Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Тrauma" Том 20, №5, 2019

Back to issue

PCNA proliferation marker as a prognostic indicator of the effectiveness of neoadjuvant polychemotherapy in women with locally advanced breast cancer

Authors: Думанський Ю.В. (1), Бондар О.В. (2), Ткаченко О.І. (2), Столярчук Є.А. (2)
1 - Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького, м. Київ, Україна
2 - Одеський національний медичний університет, м. Одеса, Україна

Categories: Traumatology and orthopedics

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Рак молочної залози є найбільш поширеним онкологічним процесом серед жіночого населення розвинених країн та однією з причин смертності та втрати працездатності. Особливе місце в структурі даної патології посідають місцево-поширені форми. Це обумовлює актуальність пошуку нових методів діагностики та лікування таких пацієнток. Важливим завданням для сучасної мамології є визначення та прогнозування ефективності неоад’ювантної хіміотерапії для вибору правильної тактики лікування. Одним з таких параметрів є проліферативна активність пухлини. Мета роботи: оцінка ефективності неоад’ювантного лікування із застосуванням системного, ендолімфатичного та селективного внутрішньоартеріального шляхів уведення хіміопрепаратів у хворих на місцево-поширений рак молочної залози з використанням індексу проліферативної активності пухлини на основі маркера PCNA. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз результатів комплексного лікування пацієнток з первинно неоперабельним місцево-поширеним раком молочної залози на основі селективних та системних шляхів уведення хіміопрепаратів. До дослідження включено 90 клінічних випадків, що відповідали умовам дослідження. Вибірка розподілена на 3 групи залежно від обраного виду неоад’ювантної поліхіміотерапії; сформовано 2 контрольні (на основі системної та ендолімфатичної терапії) на 1 досліджувану (з використанням селективного внутрішньоартеріального шляху доставки) групу. Паралельно з рутинними методами в усіх пацієнток додатково вивчалася динаміка проліферативної активності пухлини за ядерним антигеном PCNA. Результати. Статистичний аналіз проводився між групами порівняння; за критичне значення обраний медіанний рівень маркера 25 %. За ступенем регресії PCNA визначено, що селективна внутрішньоартеріальна поліхіміотерапія при раку молочної залози з низьким індексом проліферативної активності має статистичну перевагу за показниками загальної виживаності та середньої тривалості життя (p < 0,05) порівняно з групами контролю. Висновки. За допомогою показника PCNA можна надійно оцінювати проліферативну активність пухлини, таким чином прогнозувати ефект неоад’ювантної поліхіміотерапії та обирати оптимальну тактику комплексного лікування.

Актуальность. Рак молочной железы является наиболее распространенным онкологическим процессом среди женского населения развитых стран и одной из причин смертности и потери трудоспособности. Особое место в структуре данной патологии занимают местно-распространенные формы. Это обусловливает актуальность поиска новых методов диагностики и лечения таких пациенток. Важной задачей для современной маммологии является определение и прогнозирование эффективности неоадъювантной химиотерапии для выбора правильной тактики лечения. Одним из таких параметров является пролиферативная активность опухоли. Цель работы: оценка эффективности неоадъювантного лечения с применением системного, эндолимфатического и селективного внутриартериального путей введения химиопрепаратов у больных с местно-распространенным раком молочной железы с использованием индекса пролиферативной активности опухоли на основании маркера PCNA. Материалы и методы. Проведен ретроспективный анализ результатов комплексного лечения пациенток с первично неоперабельным местно-распространенным раком молочной железы на основе селективных и системных путей введения химиопрепаратов. В исследование включено 90 клинических случаев, соответствующих условиям исследования. Выборка разделена на 3 группы в зависимости от выбранного вида неоадъювантной полихимиотерапии; сформированы 2 контрольные (на основе системной и эндолимфатической терапии) на 1 исследуемую (с использованием селективного внутриартериального пути доставки) группу. Параллельно с рутинными методами у всех пациенток дополнительно изучалась динамика пролиферативной активности опухоли по ядерному антигену PCNA. Результаты. Статистический анализ выполнялся между группами сравнения; в качестве критического значения выбран медианный уровень маркера 25 %. По степени регрессии PCNA определено, что селективная внутриартериальная полихимиотерапия при раке молочной железы с низким индексом пролиферативной активности имеет статистическое преимущество по показателям общей выживаемости и средней продолжительности жизни (p < 0,05) по сравнению с группами контроля. Выводы. С помощью показателя PCNA можно надежно оценивать пролиферативную активность опухоли, таким образом прогнозировать эффект неоадъювантной полихимиотерапии и выбирать оптимальную тактику комплексного лечения.

Background. Breast cancer is the most common cancer process among the female population in developed countries and one of the causes of mortality and disability in this cohort. The locally advanced forms take pride of place in the structure of this pathology. This determines the relevance of the search for new methods of diagnosis and treatment in such patients. An important task for modern mammologists is the determination and prediction of the effectiveness of neoadjuvant chemotherapy to select adequate treatment tactics. One of these parameters is the tumor proliferative activity index. The purpose was the evaluation of the effectiveness of neoadjuvant treatment using systemic, endolymphatic and selective intra-arterial routes of chemotherapeutic agent administration in patients with locally advanced breast cancer using the tumor proliferative index based on the PCNA marker. Materials and methods. A retrospective analysis of the results of a comprehensive treatment of patients with initially inoperable locally advanced breast cancer based on selective and systemic routes of administration of chemotherapeutic agents was performed. The study included 90 clinical cases corresponding to the circumstances. The sample was divided into 3 groups depending on the selected type of neoadjuvant polychemotherapy; there were formed two control groups (based on systemic and endolymphatic therapy) and one study group (the selective intra-arterial delivery route was used). Along with routine methods, the dynamics of proliferative activity of the tumor by the PCNA nuclear antigen was additionally studied in all patients. Results. Statistical analysis was performed between comparison groups; the median marker level of 25 % was selected as the critical value. According to the degree of PCNA regression, it was determined that selective intra-arterial chemotherapy for the breast cancer with a low proliferative activity index has a statistical advantage in overall survival and average life expectancy (p < 0.05) compared with the control groups. Conclusions. Using the PCNA indicator, one can reliably evaluate the proliferative activity of the tumor, thus predicting the effect of neoadjuvant chemotherapy and choosing the optimal tactics of the complex treatment.


