Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Gastroenterology" Том 54, №1, 2020

Back to issue

Исследование железодефицитных состояний у больных глютензависимыми заболеваниями, находящихся на аглиадиновой диете

Authors: Губская Е.Ю.(1), Кузьминец А.А.(1), Наумова О.А.(2), Родионова И.А.(1), Долько А.А.(1)
(1) — Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, г. Киев, Украина
(2) — Центр аллергических заболеваний верхних дыхательных путей ГУ «Институт отоларингологии им. проф. А.С. Коломийченко НАМН Украины», г. Киев, Украина

Categories: Gastroenterology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Залізодефіцитна анемія (ЗДА) — це найпоширеніший позакишковий симптом при целіакії у дорослих. Досліджень наявності або відсутності залізодефіциту, зокрема прихованого, у пацієнтів, які мають целіакію, так само як і непереносимості глютену без целіакії (НГБЦ), раніше в нашій країні не проводилося. Мета дослідження: вивчити та проаналізувати загальноклінічні та біохімічні показники крові, що відображають наявність анемії та/або залізодефіциту у хворих на целіакію та НГБЦ на агліадиновій дієті (АГД). Матеріали та методи. У дослідження було включено 38 дорослих із діагностованими раніше видами непереносимості злаків — целіакією та НГБЦ. Усі вони перебували на дієті з повним виключенням глютену. Всім досліджуваним визначалися гематологічні показники: загальна залізозв’язуюча здатність крові, вміст еритроцитів, гемоглобіну, феритину, заліза та трансферину крові. Результати. Внаслідок обстеження 38 пацієнтів, які перебували на агліадиновій дієті протягом 6,5 (IQR 4–12) року, ЗДА легкого ступеня була виявлена у 13,16 % обстежених, при цьому латентний залізодефіцит визначався у 18,42 % обстежених. Зниження концентрації сироваткового заліза крові відзначено у 23,08 % хворих загальної групи, але частота залізодефіциту (зокрема латентного) в обстеженій групі за аналізом показників концентрації сироваткового феритину досягла 31,58 %, превалюючи над частотою виявлення ЗДА майже вдвічі. При цьому вміст еритроцитів був нормальним у 100 % обстежених. Серед пацієнтів із залізодефіцитом частіше зустрічаються особи з целіакію, ніж із НГБЦ (83,3 і 16,7 % відповідно). Висновки. Хворі на целіакію та НГБЦ залишаються в групі ризику з розвитку ЗДА, незважаючи на те, що вони знаходяться на агліадиновій дієті. Ізольований показник еритроцитів не є інформативним для діагностики не тільки прихованого залізодефіциту, але і ЗДА. Ізольований сироватковий рівень заліза також не є показовим для діагностики цих станів. Щодо цього саме феритин стає найбільш показовим маркером залізодефіциту. Необхідно цілеспрямовано спостерігати за цією групою хворих з метою виявлення прихованих форм мікронутрієнтного дефіциту, зокрема заліза, і здійснення обґрунтованої, індивідуалізованої корекції їх наслідків.

Актуальность. Железодефицитная анемия (ЖДА) — это наиболее частый внекишечный симптом при целиакии у взрослых. Исследований наличия или отсутствия железодефицита, в том числе скрытого, у пациентов, имеющих как целиакию, так и непереносимость глютена без цели­акии (НГБЦ), ранее в нашей стране не проводилось. Цель исследования: изучить и проанализировать общеклинические и биохимические показатели крови, отражающие наличие анемии и/или железодефицита у больных целиакией и непереносимостью глютена без целиакии, находящихся на АГД. Материалы и методы. В исследование были включены 38 взрослых с диагностированными ранее основными видами непереносимости злаков — целиакией и НГБЦ. Все они находились на диете с полным исключением глютена. Всем исследуемым определялись гематологические показатели: общая железосвязывающая способность сыворотки, содержание эритроцитов, гемоглобина, ферритина, железа и трансферрина крови. Результаты. В результате обследования 38 пациентов, находящихся на аглиадиновой диете продолжительностью 6,5 (IQR 4–12) года, выявлено наличие ЖДА легкой степени у 13,16 % обследованных, при этом латентный железодефицит выявлялся у 18,42 % обследованных. Снижение концентрации сывороточного железа крови отмечено у 23,08 % больных общей группы, но частота железодефицита (в том числе латентного) в обследованной группе по анализу показателей концентрации сывороточного ферритина достигла 31,58 %, превалируя над частотой выявления ЖДА почти вдвое. При этом содержание эритроцитов было нормальным у 100 % обследованных. Среди пациентов с железодефицитом лица с целиакией встречаются чаще, чем среди пациентов с НГБЦ (83,3 и 16,7 % соответственно). Выводы. Больные целиакией и НГБЦ остаются в группе риска по развитию ЖДА, несмотря на то, что они находятся на аглиадиновой диете. Изолированный показатель эритроцитов не является информативным для диагностики не только скрытого железодефицита, но и ЖДА. Изолированный сывороточный уровень железа также не является показательным для диагностики данных состояний. В этом отношении именно ферритин становится наиболее показательным маркером железодефицита. Необходимо целенаправленное наблюдение за этой группой больных с целью выявления скрытых форм микронутриентного дефицита, в частности железа, и осуществления обоснованной, индивидуализированной коррекции их последствий.

