Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Gastroenterology" Том 54, №1, 2020

Back to issue

Клінічні прояви передракових станів шлунка: особливості й застереження

Authors: Кушніренко І.В., Мосійчук Л.М., Сімонова О.В.
ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро, Україна

Categories: Gastroenterology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Хронічний гастрит значною мірою пов’язаний із клінічними проявами у вигляді диспепсії, проте часто навіть у тяжкій формі перебігає безсимптомно, що і зумовлює труднощі його своєчасної діагностики. Взаємозв’язок клінічних проявів функціональної диспепсії та гастриту досі є супе­речливим у зв’язку з невизначеністю форми коморбідності. Мета дослідження: вивчити клінічні прояви у хворих із передраковими станами шлунка за симптомокомплексами гастроезофагеального рефлюксу (ГЕР) і функціональної диспепсії — синдрому епігастрального болю (СЕБ) та постпрандіального дистрес-синдрому (ПДС). Матеріали та методи. Обстежено 79 хворих, які за результатами морфологічного дослідження розподілені на групи: 1 група (n = 13) — атрофічні зміни слизової шлунка; 2 група (n = 20) — кишкова метаплазія лише в антральному відділі шлунка; 3 група (n = 33) — дифузна кишкова метаплазія; 4 група (n = 13) — хворі із дисплазією. При вивченні клінічної картини аналізували базові характеристики наявності, частоти та ступеня вираженості основних скарг хворих. Ступінь вираженості симптомів визначали за 5-бальною шкалою Лайкерта. Усі симптоми хворих були згруповані у симптомокомплекси, характерні для ГЕР та для функціональної диспепсії, з визначенням ПДС та СЕБ згідно з Римськими критеріями. Результати. Прояви функціональної диспепсії в усіх випадках поєднувалися із клінічною симптоматикою ГЕР. За інтенсивністю симптомів у всіх обстежених домінували симптоми функціональної диспепсії з перевагою ПДС. Для пацієнтів із мультифокальною кишковою метаплазією характерною була максимальна симптоматика ГЕР, що втричі більше, ніж у пацієнтів з атрофією (р < 0,05). Також при мультифокальній кишковій метаплазії спостерігалася максимальна частота симптомів як ПДС (71,4 %), так і СЕБ (63,6 %). При дисплазії слизової оболонки провідне значення мали прояви ПДС — максимальна кількість наявних симптомів у 63,6 %, при тому що частота СЕБ значно менша порівняно із пацієнтами інших груп (45,4 %). Для пацієнтів із дисплазією характерна максимальна інтенсивність скарги на гіркоту у роті порівняно із пацієнтами із кишковою метаплазією в антральному відділі шлунка (р < 0,01) та максимальна вираженість нудоти, що вірогідно більше порівняно із пацієнтами із кишковою метаплазією в антральному відділі шлунка (р < 0,01) та із мультифокальною кишковою метаплазією (р < 0,01). У пацієнтів із диспластичними змінами виражена інтенсивність негативного впливу симптомів на виконання роботи вдень, що була вірогідно вищою порівняно із хворими із атрофією (р < 0,05) та мультифокальною кишковою метаплазією (р < 0,01). Висновки. Клінічна симптоматика у хворих із передраковими станами та змінами слизової шлунка характеризується багатоформністю клінічних проявів функціональної диспепсії та не виключає проявів ГЕР, що ставить під сумнів оцінку стану хворого без проведення езофагогастродуоденоскопії та гістологічного дослідження для належної верифікації діагнозу. Особливої уваги потребують хворі із клінікою ГЕР, яка не виключає атрофічних та перебудовних змін слизової оболонки шлунка.

