Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Тrauma" Том 20, №5, 2019

Back to issue

Polytrauma and combined injury: what is common and what is different?

Authors: Трутяк І.Р. (1), Заруцький Я.Л. (2), Трутяк Р.І. (1), Калинович Н.Р. (1), Обаранець О.В. (1)
1 - Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, м. Львів, Україна
2 - Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна

Categories: Traumatology and orthopedics

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Актуальність. Пацієнти з політравмою є найтяжчою категорією травмованих, потребують невідкладної протишокової терапії, багатьох хірургічних втручань, інтенсивної терапії у відділеннях реанімації, комплексного відновного лікування та значних фінансових витрат. Для виокремлення пацієнтів із політравмою з масиву постраждалих із поєднаними і множинними травматичними ушкодженнями проведено порівняльний аналіз об’єктивних показників гомеостазу, які характеризують синдром взаємного обтяження. Матеріали та методи. Для оцінки розладів функцій забезпечення життя організму і об’єктивного обґрунтування розвитку синдрому взаємного обтяження у постраждалих із закритою поєднаною травмою (ЗПТ) проведено аналіз гомеостазу за 50 показниками клінічно-лабораторних обстежень і інтегральної реографії тіла у 27 постраждалих із закритою ізольованою травмою — Abbreviated Injury Scale (AIS) ≥ 3, у 90 постраждалих із ЗПТ, в яких поєднувалось тяжке пошкодження (AIS ≥ 3) і нетяжке пошкодження (AIS ≤ 2), і у 96 постраждалих із закритою тяжкою поєднаною травмою (ЗТПТ), в яких поєднувались два тяжких пошкодження (AIS ≥ 3 кожного): при госпіталізації, через 6, 24 і 48 годин після надходження. Результати. За результатами проведеного порівняльного клінічно-статистичного аналізу встановлено, що у постраждалих із ЗТПТ, в яких поєднувались два тяжких пошкодження (AIS ≥ 3 кожне), розвинулися виражені специфічні розлади гомеостазу у відповідь на механічну травму, що знайшло відтворення у синдромі взаємного обтяження при госпіталізації постраждалих. Цих пацієнтів трактували як пацієнтів із політравмою. У постраждалих із ЗПТ, в яких поєднувалось тяжке пошкодження (AIS ≥ 3) і нетяжке пошкодження (AIS ≤ 2), синдром взаємного обтяження розвинувся тільки на третю добу після госпіталізації, потім його прояви поступово зникали, тому їх зараховували до пацієнтів із поєднаною травмою. Вірогідно встановити числове значення за шкалою ISS для поєднаної травми і політравми не вдалось, оскільки і в одній і в другій групі були пацієнти з тяжкістю пошкоджень за шкалою ISS понад 18 балів, проте у більшості пацієнтів із політравмою це число було вищим, ніж у пацієнтів із поєднаною травмою. Висновки. Сумарна анатомічна й анатомо-функціональна оцінка тяжкості пацієнтів із поєднаною травмою з урахуванням особливостей впливу синдрому взаємного обтяження дозволяє провести індивідуальну оцінку їх тяжкості та виокремити пацієнтів із політравмою, в яких анатомічна тяжкість не менше двох пошкоджень становить за шкалою AIS ≥ 3 балів, і вже при надходженні у травмованих виявляється синдром взаємного обтяження.