Background. Iron deficiency anemia (IDA) is the most common extraintestinal symptom of celiac disease in adults. Stu­dies of the presence or absence of iron deficiency, including cases of latent anemia, in patients with both celiac disease and non-celiac gluten sensitivity (NCGS) has not been previously carried out in our country. The purpose was to study and analyze general clinical and biochemical blood parameters of patients who are on a gluten-free diet with regards to the pre­sence of anemia and/or iron deficiency. Materials and methods. The study included 38 adults previously diagnosed with one of the major types of cereal intolerance — celiac disease or NCGS. All of them were on a gluten-free diet. The following hematological parameters were studied and analyzed for each subject: erythrocyte count, hemoglobin, ferritin, total iron-binding capacity, iron, and blood transferrin levels. Results. The analysis revealed that 13.16 % of 38 patients had mild IDA as measured by hemoglobin levels, and latent iron deficiency was found in 18.42 % patients. In general, analysis of serum ferritin concentrations revealed the rate of iron deficiency of 31.58 % despite follo­wing a gluten-free diet for 6.5 (interquartile range of 4–12) years, suggesting that the rate of all iron deficiency cases (including the latent ones) almost twice exceeds the rate of IDA detected by hemoglobin analysis. Withal, the red blood cell count was normal in 100 % of the examined people, but a decrease in the concentration of serum iron in the blood was observed in 23.08 % of patients. Among individuals with iron deficiency, people with celiac disease are more likely to be found than those with NCGS (83.3 and 16.7 %, respectively). Conclusions. Patients with celiac disease and NCGS remain at risk for the deve­lopment of IDA despite following a gluten-free diet. The isolated indicator of red blood cells is not informative for the diagnosis of not only latent iron deficiency but IDA as well. Isolated serum iron levels are also not indicative for the diagnosis of these conditions. In this regard, ferritin becomes the most significant marker of iron deficiency. Thus, it is necessary to carefully monitor this group of patients to identify latent forms of nutritional deficiency, in particular, iron deficiency, and to carry out the well-grounded individualized correction of their consequences.


Keywords

целіакія; непереносимість глютену без целіакії; залізодефіцитна анемія; прихований залізодефіцит

целиакия; непереносимость глютена без целиакии; железодефицитная анемия; скрытый железодефицит

celiac disease; non-celiac gluten sensitivity; iron deficiency anemia; latent iron deficiency


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Lebwohl B., Sanders D.S., Green P.H.R. Coeliac disease. Lancet. 2018. Vol. 391. № 10115. Р. 70-81. doi: 10.1016/S0140-6736(17)31796-8.

2. Theethira T.G., Dennis M. Celiac Disease and the Gluten-Free Diet: Consequences and Recommendations for Improvement. Dig. Dis. [Internet]. 2015 Apr 22 [cited 2020 Feb 10]; Vol. 33. № 2. Р. 175-82. doi: 10.1159/000369504. URL: https://www.karger.com/Article/FullText/369504.

3. Carroccio A., Mansueto P., Iacono G., Soresi M., D’alcamo A., Cavataio F. et al. Non-celiac wheat sensitivity diagnosed by double-blind placebo-controlled challenge: exploring a new clinical entity. Am. J. Gastroenterol. [Internet]. 2012 Dec. [cited 2020 Feb 10]. Vol. 107. № 12. P. 1898-906. doi: 10.1038/ajg.2012.236.

4. Tovoli F., Granito A., Negrini G., Guidetti E., Faggiano C., Bolondi L. Long term effects of gluten-free diet in non-celiac wheat sensitivity. Clin. Nutr. 2019 Feb 1. Vol. 38. № 1. P. 357-63. doi: 10.1016/j.clnu.2017.12.017.

5. Lanzini A., Lanzarotto F., Villanacci V., Mora A., Bertolazzi S., Turini D. et al. Complete recovery of intestinal mucosa occurs very rarely in adult coeliac patients despite adherence to gluten-free diet. Aliment. Pharmacol. Ther. [Internet]. 2009 Jun 1 [cited 2020 Feb 10]. Vol. 29. № 12. P. 1299-308. doi: 10.1111/j.1365-2036.2009.03992.x. URL: http://doi.wiley.com/10.1111/j.1365-2036.2009.03992.x.

6. Collin P., Mäki M., Kaukinen K., Green P.H.R., Rotterdam H. Complete small intestinal mucosal recovery is obtainable in the treatment of celiac disease. Gastrointest. Endosc. 2004 Jan 1. Vol. 59. № 1. P. 158-9. doi: 10.1016/S0016-5107(03)01311-7.

7. Ciacci C., Cirillo M., Cavallaro R., Mazzacca G. Long-term follow-up of celiac adults on gluten-free diet: prevalence and correlates of intestinal damage. Digestion [Internet]. 2002 [cited 2020 Feb 10]. Vol. 66. № 3. P. 178-85. doi: 10.1159/000066757. URL: https://www.karger.com/Article/FullText/66757.

