Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Gastroenterology" Том 54, №1, 2020

Back to issue

Нові можливості в боротьбі з синдромом подразненого кишечника


Summary

Синдром подразненого кишечника (СПК) — значно поширене функціональне захворювання шлунково-кишкового тракту, при якому абдомінальний біль пов’язаний з дефекацією, зміною частоти й характеру випорожнень. Патогенетично його виникнення пояснюється підвищенням вісцеральної чутливості й порушенням моторики шлунково-кишкового тракту. При цьому порушення мікрофлори кишечника викликає збільшення проникності слизової оболонки кишечника й активацію імунних клітин, що супроводжується викидом цитокінів, серотоніну, гістаміну і протеаз, що викликають запальні зміни в стінці кишечника. Колонзак® (Erbozeta S.p.A. для ТОВ «АСІНО УКРАЇНА») — комбінований препарат, до складу якого входить 250 мг масляної кислоти, 100 мг інуліну, 1,8 х 109 КУО Bifidobacterium bifidum Bb-06 та 0,9 х 109 КУО Bifidobacterium lactis Bl-04 і який спеціально розроблений для пацієнтів із СПК. Масляна кислота знижує вісцеральну гіперчутливість і зменшує біль, має протизапальну дію, сприяє відновленню цілісності кишкового бар’єра, забезпечує енергетичний баланс колоноцитів. Інулін стимулює зростання нормальної флори кишечника й підвищує кількість ендогенної масляної кислоти. Біфідобактерії нормалізують моторику кишечника й час кишкового транзиту. У відкритому дослідженні за участю 200 пацієнтів із СПК було встановлено, що Колонзак® є ефективним засобом, який зменшує симптоми захворювання до 75 %.

Синдром раздраженного кишечника (СРК) — широко распространенное функциональное заболевание желудочно-кишечного тракта, при котором абдоминальная боль связана с дефекацией, изменением частоты и характера стула. Патогенетически ее возникновение объясняется повышением висцеральной чувствительности и нарушением моторики желудочно-кишечного тракта. При этом нарушение микро­флоры кишечника вызвает увеличение проницаемости слизистой оболочки кишечника и активацию иммунных клеток, что сопровождается выбросом цитокинов, серотонина, гистамина и протеаз, вызывающих воспалительные изменения в стенке кишечника. Колонзак® (Erbozeta S.p.A. для ООО «АСИНО УКРАИНА») — комбинированный препарат, в состав которого входит 250 мг масляной кислоты, 100 мг инулина, 1,8 × 109 КОЕ Bifidobacterium bifidum Bb-06 и 0,9 × 109 КОЕ Bifidobacterium lactis Bl-04, специально разработан для пациентов с СРК. Масляная кислота снижает висцеральную гиперчувствительность и уменьшает боль, оказывает противовоспалительное действие, способствует восстановлению целостности кишечного барьера, обеспечивает энергетический баланс колоноцитов. Инулин стимулирует рост нормальной флоры кишечника и повышает количество эндогенной масляной кислоты. Бифидобактерии нормализуют моторику кишечника и время кишечного транзита. В открытом исследовании с участием 200 пациентов с СРК было установлено, что Колонзак® является эффективным средством, уменьшающим симптомы заболевания до 75 %.

Irritated bowel syndrome is a widespread functional gastrointestinal disease, in which abdominal pain is associated with bowel movement, change in frequency and type of evacuation. Its occurrence is pathogeneticaly related to visceral hypersensitivity and impaired gastrointestinal motility. Apart from that impaired intestinal microbiome results in greater gut permeability and activation of immune cells associated with the release of cytokines, serotonin, histamine and protease that cause inflammatory changes in the gut wall. The medication of Kolonzak® (Erbozeta S.p.A. for ACINO UKRAINE Ltd.) is a combined remedy that contains butyric acid 250 mg, inulin 100 mg, 1.8 × 109 CFU Bifidobacterium bifidum Bb-06 та 0.9 × 109 CFU Bifidobacterium lactis Bl-04. It was developed particularly for patients with irritated bowel syndrome. The butyric acid decreases visceral hypersensitivity and reduces pain, has an anti-inflammatory effect, contributes to the restoration of gut barrier integrity, provides to colonocyte energetic ba­lance. Inulin stimulates normal intestinal microbiome growth and increases the amount of endogenous butyric acid. Bifidobacteria normalize gastrointestinal motility and time of bowel transit. The open investigation of 200 participants with irritated bowel syndrome reported Kolonzac to be an effective remedy reducing di­sease symptoms up to 75 %.