Актуальность. Пациенты с политравмой относятся к самой тяжелой категории травмированных, требуют неотложной противошоковой терапии, многих хирургических вмешательств, интенсивной терапии в отделениях реанимации, комплексного восстановительного лечения и значительных финансовых затрат. Для выделения пациентов с политравмой из массива пострадавших с сочетанными и множественными травматическими повреждениями проведен сравнительный анализ объективных показателей гомеостаза, характеризующих синдром взаимного отягощения. Материалы и методы. Для оценки расстройств функций обеспечения жизни организма и объективного обоснования развития синдрома взаимного отягощения у пострадавших с закрытой сочетанной травмой (ЗСТ) проведен анализ гомеостаза по 50 показателям клинико-лабораторных обследований и интегральной реографии тела у 27 пострадавших с закрытой изолированной травмой — Abbreviated Injury Scale (AIS) ≥ 3, у 90 пострадавших с ЗСТ, у которых сочеталось тяжелое повреждение (AIS ≥ 3) и нетяжелое повреждение (AIS ≤ 2), и у 96 пострадавших с закрытой тяжелой сочетанной травмой (ЗТСТ), у которых сочетались два тяжелых повреждения (AIS ≥ 3 каждое): при госпитализации, через 6, 24 и 48 часов после поступления. Результаты. В результате проведенного сравнительного клинико-статистического анализа установлено, что у пострадавших с ЗТСТ, у которых сочетались два тяжелых повреждения (AIS ≥ 3 каждое), развивались выраженные специфические расстройства гомеостаза в ответ на механическую травму, что нашло отображение в синдроме взаимного отягощения уже при поступлении пострадавших. Этих пациентов относили к пациентам с политравмой. У пострадавших с ЗСТ, у которых сочеталось тяжелое повреждение (AIS ≥ 3) и нетяжелое повреждение (AIS ≤ 2), синдром взаимного отягощения развился только на третьи сутки после госпитализации, затем его проявления постепенно исчезали, поэтому их относили к пациентам с сочетанной травмой. Достоверно установить числовой показатель по шкале ISS для сочетанной травмы и политравмы не удалось, поскольку и в одной и в другой группе были пациенты с тяжестью повреждений по шкале ISS более 18 баллов, однако у большинства пациентов с политравмой это число было выше, чем у пациентов с сочетанной травмой. Выводы. Суммарная анатомическая и анатомо-функциональная оценка тяжести пациентов с сочетанной травмой, с учетом особенностей влияния синдрома взаимного отягощения, позволяет провести индивидуальную оценку их тяжести и выделить пациентов с политравмой, у которых анатомическая тяжесть не менее двух повреждений составляет по шкале AIS ≥ 3 баллов, и при поступлении у травмированных проявляется синдром взаимного отягощения.

Background. Patients with polytrauma are the most severe category of injured people, they require urgent antishock therapy, many surgical procedures, comprehensive rehabilitation in the intensive care unit and significant financial costs. To distinguish persons with polytrauma from an array of victims with combined and multiple traumatic injuries, a comparative analysis of objective indicators of homeostasis was performed, which characterize the mutual burden syndrome. Materials and methods. To assess the functional disorders and justify objectively the development of the mutual burden syndrome in patients with blunt combined trauma, a homeostasis analysis was performed on 50 indicators of clinical and laboratory examinations and integral body rheography in 27 patients with blunt isolated trauma — Abbreviated Injury Scale (AIS) ≥ 3, in 90 persons with combined blunt trauma, in whom severe (AIS ≥ 3) and non-severe injuries (AIS ≤ 2) combined, and in 96 individuals with combined severe blunt trauma, in whom two severe injuries (AIS ≥ 3 each) combined: at admission, then 6, 24 and 48 hours after admission. Results. A comparative clinical and statistical analysis has shown that in patients with combined severe blunt trauma, in whom two serious injuries (AIS ≥ 3 each) combined, specific homeostasis disorders developed in response to mechanical trauma, which resulted in the mutual burden syndrome already during the hospita-lization. These individuals were treated as those with polytrauma. In patients with combined blunt trauma, who had severe (AIS ≥ 3) and non-severe injuries (AIS ≤ 2), the mutual burden syndrome deve-loped only on the third day after hospitalization, and then its manifestations gradually disappeared, so they were considered as persons with combined trauma. The numerical value using Injury Severity Score for the combined injury and for polytrauma could not be reliably established, since in both groups the patients had a score more than 18 points, however, in the majority of persons with polytrauma, this number was higher than in patients with a combined injury. Conclusions. Total anatomical and anatomic-functional assessment of the severity in patients with combined trauma taking into account the features of the effect of the mutual burden syndrome allows us to carry out an individual assessment of their severity and to isolate patients with polytrauma as those in whom the anatomical severity of at least two injuries is AIS ≥ 3 points and who had manifestations of the mutual burden syndrome already at admission.


