Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Pain. Joints. Spine." Том 10, №1, 2020

Back to issue

Serum level of N-terminal propeptide of type I procollagen in people of various ages and gender

Authors: Поворознюк В.В., Заверуха Н.В., Солоненко Т.Ю.
ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова» НАМН України, м. Київ, Україна

Categories: Rheumatology, Traumatology and orthopedics

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Метою дослідження є визначення рівня N-термінального пропептиду проколагену I типу (PINP) у сироватці крові здорових чоловіків та жінок різного віку. Матеріали та методи. У дослідження були включені 1568 осіб (1422 особи жіночої та 146 — чоловічої статі) віком 20–89 років (середній вік — 60,36 ± 13,68 року). Усіх обстежених осіб розподілили на 7 груп відповідно до десятиріччя та геронтологічної класифікації віку: молодий вік — 20–44 роки, середній — 45–59 років, літній — 60–74 роки та старечий вік — 75–89 років. Під час дослідження вивчали вплив демографічних характеристик: віку і статі на рівень PINP у сироватці крові методом електрохемілюмінесцентного імуноаналізу ECLIA на аналізаторі cobas e 411. Результати. У результаті дослідження в жінок не встановлено вірогідного впливу віку на варіабельність рівня PINP у сироватці крові (F = 1,453, р = 0,19). Виявлено вірогідне зниження рівня PINP у жінок вікових груп: 40–49 років (47,74 ± 21,31, р = 0,02), 60–69 років (49,76 ± 25,75, р = 0,03), 70–79 років (50,49 ± 26,71, р = 0,04), порівняно з групою 20–29 років (58,67 ± 27,46). За результатами регресійного аналізу визначено вірогідне зниження рівня PINP із віком у молодих жінок та чоловіків (20–44 роки). При порівнянні рівня PINP у сироватці крові в представників найстаршої вікової групи (80–89 років) виявлено його підвищення в жінок (55,20 ± 28,38 нг/мл) порівняно з групою 70–79 років (50,49 ± 26,71 нг/мл) та зниження в чоловіків (54,87 ± 28,24 нг/мл та 39,16 ± 12,46 нг/мл відповідно). У чоловіків доведено вірогідний вплив віку на варіабельність рівня PINP у сироватці крові (F = 3,08, р = 0,007). Висновки. За результатами регресійного аналізу доведено вірогідне зниження рівня PINP із віком у чоловіків та жінок 20–44 років. Виявлено вірогідний вплив віку на варіабельність рівня PINP у сироватці крові у чоловіків. При порівнянні рівня PINP у сироватці крові в представників найстаршої вікової групи (80–89 років) визначено його підвищення в жінок порівняно з групою 70–79 років та зниження в чоловіків. Отримані нами результати можуть бути використані як референтні дані рівня PINP у сироватці крові в представників української популяції різного віку та статі.