Keywords

синдром подразненого кишечника; абдомінальний біль; вісцеральна гіперчутливість; Колонзак®

синдром раздраженного кишечника; абдоминальная боль; висцеральная гиперчувствительность; Колонзак®

irritated bowel syndrome; abdominal pain; visceral hypersensitivity; Kolonzak®

Синдром подразненого кишечника (СПК) є значно поширеним функціональним захворюванням шлунково-кишкового тракту, при якому абдомінальний біль пов’язаний з дефекацією, зміною частоти й характеру випорожнень [1]. Згідно з даними епідеміологічних досліджень, СПК зустрічається в 15–20 % дорослого населення земної кулі [2]. Тільки в США із симптомами СПК пов’язані понад 3 млн візитів до лікарів на рік, а прямі й непрямі витрати на діагностику і лікування пацієнтів із цією патологією щорічно перевищують 1 млрд доларів [3].
Найчастіше СПК дебютує в молодих людей, переважно жінок (1 : 3), із піком захворюваності в працездатному віці (35–45 років), що надає своєчасній діагностиці та адекватному лікуванню особливої соціально-економічної значущості. Незважаючи на те, що СПК не є станом, що загрожує життю, він істотно погіршує якість життя пацієнтів, більше того, він порівнянний з таким при хронічній серцевій недостатності, запальних захворюваннях кишечника й цукровому діабеті [5–7]. Перебіг СПК складно передбачити, і він характеризується періодами загострення і ремісії, що чергуються, або тривалим монотонним існуванням симптоматики, з якою пацієнти в 70–80 % випадків намагаються впоратися самостійно, у 30 % випадків шукають допомоги в сімейного лікаря й в 1–2 % — відвідують гастроентеролога [4].
Як правило, пацієнтів, які страждають від СПК, турбують біль і здуття живота, що нерідко виникають або посилюються після прийому їжі, метеоризм і бурчання по ходу кишечника, порушення випорожнення (діарея, запор) і акту дефекації у вигляді імперативних позивів до дефекації або відчуття неповного спорожнення кишечника [8]. На прийомі в сімейного лікаря або гастроентеролога такі пацієнти висловлюють багато скарг, однак при цьому виявляється невідповідність між їх великою кількістю і тривалим перебігом захворювання, а також задовільним загальним станом хворого [9].
Крім того, ґрунтуючись на різноманітті скарг пацієнта, сімейний лікар нерідко встановлює помилковий діагноз — «дисбактеріоз», «хронічний спастичний коліт», «хронічний панкреатит», призначаючи симптоматичну терапію, яка маскує симптоми, але не вирішує проблему СПК, що, у свою чергу, призводить до повернення симптомів і значного обтяження перебігу, здавалося б, простого функціонального захворювання [10].
У зв’язку з цим стають важливими пошук і застосування препаратів для лікування СПК, які не тільки мають симптоматичну дію, але й впливають на його патогенетичні механізми, що дозволило б забезпечити високу терапевтичну ефективність незалежно від типу СПК [11]. На сьогодні до таких препаратів належить комбінований засіб Колонзак®, що розроблений спеціально для пацієнтів із СПК і впливає на всі ланки патогенезу захворювання.

Римські критерії IV: дефініція й типи СПК

Римські критерії IV перегляду визначають синдром подразненого кишечника як функціональний розлад, при якому періодичні болі в животі спостерігаються в середньому принаймні 1 день на тиждень за останні 3 місяці й пов’язані з 2 або більше критеріями [18]:
1) дефекацією;
2) зміною частоти випорожнень;
3) зміною форми випорожнень.
Римські критерії IV не суперечать Римським критеріям III, проте з діагностичних критеріїв СПК видалене поняття «дискомфорт», а додаткову умову «поліпшення після дефекації» замінено на «пов’язане з дефекацією» [19]. Критерії відповідають вимогам за наявності симптомів протягом останніх 3 місяців із початку прояву захворювання та принаймні 6 місяців перед діагностикою [18, 19].
Згідно з Римськими критеріями IV, залежно від переважання того чи іншого типу порушень випорожнень пропонується виділяти такі типи СПК:
— СПК із запором — за наявності твердого або бобоподібного калу при > 25 % від загального числа випорожнень кишечника, однак допускається й наявність розрідженого (кашкоподібного) або водянистого калу при < 25 % від загального числа випорожнень кишечника;
— СПК із діареєю, для якого характерна наявність кашкоподібного або водянистого калу при > 25 % від загального числа випорожнень кишечника, однак допускається й наявність твердого або бобоподібного калу при < 25 % від загального числа випорожнень кишечника;
— СПК змішаного типу, при якому має місце чергування твердого або бобоподібного калу й кашкоподібного або водянистого калу при ≥ 25 % від загального числа випорожнень кишечника;
— некласифікований СПК — недостатня вираженість відхилень консистенції калу для вказаних вище типів [18].

