Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" Том 14, №8, 2019

Back to issue

Teenage aggression, causes and risk factors

Authors: Денисова М.Ф., Музика Н.М., Шкіряк-Ніжник З.А.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ, Україна

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Здоров’я дітей можна охарактеризувати як стан життєдіяльності, що відповідає біологічному віку дитини, гармонії функціонування систем організму і його взаємин з навколишнім середовищем, єдність психомоторних та інтелектуальних характеристик. Щороку зростає число неповнолітніх з агресивною поведінкою, що проявляється в асоціальних діях — порушенні громадського порядку, хуліганстві, вандалізмі. Як серйозний фактор ризику здоров’я підлітків розглядаються зміни у структурі харчування. Нераціональне харчування з точки зору сьогоднішніх реалій може бути не тільки причиною формування у дітей анорексії і булімії, але й сприятливим підґрунтям агресивної поведінки. Метою проведеного дослідження був пошук взаємозв’язків між агресивною поведінкою підлітків та можливими факторами впливу на неї. Матеріали та методи. Інформативною базою для проведення дослідження стала міжнародна програма ELSPAC (European Longitudinal Study of Parenthood And Childhood — Європейське довгострокове спостереження за батьківством та дитинством), її український фрагмент «Сім’я і діти України». Дослідження проводилось на підставі аналізу бази даних для двох окремо виділених груп (група підлітків, які мають прояви агресивної поведінки; група підлітків без проявів агресії). Була сформована релятивна база даних 864 підлітків віком 15–18 років. Результати. Проаналізовано низку показників харчової поведінки та виділено фактори ризику розвитку агресії. Виявлено вірогідно значимі показники різниці харчової поведінки підлітків агресивної та неагресивної груп. Так, підлітки агресивної групи, навіть отримавши відомості про порушення звичок харчування, не йшли до лікаря або нехтували його порадами. Характерним для них було неконтрольоване вживання їжі, відмова від вживання м’яса птиці, риби, яєць, часті перекуси їжею вуличного приготування, вживання енергетичних напоїв два або більше рази на тиждень. Серед вегетаріанців переважна більшість — це підлітки агресивної групи. Підлітки неагресивної групи вірогідно частіше мали правильний режим харчування — більшість із них не мали неконтрольованого потягу до їжі, тричі на день вживали гарячу їжу, не відмовлялися від вживання м’яса птиці, риби, яєць, ніколи або рідко користувалися їжею швидкого вуличного приготування, майже не відвідували заклади швидкого харчування.

Актуальность. Здоровье детей можно охарактеризовать как состояние жизнедеятельности, соответствующее биологическому возрасту ребенка, гармонии функционирования систем организма и его взаимоотношений с окружающей средой, единство психомоторных и интеллектуальных характеристик. С каждым годом растет число несовершеннолетних с агрессивным поведением, проявляющимся в асоциальных действиях — нарушении общественного порядка, хулиганстве, вандализме. Как серьезный фактор риска здоровья подростков рассматриваются изменения в структуре питания. Нерациональное питание с точки зрения сегодняшних реалий может быть не только фактором формирования у детей анорексии и булимии, но и благоприятной почвой для агрессивного поведения. Целью исследования был поиск взаимосвязей между агрессивным поведением подростков и возможными факторами его развития. Материалы и методы. Информативной базой для проведения исследования стала международная программа ELSPAC (European Longitudinal Study of Parenthood And Childhood — Европейское долгосрочное наблюдение за отцовством и детством), ее украинский фрагмент «Семья и дети Украины». Исследование проводилось на основе анализа базы данных для двух отдельно выделенных групп (группа подростков, которые имеют проявления агрессивного поведения; группа подростков без проявлений агрессии). Была сформирована релятивная база данных 864 подростков в возрасте 15–18 лет. Результаты. Проанализирован ряд показателей пищевого поведения и выделены факторы риска развития агрессии. Выявлены достоверно значимые показатели разницы пищевого поведения подростков агрессивной и неагрессивной групп. Так, подростки агрессивной группы, даже получив сведения о нарушении привычек питания, не шли к врачу или пренебрегали его советами. Характерным для них было неконтролируемое употребление пищи, отказ от употребления мяса птицы, рыбы, яиц, частые перекусы едой уличного приготовления, употребление энергетических напитков два или более раз в неделю. Среди вегетарианцев подавляющее большинство — это подростки агрессивной группы. Подростки неагрессивной группы достоверно чаще имели правильный режим питания — большинство из них не имели неконтролируемой тяги к пище, три раза в день употребляли горячую пищу, не отказывались от употребления мяса птицы, рыбы, яиц, никогда или редко пользовались пищей быстрого уличного приготовления, почти не посещали заведения быстрого питания.

