Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал "Здоров`я дитини" Том 14, №8, 2019

Повернутися до номеру

Застосування комбінації муколітичних засобів у комплексній терапії позагоспітальної пневмонії в дітей шкільного віку

Автори: Марушко Ю.В., Гищак Т.В.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Рубрики: Педіатрія/Неонатологія

Розділи: Клінічні дослідження

Версія для друку


Резюме

Мета роботи — узагальнення даних літератури і власного досвіду використання комбінованого лікарського засобу Пектолван Ц у комплексній терапії пневмоній у дітей шкільного віку. За даними літератури, мукоактивна терапія захворювань нижніх дихальних шляхів у дітей із застосуванням амброксолу й карбоцистеїну є патогенетично обґрунтованою, чинить комплементарний щодо антибіотикотерапії вплив, нормалізуючи реологічні властивості бронхіального секрету й стимулюючи мукоциліарний кліренс, покращує перебіг хвороби. Включення в комплексне лікування хворих на позалікарняну пневмонію комбінованого мукоактивного препарату Пектолван Ц приводить до швидкого полегшення симптомів перебігу захворювання, досягнення значного мукорегулюючого ефекту й запобігає розвитку ускладнень, пов’язаних із порушенням мукоциліарного кліренсу.

Цель работы — обобщение данных литературы и собственного опыта использования комбинированного лекарственного средства Пектолван Ц в комплексной терапии пневмоний у детей школьного возраста. По данным литературы, мукоактивная терапия заболеваний нижних дыхательных путей у детей с применением амброксола и карбоцистеина является патогенетически обоснованной, оказывает комплементарное относительно антибиотикотерапии влияние, нормализуя реологические свойства бронхиального секрета и стимулируя мукоцилиарный клиренс, улучшает течение болезни. Включение в комплексное лечение больных внебольничной пневмонией комбинированного мукоактивного препарата Пектолван Ц приводит к быстрому облегчению симптомов течения заболевания, достижению значительного мукорегулирующего эффекта и предотвращает развитие осложнений, связанных с нарушением мукоцилиарного клиренса.

The purpose of the work is to summarize the literature data and own experience of using the combination drug Pectolvan C in the comprehensive therapy of pneumonia in school-age children. According to the literature data, mucoactive therapy of lower respiratory tract diseases in children using ambroxol and carbocysteine is pathogenetically substantiated, has an effect complementary to antibiotic therapy, normalizing the rheological properties of bronchial secretion and stimulating mucociliary clearance, and improves the course of the disease. The inclusion of the combination mucoactive drug Pectolvan C in the comprehensive treatment of patients with community-acquired pneumonia leads to a rapid relief of the symptoms of the disease, achievement of significant mucoregulatory effect, and prevents the development of complications associated with impaired mucociliary clearance.


Ключові слова

респіраторна патологія; пневмонія; діти; комбіновані препарати

респираторная патология; пневмония; дети; комбинированные препараты

respiratory pathology; pneumonia; children; combination drugs

Вступ

Гостра респіраторна патологія — актуальна проблема педіатрії. За даними ВООЗ, аналіз структури причин звернення до педіатра чи лікаря загальної практики — сімейної медицини свідчить, що близько 70 % випадків припадає на гострі респіраторні захворювання, а пневмонія є причиною смертності 15 % дітей віком до 5 років. Як показують деякі дослідження, у середньому 3,5–4 % дітей віком до 5 років і близько 1,5 % дітей, старших від 5 років, мають рентгенологічно підтверджену пневмонію [1].

Невтішна статистика вказує на необхідність продовження пошуку оптимальних методів лікування респіраторної патології. На сьогодні базовими лікарськими препаратами для лікування пневмонії залишаються антибіотики. Проте з кожним роком резистентність до них мікроорганізмів збільшується, що слід враховувати при призначенні комплексного лікування. Однією з причин антибіотикорезистентності є утворення біоплівок [2], тому останнім часом у літературі з’являється все більше повідомлень про необхідність сумісного застосування разом з антибіотиками таких муколітичних препаратів, як амброксол і карбоцистеїн (Пектолван Ц) [3].

