Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Тrauma" Том 20, №6, 2019

Back to issue

Groin pain syndrome in athletes. Differential surgical treatment system

Authors: Коструб О.О., Блонський Р.І., Котюк В.В., Засаднюк І.А., Смірнов Д.О., Вадзюк Н.С.
ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ, Україна

Categories: Traumatology and orthopedics

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Актуальність. Синдром пахвинного болю в спортсменів (СПБС) є четвертою за частотою патологією в структурі спортивного травматизму. Дані щодо вибору оптимальних способів та методів лікування СПБС обмежені. Мета дослідження: на підставі аналізу клінічних та ультрасонографічних результатів лікування хворих зі СПБС обгрунтувати вибір оптимального способу хірургічного лікування. Матеріали та методи. Основу дослідження становили 114 хворих зі СПБС, яким було проведено хірургічне лікування. Результати. Артроскопічне лікування внутрішньосуглобової форми СПБС вірогідно високоефективне (р < 0,05) на всіх термінах спостереження. Ефективність лікування хворих із комбінацією ушкодження суглобової губи та суглобового хряща становила 90,5 % на 90-ту добу спостереження, тоді як у пацієнтів з іншими внутрішньосуглобовими ушкодженнями було відмічено повну відсутність клінічних та сонографічних симптомів. Хірургічне лікування навколосуглобової форми СПБС (синдром внутрішнього та зовнішнього клацаючого стегна) також вірогідно високоефективне (р < 0,05) (як артроскопічний реліз сухожилка m. iliopsoas, так і мініінвазивна фасціотомія m. tensor fasciaе lataе) на всіх термінах спостереження. Патогномонічні симптоми зникали вже на 21-шу добу. Оперативне лікування позасуглобової форми СПБС (ARS-синдром) за стандартною та новою методиками (реліз із рефіксацією сухожилка привідного м’яза стегна та інтраопераційним введенням автологічної плазми, багатої факторами росту), встановило більшу ефективність нової методики, що проявлялось клінічно та ультрасонографічно. Результати двобічної тенотомії m. adductor longus дозволяють вірогідно рекомендувати дану методику спортсменам старшої вікової групи з двобічним ARS-синдромом ІІІ–ІV стадії. Ця процедура дозволяє швидко усунути больовий синдром на 21-шу добу до 0,6 бала за візуально-аналоговою шкалою. Висновки. Доведено ефективність хірургічного лікування синдрому пахового болю спортсменів. Додавання автологічної плазми, багатої факторами росту, дозволяє швидко та дешево покращити результати хірургічного лікування інгвінальної форми та ARS-синдрому. Двобічна тенотомія m. adductor longus ефективна та раціональна в спортсменів старшої вікової групи. Диференційовані підходи до лікування синдрому пахового болю з використанням нових способів оперативного лікування прискорюють повернення пацієнтів до спортивної діяльності.

Актуальность. Синдром паховой боли у спортсменов (СПБС) является четвертой по частоте патологией в структуре спортивного травматизма. Данные о выборе оптимальных способов и методов лечения СПБС ограниченны. Цель исследования: на основании анализа клинических и ультрасонографических результатов лечения больных с СПБС обосновать выбор оптимального способа хирургического лечения. Материалы и методы. Основу исследования составили 114 больных с СПБС, которым было проведено хирургическое лечение. Результаты. Артроскопическое лечение внутрисуставной формы СПБС достоверно высокоэффективно (р < 0,05) на всех сроках наблюдения. Эффективность лечения больных с сочетанным повреждением суставной губы и суставного хряща составила 90,5 % на 90-е сутки наблюдения, тогда как у пациентов с другими внутрисуставными повреждениями было отмечено полное отсутствие клинических и сонографических симптомов. Хирургическое лечение околосуставных форм СПБС (синдром внутреннего и внешнего щелкающего бедра) также достоверно высокоэффективно (р < 0,05) (как артроскопический релиз сухожилия m. iliopsoas, так и миниинвазивная фасциотомия m. tensor fasciaе lataе) на всех сроках наблюдения. Патогномоничные симптомы исчезали уже на 21-е сутки. Оперативное лечение внесуставных форм СПБС (ARS-синдром) по стандартной и новой методикам (релиз с рефиксацией сухожилия приводящей мышцы бедра и интраоперационным введением аутологической плазмы, богатой факторами роста), показало большую эффективность новой методики, что проявлялось клинически и ультрасонографически. Результаты двусторонней тенотомии m. adductor longus позволяют достоверно рекомендовать данную методику спортсменам старшей возрастной группы при двустороннем ARS-синдроме III–IV стадии. Эта процедура позволяет быстро устранить болевой синдром на 21-е сутки до 0,6 балла по визуально-аналоговой шкале. Выводы. Доказана эффективность хирургического лечения синдрома паховой боли спортсменов. Добавление аутологической плазмы, богатой факторами роста, позволяет быстро и дешево улучшить результаты хирургического лечения ингвинальной формы и ARS-синдрома. Двусторонняя тенотомия m. adductor longus эффективна и рациональна у спортс-менов старшей возрастной группы. Дифференцированые подходы к лечению синдрома паховой боли с использованием новых способов оперативного лечения ускоряют возвращение пациентов к спортивной деятельности.