Актуальность. Хронический гастрит в значительной степени связан с клиническими проявлениями в виде диспепсии, однако часто даже в тяжелой форме протекает бессимптомно, что и обусловливает трудности его своевременной диагностики. Взаимосвязь клинических проявлений функциональной диспепсии и гастрита до сих пор вызывает ряд противоречий в связи с неопределенностью формы коморбидности. Цель исследования: изучить клинические проявления у пациентов с предраковыми состояниями слизистой желудка с учетом симптомокомплексов гастроэзофагеального рефлюкса (ГЭР) и функциональной диспепсии — синдрома эпигастральной боли (СЭБ) и постпрандиального дистресс-синдрома (ПДС). Материалы и методы. Обследовано 79 пациентов, которые по результатам морфологического исследования биоптатов разделены на группы: 1 группа (n = 13) — атрофические изменения слизистой оболочки желудка; 2 группа (n = 20) — кишечная метаплазия только в антральном отделе; 3 группа (n = 33) — диффузная кишечная метаплазия; 4 группа (n = 13) — пациенты с дисплазией. При изучении клинической картины анализировали базовые характеристики наличия, частоты и степени выраженности основных жалоб пациентов. Степень выраженности определяли по 5-балльной шкале Лайкерта. Все симптомы были сгруппированы в симптомокомплексы, характерные для ГЭР и для функциональной диспепсии с определением ПДС и СЭБ согласно Римским критериям. Результаты. Проявления функциональной диспепсии во всех случаях сочетались с клинической симптоматикой ГЭР. По интенсивности симптомов у всех обследованных доминировали симптомы функциональной диспепсии с преобладанием ПДС. Для пациентов с мультифокальной кишечной метаплазией характерной является максимальная симптоматика ГЭР, что в три раза больше, чем у пациентов с атрофией (р < 0,05). Также при мультифокальной кишечной метаплазии наблюдается максимальная частота симптомов как ПДС (71,4 %), так и СЭБ (63,6 %). При дисплазии ведущее значение имеют проявления ПДС — максимальное количество симптомов у 63,6 %, при этом частота СЭБ значительно меньше, чем у пациентов других групп (45,4 %). Для пациентов с дисплазией характерна максимальная интенсивность жалобы на горечь во рту по сравнению с пациентами с кишечной метаплазией в антральном отделе (р < 0,01) и максимальная выраженность тошноты, что достоверно больше по сравнению с пациентами с кишечной метаплазией в антральном отделе (р < 0,01) и с мультифокальной метаплазией (р < 0,01). У пациентов с дисплазией выражена интенсивность негативного влияния симптомов на выполнение работы днем, которая была достоверно выше, чем у пациентов с атрофией (р < 0,05) и мультифокальной кишечной метаплазией (р < 0,01). Выводы. Клиническая симптоматика у пациентов с предраковыми состояниями и изменениями слизистой желудка характеризуется многообразием клинических проявлений функциональной диспепсии и не исключает проявлений ГЭР, что ставит под сомнение оценку состояния пациента без проведения эзофагогастродуоденоскопии и гистологического исследования для должной верификации диагноза. Особого внимания требуют пациенты с симптомами ГЭР, которые не исключают атрофических и перестроечных процессов в слизистой оболочке желудка.

Background. Chronic gastritis is largely associated with clinical manifestations such as dyspepsia, but often, even in a severe form, it is asymptomatic, which causes difficulties in its timely diagnosis. The relationship of the clinical manifestations of functional dyspepsia and chronic gastritis still causes a number of contradictions due to the uncertainty of the form of comorbidity. Objective: to study the clinical manifestations in patients with precancerous lesions of the stomach, taking into account the symptoms of gastroesophageal reflux (GER) and functional dyspepsia — epigastric pain syndrome (EPS) and postprandial distress syndrome (PDS). Materials and methods. Seventy-nine patients were examined. According to the results of a morphological study, they were divided into groups: group 1 (n = 13) — atrophic changes in the gastric mucosa; group 2 (n = 20) — intestinal metaplasia only in the antrum; group 3 (n = 33) — diffuse intestinal metaplasia; group 4 (n = 13) — patients with dysplasia. We analyzed the basic characteristics of the presence, frequency and severity of the main complaints of patients. The severity was determined on a 5-point Likert scale. All symptoms were grouped into the sets of symptoms characteristic of GER and functional dyspepsia with the definition of PDS and EPS according to the Rome criteria. Results. Manifestations of functional dyspepsia in all cases were combined with the clinical symptoms of GER. Symptoms of functional dyspepsia with a predominance of PDS were most intensive in all examined people. For patients with multifocal intestinal metaplasia, the maximum symptomatology of GER is characteristic, which is three times more intensive than in patients with atrophy (p < 0.05). Also, with multifocal intestinal metaplasia, the maximum frequency of both symptoms of PDS (71.4 %) and EPS (63.6 %) is observed. With gastric dysplasia, the manifestations of PDS are of leading importance — the maximum number of symptoms was in 63.6 % of cases, while the frequency of EPS is much lower than in patients of other groups (45.4 %). Individuals with dysplasia are characterized by the maximum intensity of complaints of bitter taste in the mouth, compared to patients with intestinal metaplasia in the antrum (p < 0.01), and the maximum severity of nausea, which is significantly higher compared to people with intestinal metaplasia in the antrum (p < 0.01) and with multifocal metaplasia (p < 0.01). In patients with dysplasia, the intensity of the negative effect of symptoms on day work was expressed, which was significantly higher than in those with atrophy (p < 0.05) and multifocal intestinal metaplasia (p < 0.01). Conclusions. Our data suggest that clinical symptoms in patients with precancerous lesions and changes in the stomach are characterized by a variety of clinical manifestations of functional dyspepsia and do not exclude manifestations of GER, which casts doubt on the assessment of the patient’s condition without upper endoscopy and histological examination for proper verification of the diagnosis. Particular attention is required for patients with symptoms of GER, which do not exclude atrophic changes, intestinal metaplasia and dysplasia in the gastric mucosa.


