Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Тrauma" Том 21, №1, 2020

Back to issue

Results of treatment of planovalgus deformity in children with cerebral palsy

Authors: Корольков О.І., Рахман П.М.
КНП ЛОР «Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «ОХМАТДИТ», м. Львів, Україна
ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України», м. Харків, Україна

Categories: Traumatology and orthopedics

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Мета роботи: навести диференційований підхід та аналіз результатів хірургічного лікування мобільної плосковальгусної деформації стоп (МПВДС) у дітей, хворих на дитячий церебральний параліч (ДЦП). Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз історій хвороби 39 пацієнтів із мобільною плосковальгусною деформацією стоп, зі спастичним типом ДЦП, яким були виконано різні варіанти хірургічного лікування. Відповідно до застосованого варіанта хірургічного лікуванням МПВДС, пацієнти були розподілені на 3 групи. Результати. Встановлено, що хірургічне лікування МПВДС у дітей віком 7–11 років, хворих на ДЦП, із використанням методик, що ізольовано спрямовані на корекцію контрактур та сухожилково-м’язового балансу гомілки та стопи, супроводжується значним відсотком рецидивів (66,7 %). Додаткове використання малоінвазивної хірургічної методики артроерезу піднадп’яткового суглоба (АЕПНС) дозволяє покращити клініко-рентгенологічні результати хірургічної корекції МПВДС, проте у 80 % супроводжується розвитком хронічного больового синдрому. Клініко-рентгенологічно підтверджена ефективність хірургічного лікування МПВДС середнього та тяжкого ступеня у дітей віком понад 12 років, хворих на ДЦП, із використанням коригуючої латеральної подовжуючої остеотомії п’яткової кістки. Розроблено та впроваджено порожнистий двоступеневий конусний імплантат для піднадп’яткового артроерезу, який дозволяє запобігти виникненню больового синдрому, знизити частоту міграцій і необхідність повторних хірургічних втручань. Ефективність розробленого імплантату для АЕПНС доведено при клінічній апробації. Висновки. Розроблений алгоритм диференційованого вибору методики хірургічного лікування МПВДС у дітей, хворих на ДЦП, що залежно від віку, рівня великих моторних функцій і клінічних характеристик МПВДС дозволяє провести вибір між малоінвазивними методиками (АЕПНС, втручання на м’яких тканинах) та хірургічними втручаннями на кістках і суглобах стопи (коригуюча латеральна остеотомія п’яткової кістки, артродези великих суглобів заднього та середнього відділів стопи).

Цель работы: предоставить дифференцированный подход и анализ результатов хирургического лечения мобильной плосковальгусной деформации стоп (МПВДС) у детей, больных детским церебральным параличом (ДЦП). Материалы и методы. Проведен ретроспективный анализ историй болезни 39 пациентов с мобильной плосковальгусной деформацией стоп, со спастическим типом ДЦП, которым были выполнены различные варианты хирургического лечения. Согласно примененному варианту хирургического лечения МПВДС, пациенты были разделены на 3 группы. Результаты. Установлено, что хирургическое лечение МПВДС у детей в возрасте 7–11 лет, больных ДЦП, с использованием методик, изолированно направленных на коррекцию контрактур и сухожильно-мышечного баланса голени и стопы, сопровождается значительным процентом рецидивов (66,7 %). Дополнительное использование малоинвазивной хирургической методики артроэреза подтаранного сустава (АЭПТС) позволяет улучшить клинико-рентгенологические результаты хирургической коррекции МПВДС, однако в 80 % случаев сопровождается развитием хронического болевого синдрома. Клинико-рентгенологически подтверждена эффективность хирургического лечения МПВДС среднего и тяжелой степени у детей старше 12 лет, больных ДЦП, с использованием корректирующей латеральной удлиняющей остеотомии пяточной кости. Разработан и внедрен полый двуступенчатый конусный имплантат для подтаранного артроэреза, который позволяет предупредить возникновение болевого синдрома, снизить частоту миграций и необходимость повторных хирургических вмешательств. Эффективность разработанного имплантата для артроэреза подтаранного сустава доказана при клинической апробации. Выводы. Разработанный алгоритм дифференцированного выбора методики хирургического лечения МПВДС у детей, больных ДЦП, в зависимости от возраста, уровня моторных функций и клинических характеристик МПВДС позволяет провести выбор между малоинвазивными методиками (АЭПТС, вмешательство на мягких тканях) и хирургическими вмешательствами на костях и суставах стопы (корректирующая латеральная остеотомия пяточной кости, артродез крупных суставов заднего и среднего отделов стопы).