Етіологічні та патогенетичні аспекти СПК: у фокусі вісцеральна гіперчутливість

Відповідно до сучасної концепції, у формуванні всіх типів СПК важливу роль відіграють генетична схильність, психосоціальні фактори (стресові ситуації, порушення копінгу (здатності долати стрес)), перенесені кишкові інфекції, недостатня соціальна підтримка [12]. Поєднання даних складових призводить до розвитку вісцеральної гіперчутливості, розладів моторики, які традиційно вважаються головними патогенетичними факторами розвитку СПК, виникнення й персистування помірно виражених запальних змін слизової оболонки кишечника, а також порушення якісного і кількісного складу кишкової мікрофлори [13].
Підвищення вісцеральної чутливості кишки є основною причиною виникнення абдомінального болю у хворих із СПК. Больові відчуття можуть бути наслідком пошкодження ентеральної нервової системи в умовах зміни складу бактеріальної мікрофлори кишечника або перенесеної кишкової інфекції. Звичайні периферичні подразники, обумовлені фізіологічною перистальтикою кишечника, хворі з СПК, на відміну від здорових осіб, сприймають як больові відчуття [13].
У пацієнтів із СПК біль пов’язаний з особливостями функціонування ноцицепторного апарату кишки. Подразнення больових рецепторів (ноцицепторів) викликає виникнення ноцицептивного типу болю. Ноцицептори — це єдиний тип чутливих рецепторів, які не адаптуються і не десенсибілізуються під впливом тривалого або повторюваного сигналу. У ноцицептивних нервових закінченнях є прямо протилежне явище — сенсибілізація больових рецепторів, яка проявляється зниженням порога чутливості рецепторного апарату кишки, виникненням больових відчуттів, моторних і секреторних порушень у відповідь на допорогові стимули [14].
Шлях нейрональної передачі вісцерального болю у хворих із СПК не пошкоджений, при цьому порушений процес низхідного пригнічення сприйняття болю (центральна антиноцицептивна дисфункція) [14].
Іншою причиною абдомінального болю при СПК є порушення моторики товстої кишки, які у хворих із СПК проявляються сильними скороченнями кишки, що відзначаються 1–3 рази на день і сприяють просуванню хімусу по кишечнику, а також викликають спазм кишечника і біль. Також при СПК виявляються патологічні спалахи посиленої активності з боку як товстої кишки, так і дванадцятипалої і тонкої кишок (дискретні кластерні скорочення) під час прийому їжі [15]. Результатом гіперкінетичних моторних розладів циркулярного шару гладких м’язів кишкової стінки є підвищення тонусу кишки з розвитком гладком’язового спазму, що спричиняє виникнення болю спастичного або атонічного характеру внаслідок перерозтягнення органа через підвищений внутрішньопросвітний тиск [14].
Уповільнення транзиту хімусу в результаті спастичної дискінезії кишечника й порушення всмоктування газу кишковою стінкою в кров при СПК є причинами метеоризму й підвищеного газоутворення. Унаслідок зміни кишкового мікробіому порушується нормальне співвідношення мікроорганізмів, відзначається посилене розмноження умовно-патогенних бактерій, загострюються процеси гниття і бродіння [16]. Це призводить до збільшення проникності слизової оболонки кишечника й активації Т-клітин, що продукують прозапальні цитокіни, і тучних клітин, що виробляють гістамін, серотонін і протеази. Вони впливають на ентеральну й центральну нервову систему, активність гладком’язових клітин кишечника, що, у свою чергу, призводить до розвитку запалення, посилення змін кишкового транзиту й болю в животі [17].
Таким чином, основні причини абдомінального болю при СПК — підвищення вісцеральної чутливості кишки й порушення моторики шлунково-кишкового тракту. При цьому порушення мікрофлори кишечника викликає збільшення проникності слизової оболонки кишечника й активацію імунних клітин, що супроводжується викидом цитокінів, серотоніну, гістаміну і протеаз, які викликають запальні зміни в стінці кишечника.