Keywords

хронічний гастрит; функціональна диспепсія; гастроезофагеальний рефлюкс; атрофія; кишкова метаплазія; дисплазія

хронический гастрит; функциональная диспепсия; гастроэзофагеальный рефлюкс; атрофия; кишечная метаплазия; дисплазия

chronic gastritis; functional dyspepsia; gastroesophageal reflux; atrophy; intestinal metaplasia; dysplasia


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Moayyedi P., Lacy B.E., Andrews C.N., Enns R.A., Howden C.W., Vakil N. ACG and CAG Clinical Guideline: Management of Dyspepsia. Am. J. Gastroenterol. 2017 Jul. 112(7). 988-1013. doi: 10.1038/ajg.2017.154.

2. Schmulson M. How to use Rome IV criteria in the evaluation of esophageal disorders. Curr. Opin. Gastroenterol. 2018 Jul. 34(4). 258-265. doi: 10.1097/MOG.0000000000000443.

3. Drossman D.A. Functional Gastrointestinal Disorders: History, Pathophysiology, Clinical Features and Rome IV. Gastroenterology. 2016 Feb 19. S0016-5085(16)00223-7. doi: 10.1053/j.gastro.2016.02.032.

4. Sipponen P., Maaroos H.I. Chronic gastritis. Scand. J. Gastroenterol. 2015 Jun. 50(6). 657-67. doi: 10.3109/00365521.2015.1019918.

5. Brook R.A., Kleinman N.L., Choung R.S., Smeeding J.E., Talley N.J. Excess comorbidity prevalence and cost associated with functional dyspepsia in an employed population. Dig. Dis. Sci. 2012 Jan. 57(1). 109-18. doi: 10.1007/s10620-011-1822-8.

6. Guo J.F., Bai Y., Li Z.S. Diagnostic yield of repeat upper gastrointestinal endoscopy for patients with functional dyspepsia. J. Dig. Dis. 2013 Nov. 14(11). 574-8. doi: 10.1111/1751-2980.12090.

7. Kim S.E., Park H.K., Kim N., Joo Y.E., Baik G.H., Shin J.E. et al. Prevalence and risk factors of functional dyspepsia: a nationwide multicenter prospective study in Korea. J. Clin. Gastroenterol. 2014 Feb. 48(2). e12-8. doi: 10.1097/MCG.0b013e31828f4bc9.

8. Arruda S.M., Forones N.M., Jucá N.T., de Barros K.S. Gould gastric histology be a useful marker for making decision on Helicobacter pylori eradication therapy in patients with dyspepsia? Arq. Gastroenterol. 2009 Jul-Sep. 46(3). 209-13. doi: 10.1590/s0004-28032009000300013.

9. Wei Z., Ying L., Wen G., Mengnan Z., Yali Z. ROME III criteria cannot distinguish patients with chronic gastritis from those functional dyspepsia patients. Helicobacter. 2014 Apr. 19(2). 124-8. doi: 10.1111/hel.12108.

10. Du Y., Bai Y., Xie P., Fang J., Wang X., Hou X. et al. Chronic gastritis in China: a national multi-center survey. BMC Gastroenterol. 2014 Feb 7. 14. 21. doi: 10.1186/1471-230X-14-21.

11. Dawod H.M., Emara M.W. Histopathological Assessment of Dyspepsia in the Absence of Endoscopic Mucosal Lesions. Euroasian J. Hepatogastroenterol. 2016 Jul-Dec. 6(2). 97-102. doi: 10.5005/jp-journals-10018-1178.

Similar articles

Optimizing of duodenogastric reflux therapy in patients with chronic gastritis
Authors: Гуцаленко О.О.
Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава, Україна

"Gastroenterology" Том 53, №3, 2019
Date: 2019.11.08
Categories: Gastroenterology
Sections: Clinical researches
The syndrome of bacterial overgrowth in children with chronic gastritis
Authors: Сорокман Т.В., Швигар Л.В., Молдован П.М.
Вищий державний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна

"Actual Infectology" Том 5, №2, 2017
Date: 2017.07.11
Categories: Infectious diseases
Sections: Clinical researches
Authors: О.П. Волосовець, С.П. Кривопустов, Ю.В. Каруліна, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ
"Child`s Health" 5(8) 2007
Date: 2008.07.14
Categories: Gastroenterology, Pediatrics/Neonatology
Sections: Specialist manual
Структурно-функціональний стан щитоподібної залози у пацієнтів із передраковими станами шлунка
Authors: Мосійчук Л.М., Коненко І.С., Татарчук О.М., Петішко О.П., Сімонова О.В., Шевцова О.М.
ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро, Україна

"Gastroenterology" Том 54, №2, 2020
Date: 2020.07.07
Categories: Gastroenterology
Sections: Clinical researches

Back to issue