У цій статті ми узагальнили дані літератури й власний досвід використання комбінованого лікарського засобу Пектолван Ц у комплексній терапії пневмоній у дітей віком понад 12 років.

Традиційно амброксол і карбоцистеїн широко використовуються як у терапевтичній, так і в педіатричній практиці при лікуванні гострих і хронічних респіраторних інфекцій завдяки їх властивостям добре зменшувати в’язкість мокротиння й полегшувати його відходження за рахунок збільшення мукоциліарного кліренсу [3–5].

Ефективність амброксолу була показана в понад 100 клінічних спостереженнях із залученням більше ніж 15 000 дорослих і дітей із різними формами гострих і хронічних захворювань верхніх і нижніх дихальних шляхів. Кохранівський огляд переконливо вказує на позитивний вплив мукоактивних препаратів на кашель у дорослих і дітей при пневмонії [6].

Діючи як муколітичний засіб і експекторант, амброксол покращує функцію зовнішнього дихання. Також відома властивість амброксолу збільшувати вміст сурфактанту в легенях шляхом стимуляції його продукції пневмоцитами [7–9]. Амброксол здатний запобігати розвитку респіраторного дистрес-синдрому в новонароджених, оскільки він вільно проникає через плацентарний бар’єр і стимулює внутрішньоутробне утворення сурфактанту.

Амброксол підвищує активність секреторного імуноглобуліну А [10].

Доведено, що амброксол має антиоксидантний [11] і протизапальний ефекти [3, 12, 13]. Протизапальний ефект амброксолу пов’язаний із пригніченням синтезу оксиду азоту, дегрануляцією нейтрофілів та індукцією синтезу поверхнево-активної речовини [11]. Такий протизапальний ефект може бути додатковим чинником, що сприятливо впливає на перебіг біоплівкових захворювань дихальних шляхів.

Показано, що амброксол призводить до дозозалежного зниження вмісту альгінату біоплівок Pseudomonas aeruginosa, отриманих у лабораторних умовах [14]. Дослідження, проведені in vitro в дітей, показали, що амброксол має дозозалежний бактерицидний вплив на Haemophilus influenzae і здатний руйнувати біоплівки, до складу яких входить цей збудник [15]. Інгібуючий ефект амброксолу поширюється й на грибкові біоплівки [16, 17]. Аналізуючи результати сумісного застосування амброксолу й ванкоміцину в новонароджених із катетер-асоційованими інфекціями, Y. Zhang і співавт. [18] дійшли висновку, що ефективність амброксолу проявляється в потенціюванні бактерицидного ефекту ванкоміцину на епідермальний стафілокок біоплівки як у пробірці, так і в природних умовах. У зв’язку з цим автори рекомендують комбінацію ванкоміцину й амброксолу для лікування новонароджених із катетер-асоційованими інфекціями.

Застосування амброксолу збільшує ефективність антибіотиків при лікуванні інфекцій нижніх дихальних шляхів. Ці клінічні результати пов’язані як із впливом на біоплівки, так і зі здатністю амброксолу підвищувати концентрацію антибіотиків у бронхіальному секреті й паренхімі легенів [4, 11].

Карбоцистеїн, як муколітичний агент, має деякі спільні властивості з амброксолом, проте відрізняється від нього за рахунок здатності виконувати мукорегуляторну функцію [8, 9, 19]. Як і амброксол, карбоцистеїн підвищує рівень секреторного імуноглобуліну А [20]. Є дані, які вказують на наявність фармакокінетичного синергізму між карбоцистеїном і антибіотиками, що дозволяє останнім легко проникати через гематобронхіальний бар’єр [9, 21].

Карбоцистеїн стимулює активність сіалілтрансферази, збільшує синтез сіаломуцинів, оптимізуючи баланс сіаломуцинів і фукомуцинів, відновлює еластичні властивості мокротиння (в’язкість) [22].