Background. Children’s health could be described as a state of life, corresponding to the biological age of the child, the harmonic functioning of the body systems and its relationship with the environment as well as the unity of psychomotor and intellectual characteristics. The number of minors with aggressive behavior is growing from year to year that is revealed in antisocial actions — violation of public order, hooliganism, vandalism. Changes in the structure of nutrition are considered as a serious risk factor for adolescent health. From the point of view of today’s realities, irrational nutrition can be not only a factor in the formation of anorexia and bulimia but also a breeding ground for aggressive behavior of children. This study purpose was to find the relationship between the aggressive behavior of adolescents and possible factors of its improvement. Materials and methods. The study is based on the information collected through international program ELSPAC (European Longitudinal Study of Parenthood And Childhood — European long-term monitoring of paternity and childhood), its Ukrainian fragment “Family and Children of Ukraine”. This research was focused on an analysis of the database from two separate groups: adolescents having signs of aggressive behavior and adolescents without aggressive signs. A relational database was formed for 864 adolescents of 15–18 years old. Results. A number of indicators of eating behavior have been analyzed, and some risk factors for the development of aggression have been identified. Reliably significant indicators of the difference in the nutritional behavior of adolescents of aggressive and non-aggressive groups have been revealed. Adolescents of aggressive group, even after receiving information about violation of eating habits, did not visit doctor or neglected such advice. Uncontrolled eating, refusal to eat poultry, fish, egg, frequent consume of junk food, use of energy drinks twice times a week or more often were typical for them. Most of vegetarians are teenagers from aggressive group. Teenagers from non-aggressive group were significantly more likely to have the correct diet — no uncontrolled food cravings, hot meals three times a day, their diet include poultry, fish, egg, and minimum consume of fast food.


Keywords

підліткова агресія; фактори ризику; харчова поведінка

подростковая агрессия; факторы риска; пищевое поведение

teenage aggression; risk factors; eating behavior


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Белова О.Г. Социологические характеристики репродуктивного поведения молодежи. Репродуктивное здоровье детей и подростков. 2013. № 2(49). С. 59-65.

2. Зимина Л.А., Боева А.В. Характеристика некоторых факторов, влияющих на здоровье молодежи. Международный журнал прикладных и фундаментальных исследований. 2016. № 1–3. С. 347-351. URL: https://applied-research.ru/ru/article/view?id=8508

3. Шанина Т.Г. и др. Гендерные особенности отдельных показателей здоровья подростков 15–17 лет. Современные исследования социальных проблем: электронный научный журнал. 2012. № 8(16). URL: https://cyberleninka.ru/article/v/gendernye-osobennosti-otdelnyh-pokazateley-zdorovya-podrostkov-15-17-let

4. Тимофеева Е.П. и др. Состояние здоровья современных подростков (обзор литературы). Journal of Siberian Medical Sciences. 2016. № 4. URL: https://cyberleninka.ru/article/v/sostoyanie-zdorovya-sovremennyh-podrostkov-obzor-literatury

5. ВОЗ. Подростки: риски для здоровья и их пути решения. 13 декабря 2018 г. URL: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/adolescents-health-risks-and-solutions.

6. Зубцов Ю.Н., Кретинина Т.А. Влияние фактора питания на здоровье детей. Экономическая среда. 2015. № 2(12). С. 72-76. URL: http://orelgiet.ru/public/raznoe/Vypusk_2_1249523

7. Рафикова Ю.С. и др. Особенности пищевого поведения детей и подростков, родившихся недоношенными. Современные проблемы науки и образования. 2015. № 6. URL: http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=23903

8. Багнетова Е.А. Влияние семьи на формирование здорового образа жизни старшеклассников г. Сургута. Экология человека. 2011. № 4. С. 56-60. URL: https://cyberleninka.ru/article/v/vliyanie-semi-na-formirovanie-zdorovogo-obraza-zhizni-starsheklassnikov-g-surguta

9. Сухоцкая Л. Место и значение семьи в иерархии ценностей. Народонаселение. 2010. № 1. С. 105-112. URL: http://www.isesp-ras.ru/images/narodonaselenie/2010_1.pdf

10. Запруднов А.М., Григорьев К.И. Современные особенности подростковой гастроэнтерологии. Педиатрия. 2011. № 90(2). С. 6-13. URL: https://cyberleninka.ru/article/v/covremennye-osobennosti-podrostkovoy-gastroenterologii

11. Persike M. et al. Competence in coping with stress in adolescents from three regions of the world. J. Youth. Adolesc. 2012. Vol. 41(7). Р. 863-879. DOI: 10.1007/s10964-011-9719-6

12. Фрейд З. Введение в психоанализ: лекции. М.: Наука, 1989.

Similar articles

Походження і корекція агресивності особистості у теорії та практиці когнітивно-поведінкової терапії
Authors: Томчук С.М. - к.психол.н., доцент, доцент кафедри педагогіки та психології Вінницького обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників
"Journal of Ukrainian psychiatrists Association" (04) 2013
Date: 2013.10.08
Categories: Psychiatry
Sections: Specialist manual
Authors: Б.Г. Веденко, к.м.н., В.А. Мельник - Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова; В.Г. Даценко, к.м.н., заслужений лікар України Вінницький обласний спеціалізований клінічний диспансер радіаційного захисту населення
"News of medicine and pharmacy" 13-14 (423-424) 2012
Date: 2012.09.27
New threats on the way of overcoming tobacco smoking  in adolescents in Ukraine
Authors: Полька Н.С., Добрянська О.В.
ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України», м. Київ, Україна

"Child`s Health" Том 14, №5, 2019
Date: 2019.09.18
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Specialist manual

Back to issue