Клінічна картина СПК з різноманіттям симптомів: погляд пацієнта і лікаря

Клінічні симптоми СПК, що вкладаються в рамки Римських критеріїв, не можна вважати специфічними для даного захворювання. Вони зустрічаються і при багатьох органічних захворюваннях, зокрема пухлинах кишечника, дивертикулярній хворобі, запальних захворюваннях кишечника, хронічному панкреатиті та інших захворюваннях шлунково-кишкового тракту. Більша частина пацієнтів, які страждають від СПК, висловлюють скарги переважно на біль у животі, відчуття розпирання, метеоризм, зміну кількості й характеру випорожнень — діарею або запор або їх чергування, зміну акту дефекації, імперативні позиви, відчуття неповного спорожнення кишечника, додаткові натужування, зусилля, виділення слизу [20].
Абдомінальний біль має давлячий, розпираючий характер, супроводжується здуттям живота або переймоподібний, тупий, пекучий, іноді не піддається опису. Найчастіше біль локалізується в нижніх відділах живота, більше зліва, нерідко мігрує. За інтенсивністю варіює від легкого дискомфорту до нападів у вигляді кольки, яка іноді симулює «гострий живіт», за тривалістю — від декількох хвилин до декількох годин. Важливою відмітною ознакою СПК є відсутність болю й інших симптомів у нічний час; при засипанні біль зникає, з’являючись при пробудженні або прийомі їжі, незалежно від її характеру. Близько в 50 % випадків спорожнення кишечника або відходження газів дає полегшення, в окремих випадках після дефекації біль посилюється. Відзначається зв’язок болю з сильними емоціями, стресом, фізичним навантаженням, порушенням дієти й зміною способу життя [21]. Метеоризм супроводжується здуттям живота, бурчанням, відчуттям розпирання, у зв’язку з чим пацієнти нерідко відмовляються від ременів і тугих поясів, вважаючи за краще носити вільний одяг.
Діарея при СПК також має свої характерні відмінності. Рідке, а частіше кашкоподібне випорожнення зазвичай відсутнє в нічний час і спостерігається в основному вранці, відразу після сніданку. Імперативні позиви до дефекації в ці години, що виникають у хворих із діарейним варіантом СПК, в літературі отримали образну назву «синдром ранкової бурі» («morning rush syndrome»). Такий тяжкий стан хворих обумовлюється тим, що посилена перистальтика кишечника, що викликає діарею, посилюється вираженим метеоризмом. Частота випорожнень зазвичай не перевищує 2–4 рази на день. При цьому акти дефекації повторюються протягом короткого часу (через 30 хв — 1 год) і супроводжуються відчуттям неповного спорожнення кишечника. Обсяг випорожнень у кожній порції буває невеликим (загальний добовий обсяг, як правило, не перевищує 200 г), а його консистенція може змінюватися від цілком оформленої (при першому акті дефекації) до кашкоподібної і рідкої (при наступних актах дефекації) [22].
При запорах може відзначатися «овечий» кал, випорожнення у вигляді олівця, а також пробкоподібне випорожнення, що характеризується виділенням щільних оформлених калових мас на початку дефекації, а в подальшому — кашкоподібного або навіть водянистого калу. Випорожнення не містить крові та гною. Виділення слизу з каловими масами — досить часта скарга при СПК, особливо в чоловіків.
Серед симптомів, характерних для ураження інших відділів шлунково-кишкового тракту, частіше зустрічаються ознаки функціональної диспепсії (за даними різних досліджень, до 87 %) [23].
Негастроентерологічні прояви нерідко відіграють головну роль у зниженні якості життя. Крім кишкових розладів, хворі з СПК часто скаржаться на головний біль за типом мігрені, відчуття клубка в горлі при ковтанні, незадоволеність вдихом, неможливість спати на лівому боці, мерзлякуватість рук, прискорене сечовипускання, розлади сну. У жінок, які страждають від СПК, нерідко виявляються зміни в гінекологічній сфері (порушення менструального циклу, болі під час менструації).
При цьому, обстежуючи пацієнта з СПК, лікар звертає увагу на невідповідність між різноманіттям скарг і хорошим загальним станом пацієнта, а також відсутністю прогресування захворювання, незважаючи на його тривалий перебіг [23, 24].
Діагноз СПК, на думку низки експертів, повинен встановлюватися на підставі відповідності симптомів пацієнта Римським критеріям, за відсутності симптомів тривоги, з урахуванням даних сімейного анамнезу, лабораторних та інструментальних методів дослідження [28]. Із цією метою необхідне проведення клінічного та біохімічного аналізу крові, дослідження рівня гормонів щитоподібної залози, аналізу калу на приховану кров, бактерії кишкової групи, дослідження добової втрати жиру, визначення рівня кальпротектину в калі, УЗД органів черевної порожнини, езофагогастродуоденоскопії з біопсією дванадцятипалої кишки, колоноскопії з біопсією [25].

