Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Тrauma" Том 21, №1, 2020

Back to issue

Markers of gait disorders in patients after hip joint prosthesis as a result of a long-term osteoarthrosis (according to the GAITRite system)

Authors: Фіщенко В.О.(1), Браніцький О.Ю.(1), Московко Г.С.(1), Карпінська О.Д.(2)
(1) — Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна
(2) — ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України», м. Харків, Україна

Categories: Traumatology and orthopedics

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Актуальність. Тривалий перебіг дегенеративного процесу призводить до низки анатомічних перетворень у м’язах і суглобах усього скелета: виникнення згинально-привідних контрактур, вкорочення кінцівки, перекосу таза і розвитку дегенеративного сколіозу. Пристосованість хворого до нового способу переміщення формує в нього нову звичку пересування. Операція ендопротезування позбавляє болю, усуває інші вади дегенеративних процесів, але набута нова звичка пересування залишається, хоча і меншою мірою. Клінічний результат операції, підтверджений рентгенографічно, може бути відмінним, але у хворого відмічається легка кульгавість, помітна різниця у довжині кроків і характері переносу стопи при ходьбі. Раннє діагностування цих залишкових патологічних звичок та адекватна фізична реабілітацію дають можливість хворим відновити повноцінність суглобів. Апаратні обстеження мінімізують помилку лікаря, дають можливість отримати цифровий матеріал, за яким можна визначити функціональну спроможність пацієнта. Мета роботи: визначити основні ознаки порушення ходьби після ендопротезування кульшового суглоба у хворих з тривалим перебігом дегенеративних захворювань за даними системи GAITRite. Матеріали та методи. Були обстежені 36 хворих віком від 20 до 73 років з тривалістю хвороби не менше 7 років. Молоді пацієнти (до 35 років — 3 хворі) в анамнезі мали вроджені вади кульшового суглоба з оперативним втручанням. У всіх хворих спостерігали розвинені згинально-привідні контрактури кульшового суглоба від 5° до 15°. Обстеження пацієнтів проводили до та через 6 місяців після операції ендопротезування на пристрої GAITRite (The GAITRite Electronic Walkway, США). Визначали часові та геометричні параметри ходьби хворих. Результати. Проведений аналіз даних показав, що через 6 місяців після ендопротезування кульшового суглоба у хворих відмічається значне покращення параметрів ходьби. Вирівнюється тривалість кроків та їх довжина, але практично в усіх хворих відмічається порушення опори на стопу протезованої кінцівки та не відновлюється до норми розворот стопи, у хворих залишається меншою фаза переносу стопи протезованої кінцівки (Single Support, %), ніж здорової, при цьому фаза опори на здорову (Stance, %) кінцівку не дорівнює фазі переносу стопи. У хворих втрачається плавність ходьби, вони обережніше наступають на стопу протезованої кінцівки, на частку секунди утримуючи її від повної опори. У хворих спостерігається набута звичка зменшення фази опори на повну стопу. За даними аналізу видно, що періоди торкання п’яткою та пальцями збільшуються, а період перекату зменшується. Повністю не відновлюється після ендопротезування розворот стопи. Висновки. Ретельні дослідження свідчать про те, що асиметрія кроків зберігається. Набута звичка неправильної установки стопи, обережність при переносі ваги тіла на стопу хворої ноги, картина переносу стопи в більшості випадків зберігається і після ендопротезування, хоча і значно меншою мірою. Тобто те, що було набуто хворим як пристосувальний механізм при патологічній ходьбі, залишається і після усунення проблем із суглобом. Незначні асиметрії кроків призводять до порушення анатомічних співвідношень в роботі м’язів, зміні їх важелів, через що знову виникає замкнуте коло повільного накопичення патологічних змін в анатомічних структурах організму.

