Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Pain. Joints. Spine." Том 10, №1, 2020

Back to issue

Therapeutic options and modern approaches for the treatment of Behcet’s disease

Authors: Головач И.Ю.(1), Егудина Е.Д.(2)
(1) — Клиническая больница «Феофания» Государственного управления делами, г. Киев, Украина
(2) — Клиника современной ревматологии, г. Киев, Украина

Categories: Rheumatology, Traumatology and orthopedics

Sections: Specialist manual

print version


Summary

За останні два роки в лікуванні хвороби Бехчета (ХБ) досягнуто значних успіхів: оновлені рекомендації Європейської протиревматичної ліги (EULAR), отримано схвалення першого препарату, спеціально маркованого для лікування ХБ, — апреміласту, опубліковані дані щодо нових перспективних терапевтичних агентів, які можуть незабаром поповнити перелік препаратів для лікування цього стану. Мета цього огляду — узагальнити найважливіші і потенційно клінічно значущі розробки в лікуванні пацієнтів з ХБ і обговорити їх вплив на менеджмент таких пацієнтів. Дані довгострокових спостережень підтверджують вагому роль інгібіторів фактора некрозу пухлини (іФНП) у лікуванні ХБ, насамперед при ураженні очей; іФНП виявилися безпечними та ефективними. Нові варіанти лікування, такі як устекінумаб, секукінумаб, тоцилізумаб тощо, демонструють багатообіцяючі результати, але необхідні додаткові дослідження щодо уточнення їх ролі в лікуванні ХБ. Відсутність плацебо-контрольованих рандомізованих досліджень здебільшого все ще залишається проблемою для розширення можливостей менеджменту пацієнтів з ХБ.

За последние два года в лечении болезни Бехчета (ББ) достигнуты значительные успехи: обновлены рекомендации Европейской противоревматической лиги (EULAR), получено одобрение первого препарата, специально маркированного для лечения ББ, — апремиласта, опубликованы данные о новых перспективных терапевтических агентах, которые могут пополнить перечень препаратов для лечения этого заболевания. Цель этого обзора — обобщить наиболее важные и потенциально клинически значимые последние разработки в лечении пациентов с ББ и обсудить их влияние на менеджмент пациентов с ББ. Данные долгосрочных наблюдений подтверждают весомую роль ингибиторов фактора некроза опухоли (иФНО) в лечении ББ, прежде всего поражения глаз; иФНО оказались безопасны и эффективны. Новые варианты лечения, такие как устекинумаб, секукинумаб, тоцилизумаб и другие, демонстрируют многообещающие данные, но необходимы дополнительные исследования для уточнения их роли в лечении ББ. Отсутствие плацебо-контролируемых рандомизированных исследований по большей части все еще остается проблемой для расширения возможностей менеджмента пациентов с ББ.

Significant successes have been achieved in the treatment of Behçet’s disease (BD) over the past 2 years: the EULAR recommendations have been updated, the first drug specifically labeled for the BD treatment, apremilast, has been approved, new data have been published on the promising new therapeutic agents that may soon be added to the treatment of this condition. The purpose of this review is to summarize the most important and potentially clinically significant recent developments in the treatment of BD patients and discuss their impact on the management of BD patients. Long-term observation data confirm the significant role of tumor necrosis factor inhibitors in the BD treatment, namely eye damage; however, they were found to be safe and effective. New treatment options, such as ustekinumab, secukinumab, tocilizumab and others, show promising data, but more research is needed to clarify their role in the BD treatment. The lack of placebo-controlled randomized trials, for the most part, still poses a challenge for expanding management capabilities for the BD patients.


Keywords

хвороба Бехчета; лікування; інгібітори фактора некрозу пухлини; апреміласт; секукінумаб; устекінумаб

болезнь Бехчета; лечение; ингибиторы фактора некроза опухоли; апремиласт; секукинумаб; устекинумаб

Behcet’s disease; treatment; tumor necrosis factor inhibitors; apremilast; secukinumab; ustekinumab