Амброксол і карбоцистеїн використовуються досить давно, мають добрий профіль безпеки, хоча в окремих пацієнтів їх слід застосовувати з обережністю [4]. Так, комітет з оцінки ризику фармакологічної гігієни (PRAC) Європейського агентства з лікарських засобів (EMA) повідомляє про можливий ризик виникнення алергічних шкірних побічних реакцій при застосуванні амброксолу [23]. Також є повідомлення про те, що в пацієнтів з епілепсією на тлі прийому цього препарату можливі неврологічні порушення [24]. Що стосується карбоцистеїну, то існують дані про респіраторно-парадоксальні побічні реакції при його прийомі [25, 26] й обмежену ефективність карбоцистеїну в окремих категорій хворих [27].

Отже, при респіраторних захворюваннях, що супроводжуються кашлем із рясним мокротинням або бронхообструктивним синдромом, препаратом вибору можна вважати карбоцистеїн, при захворюваннях із в’язким і/або гнійним мокротинням — амброксол [28].

Останнім часом у клінічній практиці все частіше набуває застосування комбінована муколітична терапія, особливо у випадках утворення в дітей густого в’язкого секрету, який важко відділяється [8].

Комбінованим муколітичним препаратом, що містить обидва наведені компоненти, є Пектолван Ц. Він випускається у вигляді сиропу у флаконі по 100 мл (у 5 мл сиропу міститься 15 мг амброксолу гідрохлориду і 100 мг карбоцистеїну), має приємний аромат полуниці, не містить спирту, що робить безпечним його застосування в дітей. Препарат може призначатися дітям від 2 років. Тривалість лікування, як правило, не повинна перевищувати 7–10 днів [29]. Показаннями для призначення препарату Пектолван Ц є гострі й хронічні захворювання дихальних шляхів, що супроводжуються утворенням секрету, який важко відділяється: хронічне обструктивне захворювання легень, пневмонія, бронхоектатична хвороба, респіраторний дистрес-синдром, лікування ускладнень після хірургічних втручань на легенях. З огляду на супровідні речовини (глюкоза, сорбіт, аспартам), що містяться в сиропі, хворим на деякі метаболічні захворювання слід уникати прийому даної форми препарату.

Пектолван Ц ефективно застосовують як при запаленні верхніх дихальних шляхів [30, 31], так і при пневмоніях у дітей [21, 32].

Результати клінічних досліджень свідчать про те, що одночасне застосування амброксолу й карбоцистеїну у складі сиропу Пектолван Ц, окрім доброї мукоактивної дії, забезпечує й інші позитивні ефекти при респіраторних захворюваннях: імуномодулюючу дію, антиоксидантну активність, підвищення проникнення антибіотиків у бронхіальний секрет і слизову оболонку бронхів, руйнування біоплівок і запобігання їх утворенню [32, 33].

Включення до комплексного лікування хворих на респіраторну патологію комбінованого мукоактивного препарату Пектолван Ц веде до швидкого покращання симптомів захворювання й запобігає розвитку ускладнень, пов’язаних із порушенням механізмів евакуації мокротиння [21, 31, 34].

Мета дослідження: нами узагальнений досвід і проведена оцінка клінічної ефективності лікарського засобу Пектолван Ц у комплексній терапії позалікарняних пневмоній у дітей шкільного віку.

Матеріали та методи

Під наглядом перебували 30 дітей віком від 11 до 17 років, які хворіли на позалікарняну пневмонію середнього ступеня тяжкості. Серед пацієнтів було 18 (60 %) хлопчиків і 12 (40 %) дівчаток. Термін від початку захворювання до участі в дослідженні становив не більше ніж 3–4 дні. Клінічна характеристика пацієнтів наведена в табл. 1.

У клінічній картині дітей переважали фебрильна лихоманка та інші симптоми інтоксикації. У третини хворих спостерігалась дихальна недостатність І–ІІ ступеня. Клінічно вогнищеве ураження легеневої паренхіми було встановлене в пацієнтів за наявності локальних перкуторних (притуплення) й аускультативних (ослаблення дихання, наявність дрібнопухирчастих хрипів або крепітації) даних. Усім пацієнтам було проведено рентгенографію органів грудної клітки. У 22 (73,3 %) дітей із пневмонією було виявлено вогнищеві інфільтративні зміни легеневої тканини, а у 8 (26,7 %) хворих — сегментарне залучення. В усіх випадках зміни були однобічними.

