Журнал "Здоров`я дитини" Том 15, №2, 2020
Повернутися до номеру
Фактори ризику виразкового коліту в дітей
Автори: Букулова Н.Ю.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад. О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ, Україна
Рубрики: Педіатрія/Неонатологія
Розділи: Клінічні дослідження
Версія для друку
Актуальність. Запальні хвороби кишечника на сьогодні є однією з актуальних проблем дитячої гастроентерології, що обумовлено стрімким поширенням даної патології, зміщенням дебюту хвороби на ранній вік дитини (перші три роки життя), формуванням тяжких ускладнень, низькою ефективністю сучасних схем лікування. Проблема виразкового коліту в дітей вимагає подальшого всебічного вивчення, в тому числі факторів ризику виникнення захворювання, що надасть можливість формування груп ризику розвитку хвороби, обґрунтування профілактичних заходів з її попередження. Матеріали та методи. Вивчення факторів ризику проводилось шляхом опитування 100 матерів, діти яких хворіли на виразковий коліт. Контрольну групу становили 30 матерів здорових дітей. Результати. На підставі математичного аналізу медико-біологічних факторів ризику розвитку виразкового коліту в дітей визначені найбільш значимі: обтяжена спадковість по захворюванням органів травлення, а саме хворобам кишечника, кишечні дисфункції в ранньому віці, повторні курси антибіотикотерапії, вторинна лактазна недостатність, часті респіраторні хвороби. Розроблено алгоритм прогнозування виразкового коліту в дитячому віці, обґрунтовані підходи до профілактики даної патології.
Актуальность. Воспалительные болезни кишечника на сегодняшний день являются одной из актуальных проблем детской гастроэнтерологии, что обусловлено стремительным распространением данной патологии, смещением дебюта болезни на ранний возраст ребенка (первые три года жизни), формированием тяжелых осложнений, низкой эффективностью современных схем лечения. Проблема язвенного колита у детей требует дальнейшего всестороннего изучения, в том числе факторов риска возникновения заболевания, что позволит формирование групп риска развития болезни, обоснование профилактических мероприятий по ее предупреждению. Материалы и методы. Изучение факторов риска проводилось путем опроса 100 матерей, дети которых болели язвенным колитом. Контрольную группу составили 30 матерей здоровых детей. Результаты. На основании математического анализа медико-биологических факторов риска развития язвенного колита у детей определены наиболее значимые: отягощенная наследственность по заболеваниям органов пищеварения, кишечные дисфункции в раннем возрасте, повторные курсы антибиотикотерапии, вторичная лактазная недостаточность, частые респираторные болезни. Разработан алгоритм прогнозирования язвенного колита в детском возрасте, обоснованы подходы к профилактике данной патологии.
Background. Inflammatory bowel disease is one of the pressing problems in pediatric gastroenterology, due to the rapid spread of this pathology, displacement in the onset of the disease at an early age of a child (the first three years of life), the formation of severe complications, low efficiency of modern treatment regimens. The problem of ulcerative colitis in children requires further comprehensive study, including risk factors of the emergence of disease that will enable the formation of risk groups for the development of the disease, rationale for the preventive measures for the notification. Materials and methods. Study of risk factors was conducted by interviewing 100 mothers whose children suffered from ulcerative colitis. The control group consisted of 30 mothers of healthy children. Results. Based on mathematical analysis of biomedical risk factors for the development for ulcerative colitis in children, the most significant are identified as follows: burdened heredity for diseases of the digestive system, intestinal dysfunctions at an early age, repeated courses of antibiotic therapy, secondary lactase deficiency, frequent respiratory diseases. The algorithm was developed for predicting ulcerative colitis in childhood as well as the well-grounded approaches to the prevention of this pathology.
виразковий коліт; діти; фактори ризику
язвенный колит; дети; факторы риска
ulcerative colitis; children; risk factors
Вступ
Матеріали та методи
Результати та обговорення
Висновки
- Белоусова О.Ю. Факторы риска развития хронического неспецифического неязвенного колита у детей. Здоровье ребенка. 2008. № 3(12). С. 2-8.
- Володин Н.Н. Перинатальная медицина: проблемы, пути и условия их решения. Педиатрия. 2004. № 5. С. 18-29.
- Всемирная организация здравоохранения. URL: http://www.ero.
- Главнов П.В. и др. Язвенный колит и болезнь Крона: современное состояние проблемы этиологии, ранней диагностики и лечения (обзор литературы). Вестник СПбГУ. 2015. Вып. 4. С. 48-72.