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Hatemi G., Christensen R., Bang D., et al. 2018 Update of the EULAR recommendations for the management of Behcet’s syndrome. Ann. Rheum. Dis. 2018. 77(6). 808-818. doi: 10.1136/annrheumdis-2018-213225.
2. Leccese P., Ozguler Y., Christensen R., et al. Management of skin, mucosa and joint involvement of Behçet’s syndrome: A systematic review for update of the EULAR recommendations for the management of Behçet’s syndrome. Seminars in Arthritis and Rheumatism. 2019. 48(4). 752-762. doi: 10.1016/j.semarthrit.2018.05.008.
3. Emmi G., Prisco D. Behçet’s syndrome: focus on pathogenetic background, clinical phenotypes and specific treatments. Intern. Emerg. Med. 2019. 14. 639. doi: 10.1007/s11739-019-02154-9.
4. Tuzun H., Seyahi E., Guzelant G., et al. Surgical Treatment of Pulmonary Complications in Behçet’s Syndrome. Semin. Thorac. Cardiovasc. Surg. 2018. 30(3). 379-380. doi: 10.1053/j.semtcvs.2018.07.008.
5. Melikoglu M., Fresko I., Mat C., et al. Short-term trial of etanercept in Behcet’s disease: a double blind, placebo controlled study. J. Rheumatol. 2005. 32. 98-105.
6. Emmi G., Vitale A., Silvestri E., et al. Adalimumab-based treatment versus disease-modifying antirheumatic drugs for venous thrombosis in Behcet’s syndrome. Arthritis Rheumatol. 2018. 70(9). 1500-1507. doi: 10.1002/art.40531.
7. Ozguler Y., Leccese P., Christensen R., et al. Management of major organ involvement of Behcet’s syndrome: a systematic review for update of the EULAR recommendations. Rheumatology (Oxford). 2018. 57(12). 2200-2212. doi: 10.1093/rheumatology/key242.
8. Ohno S., Umebayashi I., Matsukawa M., et al. Safety and efficacy of infliximab in the treatment of refractory uveoretinitis in Behcet’s disease: a large-scale, long-term postmarketing surveillance in Japan. Arthritis Res. Ther. 2019. 21. 2. doi: 10.1186/s13075-018-1793-7.
9. Atienza-Mateo B., Martın-Varillas J.L., Calvo-Rıo V., et al. Comparative study of infliximab versus adalimumab in refractory uveitis due to Behcet’s disease, national multicenter study of 177 cases. Arthritis Rheumatol. 2019. 71(12). 2081-2089. doi: 10.1002/art.4102.
10. Fabiani C., Vitale A., Rigante D., et al. Comparative efficacy between adalimumab and infliximab in the treatment of noninfectious intermediate uveitis, posterior uveitis, and panuveitis: a retrospective observational study of 107 patients. Clin. Rheumatol. 2019. 38(2). 407-415. doi: 10.1007/s10067-018-4228-6.
11. Yalçindag N., Köse H.C. Comparison of the treatment results for Behçet uveitis in patients treated with infliximab and interferon. Ocul. Immunol. Inflamm. 2019. 3. 1-10. doi: 10.1080/09273948.2019.1606256. 
12. Katsuyama A., Kusuhara S., Nishisho R., Matsumiya W., Azumi A., Nakamura M. Long-term efficacy and safety of infliximab and cyclosporine combination therapy for refractory uveoretinitis in Behçet’s disease. Clin. Ophthalmol. 2019. 13. 521-527. doi: 10.2147/OPTH.S198648.
13. Martıin-Varillas J.L., Calvo-Rio V., Beltran E., et al. Successful optimization of adalimumab therapy in refractory uveitis due to Behçet’s Disease. Ophthalmology. 2018. 125(9). 1444-1451. doi: 10.1016/j.ophtha.2018.02.020.
14. Sfikakis P.P., Arida A., Panopoulos S., et al. Brief report: drug-free long-term remission in severe Behçet’s Disease following withdrawal of successful antitumor necrosis factor treatment. Arthritis Rheumatol. 2017. 69(12). 2380-2385. doi: 10.1002/art.40235.
15. Mirouse A., Barete S., Monfort J.B., et al. Ustekinumab for Behcet’s disease. J. Autoimmun. 2017. 82. 41-46. doi: 10.1016/j.jaut.2017.05.002.
16. Mirouse A., Barete S., Desbois A.C., et al. Long-term outcome of ustekinumab therapy for Behçet’s disease. Arthritis Rheumatol. 2019. 71(10). 1727-1732. doi: 10.1002/art.40912.
17. Di Scala G., Bettiol A., Cojan R.D., et al. Efficacy of the anti-IL 17 secukinumab in refractory Behcet’s syndrome: a preliminary study. J. Autoimmun. 2019. 97. 108-113. doi: 10.1016/j.jaut.2018.09.002.
18. Dincses E., Yurttas B., Estaoglu S.N., et al. Secukinumab induced Behcet’s syndrome: a report of two cases. Oxf. Med. Case Reports. 2019. 5. 239-241. doi: 10.1093/omcr/omz041.
19. Ding Y., Li C., Liu J., et al. Tocilizumab in the treatment of severe and/or refractory vasculo-Behcet’s disease: a single-centre experience in China. Rheumatology (Oxford). 2018. 57(11). 2057-2059. doi: 10.1093/rheumatology/key230.
20. Bettiol А., Silvestri E., Di Scala G. The right place of interleukin-1 inhibitors in the treatment of Behçet’s syndrome: a systematic review. Rheumatol. Int. 2019. 39(6). 971-990. doi: 10.1007/s00296-019-04259-y.
21. Tugal-Tutkun I., Pavesio C., De Cordoue A., Bernard-Poenaru O., Gül A. Use of Gevokizumab in Patients with Behçet’s Disease Uveitis: An International, Randomized, Double-Masked, Placebo-Controlled Study and Open-Label Extension Study. Ocul. Immunol. Inflamm. 2018. 26(7). 1023-1033. doi: 10.1080/09273948.2017.1421233. 
22. Ozguler Y., Hatemi G., Cetinkaya F., et al. Clinical course of acute deep vein thrombosis of the legs in Behçet’s syndrome. Rheumatology (Oxford). 2019. pii: kez352. doi: 10.1093/rheumatology/kez352.
23. Hatemi G., Mahr A., Ishigatsubo Y., et al. Efficacy of apremilast for oral ulcers associated with active Behcet’s syndrome over 28 weeks: results from a phase 3 study. Arthritis Rheumatol. 2018. Supplement, abstract number 2789.
24. Hatemi G., Melikoglu M., Tunc R., et al. Apremilast for Behcet’s syndrome ― a phase 2, placebo-controlled study. N. Engl. J. Med. 2015. 372. 1510-1518. doi: 10.1056/NEJMoa1408684.
25. Kinoshita H., Nishioka H., Ikeda A., et al. Remission induction, maintenance, and endoscopic outcome with oral 5-aminosalicylic acid in intestinal Behсet’s disease. J. Gastroenterol. Hepatol. 2019. 34(11). 1929-1939. doi: 10.1111/jgh.14690. 
26. Jihye P., Hee C.J., Yehyun P., Park S.J., Kim N.I., Kim W.H. Efficacy and tolerability of methotrexate therapy for refractory intestinal Behçet’s disease: a single center experience. Intest. Res. 2018. 16(2). 315-318. doi: 10.5217/ir.2018.16.2.315.