Background. The groin pain syndrome in athletes (GPSA) is the fourth most common pathology in the structure of sports injuries. The optimal methods and approaches for the treatment of GPSA are not adequately investigated. The purpose of the study was to justify the choice of the optimal method for surgical treatment based on the analysis of clinical and ultrasonographic results of GPSA treatment. Materials and methods. The study involved 114 patients with GPSA who were treated surgically. Results. Arthroscopic treatment of the intraarticular form of GPSA is significantly highly-effective (p < 0.05) during all the periods of observation. The efficiency of treatment of patients with combined damage to the acetabular labrum and articular cartilage was 90.5 % on the 90th observation day, whereas there were no any clinical and sonographic symptoms in patients with other intraarticular lesions. The surgical treatment of periarticular forms of GPSA (internal and external snapping hip syndrome) is also significantly highly-effective (p < 0.05) (both arthroscopic release of m. iliopsoas and mini-invasive fasciotomy of m. tensor fascia lata) throughout all the periods of observation. Pathognomonic symptoms disappeared as early as on the 21st days. The surgical treatment of the extra-articular forms of GPSA (ARS-syndrome) by the standard and new methods (release with re-fixation of the thigh adductors tendons and intraoperative administration of plasma rich in growth factors (PRGF)) showed greater efficacy, which was manifested clinically and ultrasonographically. The results of m. adductor longus bilateral tenotomy allow us to recommend reliably this technique to athletes of the older age group with bilateral ARS-syndrome III–IV stages. This procedure contributes to the quick pain elimination to 0.6 points by VAS on the 21st day. Conclusions. The effectiveness of surgical treatment of groin pain syndrome in athletes was proved. The addition of PRGF improves the results of surgical treatment of inguinal form and ARS syndrome quickly and cost-effectively. M. adductor longus bilateral tenotomy is effective and rational treatment method for athletes of the older age group. Differentiated approaches to the groin pain syndrome treatment with new methods of surgical treatment accelerate the return of patients to sports activities.


Keywords

синдром пахового болю спортсменів; ARS-синдром; кіста спортсмена; синдром внутрішнього клацаючого стегна; синдром зовнішнього клацаючого стегна; хірургічне лікування; автологічна плазма, багата факторами росту; артроскопія

синдром паховой боли спортсменов; ARS-синдром; грыжа спортсмена; синдром внутреннего щелкающего бедра; синдром внешнего щелкающего бедра; хирургическое лечение; аутологическая плазма, богатая факторами роста; артроскопия

groin pain syndrome in athletes; ARS-syndrome; ­athlete’s hernia; internal snapping hip syndrome; external snapping hip syndrome; surgical treatment; autologous plasma rich in growth factors; arthroscopy


