Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" Том 14, №8, 2019

Back to issue

Features of the respiratory function in children with community-acquired pneumonia

Authors: Усенко Д.В.
Одеський національний медичний університет, м. Одеса, Україна

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Нові можливості покращання функції зовнішнього дихання (ФЗД) пов’язані із застосуванням високочастотної осциляції грудної клітки (ВЧОГК), що дозволяє відновити дренаж бронхіального дерева й оптимізувати легеневу вентиляцію. Мета дослідження — вивчення та оцінка ФЗД у дітей із позалікарняною пневмонією (ПП). Матеріали та методи. Проведено обстеження 107 дітей (основна група (ОГ) — 55 осіб та контрольна група (КГ) — 52 особи) віком 6–17 років із ПП із гострим та неускладненим перебігом. Діти ОГ отримували базисну терапію (БТ) із проведенням процедур ВЧОГК, тоді як діти КГ отримували виключно БТ. Досліджували ФЗД у динаміці лікування, застосовуючи спірометрію. Результати. На початку терапії ПП показники ФЗД у досліджуваних групах мали незначні відмінності. При аналізуванні параметрів ФЗД у дітей ОГ на 10-й день БТ відмічено поліпшення ОФВ1 (88,36 ± 1,55 %, p = 0,02), життєвої ємності легень (ЖЄЛ) (88,18 ± 1,53 %, p = 0,02), форсованої ЖЄЛ (ФЖЄЛ) (86,77 ± 1,37 %, p = 0,03), максимальної об’ємної швидкості повітря на рівні видиху 25 % (МОШ25) (90,10 ± 2,99 %, p = 0,02) та максимальної вентиляції легень (МВЛ) (88,31 ± 1,70 %, p = 0,04). Порівнюючи показники ФЗД дітей КГ, виявили менш виражену динаміку, зокрема, ОФВ1 (81,65 ± 2,44 %, p = 0,02), ЖЄЛ (82,95 ± 2,56, p = 0,02), ФЖЄЛ (80,85 ± 2,09, p = 0,03), МОШ25 (82,63 ± 3,08 %, p = 0,02) та МВЛ (85,65 ± 1,99 %, p = 0,02). При проведенні ROC-аналізу динаміка відновлення ФЗД у дітей ОГ більш помітна за рахунок покращання МВЛ, про що свідчить найбільша площа під ROC-кривою (ППК) — 0,99, ОФВ1 — ППК 0,94 та ОФВ1/ФЖЄЛ — ППК 0,94. У дітей КГ була менш виражена динаміка досліджуваних параметрів ФЗД, що підтверджується МВЛ — ППК 0,63, ОФВ1 — ППК 0,79 та ОФВ1/ФЖЄЛ — ППК 0,89. Висновки. Для покращення вентиляційної функції легень у дітей із ПП необхідно проводити процедури бронходренажу, використовуючи ВЧОГК у складі БТ, про що свідчать отримані позитивні результати спірометрії.

Актуальность. Новые возможности улучшения функции внешнего дыхания (ФВД) связаны с применением высокочастотной осцилляции грудной клетки (ВЧОГК), которая позволяет восстановить дренаж бронхиального дерева и оптимизировать легочную вентиляцию. Цель исследования — изучение и оценка ФВД у детей с внебольничной пневмонией (ВП). Материалы и методы. Проведено обследование 107 детей (основная группа (ОГ) — 55 человек и контрольная группа (КГ) — 52 человека) в возрасте 6–17 лет с ВП с острым и неосложненным течением. Дети ОГ получали базисную терапию (БТ) с проведением процедур ВЧОГК, тогда как дети КГ получали исключительно БТ. Исследовали ФВД в динамике лечения, применяя спирометрию. Результаты. В начале терапии ВП показатели ФВД в исследуемых группах имели несущественные различия. При анализе параметров ФВД у детей ОГ на 10-й день БТ отмечено повышение объема форсированного выдоха за 1-ю секунду (ОФВ1) (88,36 ± 1,55 %, p = 0,02), жизненной емкости легких (ЖЕЛ) (88,18 ± 1,53 %, p = 0,02), форсированной жизненной емкости легких (ФЖЕЛ) (86,77 ± 1,37 %, p = 0,03), максимальной объемной скорости воздуха на уровне выдоха 25 % (МОШ25) (90,10 ± 2,99 %, p = 0,02) и максимальной вентиляции легких (МВЛ) (88,31 ± 1,70 %, p = 0,04). Сравнивая показатели ФВД детей КГ, выявили менее выраженную динамику, в частности, ОФВ1 (81,65 ± 2,44 %), ЖЕЛ (82,95 ± 2,56), ФЖЕЛ (80,85 ± 2,09), МОШ25 (82,63 ± 3,08 %) и МВЛ (85,65 ± 1,99 %). При проведении ROC-анализа динамика восстановления ФВД у детей ОГ более заметна за счет улучшения МВЛ, о чем свидетельствует самая большая площадь под кривой ROC (ППК) — 0,99, ОФВ1 — ППК 0,94 и ОФВ1/ФЖЕЛ — ППК 0,94. У детей КГ была менее выражена динамика исследуемых параметров ФВД, что подтверждается МВЛ — ППК 0,63, ОФВ1 — ППК 0,79 и ОФВ1/ФЖЕЛ — ППК 0,89. Выводы. Для улучшения вентиляционной функции легких у детей с ВП необходимо проводить процедуры бронходренажа, используя ВЧОГК в составе БТ, о чем свидетельствуют полученные положительные результаты спирометрии.

