднім перкутанним коронарним втручанням

У дослідженні було показано, що у хворих на діабет 2-го типу і стабільну ішемічну хворобу серця переваги додавання тикагрелору до аспірину виражалися в зменшенні числа ішемічних подій без збільшення ризику кровотечі. Однак виявилося, що чиста клінічна користь від тикагрелору спостерігалася тільки в підгрупі пацієнтів, які раніше перенесли ПКВ, що становило 58 % із 19 000 пацієнтів, включених у дослідження. «Ми робимо висновок про те, що необхідно проводити ретельний підбір пацієнтів, щоб визначити, які пацієнти можуть отримати користь від подвійної антитромбоцитарної терапії аспірином плюс тикагрелор, — сказав співголовний дослідник доктор Діпак Бхатт (Deepak Bhatt) із лікарні Брігем і жіночого госпіталю, Бостон. — Безумовно, пацієнти з високим ризиком кровотечі не будуть розглядатися для лікування тикагрелором. Але для пацієнтів із діабетом і стабільною ішемічною хворобою серця, які мають низький ризик кровотечі й високий ішемічний ризик, це може бути новою стратегією. А результати в підгрупі хворих після перкутанного коронарного втручання свідчать про те, що такі хворі являють собою тип пацієнта, який міг би мати користь від подвійної терапії», — додав він.

Дослідження PARAGON-HF: сакубітрил/валсартан не показав суттєвих переваг при лікуванні серцевої недостатності із збереженою фракцією викиду

Надії на доказову медикаментозну терапію серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду в черговий раз були розбиті результатами дослідження PARAGON-HF, у якому не було показано суттєвої переваги сакубітрилу/валсартану (препарат Entresto, в Україні — юперіо) щодо розвитку первинної клінічної точки. У пацієнтів у групі сакубітрилу/валсартану порівняно з пацієнтами, які отримували стандартний валсартан, було на 13 % менше госпіталізацій через загострення серцевої недостатності або серцево-судинної смертності протягом у середньому 3-річного спостереження, але різниця не була достовірною. І все ж були виявлені обнадійливі позитивні результати щодо вторинних точок. При прийомі сакубітрилу/валсартану більше пацієнтів і більшою мірою, ніж хворі лише на валсартані, покращили свій функціональний клас за класифікацією Нью-Йоркської асоціації серця. А зменшення первинної кінцевої точки в групі сакубітрилу/валсартану досягло достовірності серед жінок і тих хворих, які мали нижчу середню фракцію викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ) від 45 до 57 %. «У жінок і пацієнтів із таким рівнем ФВ ЛШ абсолютне зниження ризику було подібним до ступеня його зниження в пацієнтів із фракцією викиду менше від 40 % в інших дослідженнях», — сказав доктор Скотт Соломон (Scott Solomon) із лікарні Брігем і жіночого госпіталю, Бостон. Отримані результати свідчать про те, що пацієнти з указаним середньозваженим рівнем ФВ ЛШ «справді мали б користь від сакубітрилу/валсартану. У таких пацієнтів і відносне, і абсолютне зниження ризику було б досить високими».

Дослідження MITRA-FR на етапі 2 років спостереження показало, що MitraClip все ще не був кращим, ніж медикаментозна терапія

Додатковий рік спостереження в дослідженні MITRA-FR підтверджує відсутність додаткової користі від черезшкірного відновлення функціональної мітральної регургітації (МР) за допомогою системи MitraClip порівняно з оптимальною медикаментозною терапією. «У групі пацієнтів, відзначених критеріями включення у дослідження MITRA-FR, черезшкірна корекція МР не покращувала прогноз», — повідомив доктор Жан-Франсуа Обадія (Jean-François Obadia) із цивільного хоспісу Ліона, Франція. Рівно 1 рік тому на конгресі ESC були вперше наведені дані дослідження MITRA-FR, які показали, що імплантація системи MitraClip додатково до медикаментозної терапії не зменшила показник комбінованої первинної кінцевої точки (смерті й непланової госпіталізації через серцеву недостатність) протягом 1 року. Однак через декілька тижнів після цього результати іншого дослідження COAPT показали достовірне зменшення частоти госпіталізацій унаслідок серцевої недостатності протягом 2 років після імплантації MitraClip на фоні оптимальної медикаментозної терапії. Деякі гіпотези дозволяли прогнозувати, що перевага імплантації MitraClip з’явиться при більш тривалому спостереженні в дослідженні MITRA-FR, але 24-місячний аналіз показав, що показники комбінованої кінцевої точки несуттєво відрізняються в групах MitraClip і медикаментозної терапії (64,2 і 68,6 % відповідно).