Background. The purpose was to present a differentiated approach and analysis of the results of surgical treatment of mobile planovalgus deformity in children with cerebral palsy. Materials and methods. There was performed a retrospective analysis of the cases of 39 patients with mobile planovalgus deformity and spastic cerebral palsy, who underwent various surgical treatment options. According to the applied regimen of surgical treatment with mobile planovalgus deformity, the patients were divided into 3 groups. Results. It was found that surgical treatment of mobile planovalgus deformity in children aged 7–11 years with cerebral palsy using techniques that are isolated aimed at correcting contractures and tendon-muscle balance of the ankle joint and foot is accompanied by a significant percentage of relapses (66.7 %). Additional use of a minimally invasive surgical technique for arthroereisis of the talocalcaneus joint allows improving the clinical and radiological results of surgical correction of mobile planovalgus deformity, but 80 % cases are accompanied by the development of chronic pain syndrome. In patients older than 12 years, it was clinically and radiographically confirmed the effectiveness of surgical treatment of mobile planovalgus deformity of a moderate and severe degree in children with cerebral palsy using corrective lateral lengthening osteotomy of the calcaneus bone. A hollow two-stage cone implant for arthroereisis has been developed and implemented to prevent the occurrence of pain syndrome, reduce the frequency of migrations and the need for repeated surgical interventions. The effectiveness of the developed implant for arthroereisis of the talocalcaneus joint has been proven during clinical testing. Conclusions. The developed algorithm of differentiated choice of surgical treatment methods for mobile planovalgus deformity in children with cerebral palsy, depending on age, level of gross motor functions and clinical characteristics of mobile planovalgus deformity, allows making a choice between minimally invasive techniques (arthroereisis, soft tissues surgery) and surgical interventions on the bones and joints of the foot (corrective lateral osteotomy of the calcaneus bone, arthrodesis of large joints of the posterior and middle compartments of the foot).


Keywords

мобільна плосковальгусна деформація стоп; діти; ДЦП; алгоритм лікування

мобильная плосковальгусная деформация стоп; дети; ДЦП; алгоритм лечения

mobile planovalgus deformity; children; cerebral palsy; algorithm of treatment


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Kadhim M., Holmes L., Church C. et al. Pes planovalgus deformity surgical correction in ambulatory children with cerebral palsy. J. Child. Orthop. 2012. 6. 217-227.

2. Miller F. Etiology, epidemiology, pathology, and diagnosis. Cerebral palsy. New York: Springer, 2005. 27-50.

3. Bell K.J., Ounpuu S., De Luca P.A. et al. Natural progression of gait in children with cerebral palsy. J. Pediatr. Orthop. 2002. 22. 677-682.

4. Davids J.R. The foot and ankle in cerebral palsy. Orthop. Clin. North Am. 2010. 41. 579-593.

5. Sees J.P., Miller F. Overview of foot deformity management in children with cerebral palsy. J. Child. Orthop. 2013 Nov. 7(5). 373-377. Published online 2013 Sep 14. doi: 10.1007/s11832-013-0509-4.

6. Kadhim M., Miller F. Crouch gait changes after planovalgus foot deformity correction in ambulatory children with cerebral palsy. Gait Posture. 2014. 39. 793-798.

7. Mosca V. Flexible flatfoot in children and adolescents. J. Child. Orthop. 2010 Apr. 4(2). 107-121. Published online 2010 Feb 18. doi: 10.1007/s11832-010-0239-9.

8. Кенис В.М. Ортопедическое лечение деформаций стоп у детей с церебральным параличом: автореф. дис... докт. мед. наук. СПб., 2014. 48 с.

9. Корольков А.И., Рахман П.М., Кикош Г.В. Імплантат для стабілізації піднадп’яткового суглоба при лікування плосковальгусної деформації стоп. Патент України на корисну модель № 113131, № заявки u 201607859, дата подання 15.07.2016, публ. 10.01.2017, Бюл. № 1, патентовласник ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМНУ».

10. Smith P.A., Millar E.A., Sullivan R.C. Sta-Peg arthroereisis for treatment of the planovalgus foot in cerebral palsy. Clin. Podiatr. Med. Surg. 2000. 17. 459-69.

11. Kirby K.A. Biomechanics and the treatment of flexible flatfoot deformity in children. PBG Focus, J. Podiatric Biomechanics Group. 1999. 7. 10-11.

12. Корольков А.И., Люткевич Н.И., Хащук А.В. Концептуальные подходы к диагностике и профилактическому лечению подвывиха и вывиха бедра у больных с детским церебральным параличом. Ортопедия, травматология и протезирование. 2013. 3. 20-27.

13. Маркс В.О. Ортопедическая диагностика. Практическое руководство. Таганрог: Прогресс, 2001. 512 с.

14. Miller M.D., Thompson S.R., Hart J. Review of Orthopaedics. Elsevier Health Sciences. 2012. 896 p.

15. A Siebe de Boer, Roderik J.C. Tjioe, Fleur Van der Sijde et al. AOFAS hindfoot scale. BMJ Open. 2017. 7(8). e017040.

Similar articles

The use of subtalar arthroereisis in the treatment of flexible flat foot  in children with joint hypermobility
Authors: Дем’ян Ю.Ю., Гук Ю.М., Лябах А.П., Зима А.М., Кінча-Поліщук Т.А., Чеверда А.І.
ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ, Україна

"Тrauma" Том 18, №6, 2017
Date: 2018.02.12
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
Neurophysiological features of spastic syndrome in children with cerebral palsy depending on the severity of motor disorders
Authors: Зорій І.А., Пашковський В.М., Васильєва Н.В., Ніка О.М.
Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна

International neurological journal Том 16, №4, 2020
Date: 2020.07.28
Categories: Neurology
Sections: Clinical researches
Наш досвід виконання реконструктивно-відновних хірургічних втручань при деформації стоп у хворих з наслідками спинномозкової грижі
Authors: Ю.М. Гук, А.Т. Сташкевич, Т.А. Кінча-Поліщук, А.І. Чеверда - ДУ «Інститут травматології та ортопедії АМН України», Київ, Україна
Date: 2011.09.01
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual

Back to issue