Актуальность. Длительное течение дегенеративного процесса приводит к ряду анатомических преобразований в мышцах и суставах всего скелета: возникновению сгибательно-приводящих контрактур, укорочению конечности, перекосу таза и развитию дегенеративного сколиоза. Приспосабливаемость больного к новому образу перемещения формирует у него новую привычку передвижения. Операция эндопротезирования избавляет от боли, устраняет другие осложнения дегенеративных процессов, но приобретенная новая привычка передвижения остается, хотя и в меньшей степени. Клинический результат операции, подтвержденный рентгенографически, может быть отличным, но у больного отмечается легкая хромота, заметна разница в длине шагов и характере переноса стопы при ходьбе. Раннее диагностирование этих остаточных патологических привычек и адекватная физическая реабилитации позволят больным восстановить полноценность суставов. Аппаратные обследования минимизируют ошибку врача, дадут возможность получить цифровой материал и определить функциональную способность пациента. Цель работы: определить основные признаки нарушения ходьбы после эндопротезирования тазобедренного сустава у больных с длительным течением дегенеративных заболеваний по данным системы GAITRite. Материалы и методы. Было обследовано 36 больных в возрасте от 20 до 73 лет с длительностью болезни не менее 7 лет. Молодые пациенты (до 35 лет — 3 больных) в анамнезе имели врожденные пороки тазобедренного сустава с оперативным вмешательством. У всех больных наблюдали развитые сгибательно-приводящие контрактуры тазобедренного сустава от 5° до 15°. Обследование пациентов проводили до и через 6 месяцев после операции эндопротезирования на устройстве GAITRite (The GAITRite Electronic Walkway, СШA). Определяли временные и геометрические параметры ходьбы больных. Результаты. Проведенный анализ данных показал, что через 6 месяцев после эндопротезирования тазобедренного сустава у больных отмечается значительное улучшение параметров ходьбы. Выравнивается продолжительность шагов и их длина, но практически у всех больных отмечается нарушение опоры на стопу протезированной конечности и не восстанавливается до нормы разворот стопы, у больных остается уменьшенная фаза переноса стопы протезированной конечности (Single Support, %) по сравнению со здоровой, при этом фаза опоры на здоровую (Stance, %) конечность не равна фазе переноса стопы. У больных утрачивается плавность ходьбы, они осторожно наступают на стопу протезированной конечности, на долю секунды удерживая ее от полной опоры. У больных наблюдается приобретенная привычка уменьшения фазы опоры на полную стопу. По данным анализа видно, что периоды касания пяткой и пальцами увеличиваются, а период переката уменьшается. Полностью не восстанавливается после эндопротезирования разворот стопы. Выводы. Тщательные исследования свидетельствуют о том, что асимметрия шагов сохраняется. Приобретена привычка неправильной установки стопы, осторожность при переносе веса тела на стопу больной ноги, картина переноса стопы в большинстве случаев сохраняется и после эндопротезирования, хотя и в значительно меньшей степени. То есть то, что было приобретено больным в качестве приспособительного механизма при патологической ходьбе, остается и после устранения проблем с суставом. Незначительные асимметрии шагов приводят к нарушению анатомических соотношений в работе мышц, изменению их рычагов, из-за чего опять возникает замкнутый круг медленного накопления патологических изменений в анатомических структурах организма.

Background. The long course of the degenerative process leads to some anatomical transformations in the muscles and joints of the entire skeleton: the appearance of flexion-causing contractures, shortening of the limb, pelvic distortion and the development of degenerative scoliosis. The patient’s adaptability to a new image forms his new habit of movement. The hip arthroplasty relieves pain, eliminates other complications of degenerative processes, but a new habit of movement remains, although to a lesser extent. The clinical result, confirmed by X-ray diffraction, may be excellent, but a patient has a slight lameness, a noticeable difference in the length of steps and in transferring the foot when walking. Early diagnosis of these residual pathological habits and adequate physical rehabilitation will allow patients to restore the full volume of the joints. Hardware examinations minimize the doctor’s error, make it possible to obtain digital material and determine the patient’s functional ability. The purpose of the work is to determine the main markers of gait disorders after hip replacement in patients with a long course of degenerative diseases according to the GAITRite system. Materials and methods. We examined 36 patients aged 20 to 73 years with a disease duration of at least 7 years. Young patients (up to 35 years — 3 patients) had a history of congenital malformations of the hip joint with surgery. In all patients, developed flexion-causing contractures of the hip joint from 5° to 15° were observed. Patients were examined before and 6 months after the hip arthroplasty. The research was conducted on a GAITRite device (The GAITRite Electronic Walkway, USA). The temporal and geometrical parameters of patients’ walking were determined. Results. An analysis of the data showed that 6 months after hip replacement, patients showed a significant improvement in walking parameters. The duration of the steps and their length are levelled, but almost all patients have a violation of the support on the foot of the prosthetic limb and the foot is not restored to normal, a patient has a reduced phase of the transfer of the foot of the prosthetic limb (Single Support, %) compared to a healthy one, while phase of reliance on a healthy (Stance, %) limb is not equal to the phase of foot transferring. Patients lose the smoothness of walking, they carefully step on the foot of the prosthetic limb, keeping it from full support for a split second. Patients have acquired the habit of reducing the phase of support on the full foot. The analysis results make it clear that the periods of touching the heel and fingers increase, and the period of the roll decreases. U-turn of the foot is not completely restored after arthroplasty. Conclusions. Careful research suggests that the asymmetry of steps persists. The acquired habit of improper installation of the foot, caution when transferring body weight to the foot of a sore foot, the picture of foot transfer in most cases persists after hip arthroplasty, although to a much lesser extent. That is, that was acquired by a patient as an adaptive mechanism during pathological walking, remains after the elimination of problems with the joints. Slight asymmetries of the steps lead to a violation of the anatomical relationships in the work of the muscles, a change in their levers, which again causes a vicious circle of slow accumulation of pathological changes in the anatomical structures of the body.


Keywords

остеоартроз; ходьба; ендопротезування; кульшовий суглоб

остеоартроз; ходьба; эндопротезирование; тазобедренный сустав

osteoarthrosis; walking; arthroplasty; hip joint


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Шапиро К.И. Социально-гигиеническая характеристика больных с заболеваниями тазобедренного сустава. Повреждения и заболевания тазобедренного сустава. Ленинград, 1983. С. 62-64.