8. Halfdanarson T.R., Litzow M.R., Murray J.A. Hematologic manifestations of celiac disease. Blood. 2007 Jan 15. Vol. 109. № 2. P. 412-421. doi: 10.1182/blood-2006-07-031104.

9. Scholl T.O., Hediger M.L. Anemia and iron-deficiency anemia: compilation of data on pregnancy outcome. Am. J. Clin. Nutr. [Internet]. 1994 Feb 1 [cited 2020 Feb 6]. Vol. 59. № 2. P. 492S-501S. doi: 10.1093/ajcn/59.2.492S. PMID: 8304287. URL: https://academic.oup.com/ajcn/article/59/2/492S/4731948.

10. Punnonen K., Irjala K., Rajamäki A., Rajamäki A. Serum transferrin receptor and its ratio to serum ferritin in the diagnosis of iron deficiency. Blood. 1997 Feb 1. Vol. 89. № 3. P. 1052-7. doi: 10.1182/blood.v89.3.1052.

11. Cook J.D. Diagnosis and management of iron-deficiency anaemia. Best Pract. Res. Clin. Haematol. 2005 Jun 1. Vol. 18 (2 SPEC. ISS). P. 319-32. doi: 10.1016/j.beha.2004.08.022.

12. Родіонова І.О., Губська О.Ю. Загальні та окремі питання анемічного синдрому в клінічній практиці лікаря-інтерна: посібник для лікарів-інтернів та слухачів курсів тематичного удосконалення. Київ, 2019. 65 с.

13. Harper J.W., Holleran S.F., Ramakrishnan R., Bhagat G., Green P.H.R. Anemia in celiac disease is multifactorial in etiology. Am. J. Hematol. [Internet]. 2007 Nov 1 [cited 2020 Feb 10]. Vol. 82. № 11. P. 996-1000. doi: 10.1002/ajh.20996. URL: http://doi.wiley.com/10.1002/ajh.20996.

14. Hallberg L., Sandström B., Ralph A., Arthur J. Iron, zinc and other trace elements. In: Human nutrition and dietetics. Churchill Livingstone, 2000. P. 177-207.

15. Губська О.Ю. Целіакія: поширеність, особливості клінічного перебігу, діагностики, лікування та одужання хворих: дис. на здобуття наук. ступеня д-ра мед. наук: 14.01. 36. Київ, 2009. 378 с.

16. Kanda Y. Investigation of the freely available easy-to-use software “EZR” for medical statistics. Bone Marrow Transplant. 2013. Vol. 48. № 3. P. 452-8. doi: 10.1038/bmt.2012.244.

17. Martín-Masot R., Nestares M.T., Diaz-Castro J., López-Aliaga I., Alférez M.J.M., Moreno-Fernandez J. et al. Multifactorial Etiology of Anemia in Celiac Disease and Effect of Gluten-Free Diet: A Comprehensive Review. Nutrients [Internet]. 2019 Oct 23 [cited 2020 Feb 19]. Vol. 11. № 11. P. 2557. doi: 10.3390/nu11112557. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/31652803.

18. Rybicka I. The Handbook of Minerals on a Gluten-Free Diet. Nutrients [Internet]. 2018 Nov 5 [cited 2020 Feb 19]. Vol. 10. № 11. P. 1683. doi: 10.3390/nu10111683. PMID: 30400639. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/30400639.

19. Caruso R., Pallone F., Stasi E., Romeo S., Monteleone G. Appropriate nutrient supplementation in celiac disease. Ann. Med. [Internet]. 2013 Dec [cited 2020 Feb 19]. Vol. 45. № 8. P. 522-31. doi: 10.3109/07853890.2013.849383. URL: https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.3109/07853890.2013.849383?journalCode = iann20.

20. Vici G., Belli L., Biondi M., Polzonetti V. Gluten free diet and nutrient deficiencies: A review. Clinical Nutrition. Churchill Livingstone. 2016. Vol. 35. P. 1236-41. doi: 10.1016/j.clnu.2016.05.002.

Similar articles

Authors: А.Е. Абатуров, И.Л. Высочина, О.Н. Герасименко, Днепропетровская государственная медицинская академия
"Child`s Health" 3(3) 2006
Date: 2007.11.05
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Specialist manual
Innovative technologies in pharmacocorrection of iron-deficient states
Authors: Цубанова Н.А.(1), Чернявски Э.С.(2)
1 - Национальный фармацевтический университет, г. Харьков, Украина
2 - Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина, г. Харьков, Украина

International journal of endocrinology Том 15, №1, 2019
Date: 2019.04.11
Categories: Endocrinology
Sections: Specialist manual
Impact of compliance to a gluten-free diet on vitamin and trace element deficiencies in celiac patients
Authors: Hasret Ayyildiz Civan
Bakirkoy Dr. Sadi Konuk Training and Research Hospital, Istanbul, Turkey

International journal of endocrinology Том 16, №4, 2020
Date: 2020.08.10
Categories: Endocrinology
Sections: Clinical researches

Back to issue