У загальному аналізі крові в дітей мали місце лейкоцитоз (12–18 ´ 109/л), зсув формули крові ліворуч, підвищення швидкості осідання еритроцитів до 16–34 мм/год.

Хворі на позалікарняну пневмонію отримували ступінчасте лікування цефтріаксоном у дозі 80 мг/кг/добу в/в протягом 2–3 днів (за умови стабільно позитивної динаміки захворювання) з подальшим переходом на пероральний прийом цефподоксиму проксетилу до сумарного курсу в 9–10 днів. За показаннями застосовували антипіретичну терапію ібупрофеном або парацетамолом за потреби, інгаляційну терапію з лужними розчинами. У комплексній терапії пневмонії з метою мукоактивного впливу всім пацієнтам призначали препарат Пектолван Ц по 10 мл 3 рази на добу протягом 10 днів. Інші мукоактивні препарати не призначалися. На тлі лікування динаміка стану пацієнтів оцінювалася на 3, 5 і 10-й дні від початку лікування. Статистична обробка результатів проводилася за допомогою пакета прикладних програм Microsoft Excel 2010.

Результати та обговорення

Динаміку клінічних показників перебігу пневмонії на фоні комплексного лікування подано в табл. 2. Як видно з її даних, у більшості дітей на 3-й день і в усіх пацієнтів — на 5-й день лікування була відсутня фебрильна лихоманка, тоді як клінічні ознаки вогнищевих змін у легенях персистували в усіх пацієнтів на 3-й і 5-й дні комплексної терапії і були відсутні в більшості пацієнтів через 10 днів від початку лікування.

Привертає увагу той факт, що на 5-й день терапії в пацієнтів уже не було сухого кашлю. Також на 5-й день вірогідно (р < 0,05) збільшилась кількість пацієнтів із вологим кашлем. На 10-й день кашель був тільки в 6 пацієнтів, що вимагало продовження призначення препарату на декілька днів.

Через 10 днів комплексної терапії відхилень у загальному аналізі крові хворих на пневмонію не спостерігалося. Зазначимо, що на фоні адекватної мукоактивної терапії із застосуванням препарату Пектолван Ц не спостерігалося випадків сегментарних ателектазів.

Отже, проведення комплексного лікування дітей шкільного віку, хворих на позалікарняну пневмонію, із застосуванням антибіотиків і комбінованого мукоактивного препарату Пектолван Ц приводить до швидкого полегшення симптомів і перебігу захворювання, досягнення значного мукорегулюючого ефекту й запобігання ускладненням, пов’язаним із порушенням мукоциліарного кліренсу.

Висновки

За даними літератури, мукоактивна терапія захворювань нижніх дихальних шляхів у дітей із застосуванням амброксолу й карбоцистеїну є патогенетично обґрунтованою, чинить комплементарний щодо антибіотикотерапії вплив, нормалізуючи реологічні властивості бронхіального секрету й стимулюючи мукоциліарний кліренс, покращує перебіг хвороби. Включення в комплексне лікування хворих на позалікарняну пневмонію дітей шкільного віку комбінованого муколітичного препарату Пектолван Ц призводить до швидкого полегшення симптомів і перебігу захворювання, досягнення значного мукорегулюючого ефекту й запобігає розвитку ускладнень, пов’язаних із порушенням мукоциліарного кліренсу.

Конфлікт інтересів. Не заявлений.


Список літератури

1. Настанова 00620. Пневмонія у дітей. URL: http://guidelines.moz.gov.ua/documents/ 2918?id=ebm00620&format=pdf.

2. Марушко Ю.В., Гищак Т.В. Утворення біоплівок при респіраторній патології. Вплив амброксолу на біоплівки дихальних шляхів. Здоровье ребенка. 2016. 2(70). 88-94.