Целью исследования является определение уровня N-терминального пропептида проколлагена І типа (PINP) в сыворотке крови у здоровых мужчин и женщин всех возрастов. Материалы и методы. В исследование были включены 1568 человек (1422 лица женского и 146 — мужского пола) в возрасте 20–89 лет (средний возраст — 60,36 ± 13,68 года). Всех пациентов разделили на 7 групп, в соответствии с десятилетиями и геронтологической классификацией возраста: молодой возраст — 20–44 года, средний — 45–59 лет, пожилой — 60–74 года и старческий возраст — 75–89 лет. Во время исследования изучали влияние демографических характеристик (возраста и пола) на уровень PINP в сыворотке крови методом электрохемилюминесцентного иммуноанализа ECLIA на анализаторе cobas e 411. Результаты. В результате исследования у женщин не выявлено достоверного влияния возраста на вариабельность PINP в сыворотке крови (F = 1,453, р = 0,19). Выявлено достоверное снижение уровня PINP в возрастных группах: 40–49 лет (47,74 ± 21,31, р = 0,02), 60–69 лет (49,76 ± 25,75, р = 0,03), 70–79 лет (50,49 ± 26,71, р = 0,04), по сравнению с возрастной группой 20–29 лет (58,67 ± 27,46). По результатам регрессионного анализа выявлено достоверное снижение уровня PINP с возрастом у молодых женщин и мужчин (20–44 лет). При сравнении уровня PINP в сыворотке крови у представителей старшей возрастной группы (80–89 лет) обнаружено его повышение у женщин (55,20 ± 28,38 нг/мл) по сравнению с группой 70–79 лет (50,49 ± 26,71 нг/мл) и снижение у мужчин (54,87 ± 28,24 нг/мл и 39,16 ± 12,46 нг/мл соответственно). У мужчин обнаружено вероятное влияние возраста на вариабельность PINP в сыворотке крови (F = 3,08, р = 0,007). Выводы. По результатам регрессионного анализа установлено достоверное снижение уровня PINP с возрастом у мужчин и женщин 20–44 лет. Доказано вероятное влияние возраста на вариабельность PINP в сыворотке крови у мужчин. При сравнении уровня PINP в сыворотке крови у представителей старшей возрастной группы (80–89 лет) выявлено его повышение у женщин по сравнению с группой 70–79 лет и снижение у мужчин. Полученные нами результаты могут быть использованы как референтные данные уровня PINP в сыворотке крови у представителей украинской популяции разного возраста и пола.

Background. The purpose of the study is to determine the serum level of N-terminal propeptide of type I procollagen (PINP) in healthy men and women of various ages. Materials and methods. The study included 1,568 individuals (1,422 females and 146 males, aged 20-89 years (mean age 60.36 ± 13.68 yrs). All patients were divided into 7 groups, by decades and according to the gerontological age classification: young age – 20–44 yrs, middle age 45–59 yrs, elderly 60–74 yrs, and old 75-89 yrs. During the study, we examined the effect of such demographic characteristics, as age and gender, on serum PINP level, using the electrochemiluminescence immunoassay ECLIA on the cobas e 411 analyzer. Results. We have detected no significant effect of age on the serum variability of PINP in females (F = 1.453, p = 0.19). However, we observed a significant decrease of PINP level in the female age groups of 40–49 yrs (47.74 ± 21.31, p = 0.02), 60–69 yrs (49.76 ± 25.75, p = 0.03), 70–79 yrs (50.49 ± 26.71, p = 0.04), compared with the age group of 20–29 yrs (58.67 ± 27.46). The regression analysis revealed a significant decrease of PINP level with age in young women and men (20–44 years). When comparing serum PINP level in the oldest age group (80-89 years), we detected its increase in women (55.20 ± 28.38 ng/ml), compared with the 70–79 years group (50.49 ± 26.71 ng/ml), and its decrease in men (54.87 ± 28.24 and 39.16 ± 12.46 ng/ml, respectively). In men, we revealed significant effect of age on the serum variability of PINP (F = 3,077, p = 0.007). Conclusions. The regression analysis showed a significant decrease in PINP level with age in men and women of 20-44 years. In men, we detected a significant effect of age on the variability of serum PINP level. A comparison of serum PINP levels in the oldest age group of 80-89 revealed its increase in women, compared to the 70–79 age group, and decrease in men. The obtained results may be used as reference values for PINP level in serum among representatives of the Ukrainian population of various ages and sexes.


Keywords

маркери формування та резорбції кісткової тканини; N-термінальний пропептид проколагену І типу; вік; стать

маркеры формирования и резорбции костной ткани; N-терминальный пропептид проколлагена I типа; возраст; пол

bone turnover markers; N-terminal propeptide of type I procollagen; age; sex


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Shetty S., Kapoor N., Bondu J.D. et al. Bone turnover markers: Emerging tool in the management of osteoporosis. Indian J. Endocrinol. Metab. 2016 Nov – Dec. 20(6). P. 846-852. doi: 10.4103/2230-8210.192914.