2. Khanduja V. Total Hip Arthroplasty in 2017 — Current Concepts and Recent Advances. Indian. J. Orthop. 2017. Vol. 51(4). Р. 357-358. DOI: 10.4103/ortho.IJOrtho_367_17.

3. Wolford M.L., Palso K., Bercovitz A. Hospitalization for Total Hip Replacement Among Inpatients Aged 45 and Over: United States, 2000–2010. NCHS Data Brief. 2015. 186. 1-8. Retrieved fro www.cdc.gov/nchs/data/databriefs/db186.pdf.

4. Гайко Г.В., Поляченко, Ю.В., Рибачук О.І. Стан та перспективи розвитку ендопротезування суглобів в Україні. Вісник ортопедії, травматології та ендопротезування. 2000. Т. 2(27). С. 71-72.

5. Лоскутов А.Е. Эндопротезирование тазобедренного сустава. Днепропетровск: Лира, 2010. С. 344.

6. Фіщенко В.О., Кириченко В.І., Яремин С.Ю., Браніцький О.Ю., Карпінська О.Д Остеоартроз кульшового суглоба. Клінічні та соціальні аспекти захворювання. Аналітичний огляд літератури. Частина I. Травма. 2019. Т. 20.
№ 1. С. 127-134. DOI: 10.22141/1608-1706.1.20.2019.158680.

7. Фіщенко В.О., Браніцький О.Ю., Карпінська О.Д. Біомеханічні особливості ходьби хворих на коксартроз з контрактурами кульшового суглоба. Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю «Актуальні питання лікування ортопедичної патології та наслідків травм опорно-рухової системи» — ІV Український симпозіум з біомеханіки опорно-рухової системи (19–20 вересня 2019 р.). Дніпро: Ліра, 2019. С. 12-13.

8. Страфун С.С., Фіщенко О.В., Московко Г.С., Карпінська О.Д. Клінічні дослідження параметрів ходьби хворих на коксартроз за даними системи GAITRite. Травма. 2018. Т. 19. № 6. С. 56-61. DOI: 10.22141/1608-1706.6.19.2018.152221.

9. Фіщенко В.О., Браніцький О.Ю., Обейдат Халед, Карпінська О.Д., Карпінський М.Ю. Концептуальна модель розвитку патологічної ходи при тривалому перебігу остеартрозу. Материалы IV Всеукраинской конференции «Актуальные вопросы лечения патологии суставов и эндопротезирования». Запорожье — Приморск, 12–14 сентября, 2019. С. 84-85.

10. Фіщенко В.О., Браніцький О.Ю., Гоцул О.В., Карпінська О.Д. Математичне моделювання ходьби людини при комбінованій контрактурі кульшового суглоба. Травма. 2019. Т. 20. № 4. С. 100-105. DOI: 10.22141/1608-1706.4.20.2019.178752.

11. Фіщенко В.О., Кириченко В.І., Яремин С.Ю., Браніцький О.Ю., Карпінська О.Д. Остеоартроз кульшового суглоба. Технічні засоби діагностики. Аналітичний огляд літератури. Частина II. Травма. 2019. Т. 20. № 2. С. 9-20. DOI: 10.22141/1608-1706.2.20.2019.168015.

12. GAITRite Electronic Walkway Technical Reference Document Number: WI-02-15 Document Filename: WI-02-15 Rev. L 05/06/2013.

Similar articles

Clinical study of walking parameters in patients with coxarthrosis according to GAITRite system
Authors: Страфун С.С.(1), Фіщенко О.В.(2), Московко Г.С.(2), Карпінська О.Д.(3)
1 - ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ, Україна
2 - Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна
3 - ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України», м. Харків, Україна

"Тrauma" Том 19, №6, 2018
Date: 2019.01.15
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
Biomechanical walking features in patients with coxarthrosis by the GAITRite system data Part 2. The time parameters of walking
Authors: Страфун С.С.(1), Фіщенко О.В.(2), Карпінська О.Д.(3)
(1) — ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ, Україна
(2) — Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, м. Вінниця, Україна
(3) — ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. М.І. Ситенка НАМН України», м. Харків, Україна

"Тrauma" Том 19, №2, 2018
Date: 2018.06.06
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
Biomechanical walking features in patients with coxarthrosis by the GAITRite system data  Part 1. The geometric parameters of walking
Authors: Страфун С.С.(1), Фіщенко О.В.(2), Карпінська О.Д.(3)
(1) — ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ, Україна
(2) — Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, м. Вінниця, Україна
(3) — ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. М.І. Ситенка НАМН України», м. Харків, Україна

"Тrauma" Том 19, №1, 2018
Date: 2018.04.16
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
Аналіз часових параметрів кроку хворих з ушкодженнями гомілковостопного суглоба
Authors: Карпінська О.Д., Карпінський М.Ю., Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України, м. Харків, Демчук Р.М., Фіщенко В.О., Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова
"Тrauma" Том 13, №3, 2012
Date: 2013.01.14
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches

Back to issue