Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Тrauma" Том 20, №5, 2019

Back to issue

Histological changes of the plantar aponeurosis enthesis in plantar fasciitis

Authors: Турчин О.А., Григоровська А.В., Коструб О.О., Лябах А.П.
ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ, Україна

Categories: Traumatology and orthopedics

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Мета роботи: аналіз результатів гістологічного дослідження проксимального ентезису підошовного апоневрозу у пацієнтів із підошовним фасціїтом. Матеріал та методи. Досліджено 4 зразки тканини підошовного апоневрозу в ділянці проксимального ентезису, які були взяті у 3 пацієнтів із хронічним підошовним фасціїтом під час апоневротомії. Середній вік пацієнтів становив 34,6 ± 12,6 (21–57) року, усі пацієнти були чоловіками. Для гістологічного дослідження відбирали фрагменти сухожильно-кісткового з’єднання, що проходили звичайну гістологічну обробку. Препарати досліджували на мікроскопі Olympus CX-41. Градації вираженості морфологічних показників оцінювали згідно з візуально-аналоговою шкалою від низького до високого ступеня при збільшенні × 100. Результати. Матеріал наведено фрагментами патологічно зміненої сполучної тканини підошовного апоневрозу з мілкими ділянками інтерстиціальних тендонекрозів, дезорганізацією колагенових пучків. Наявна велика кількість гіперцелюлярних проліфератів фіброзно-жирової тканини, поява судин та ділянки нечітко обмежених фібронекрозів. Ознак гострого або хронічного запалення не виявили, лише прояви неспецифічної ентезопатії фіброзно-хрящового ентезису. Висновки. Описані гістологічні зміни тканини ентезису підошовного апоневрозу у хворих із підошовним фасціїтом відповідають хронічним неспецифічним дистрофічно-дегенеративним змінам фіброзно-хрящової структури ентезису, тендиніту — фасціїту вторинного генезу.

Цель работы: анализ результатов гистологического исследования проксимального энтезиса подошвенного апоневроза у пациентов с подошвенным фасциитом. Материалы и методы. Исследовано 4 образца ткани подошвенного апоневроза в области проксимального энтезиса, которые были взяты у 3 пациентов с хроническим подошвенным фасциитом во время апоневротомии. Средний возраст пациентов составил 34,6 ± 12,6 (21–57) года, все пациенты были мужчины. Для гистологического исследования отбирали фрагменты сухожильно-костного соединения, которые проходили обычную гистологическую обработку. Препараты исследовали на микроскопе Olympus CX-41. Градации выраженности морфологических показателей оценивали согласно визуально-аналоговой шкале от низкой до высокой степени при увеличении × 100. Результаты. Материал представлен фрагментами патологически измененной соединительной ткани подошвенного апоневроза с мелкими участками интерстициальных тендонекрозов, дезорганизацией коллагеновых пучков. Присутствует большое количество гиперцеллюлярных пролифератов фиброзно-жировой ткани, появление сосудов и участки ограниченных фибронекрозов. Проявлений острого или хронического воспаления не было, только признаки неспецифической энтезопатии фиброзно-хрящевого энтезиса. Выводы. Описанные гистологические изменения ткани энтезиса подошвенного апоневроза у больных с подошвенным фасциитом соответствуют хронической неспецифической дистрофически-дегенеративной энтезопатии, тендиниту — фасцииту вторичного генеза.