3. Cataldi M., Sblendorio V., Leo A., Piazza OBiofilm-dependent airway infectionsa role for ambroxolPulm. Pharmacol. Ther. 2014. 28(2). 98-108.

4. Scaglione F., Petrini O. Mucoactive Agents in the Therapy of Upper Respiratory Airways Infections: Fair to Describe Them Just as Mucoactive? Clin. Mеd. Insights Ear. Nose Throat. 2019. 9(12). 1179550618821930. doi: 10.1177/1179550618821930.

5. Varelogianni G., Hussain R., Strid H., Oliynyk I., Roomans G.M., Johannesson M. Effect of ambroxol on chloride transport, CFTR and ENaC in cystic fibrosis airway epithelial cells. Cell Biol. Int. 2013. 14. URL: http://dx.doi.org/10.1002/cbin.

6. Chang C.C., Cheng A.C., Chang A.B. Over-the-counter (OTC) medications to reduce cough as an adjunct to antibiotics for acute pneumonia in children and adults. Cochrane Database SystRev. 2014. 10(3). CD006088.

7. Юлиш Е.И. Современные методы мукоактивной терапии при заболеваниях органов дыхания у детей. Здоровье ребенка. 2015. 5(65). 34-41.

8. Кривопустов С.П. Комбінована мукоактивна терапія захворювань дихальних шляхів у дітей, що супроводжуються утворенням в’язкого секрету. Здоровье ребенка. 2017. 12(2). 33-35.

9. Охотнікова О.М., Поночевна О.В. Пріоритетні напрямки підвищення ефективності мукоактивної терапії у лікуванні бронхолегеневих захворювань у дітей. Современная педиатрия. 2017. 4(84). 41-48. doi 10.15574/SP.2017.84.41.

10. Johnson K., McEvoy C., Naqvi Set alHigh-dose oral Nacetylcysteine fails to improve respiratory health status in patients with chronic obstructive pulmonary disease and chronic bronchitis: a randomized, placebo-controlled trial. Int. J. Chron. Obstruct. Pulmon. Dis. 2016. 11. 799-807.

11. Paleari D., Giovanni R., Nicolini G., Оlivieri D. Ambroxol: a multifaceted molecule with additional therapeutic potentials in respiratory disorders of childhood. Expert Opin. Drug Discov. 2011. 6(11). 1203-1214.

12. Kanie S., Yokohira M., Yamakawa K., Nakano-Narusawa Y., Yoshida S., Hashimoto N., Imaida K. Suppressive effects of the expectorant drug ambroxol hydrochloride on quartz-induced lung inflammation in F344 rats. J. Tоxicol. Pathol. 2017. 30(2). 153-159. doi: 10.1293/tox.2016-0050.

13. Snowden J.N., Beaver M., Smeltzer M.S., Kielian T. Biofilminfected intracerebroventricular shunts elicit inflammation within the central nervous system. Infect. Immun. 2012. 80. 3206e14.

14. Lu Q., Yu J., Bao L. et al. Effects of combined treatment with ambroxol and ciprofloxacin on catheter-associated Pseudomonas aeruginosa biofilms in a rat model. Chemotherapy. 2013. 59(1). 51-56. doi: 10.1159/000351107.

15. Gao X., Zhang Y., Lin Y., Li H., Xin Y., Zhang X., Xu Y., Shang X. Effect of ambroxol on biofilm of Haemophilus influenzae and bactericidal action. Lin Chung Er Bi Yan Hou Tou Jing Wai Ke Za Zhi. 2014. 28(10). 721-723.

16. Pulcrano G., Panellis D., De Domenico G., Rossano F., Catania M.R. Ambroxol influences voriconazole resistance of Candida parapsilosis biofilm. FEMS Yeast Res. 2012. 12: 430e8.

17. Rene H.D., José M.S., Isela S.N., Claudio C.R. Effects of ambroxol on Candida albicans growth and biofilm formation. Mycoses. 2014. 57(4). 228-232.