Keywords

індекс проліферативної активності; маркер PCNA; селективна внутрішньоартеріальна поліхіміотерапія; ендолімфальна поліхіміотерапія; системна поліхіміотерапія; місцево-поширений рак молочної залози

индекс пролиферативной активности; маркер PCNA; селективная внутриартериальная полихимиотерапия; эндолимфатическая полихимиотерапия; системная полихимиотерапия; местно-распространенный рак молочной железы

proliferative activity index; PCNA marker; selective intra-arterial polychemotherapy; endolymphatic polychemotherapy; systemic polychemotherapy; locally advanced breast cancer


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Sueishi M., Takagi M., Yoneda Y. The forkhead-associated domain of PCNA antigen interacts with the novel kinesin-like protein Hklp2. The Journal of Biological Chemistry. 2000. 275. 28888-28892. https://doi.org/10.1074/jbc.M003879200

2. Viale G., Regan M.M., Mastropasqua M.G. et al. Predictive value of tumor PCNA expression in two randomized trials of adjuvant chemoendocrine therapy for node-negative breast cancer. Journal of the National Cancer Institute. 2009. 100 (3). 207-212. https://doi.org/10.1093/jnci/djm289

3. Strzalka W., Ziemienowicz A. Proliferating cell nuclear antigen (PCNA): a key factor in DNA replication and cell cycle regulation. Annals of Botany. 2010. 107 (7). 1127-1140. https://doi.org/10.1093/aob/mcq243.

4. Hoege C., Pfander B., Moldovan G.L., Pyrowolakis G., Jentsch S. RAD6-dependent DNA repair is linked to modification of PCNA by ubiquitin and SUMO. Nature. 2002. 419 (6903). 135-141. https://doi.org/10.1038/nature00991.

5. Strzalka W., Ziemienowicz А. Proliferating cell nuclear antigen (PCNA): a key factor in DNA replication and cell cycle regulation. Annals of Botany. 2011. 107. 1127-1140. doi:10.1093/aob/mcq243

6. Stukenberg P.T., Studwell-Vaughan P.S., O’Donnell M. Mechanism of the sliding beta-clamp of DNA polymerase III holoenzyme. The Journal of Biological Chemistry. 1991. 266: 11328-11334.

7. Soria G., Gottifredi V. PCNA-coupled p21 degradation after DNA damage: the exception that confirms the rule? DNA Repair. 2010. 9. 358-364.

8. Strzalka W., Oyama T., Tori K., Morikawa K. Crystal structures of the Arabidopsis thaliana proliferating cell nuclear antigen 1 and 2 proteins complexed with the human p21 C-terminal segment. Protein Science. 2009. 18. 1072-1080.

9. Gulbis J.M., Kelman Z., Hurwitz J., O’Donnell M., Kuriyan J. Structure of the C-terminal region of p21 (WAF1/CIP1) complexed with human PCNA. Cell. 1996. 87. 297-306.

10. Krishna T.S., Kong X.P., Gary S., Burgers P.M., Kuriyan J. Crystalstructure of the eukaryotic DNA polymerase processivity factor PCNA. Cell. 1994. 79. 1233-1243.

11. McNally R., Bowman G.D., Goedken E.R., O’Donnell M., Kuriyan J. Analysis of the role of PCNA-DNA contacts during clamp loading. BMC Structural Biology. 2010. 10. 3. doi:10.1186/1472-6807-10-3.

12. Moldovan G.-L., Pfander B., Jentsch S. PCNA, the maestro of replication fork. Cell. 2007. 129. 665-679.

Similar articles

Особливості хіміотерапії білатерального раку молочних залоз
Authors: Готько Є.С., Цигика Д.Й., Жеро С.В., Пригара Д.В., Погорєлова Н.Є., Ігнатко В.Я. - Ужгородський національний університет; Інститут післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки, кафедра радіології і онкології, м. Ужгород
«Neoplasm» 1(13) 2014
Date: 2014.06.13
Categories: Oncology
Sections: Clinical researches
PCNA expression as a marker of proliferation in benign and highly differentiated malignant tumors of the human thyroid gland (literature review and clinical case)
Authors: Гуда Б.Б., Пушкарьов В.В., Ковзун О.І., Пушкарьов В.М., Тронько М.Д.
ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України», м. Київ, Україна

International journal of endocrinology Том 15, №4, 2019
Date: 2019.08.14
Categories: Endocrinology
Sections: Specialist manual
Level of topoisomerase IIα expression as a prognostic indicator in patients with breast cancer (literature review)
Authors: Самусєва А.А.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

«Practical Oncology» Том 1, №1, 2018
Date: 2019.01.29
Categories: Oncology
Sections: Specialist manual

Back to issue