Similar articles

Psoriatic spondylitis and ankylosing spondylitis with psoriasis: common ground
Authors: Егудина Е.Д.(1), Триполка С.А.(2)
(1) — Клиника современной ревматологии, г. Киев, Украина
(2) — Коммунальное некоммерческое предприятие Харьковского областного совета «Областная клиническая больница», г. Харьков, Украина

"Тrauma" Том 21, №3, 2020
Date: 2020.07.30
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual
Gastrointestinal manifestations of systemic vasculitis: a spectrum of clinical manifestations, diagnosis and treatment
Authors: Головач И.Ю.(1), Егудина Е.Д.(2)
(1) — Клиническая больница «Феофания» Государственного управления делами, г. Киев, Украина
(2) — Клиника современной ревматологии, г. Киев, Украина

"Gastroenterology" Том 53, №4, 2019
Date: 2019.11.21
Categories: Gastroenterology
Sections: Specialist manual
Psoriatic nephropathy: the nature, manifestation spectrum and evidence of kidney damage in psoriasis
Authors: Головач И.Ю.(1), Егудина Е.Д.(2)
(1) — Клиническая больница «Феофания» Государственного управления делами, г. Киев, Украина
(2) — Образовательный центр Клиники современной ревматологии, г. Киев, Украина

"Kidneys" Том 8, №4, 2019
Date: 2019.12.10
Categories: Nephrology
Sections: Specialist manual

Back to issue