Колонзак® — ефективний вплив на всі ланки патогенезу СПК

Лікування хворих із СПК є складним завданням. Це пов’язане з різноманіттям чинників, що призводять до розвитку захворювання, частими розладами психоемоційної сфери, наявністю в більшості випадків супутніх захворювань органів травлення і так званого синдрому перехресту функціональних захворювань, найчастішим із яких є перехрест СПК і функціональної диспепсії, що викликає необхідність одночасного призначення декількох лікарських препаратів. Фармакологічні засоби, у свою чергу, можуть викликати побічні реакції [26].
Спроби розробити ефективну схему терапії СПК з пролонгованою дією, що й досі тривають, поки не дали результатів для жодного варіанта перебігу захворювання. Очевидно, це пов’язане з тим, що проблема пошуку й об’єктивної оцінки ефективності того чи іншого препарату дуже непроста через складність і багатокомпонентність патофізіології СПК, відсутність біологічного маркера і досить високий ефект плацебо у «функціональних» пацієнтів у цілому.
Сьогодні стало очевидним, що в даної категорії хворих необхідно уникати прагнення лікувати симптоми, а при виборі лікувальної стратегії слід використовувати раціональні комбінації препаратів, здатні охопити різні патофізіологічні ланки як СПК, так і всіх інших учасників перехресту.
Із цією метою був розроблений Колонзак® — оптимальний за складом комбінований засіб, що містить 250 мг масляної кислоти, 100 мг інуліну, 18 мг (1,8 × 109 КУО) Bifidobacterium bifidum Bb-06 і 1,8 мг (0,9 × 109 КУО) Bifidobacterium lactis Bl-04, з безпосередньою доставкою діючих речовин в товсту кишку [27].
Масляна кислота — коротколанцюгова жирна кислота, що виробляється в просвіті товстої кишки в процесі бактеріальної ферментації неперетравлюваних харчових вуглеводнів, харчових і ендогенних білків. Вона є не тільки джерелом енергії для епітеліальних клітин товстої кишки, але й впливає на широкий спектр клітинних функцій, підтримуючи кишковий гомеостаз. Беручи участь у підтримці гомеостазу слизової оболонки товстої кишки, масляна кислота здатна впливати і на збудливість кишкових нейронів. Як було продемонстровано в роботі Soret in vivo і in vitro [29], бутират значно підвищує число імунореактивних нейронів, що активізуються під впливом холінацетилтрансферази, і зменшує число нейронів, що активізуються NO-синтазою. Подібні зміни супроводжуються посиленням скорочувальної здатності кишкової мускулатури, опосередкованої ацетилхоліном [31]. Як було показано під час проведеного у здорових добровольців дослідження вісцеральної чутливості методом балонографії, ректальне введення 50–100 ммоль/л бутирату сприяє підвищенню порогу переносимого тиску й зменшує біль, дискомфорт й інтенсивність позиву до дефекації [32].
Серед інших механізмів, здатних пояснити зниження вісцеральної чутливості на тлі терапії бутиратом, розглядаються збільшення вивільнення серотоніну (5-НТ), а також інгібування гістонової деацетилази, що приводить до посилення апоптозу клітин мікроглії [33]. Активність масляної кислоти щодо гладком’язових клітин була продемонстрована на прикладі кишечника щура, де введення бутирату викликало фазні й тонічні скорочення. Цей ефект проявлявся тільки при нанесенні препарату з боку слизової оболонки і зникав при механічному видаленні епітелію. Таким чином, масляна кислота за рахунок зниження вісцеральної гіперчутливості дозволяє купірувати біль у пацієнтів із СПК [34].
Крім того, масляна кислота має протизапальну дію, пригнічуючи активацію ядерного фактора каппа В, продукцію інтерферону γ і прозапальних цитокінів (ІЛ-12, ФНП-α) [37].
Масляна кислота має сприятливий вплив на бар’єрні властивості кишкової стінки. Бутират підсилює експресію гена MUC2 [30], що викликає збільшення продукції муцину — основного компонента слизу, дефіцит якого виявляється при запальних захворюваннях кишечника [35]. Також вона підсилює експресію фактора трилисника (TFF), що секретується келихоподібними клітинами кишечника [35], і пригнічує міграцію запальних клітин у слизову оболонку [37]; нормалізує рівень трансглутамінази, необхідної для фізіологічної регенерації слизової оболонки [36].
Регулювання бар’єрної функції товстої кишки під дією масляної кислоти також опосередковується її впливом на проникність слизової оболонки. У низьких концентраціях бутират викликає оборотне зниження проникності, що було продемонстроване на прикладі клітинних ліній колоноцитів [67], де масляна кислота посилювала утворення щільних клітинних контактів за рахунок стимуляції АМФ-активованої протеїнкінази [38].
Масляна кислота має істотний вплив на регуляцію водно-електролітного балансу товстої кишки [39], що досягається інгібуванням транспорту NaCl через епітеліальний бар’єр та її антисекреторною дією за рахунок пригнічення секреції іонів хлору в просвіті кишки. Це забезпечує антидіарейний ефект масляної кислоти. Також масляна кислота створює сприятливе середовище для росту власної корисної мікрофлори кишечника, справляючи пребіотичну дію.
За даними численних досліджень, дефіцит цієї сполуки є фактором, що обумовлює схильність до розвитку виразкового коліту й раку товстої кишки. Масляна кислота має антиканцерогенну дію, ініціюючи апоптоз і проліферацію колоноцитів. Крім того, вона підсилює вироблення слизу, відновлює рівень антимікробних білків (кателіцидину і дефенсинів), а також протективного ферменту трансглутамінази, тим самим сприятливо впливає на бар’єрну функцію товстої кишки. Масляна кислота також інгібує оксидативний стрес, пригнічуючи активність мієлопероксидази, і бере участь у репарації ДНК, підвищуючи активність ферменту глутатіон-S-трансферази [25].
Інулін є розчинним харчовим волокном, яке створює живильне середовище для мікрофлори кишечника, тим самим стимулюючи зростання корисних бактерій (пребіотична дія). Сприяючи розмноженню й активному росту нормальної мікрофлори кишечника, інулін посилює колонізаційну резистентність, перешкоджаючи розмноженню патогенних мікроорганізмів, забезпечує детоксикаційну функцію мікрофлори й підтримує всі види обміну речовин в організмі і всі функції шлунково-кишкового тракту — моторну, секреторну, всмоктувальну, екскреторну, імунну. Також у результаті метаболізму інуліну бактеріями кишки утворюється ендогенна масляна кислота [27].
Біфідобактерії є необхідною складовою нормальної мікрофлори кишечника. Вони сприяють підтримці й нормалізації мікробіоценозу кишечника, а також захисту від кишкових інфекцій за рахунок високих адгезивних властивостей, антагоністичній активності щодо патогенної та умовно-патогенної флори, продукції органічних кислот (молочної та оцтової) і зниженню рівня pH в кишечнику. Біфідобактерії зменшують проникність слизової оболонки кишечника для патогенів, токсинів і алергенів, збільшують швидкість регенерації слизової оболонки, покращують травлення і всмоктування поживних речовин, вітамінів і мінералів, синтез вітамінів групи В, вітаміну К, фолієвої та нікотинової кислот, сприяють засвоєнню кальцію й вітаміну D, підтримують імунітет, нормалізують кишкову перистальтику [27].
Таким чином, складові комбінованого препарату Колонзак®, впливаючи на всі ланки патогенезу синдрому подразненого кишечника і взаємно доповнюючи дію один одного, дозволяють ефективно й безпечно усувати симптоми СПК. Масляна кислота знижує вісцеральну гіперчутливість і зменшує біль, має протизапальну дію, сприяє відновленню цілісності кишкового бар’єра, забезпечує енергетичний баланс колоноцитів. Інулін стимулює зростання нормальної флори кишечника й підвищує кількість ендогенної масляної кислоти. Біфідобактерії нормалізують моторику кишечника й час кишкового транзиту.
За наявності симптомів СПК і відсутності симптомів тривоги, гастроентеролог ще на етапі обстеження пацієнта може призначати Колонзак® для ефективного усунення клінічних проявів захворювання. Сімейний лікар, спостерігаючи пацієнта з симптомами СПК, при призначенні йому обстеження або при направленні до гастроентеролога також може рекомендувати застосування препарату Колонзак®.