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Bombaci H., Erdogan O., Tanyu O. The Groin Pain in the Gymnasts and its Possible Reasons. Orthop. J. Sports Med. 2014. V. 2. Suppl. 3. 2325967114S00195.
2. Hawkins R.D., Hulse M.A., Wilkinson C. et al. The association football medical research programme: an audit of injuries in professional football. Br. J. Sports Med. 2001. V. 35. P. 43-47. 10.1136/bjsm.35.1.43.
3. Waldén M., Hägglund M., Werner J., Ekstrand J. The epidemiology of anterior cruciate ligament injury in football (soccer): a review of the literature from a gender-related perspective. Knee Surg. Sports Traumatol. Arthrosc. 2011. V. 19. № 1. P. 3-10. doi:10.1007/s00167-010-1172-7.
4. Hölmich P., Thorborg K., Dehlendorff C. et al. Incidence and clinical presentation of groin injuries in sub-elite male soccer. Br. J. Sports Med. 2014. V. 48. P. 1245-1250. 10.1136/bjsports-2013-092627.
5. Weir A., Hölmich P., Schache A.G. et al. Terminology and definitions on groin pain in athletes: building agreement using a short Delphi method. Br. J. Sports Med. 2015. V. 49. № 12. P. 825-827. doi: 10.1136/bjsports-2015-094807.
6. Weir A., Brukner P., Delahunt E. et al. Doha agreement meeting on terminology and definitions in groin pain in athletes. Br. J. Sports Med. 2015. V. 49. № 12. P. 768-774. doi: 10.1136/bjsports-2015-094869.
7. Weir A., Jansen J.A., van de Port I.G. et al. Manual or exercise therapy for long-standing adductor-related groin pain: a randomised controlled clinical trial. Man. Ther. 2011. V. 16. № 2. P. 148-154. doi: 10.1016/j.math.2010.09.001.
8. Almeida M.O., Silva B.N., Andriolo R.B., Atallah A.N., Peccin M.S. Conservative interventions for treating exer-cise-related musculotendinous, ligamentous and osseous groin pain. Cochrane Database Syst. Rev. 2013. (6). CD009565. doi: 10.1002/14651858.CD009565.pub2.
9. Kloskowska P., Morrissey D., Small C., Malliaras P., Barton C. Movement Patterns and Muscular Function Be-fore and After Onset of Sports-Related Groin Pain: A Systematic Review with Meta-analysis. Sports Med. 2016. V. 46. № 12. P. 1847-1867. doi: 10.1007/s40279-016-0523-z.
10. Franklyn-Miller A., Richter C., King E. et al. Athletic groin pain (part 2): a prospective cohort study on the bio-mechanical evaluation of change of direction identifies three clusters of movement patterns. Br. J. Sports Med. 2017. V. 51, № 5. P. 460-468. doi: 10.1136/bjsports-2016-096050.
11. Dojčinović B., Sebečić B., Starešinić M. et al. Surgical treatment of chronic groin pain in athletes. Int. Orthop. 2012. 36(11). Р. 2361-2365. doi:10.1007/s00264-012-1632-4.
12. Kaya M. Impact of extra-articular pathologies on groin pain: An arthroscopic evaluation. PLoS One. 2018. V. 13. № 1. e0191091. doi: 10.1371/journal.pone.0191091.
13. Bharam S., Bhagat P.V., Spira M.C., Klein D.A. Endoscopic Proximal Adductor Lengthening for Chronic Adduc-tor-Related Groin Pain. Arthrosc. Tech. 2018. V. 7. № 6. P. 675-678.
14. Yousefzadeh A., Shadmehr A., Olyaei G.R. et al. The Effect of Therapeutic Exercise on Long-Standing Adductor-Related Groin Pain in Athletes: Modified Hölmich Protocol. Rehabil. Res. Pract. 2018. 2018:8146819. doi:10.1155/2018/8146819.
15. Yousefzadeh A., Shadmehr A., Olyaei G.R. et al. Effect of Holmich protocol exercise therapy on long-standing adductor-related groin pain in athletes: an objective evaluation. BMJ Open Sport Exerc. Med. 2018. V. 4. № 1. e000343. doi:10.1136/bmjsem-2018-000343.
16. Jørgensen S.G., Öberg S., Rosenberg J. Treatment of longstanding groin pain: asystematic review. Hernia. 2019. doi: 10.1007/s10029-019-01919-7. [Epub ahead of print].
17. Jain M., Tantia O., Sasmal P. et al. Chronic Groin Pain in Athletes: Sportsman's Hernia with Bilateral Femoral Hernia. Indian J. Surg. 2010. V. 72. № 4. P. 343-346. doi:10.1007/s12262-010-0132-2.
18. Siddiqui M.R., Kovzel M., Brennan S. et al. A literature review on the role of totally extraperitoneal repairs for groin pain in athletes. Int. Surg. 2012. V. 97. № 4. P. 327-334. doi:10.9738/CC156.1.