Background. We have made the analysis of the plantar aponeurosis enthesis histology results in patients with plantar fasciitis. Materials and methods. Four samples of the plantar aponeurosis enthesis were obtained for histology assessment from 3 patients with chronic plantar fasciitis during aponeurotomy. All patients were males with average age of 34.6 ± 12.6 (range 21–57) years. Fragments of the tendon-bone junction were selected for histologic examination. Paraffin sections (5 micron) were analyzed with bright-field microscopy (Olympus CX-41). Grades of severity of morphological signs were evaluated by visual analogue scale from low to high at 100× magnification. Results. The material in plantar aponeurosis biopsies was represented by fragments of pathologically altered connective tissue with small areas of interstitial tendonecrosis, changes in the regularity and density of collagen fibers. There is a large amount of hypercellular proliferations of fibroadipose tissue, the appearance of vessels and areas of indistinctly restricted fibronecrosis. No signs of acute or chronic inflammation were found, there were only manifestations of non-specific enthesopathy of fibrocartilaginous enthesis. Conclusions. The histological changes in the tissue of the plantar aponeurosis enthesis in patients with plantar fasciitis correspond to the chronic non-specific dystrophic degenerative changes in the fibrocartilaginous structure of the enthesis, tendinitis-fasciitis of secondary origin.


Keywords

ентезис; підошовний фасціїт; підошовний апоневроз; стопа; гістологічне дослідження

энтезис; подошвенный фасциит; подошвенный апоневроз; стопа; гистологическое исследование

enthesis; plantar fasciitis; plantar aponeurosis; foot; histologic examination


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Inrving D.B., Cook J.L., Young M.A., Menz H.B. Impact of chronic plantar heel pain on health-related quality of life. J. Am. Podiatr. Med. Assoc. 2008. 98(4). 283-289. PMID: 18685048.

2. Wackawski E.R., Beach J., Milne A., Yacyshyn E., Dryden D.M. Systematic review: plantar fasciitis and prolonged weight bearing. Occup. Med. (Lond.). 2015. 65. 97-106. DOI: 10.1093/occmed/kqu177.

3. Yucel I., Yazici B., Degirmenci E., Erdogmus B. et al. Comparison of ultrasound-, palpation-, and scintigraphy-gui–ded steroid injections in the treatment of plantar fasciitis. Arch. Orthop. Trauma Surg. 2009. 129(5). 695-701. DOI: 10.1007/s00402-008-0760-1.

4. Thomas J.L., Christensen J.C., Kravitz S.R. et al. The diagnosis and treatment of heel pain: A clinical practice guideline — revision 2010. J. Foot Ankle Surg. 2010. 49. S1-S19. DOI: 10.1053/j.jfas.2010.01.001.

5. Ahmad J., Karim A., Daniel J.N. Relationship and classification of plantar heel spurs in patients with plantar fasciitis. Foot Ankle Int. 2016. 37. 994-1000. DOI: 10.1177/1071100716649925.

6. Tae Im Yi, Ga Eun Lee, In Seok Seo, Won Seok Huh et al. Clinical Characteristics of the Causes of Plantar Heel Pain. Ann. Rehabil. Med. 2011. 35. 507-513. DOI: https://doi.org/10.5535/arm.2011.35.4.507.

7. Benjamin М., McGonagle D. Entheses: tendon and ligament attachment sites. Scand. J. Med. Sci. Sports. 2009. 19. 520-527. doi: 10.1111/j.1600-0838.2009.00906.x.

8. Apostolakos J., Durant Т., Dwyer С., Russell R. et al. The enthesis: a review of the tendon-to-bone insertion. Muscles Ligaments Tendons J. 2014. 4(3). 333-342. PMID: 25489552.

9. Buono A. Del, Battery L., Denaro V., Maccauro G., Maffulli N. Tendinopathy and inflammation: some truths. International Journal of Immunopathology and Pharmacology. 2011. 24(1). 45-50. DOI: 10.1177/03946320110241S209.

10. Rufai A., Ralph J.R., Benjamin M. Structure and histopathology of the insertional region of the Achilles tendon. J. Orthop. Res. 1995. 13. 585-93. DOI: 10.1002/jor.1100130414.

11. Benjamin M., Evans E.J., Copp L. The histology of tendon attachments to bone in man. J. Anat. 1986. 149. 89-100. PMCID: PMC1261636.

12. Lemont Н., Ammirati K.M., Usen N. Plantar Fasciitis. A Degenerative Process (Fasciosis) Without Inflammation. Journal of the Am. Pod. Med. Assoc. 2003. 93(3). 234-237. PMID: 12756315.