2. Markus J. Seibel. Biochemical Markers of Bone Turnover Part I: Biochemistry and Variability. Clin. Biochem. Rev. 2005 Nov. 26(4). P. 97-122.

3. Roodman G.D., Guise T.A. Bone and Cancer in Basic and Applied Bone Biology. 2nd ed. 2019. P. 411-423.

4. Szulc P., Naylor K., Hoyle N.R. et al. National Bone Health Alliance Bone Turnover Marker Project. Use of CTX-I and PINP as bone turnover markers: National Bone Health Alliance recommendations to standardize sample handling and patient preparation to reduce pre-analytical variability. Osteoporos Int. 2017. 28(9). P. 2541-2556. doi: 10.1007/s00198-017-4082-4.

5. Coates P. Bone turnover markers. 2013. 42(5). P. 285-287.

6. Povoroznyuk V.V., Balats’ka N.I. Role of bone tissue turnover markers in diagnosis of osteoporosis. ML. 2013. 2–3. P. 98-99.

7. Povoroznyuk V.V. Osteoporosis and biochemical bone turnover markers. Laboratory diagnosis. 2002. 1. P. 53-61.

8. Redmond J., Fulford A.J., Jarjou L. et al. Rhythms of bone turnover markers in three ethnic groups. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2016. 101(8). P. 3222-3230. doi: 10.1210/jc.2016-1183.

9. Povoroznyuk V.V., Hryhor’yeva N.V. Menopausa and osteoporosis. Mystetstvo likuvannya. 2005.

10. State Statistics Service of Ukraine. Fertility, mortality, and average life expectancy tables for 2018. Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2019/zb/08/zb_tabl_nar_2018.pdf.

11. Eurostat. Life expectancy at birth in the EU: men vs. women. 2017. Режим доступу: https://ec.europa.eu/eurostat/web/products-eurostat-news/-/DDN-20190725-1.

12. Vasikaran S., Eastell R., Bruyère O. et al. Markers of bone turnover for the prediction of fracture risk and monitoring of osteoporosis treatment: a need for international reference standards. Osteoporos. Int. 2011. 22. P. 391-420. doi: 10.1007/s00198-010-1501-1.

13. Garnero P., Szulc P. Assessment of Bone Turnover in Men Using Biochemical Markers. Osteoporosis in Men. 2nd ed. 2010. doi: 10.1016/B978-0-12-374602-3.00003-1.

14. Eastell R., Szulc P. Use of bone turnover markers in postmenopausal osteoporosis. Lancet Diabetes Endocrinol. 2017. July 5(11). P. 908-923. doi:10.1016/s2213-8587(17)30184-5.

15. Kitareewan W., Boonhong J., Janchai S. et al. Effects of the treadmill walking exercise on the biochemical bone markers. J. Med. Assoc. Thail. 2011. 5(94). P. 10-16.

16. Aaron J.E., Makins N.B., Sagreiya K. The Microanatomy of Trabecular Bone Loss in Normal Aging Men and Women. Clin. Orthop. Relat. Res. 1987. 215. P. 260-71.

17. Van den Berghe G., Van Roosbroeck D., Vanhove P. et al. Bone turnover in prolonged critical illness: effect of vitamin D. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2003. 88. P. 4623-4632. doi: 10.1210/jc.2003-030358.

18. Ferreira A., Alho I., Casimiro S. et al. Bone remodeling markers and bone metastases: from cancer research to clinical implications. Bonekey Rep. 2015. 4. P. 668. doi: 10.1038/bonekey.2015.35.

19. Weiler R., Keen R., Wolman R. Changes in bone turnover markers during the close season in elite football (soccer) players. J. Sci. Med. Sport. 2012. 15. P. 255-258. doi: 10.1016/j.jsams.2011.09.004


Back to issue