18. Zhang Y., Fu Y., Yu J., Ai Q., Li J., Peng N., Song S., He Y., Wang Z. Synergy of ambroxol with vancomycin in elimination of cathe ter-related Staphylococcus epidermidis biofilm in vitro and in vivo. J. Infect. Chemother. 2015. 21(11). 808-815.

19. Kariya S., Okano M., Higaki T., Makihara S., Tachibana T., Nishizaki K. Long-term treatment with clarithromycin and carbocisteine improves lung function in chronic cough patients with chronic rhinosinusitis. Am. J. Otolaryngol. 2020. 41(1). 102315. doi: 10.1016/j.amjoto.2019.102315. Epub 2019 Oct 17.

20. Крамарев С.АДифференцированный подход к лечению кашляЗдоровье ребенка. 2013. 6(49). 100-104.

21. Марушко Ю.В., Гищак Т.В., Мика М.Ю., Марушко Є.ЮДосвід застосування препарату Пектолван Ц у комплексній терапії бронхолегеневих захворювань у дітейЗдоров’я України. Тематичний номер. 2015. Грудень. 48-50.

22. Селюк М.Н., Козачок Н.Н., Селюк О.В. Дифференцированный подход к выбору противокашлевых препаратов в клинике семейного врача. Здоров’я України. 2013. 2(303). 5-7.

23. European Medicines Agency (EMA). Revised assessment report — procedure under article 31 of directive 2001/83/EC resulting from pharmacovigilance data. Ambroxol and bromhexine containing medicinal products. URL: https://www.ema.europa.eu/documents/referral/ambroxol-bromhexine-article-31-referral-prac-assessment-report_en.pdf.EMA/PRAC/800767/2015. Published September 10, 2015.

24. Lapenta L., Morano A., Fattouch J. et al. Ambroxol-induced focal epileptic seizure. Clin. Neuropharmacol. 2014. 37. 84-87.

25. Mallet P., Mourdi N., Dubus J.C. et al. Respiratory paradoxical adverse drug reactions associated with acetylcysteine and carbocysteine systemic use in paediatric patients: a national survey. PLoS ONE. 2011. 6. e22792.

26. Kudo K., Ichihara E., Hisamoto A. et al. A definite case of (L)-carbocisteine-induced pneumonia with CATCH22 syndrome. Intern. Med. 2013. 52. 97-100.

27. Chalumeau M., Duijvestijn Y.C.M. Acetylcysteine and carbocysteine for acute upper and lower respiratory tract infections in paediatric patients without chronic broncho-pulmonary disease. Cochrane Database SystRev. 2013. 5. CD003124.

28. Абатуров А.Е. Муколитическая терапия при воспалительных заболеваниях трахеобронхиальной системы у детей. Medicus Amicus. 2006. 1.

29. Інструкція із застосування препарату Пектолван Ц (Наказ МОЗ України № 277 від 15.05.2015).

30. Беш Л.В., Мацюра О.І. Сучасні аспекти мукоактивної терапії в педіатричній практиці. Здоровье ребенка. 2018. 13(6).
36-40.

31. Буряк В.Н. Особенности терапевтической тактики при остром бронхите у детей. Здоров’я України. Тематичний номер. 2014. Вересень. 44-45.

32. Охотнікова О.М., Поночевна О.В. Можливості комбінованого муколітика — сиропу Пектолван Ц щодо збільшення ефективності антибіотикотерапії гострих респіраторних інфекцій у дітей. Современная педиатрия. 2017. 8(88). 74-80. doi 10.15574/SP.2017.88.74.

33. Крамарьов С.О., Закордонець Л.В. Кашель у дітей. Можливості лікування. Современная педиатрия. 2018. 4(92). 98-104. doi 10.15574/SP.2018.92.98.

34. Поночевна О.В. Ефективність використання Пектолвану Ц в терапії захворювань нижніх дихальних шляхів інфекційного та алергічного генезу у дітей молодшого шкільного віку. Збірник наук. пр. співроб. НМАПО імені П.Л. Шупика. 2014. 23(3). 353-357.


Повернутися до номеру