Background. New opportunities for improving the respiratory function are associated with the use of high-frequency chest wall oscillation, which allows us to restore the drainage function of the bronchial tree and optimize pulmonary ventilation. The purpose was to study and estimate the respiratory function in children with community-acquired pneumonia. Materials and methods. The study involved 107 children (the main group — 55 persons and the control group — 52 persons) aged 6–17 years with acute and uncomplicated community-acquired pneumonia. Children of the main group received basic therapy with high-frequency chest wall oscillation, while patients of the control group received only basic therapy. The evaluation of respiratory function was performed in the dynamics of treatment using spirometry. Results. At the beginning of therapy for community-acquired pneumonia, the respiratory function indices in the studied groups had insignificant differences. Consequently, analysis of respiratory function parameters in children of the main group on the 10th day of basic therapy has shown the improvement of forced expiratory volume in 1 second (FEV1) (88.36 ± 1.55 %, p = 0.02), vital capacity (VC) (88.18 ± 1.53 %, p = 0.02), forced vital capacity (FVC) (86.77 ± 1.37 %, p = 0.03), maximal expiratory flow at 25 % of FVC (MEF25) (90.10 ± 2.99 %, p = 0.02) and maximal voluntary ventilation (MVV) (88.31 ± 1.70 %, p = 0.04). Moreover, when comparing indicators of the respiratory function in the control group children, a less pronounced dynamics was noted, in particular FEV1 (81.65 ± 2.44 %, p = 0.02), VC (82.95 ± 2.56, p = 0.02), FVC (80.85 ± 2.09, p = 0.03), MEF25 (82.63 ± 3.08 %, p = 0.02) and also MVV (85.65 ± 1.99 %, p = 0.04). As a result of the receiver operating characteristic (ROC) analysis, the dynamics of the respiratory function restoration in the main group children is more significant due to the improvement in MVV, as evidenced by the large area under the ROC curve (AUC) — 0.99, FEV1 — AUC 0.94 and FEV1/FVC — AUC 0.94. In control group children, the dynamics of the studied parameters of the respiratory function was less pronounced, which is confirmed by the MVV — AUC 0.63, FEV1 — AUC 0.79 and FEV1/FVC — AUC 0.89. Conclusions. To improve the ventilation function of the lungs in children with community-acquired pneumonia, it is necessary to carry out bronchial drainage procedures using high-frequency chest wall oscillation as a part of basic therapy, as evidenced by the positive results obtained from spirometry.


Keywords

функція зовнішнього дихання; спірометрія; високочастотна осциляція грудної клітки; пневмонія; діти

функция внешнего дыхания; спирометрия; высокочастотная осцилляция грудной клетки; пневмония; дети

respiratory function; spirometry; high-frequency chest wall oscillation; pneumonia; children


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Edmond K., Scott S., Korczak V., Ward C., Sanderson C., Theodoratou E. et al. Long term sequelae from childhood pneumonia; systematic review and meta-analysis. PLoS One. 2012. 7. e31239.