Колонзак® — ефективність і високий профіль безпеки застосування в пацієнтів із СПК

У відкритому рандомізованому дослідженні, проведеному Giorgio Zoli, за участю 200 пацієнтів із підтвердженим синдромом подразненого кишечника вивчали ефективність і безпеку застосування комбінації, зареєстрованої в Україні під брендом Колонзак®. Пацієнтів турбували адомінальний біль, порушення частоти й консистенції випорожнення (діарея або запор), метеоризм і харчова непереносимість. Протягом 2 місяців усі вони отримували Колонзак® за схемою: 1 місяць — по 2 капсули на день, 2 місяць — по 1 капсулі на день.
Результати дослідження продемонстрували зменшення всіх симптомів СПК до 75 %. Виявлені зниження абдомінального болю з 50 до 20 %, діареї — з 80 до 20 %, запору — із 40 до 10 %, зміна консистенції випорожнення — 80 до 24 %, зменшення метеоризму — із 30 до 5 % і харчової непереносимості — із 25 до 8 %. При цьому були відзначені хороша переносимість препарату й відсутність небажаних побічних ефектів, що дозволило авторам дослідження рекомендувати застосування засобу Колонзак® у всіх пацієнтів із СПК, незалежно від типу захворювання.

Висновки

— Синдром подразненого кишечника є значно поширеним функціональним захворюванням шлунково-кишкового тракту, від якого страждають понад 15–20 % дорослого населення планети.
— Згідно з Римськими критеріями IV перегляду, СПК — функціональний розлад, при якому періодичні болі в животі спостерігаються в середньому принаймні 1 день на тиждень за останні 3 місяці й пов’язані з 2 або більше критеріями: дефекацією, зміною частоти випорожнення і його форми.
— Основні причини абдомінального болю при СПК — підвищення вісцеральної чутливості кишки й порушення моторики шлунково-кишкового тракту. При цьому порушення мікрофлори кишечника викликає збільшення проникності слизової оболонки кишечника й активацію імунних клітин, що супроводжується викидом цитокінів, серотоніну, гістаміну і протеаз, які викликають запальні зміни в стінці кишечника.
— При СПК звертає на себе увагу невідповідність між різноманіттям скарг і хорошим загальним станом пацієнта, а також відсутністю прогресування захворювання, незважаючи на його тривалий перебіг.
— Колонзак® — оптимальний за складом комбінований засіб, що містить 250 мг масляної кислоти, 100 мг інуліну, 18 мг (1,8 × 109 КУО) Bifidobacterium bifidum Bb-06 і 1,8 мг (0,9 × 109 КУО) Bifidobacterium lactis Bl-04, з безпосередньою доставкою діючих речовин в товсту кишку.
— Складові комбінованого препарату Колонзак® впливають на всі ланки патогенезу синдрому подразненого кишечника. Масляна кислота знижує вісцеральну гіперчутливість і зменшує біль, має протизапальну дію, сприяє відновленню цілісності кишкового бар’єра, забезпечує енергетичний баланс колоноцитів. Інулін стимулює зростання нормальної флори кишечника й підвищує кількість ендогенної масляної кислоти. Біфідобактерії нормалізують моторику кишечника й час кишкового транзиту.
— Застосування препарату Колонзак® у пацієнтів, які страждають від СПК, забезпечує зменшення симптомів до 75 %, що доведено результатами відкритого дослідження. Ураховуючи це, гастроентеролог і сімейний лікар ще в період обстеження пацієнта з СПК за відсутності симптомів тривоги можуть рекомендувати застосування препарату Колонзак®.