- Гублер Е.В., Генкин А.А. Применение непараметрических критериев статистики в медико-биологических исследованиях. Л.: Медицина, 1973. 144 с.
- Денисова М.Ф. Заболевания кишечника. В кн.: Справочник детского гастроэнтеролога. К.: Здоровье, 1985. С. 102-121.
- Дорофєєва Г. Морфологічні особливості слизової оболонки товстої кишки хворих із раннім та пізнім дебютом неспецифічного виразкового коліту. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2019. № 1(26). С. 12-17.
- Кику П.Ф., Жигаев Д.С., Шитер и др. Концепция факторов риска для здорового населения. Бюллетень физиологии и патологии дыхания. 2016. Вып. 62. С. 101-109.
- Лісяна Т.О., Денисова М.Ф., Чернега Н.В. та ін. Стан біоценозу кишечника у дітей з виразковим колітом. Проблеми безперервної медичної освіти та науки. 2019. № 1(33). С. 8-12.
- Муквіч О.М., Лавренчук О.В., Грізіна Т.А., Полун Т.А. Особливості клінічного перебігу хронічного гастродоуденіту у дітей з дисплазією сполучної тканини. Перинатологія та педіатрія. 2015. № 1. С. 8-6.
- Радушинська Т.Ю. Оптимізація діагностики та лікування хронічної діареї, обумовленої лактазною недостатністю у дітей раннього віку: Автореф. дис. … на здобут. наук. ст. канд. мед. наук: 14.01.10 — «педіатрія». К., 2018. 18 с.
- Румянцев В.Г. Язвенный колит у детей. Руководство для врачей. М., 2009. С. 20-24.
- Сміщук В.В., Слободянюк О.В., Кошова А.О. Пріоритетні напрямки генетичних досліджень у дітей з холелетіазом та групи ризику. Український науково-медичний молодіжний журнал. 2012. № 1. С. 218.
- Шадрін О.Г., Платонова О.М. Педіатричні аспекти діагностики та лікування функціональних розладів шлунково-кишкового тракту. Практична медицина. 2012. № 6(54). С. 25-27.
- Шадрін О.Г., Задорожня Т.Д., Березенко В.С., Басараба Н.I. та ін. Особливості перебігу та диференційної діагностики хронічної діареї у дітей раннього віку. Перинатологія і педіатрія. 2018. № 1(79). С. 105-110.
- Шадрін О.Г., Марушко Р.В., Брюзгіна Т.С. та ін. Функціональне харчування та запальні захворювання кишечника у дітей раннього віку. Современная педиатрия. 2010. № 6(34). С. 82-86.
- Ahmad T., Satsangi J., McGovern D. et al. Review article: the genetics of inflammatory bowel disease. Aliment. Pharmacol. Ther. 2001 Jun. Vol. 15(6). Р. 731-48. DOI: 10.1046/j.1365-2036.2001.00981.x.
- Ashton James J., Batra Akshay, Beattie R. Mark. Paediatric inflammatory bowel disease — brief update on current practice. Paediatrics and Child Health. 2018. Vol. 28(11). P. 507-514. https://doi.org/10.1016/j.paed.2018.08.007.
- Hviid A., Svanström H., Frisch M. Antibiotic use and inflammatory bowel diseases in childhood. Gut. 2011. Vol. 60(1). Р. 49-54. DOI: 10.1136/gut.2010.219683.
- Orholm M., Munkholm P., Langholz E. et al. Familial occurrence of inflammatory bowel disease. Engl. J. Med. 1991 Jan 10. Vol. 324(2). Р. 84-8. DOI: 10.1056/NEJM199101103240203.
- Putowski M., Padala O., Krupa A. et al. Inflammatory bowel disease in children. Journal of Education, Health and Sport. 2019. Vol. 9(8). Р. 406-411. eISSN 2391-8306. DOI: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.3379040.
- Russel M.G., Pastoor C.J., Janssen K.M. et al. Familial aggregation of inflammatory bowel disease: a population-based study in South Limburg, The Netherlands. The South Limburg IBD Study Group. Scand. J. Gastroenterol. 1997. Suppl. 223. Р. 88-91.
- Santos M.P.C., Gomes C., Torres J. Familial and ethnic risk in inflammatory bowel disease. Ann. Gastroenterol. 2018. 31(1). 14-23. doi: 10.20524/aog.2017.0208.