13. Wearing S.C., Smeathers J.E., Urry S.R., Hennig E.M. et al. The Pathomechanics of Plantar Fasciitis. Sports Med. 2006. 36(7). 585-611. DOI: 10.2165/00007256-200636070-00004.

14. Buono A. Del, Papalia R., Denaro V., Maccauro G. et al. Platelet rich plasma and tendinopathy: state of the art. International Journal of Immunopathology and Pharmacology. 2011. 24(1). 79-83. Doi: 10.1177/03946320110241S215.

15. Murrell G.A. Understanding tendinopathies. British Journal of Sports Medicine. 2002. 36(6). 392-393. DOI: 10.1136/bjsm.36.6.392.

16. Khan K.M., Cook J.L., Taunton J.E., Bonar F. Overuse tendinosis, not tendinitis. part 1: A new paradigm for a difficult clinical problem. Physician Sportsmed. 2000. 28. 38-8. DOI: 10.3810/psm.2000.05.890.

17. Sharma P., Maffulli N. Tendon injury and tendinopathy: Healing and repair. J. Bone Joint Surg. Am. 2005. 87. 187-202. DOI: 10.2106/JBJS.D.01850.

18. Cook J.L., Purdam C.R. Is tendon pathology a continuum? A pathology model to explain the clinical presentation of load-induced tendinopathy. Br. J. Sports Med. 2009. 43(6). 409-416. doi: 10.1136/bjsm.2008.051193.

19. Thomopoulos S., Genin G.M., Galatz L.M. The development and morphogenesis of the tendon-to-bone insertion — what development can teach us about healing. J. Musculoskelet Neuronal Interact. 2010. 10(1). 35-45. PMCID: PMC3605736.

20. Schepsis A.A., Leach R.E., Gorzyca J. Plantar fasciitis: etiology, treatment, surgical results, and review of the literature. Clin. Orthop. 1991. 266. 185-196. PMID: 2019049.

21. Tountas A.A., Fornasier V.L. Operative treatment of subcalcaneal pain. Clin. Orthop. 1996. 332. 170-178. DOI: 10.1097/00003086-199611000-00023.

22. Snider M.P., Clancy W.G., McBeath A.A. Plantar fascia release for chronic plantar fasciitis in runners. Am. J. Sports Med. 1983. 11. 215-219. DOI: 10.1177/036354658301100406.

23. Forman W.M., Green M.A. The role of intrinsic musculature in the formation of inferior calcaneal exostoses. Clin. Podiatr. Med. Surg. 1990. 7(2). 217-223. PMID: 2189534.

Similar articles

Histological features of metatarsophalangeal plantar plate structure
Authors: Турчин О.А., Григоровська А.В., Коструб О.О., Лябах А.П.
ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ,Україна

"Тrauma" Том 20, №3, 2019
Date: 2019.07.14
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
Ultrasound Diagnosis of Retrocalcaneal Bursitis of Traumatic Origin
Authors: Herasymiuk B.S., Movchan O.S. - Department of Orthopedics and Traumatology № 1 of the National Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L. Shupyk, Kyiv, Ukraine
"Тrauma" Том 17, №2, 2016
Date: 2016.05.25
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual
Морфологічна картина фібрилогенезу сухожилків згиначів пальців кисті в різні строки після травми
Authors: Борзих О.В., Оприщенко О.О., Борзих Ю.О. - Обласна клінічна травматологічна лікарня, м. Донецьк; Бондаренко Н.М. - Кафедра гістології ДонНМУ ім. М. Горького
"Тrauma" Том 14, №4, 2013
Date: 2013.09.20
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
Biomechanical analysis of the behavior of the rearfoot structures with retrocalcaneal bursitis and Haglund’s syndrome in walking
Authors: Лазарев І.А. (1), Герасимюк Б.С. (2), Мовчан О.С. (2), Скибан М.В. (1)
1 - ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України, м. Київ, Україна
2 - Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

"Тrauma" Том 20, №6, 2019
Date: 2020.01.08
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches

Back to issue