Bibliography

1. Балукова Е.В. Новые возможности патогенетической терапии синдрома раздраженного кишечника. РМЖ. 2015. № 21. С. 1253-1257.

2. Canavan C., West J., Card T. The epidemiology of irritable bowel syndrome. Clin Epidemiol. 2014. 6. 71-80.

3. Talley N.J., Gabriel S.E., Harmsen W.S. et al. Medical costs in community subjects with irritable bowel syndrome. Gastroenterology. 1995. 109 (6). 1736-1741.

4. Васильев Ю.В. Синдром раздраженного кишечника: современные аспекты диагностики и терапии. Медицинский совет. № 4. 2014. С. 72-77.

5. Hahn B.A., Yan S., Strassels S. Impact of irritable bowel syndrome on quality of life and resource use in the United States and United Kingdom. Digestion. 1999. 60. 77-81.

6. Mayer E.M., Hays R.D., Kilbourne A. et al. Impact of irritable bowel syndrome on health-related quality of life. Gastroenterology. 1999. 116. A1038.

7. Naliboff B.D., Kim S.E., Bolus R. et al. Gastrointestinal and psychological mediators of health-related quality of life in IBS and IBD: a structural equation modeling analysis. Am. J. Gastroenterol. 2012. 107 (3). 451-459.

8. Дегтярева И.И. Синдром раздраженного кишечника. Международный медицинский журнал. 2003. № 2. С. 22-30.

9. Клинические рекомендации «Синдром раздраженного кишечника у взрослых». Российская гастроэнтерологическая ассоциация. 2016.

10. Синдром раздраженного кишечника. Актуальность проблемы. http://www.medlinks.ru/sections.php?artid=2873&op= viewarticle/

11. Маев И.В, Самсонов А.А., Яшина А.В., Андреев Д.Н., Шестаков В.А., Караулов С.А. Клиническая эффективность и безопасность схем лечения синдрома раздраженного кишечника. Consilium Medicum. 2016. 18 (8). 19-26.

12. Lacy B.E., Mearin F., Chang L. et al. Bowel Disorders. Gastroenterology. 2016. 150. 1393-1407.

13. Полуэктова Е.А., Кучумова С.Ю., Шептулин А.А., Ивашкин В.Т. Лечение синдрома раздраженного кишечника с позиций современных представлений о патогенезе заболевания. Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 2013. №1. С. 57-65.

14. Буторова Л.И., Калинин А.В. Синдром раздраженного кишечника: патогенетические подходы к лечению абдоминальной боли. Фарматека. 2011. № 12. С. 8-10.

15. Burke C. Understanding IBS. McMahon Publishing Group, 2005. 112 p.

16. Farmer A.D., Qasim Aziz. Gut pain and visceral hypersensitivity. Br. J. Pain. 2013 Feb. 7 (1). 39-47.

17. El-Salhy M. Recent developments in the pathophysiology of irritable bowel syndrome. World Journal of Gastroenterology. 2015. 21 (25). 7621-36.

18. Drossman D.A. Functional Gastrointestinal Disorders: History, Pathophysiology, Clinical Features, and Rome IV. Gastroenterology. 2016. 150 (6). 1262-79.

19. Звягінцева Т.Д., Скрипник І.М., Ткач С.М., Харченко Н.В. Функціональні розлади шлунково-кишкового тракту (Римські критерії ІV — вибрані питання). К., 2017. 56 с.

20. Дорофеев А.Э., Рассохина О.А. Синдром раздраженного кишечника — современный взгляд на проблему. Новости медицины и фармации. Гастроэнтерология. 2011. 358.

21. Парфенов А.И. Энтерология. М.: Триада, 2002. 744 с.

22. Шептулин А.А. Особенности диагностики и дифференциальной диагностики при синдроме раздраженного кишечника. Клиницисты о лабораторной диагностике. 2003. № 6. С. 3-7.