19. Ramazzina I., Bernazzoli B., Braghieri V., Costantino C. Groin pain in athletes and non-interventional rehabili-tative treatment: a systematic review. J. Sports Med. Phys. Fitness. 2018. doi: 10.23736/S0022-4707.18.08879-5. [Epub ahead of print.]
20. King E., Ward J., Small L. et al. Athletic groin pain: a systematic review and meta-analysis of surgical versus physical therapy rehabilitation outcomes. Br. J. Sports Med. 2015. V. 49. № 22. P. 1447-1451. doi: 10.1136/bjsports-2014-093715.
21. St-Onge E., MacIntyre I.G., Galea A. M.Multidisciplinary approach to non-surgical management of inguinal dis-ruption in a professional hockey player treated with platelet-rich plasma, manual therapy and exercise: a case report. J. Can. Chiropr. Assoc. 2015. V. 59. № 4. P. 390-397.
22. Scholten P.M., Massimi S., Dahmen N. et al. Successful treatment of athletic pubalgia in a lacrosse player with ultrasound-guided needle tenotomy and platelet-rich plasma injection: a case report. PMR. 2015. V. 7. № 1. P. 79-83. doi: 10.1016/j.pmrj.2014.08.943.
23. Perez A.G., Lana J.F., Rodrigues A.A. et al. Relevant aspects of centrifugation step in the preparation of platelet-rich plasma. ISRN Hematol. 2014. V. 25. 2014. 176060. doi: 10.1155/2014/176060.
24. Perez A.G., Lichy R., Lana J.F. et al. Prediction and modulation of platelet recovery by discontinuous centrifuga-tion of whole blood for the preparation of pure platelet-rich plasma. BioRes. Open Access. 2013. V. 2. № 4. P. 307-314. doi: 10.1089/biores.2013.0015.
25. Ficek K., Kamiński T., Wach E. et al. Application ofplatelet rich plasma in sports medicine. J. Hum. Kinet. 2011. V. 30. P. 85-97. doi:10.2478/v10078-011-0076-z.
26. Zhou Y., Wang J.H. PRP Treatment Efficacy for Tendinopathy: A Review of Basic Science Studies. Biomed. Res. Int. 2016. V. 2016. Article ID 9103792. doi: 10.1155/2016/9103792.
27. Santos S.C.N.D.S., Sigurjonsson Ó.E., Custódio C.A., Mano J.F.C.D.L. Blood Plasma Derivatives for Tissue En-gineering and Regenerative Medicine Therapies. Tissue Eng. Part B Rev. 2018. V. 24. № 6. P. 454-462. doi: 10.1089/ten.TEB.2018.0008.
28. Hopp S.J., Culemann U., Kelm J. et al. Osteitis pubis and adductor tendinopathy in athletes: a novel arthroscopic pubic symphysis curettage and adductor reattachment. Arch. Orthop. Trauma Surg. 2013. V. 133. № 7. Р. 1003-1009. doi: 10.1007/s00402-013-1777-7.
29. Bharam S., Bhagat P.V., Spira M.C., Klein D.A. Endoscopic Proximal Adductor Lengthening for Chronic Adduc-tor-Related Groin Pain. Arthrosc. Tech. 2018. V. 7. № 6. P. 675-678. doi:10.1016/j.eats.2018.02.017.
30. Maffulli N., Loppini M., Longo U.G., Denaro V. Bilateral mini-invasive adductor tenotomy for the management of chronic unilateral adductor longus tendinopathy in athletes. Am. J. Sports Med. 2012. V. 40. № 8. P. 1880-1886. doi: 10.1177/0363546512448364.
31. Gill T.J., Carroll K.M., Makani A. et al. Surgical technique for treatment of recalcitrant adductor longus tendinopathy. Arthrosc. Tech. 2014. V. 3. № 2. P. 293-297. doi:10.1016/j.eats.2014.01.004.

Similar articles

Features of surgical treatment of Gilmore’s groin
Authors: Герич Г.І., Андрющенко Д.В.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

Ukrainian journal of surgery 2 (37) 2018
Date: 2018.12.05
Categories: Surgery
Sections: Clinical researches
Новий спосіб хірургічного лікування кили Гілмора
Authors: І.Д. Герич, І.В. Стояновський, Г.І. Герич, О.М. Чемерис - Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
Ukrainian journal of surgery 2 (11) 2011
Date: 2011.03.06
Categories: Surgery
Sections: Clinical researches
Features of diagnostic approaches to Gilmore’s groin
Authors: Герич Г.І., Андрющенко Д.В.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

Ukrainian journal of surgery 1 (36) 2018
Date: 2018.07.02
Categories: Surgery
Sections: Clinical researches
Results of the treatment of patients with partial tears of the supraspinatus and subscapularis muscles of the shoulder
Authors: Страфун С.С., Страфун О.С., Богдан С.В., Аббасов С.М.
ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ, Україна

"Тrauma" Том 19, №6, 2018
Date: 2019.01.16
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual

Back to issue