2. Kronman M.P., Hersh A.L., Feng R., Huang Y.S., Lee G.E., Shah S.S. Ambulatory visit rates and antibiotic prescribing for children with pneumonia, 1994–2007. Pediatrics. 2011. 127. Р. 411-8.

3. Chan J.Y., Stern D.A., Guerra S., Wright A.L., Morgan W.J., Martinez F.D. Pneumonia in Childhood and Impaired Lung Function in Adults: A Longitudinal Study. Pediatrics. 2015. 135(4). Р. 607-16.

4. Vogt B., Falkenberg C., Weiler N., Frerichs I. Pulmonary function testing in children and infants. Physiol Meas. 2014 Mar. 35(3). Р. 59-90. DOI: 10.1088/0967-3334/35/3/R59.

5. Escobar H., Carver T.W. Jr. Pulmonary function testing in young children. Curr. Allergy Asthma Rep. 2011 Dec. 11(6). Р. 473-81. doi: 10.1007/s11882-011-0220-9.

6. Dombkowski K.J., Hassan F., Wasilevich E.A., Clark S.J. Spirometry use among pediatric primary care physicians. Pediatrics. 2010. 126 (4). Р. 682-687.

7. Chakravorty I., Chahal K., Austin G. A pilot study of the impact of high-frequency chest wall oscillation in chronic obstructive pulmonary disease patients with mucus hypersecretion. Int. J. Chron. Obstruct. Pulmon. Dis. 2011. 6. Р. 693-699.

8. Kempainen R.R., Milla C., Dunitz J. et al. Comparison of settings used for high frequency chest-wall compression in cystic fibrosis. Respir. Care. 2010. 55. 6. Р. 695-701.

9. Yuan N., Kane P., Shelton K. et al. Safety, tolerability, and efficacy of high-frequency chest wall oscillation in pediatric patients with cerebral palsy and neuromuscular diseases: an exploratory randomized controlled trial. J. Child Neurol. 2010. 25(7). Р. 815.

10. Hess D.R. Airway Clearance and Lung Expansion Therapy, in Respiratory Care Principles and Practice. Jones and Bartlett Learning: Burlington, MA, 2016. Р. 379.

11. Lester M.K., Flume P.A. Airway-clearance therapy guidelines and implementation. RespirCare. 2009. 54(6). Р. 733-753.

12. Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю «дитяча пульмонологія» від 13.01.2005 р. № 18. URLhttps://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0018282-05.

13. Miller M.R., Hankinson J., Brusasco V. et al. Standardisation of spirometry. Eur. Respir. J. 2005. 26. Р. 319-338. DOI: 10.1183/09031936.05.00034805.

14. Pellegrino R., Viegi G., Brusasco V. et al. Interpretative strategies for lung function tests. Eur. Respir. J. 2005. 26. Р. 948-968.

15. Bruce H. Culver. Recommendations for a Standardized Pulmonary Function Report. An Ofcial American Thoracic Society Technical Statement. Am. J. Respir. Crit. Care Med. 2017. 196(11).
Р. 1463-1472.

16. Johnson J.D., Theurer W.M. A Stepwise Approach to the Interpretation of Pulmonary Function Tests. Am. Fam. Physician. 2014. 89(5). Р. 359-366.

Similar articles

Authors: Н.С. СЛЕПЧЕНКО, к.м.н., асистент кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова
"News of medicine and pharmacy" Аллергология и пульмонология (246) 2008 (тематический номер)
Date: 2008.10.08
Categories: Pediatrics/Neonatology, Pulmonology
Sections: Clinical researches
Особливості лікування бронхіальної астми в поєднанні з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою
Authors: Боровик І.О., Бабінець Л.С., Шостак С.Є., Рябоконь С.С., Боцюк Н.Є. - ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України»
"Gastroenterology" 1 (51) 2014
Date: 2014.04.17
Categories: Allergology, Gastroenterology
Sections: Clinical researches
New options in the treatment of bronchial obstructive syndrome in children
Authors: Речкіна О.О., Руденко С.М., Кравцова О.М., Стриж В.О., Промська Н.В.
ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України», відділення дитячої пульмонології та алергології, м. Київ, Україна

"Child`s Health" Том 14, №6, 2019
Date: 2019.11.05
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches

Back to issue