23. Полуэктова Е.А. Синдром раздраженного кишечника (СРК) — от патогенеза к лечению. Южно-Российский мед. журнал. 2004. № 4. С. 39-43.

24. Шептулин А.А. Современные принципы лечения больных с синдромом раздраженного кишечника. Рос. журнал гастроэнтерологии, гематологии, колопроктологии. 2003. № 3. С. 15-20.

25. Ивашкин В.Т., Шелыгин Ю.А., Баранская Е.К. и др. Клинические рекомендации Российской гастроэнтерологической ассоциации, Ассоциации колопроктологов России по диагностике и лечению больных с синдромом раздраженного кишечника. РЖГГК. 2014. № 2. С. 92-101.

26. Маев И.В., Черемушкин С.В., Кучерявый Ю.А. Синдром раздраженного кишечника. Римские критерии IV. О роли висцеральной гиперчувствительности и способах ее коррекции. М., 2016.

27. Инструкция по применению Колонзак®.

28. Spiegel B. M., Farid M., Esrailian E., Talley J., Chang L. Is irritable bowel syndrome a diagnosis of exclusion: a survey of primary care providers, gastroenterologists, and IBS experts. Am. J. Gastroenterol. 2010. Vol. 105 (4). Р. 848-858.

29. Soret R. et al. Short-chain fatty acids regulate the enteric neurons and control gastrointestinal motility in rats. Gastroenterology. 2010. 138 (5). 1772-82.

30. Hatayama H. et al. The short chain fatty acid, butyrate, stim-ulates MUC2 mucin production in the human colon cancer cell line, LS174T. Biochem. Biophys. Res. Commun. 2007. 356 (3). 599-603.

31. Kilkens T.O. et al. Acute tryptophan depletion affects braingut responses in irritable bowel syndrome patients and controls. Gut. 2004. 53 (12). 1794-800.

32. Chen P.S. et al. Valproic acid and other histone deacetylase inhibitors induce microglial apoptosis and attenuate lipopolysaccharide-induced dopaminergic neurotoxicity. Neuroscience. 2007. 149 (1). 203-12.

33. Mitsui R. et al. Neural and non-neural mediation of propionate-induced contractile responses in the rat distal colon. Neurogastroenterol Motil. 2005. 17 (4). 585-94.

34. Tazoe H. et al. Roles of short-chain fatty acids receptors, GPR41 and GPR43 on colonic functions. J. Physiol. Pharmacol. 2008. 59 Suppl. 2. 251-62.

35. Thim L. Trefoil peptides: from structure to function. Cell Mol. Life Sci. 1997. 53 (11–12). 888-903.

36. D’Argenio G. et al. Differential expression of multiple transglutaminases in human colon: impaired keratinocyte transglutaminase expression in ulcerative colitis. Gut. 2005. 54 (4). 496-502.

37. Barrett K. E. A new twist on trefoils. Focus on «TFF3 modulates NF-κB and a novel regulatory molecule of NF-κB in intestinal epithelial cells via a mechanism distinct from TNF-α». Am. J. Physiol. Cell. Physiol. 2005. 289 (5). C1069–71.

38. Peng L. et al. Butyrate enhances the intestinal barrier by facilitating tight junction assembly via activation of AMP-activated protein kinase in Caco-2 cell monolayers. J. Nutr. 2009. 139 (9). 1619-25.

39. Kunzelmann K. Electrolyte transport in the mammalian colon: mechanisms and implications for disease. Physiol Rev. 2002. 82 (1). 245-89.

Similar articles

Short-chain fatty acids: the role in the development of irritable bowel syndrome
Authors: Степанов Ю.М.(1), Будзак І.Я.(2), Кленіна І.А.(1)
(1) — ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро, Україна (2) — ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна

"Gastroenterology" Том 53, №1, 2019
Date: 2019.05.06
Categories: Gastroenterology
Sections: Clinical researches
Modern approaches to the treatment of irritable bowel syndrome through the prism of the “intestine — brain” axis
Authors: Сірчак Є.С.
Ужгородський національний університет, м. Ужгород, Україна

"Gastroenterology" Том 52, №3, 2018
Date: 2018.09.24
Categories: Gastroenterology
Sections: Specialist manual
Нові концепції розвитку синдрому подразненого кишечника й підходи до лікування
Authors: Звягінцева Т.Д., Грідньова С.В. - Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна
"News of medicine and pharmacy" Гастроэнтерология (577) 2016 (тематический номер)
Date: 2016.10.04
Categories: Gastroenterology
Sections: Specialist manual
Постінфекційний синдром подразненого кишечника: принципи сучасної діагностики
Authors: Дуда О.К., Окружнов М.В., Бойко В.О. — Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ; Трихліб В.І. — Українська військова медична академія, м. Київ
"News of medicine and pharmacy" Гастроэнтерология (537) 2015 (тематический номер)
Date: 2015.06.04
Categories: Gastroenterology
Sections: Specialist manual

Back to issue