Заміна солі в масштабах загальної громади рухає стрілку артеріального тиску вниз і зменшує частоту нових випадків гіпертензії наполовину

Рандомізоване дослідження, проведене в Перу, показало, що заміна солі з високим вмістом натрію на замінник на рівні громади знижує артеріальний тиск (АТ), особливо в групах підвищеного ризику, і вдвічі зменшує частоту виникнення нових випадків гіпертензії. Заміна звичайної солі з високим вмістом натрію на замінник, що містить 75 % натрію і 25 % калію, загалом у популяції зменшила систолічний АТ на 1,23 мм рт.ст. (Р = 0,004), а діастолічний АТ — на 0,72 мм рт.ст. (Р = 0,022) від середнього рівня 113/72 мм рт.ст. Систолічний АТ знизився на 1,92 мм рт.ст. серед мешканців з артеріальною гіпертензією і на 2,17 мм рт.ст. — в осіб віком 60 років і старше. «Ми повинні нагадати собі, що навіть скромне зниження артеріального тиску на рівні населення дає нам високий результат, і це основний меседж дослідження», — підкреслив головний автор дослідження доктор Х. Хайме Міранда (J. Jaime Miranda) з Centro de Excelencia en Enfermedades Cronicas, Ліма, Перу, а після презентації аудиторія відреагувала на наведені результати аплодисментами.

Дослідження SYNTAXES: аортокоронарне шунтування показало краще 10-річне виживання при багатосудинному ураженні

Дослідження показало, що серед пацієнтів зі складною ішемічною хворобою серця, які потребували реваскуляризації de novo, пацієнти з хворобою трьох судин мали краще виживання після проведення АКШ, ніж після ПКВ. Однак у пацієнтів зі стенозом стовбура лівої коронарної артерії, які пройшли обидві процедури реваскуляризації, тривале виживання була подібним. Доктор Даніель Дж. Ф.М. Туїс (Daniel J.F.M. Thuijs) з Університету Еразма, Роттердам, Нідерланди, подав 10-річні результати спостереження за виживанням близько 2000 пацієнтів із продовженого дослідження SYNTAX (SYNTAXES). Він підкреслив, що результати не були несподіваними, оскільки криві виживання продовжувались із тією ж самою тенденцією, яка спостерігалася протягом попереднього 5-річного періоду дослідження. Для пацієнтів з ураженням стовбура лівої коронарної артерії і низькими або проміжними показниками SYNTAX «дані дослідження доводять, що ПКВ працює добре навіть при тривалому спостереженні. Дослідження також показало, що АКШ слід проводити пацієнтам зі складною ішемічною хворобою серця, на що вказує високий показник SYNTAX, і пацієнтам із попереднім захворюванням».

Дослідження DAPA: імплантація автоматичного кардіовертера в ранні строки після первинного ПКВ при інфаркті міокарда з елевацією сегмента ST зберігала життя хворим

Нові дані дослідження DAPA свідчать про те, що рання імплантація автоматичного кардіовертера-дефібрилятора (ІКД) у пацієнтів з інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST, які пройшли первинне ПКВ, значно покращувала виживання порівняно з тільки медикаментозною терапією навіть через десятиліття. Дослідження включало 266 пацієнтів з інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST із високим рівнем ризику смерті після первинного ПКВ, рандомізованих або до імплантації ІКД, або до стандартної медикаментозної терапії не пізніше ніж через 40 днів після інфаркту міокарда. «Рання імплантація ІКД була пов’язана зі зниженням ризику смерті від усіх причин на 48 % порівняно із стандартним лікуванням», — повідомив доктор Аріф Ельван (Arif Elvan) з Ісала Клінікен, Зволле, Нідерланди. «Рання профілактична імплантація ІКД може бути розглянута у відібраних пацієнтів із високим ризиком смерті, які отримували первинне ПКВ», — підкреслив Елван, але додав, що для підтвердження результатів потрібні подальші дослідження. Ельван сказав, що «дуже доцільно» здійснити імплантацію ІКД незабаром після інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST у пацієнтів з високим ризиком смерті після ПКВ. Однак він попередив, що це не слід робити в перші кілька тижнів після інфаркту міокарда, оскільки «хворі можуть вмирати від серцевої недостатності або інших ускладнень, але якщо ви зробите це через 30 днів із відповідною стратифікацією ризику, то досягнення позитивного результату абсолютно можливе».

Підготував Ю. Сіренко



Back to issue