Keywords

політравма; поєднана травма; синдром взаємного обтяження

политравма; сочетанная травма; синдром взаимного отягощения

polytrauma; combined injury; mutual burden syndrome


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Border J.R., LaDuca J., Seibel R. Priorities in the management of the patient with polytrauma. Prog. Surg. 1975. 14. 84-120. PMID: 809807; [Indexed for MEDLINE]

2. Tscherne H., Oestern H.J., Sturm J.A. Stress tolerance of patients with multiple injuries and its significance for operative care [in German]. Langenbeck Arch. Chir. 1984. 364. 71-77. doi.org/10.1007/BF01823174

3. Deby-Dupont G., Haas M., Pincemail J. et al. Immunoreactive trypsin in the adult respiratory distress syndrome. Intensive Care Medicine. 1984. 10. 7-12. doi.org/10.1007/BF00258062

4. Sikand M., Williams K., White C., Moran C. The financial cost of treating polytrauma: implications for tertiary referral centers in the United Kingdom. Injury. 2005. 36. 733-737. doi.org/10.1016/j.injury.2004.12.026

5. Pape H.C., Remmers D., Rice J., Ebisch M., Krettek C., Tscherne H. Appraisal of early evaluation of blunt chest trauma: development of a standardized scoring system for initial clinical decision making. J. Trauma. 2000. 49. 496-504.

6. Bederman S.S., Murnaghan O., Malempati H., Lansang E., Wilkinson M., Johnston E., Bronstein Y., Finkelstein J., Yee A.J. In-hospital mortality and surgical utilization in severely polytraumatized patients with and without spinal injury. J. Trauma. 2011. 71. E71-E78. doi: 10.1097/TA.0b013e3182092eac

7. Keel M., Trentz O. Pathophysiology of polytrauma. Injury. 2005. 36. 691-709. doi.org/10.1016/j.injury.2004.12.037

8. Butcher N.E., Balogh Z.J. Update on the definition of polytrauma. Eur. J. Trauma Emerg. Surg. 2014. 40. 107-111. doi: 10.1007/s00068-014-0391-x

9. Butcher N.E., Balogh Z.J. The definition of polytrauma: the need for international consensus. Injury. 2009. 40 (suppl. 4). S12-S22. doi: 10.1016/j.injury.2009.10.032

10. Butcher N.E., Enninghorst N., Sisak K., Balogh Z.J. The definition of polytrauma: variable interrater versus intratrater agreement — a prospective international study among trauma surgeons. J. Trauma 2013. 74(3). 884-889. doi: 10.1097/TA.0b013e31827e1bad

11. Pape H.C., Lefering R., Butcher N., Peitzman A., Lee–-nen L., Marzi I., Lichte P., Josten C., Bouillon B., Schmucker U. et al. The definition of polytrauma revisited: An international consensus process and proposal of the new ’Berlin definition’. J. Trauma Acute Care Surg. 2014. 77. 780-786. doi: 10.1097/TA.0000000000000453

12. Rau C.S., Wu S.C., Kuo P.J., Chen Y.C., Chien P.C., Hsieh H.Y., Hsieh C.H. Polytrauma Defined by the New Berlin Definition: A Validation Test Based on Propensity-Score Matching Approach. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2017. 14(9). 1045. doi: 10.3390/ijerph14091045

Similar articles

Патоморфологічні зміни внутрішніх органів у загиблих внаслідок політравми зі скелетним компонентом пошкодження
Authors: Гур’єв С.О. - Український НПЦ екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України, м. Київ; Філь А.Ю., Грицина І.В. - Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
"Тrauma" Том 16, №5, 2015
Date: 2015.12.16
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
Abdominal injuries in cases of polytrauma
Authors: Герасименко О.І., Герасименко К.О.
Донецький національний медичний університет МОЗ України, м. Лиман, Україна

Ukrainian journal of surgery 2 (37) 2018
Date: 2018.12.05
Categories: Surgery
Sections: Clinical researches
Хірургічна тактика у постраждалих із тяжкою закритою поєднаною травмою І абдомінальною кровотечею
Authors: Трутяк І.Р., Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
Ukrainian journal of surgery 4 (19) 2012
Date: 2013.01.25
Categories: Surgery
Sections: Clinical researches
Treatment of Bilateral Hip Fractures in Patients with Multiple Injuries
Authors: Гур’єв С.О., Танасієнко П.В., Василов В.В., Філь Ф.Ю.
Державний заклад «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України», м. Київ, Україна

"Тrauma" Том 17, №6, 2016
Date: 2017.01.10
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual

Back to issue