Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Тrauma" Том 21, №2, 2020

Back to issue

Treatment of diaphyseal fractures of the bones of the lower extremity by using BIOS method in polytrauma

Authors: Дунай О.Г.(1), Пашков Ю.А.(2), Гузенко В.А.(2), Мороз В.С.(2), Дедов А.А.(2), Богатирьов Н.Б.(2), Оксенюк В.Л.(2)
(1) — ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна
(2) — КЗ «Криворізька клінічна міська лікарня № 2» КМР, м. Кривий Ріг, Україна

Categories: Traumatology and orthopedics

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Переломи діафізів великогомілкової та стегнової кісток досить поширені. Їх частка серед травм опорно-рухового апарату при політравматичних пошкодженнях становить до 15,3 %. Лікування хворих з політравмою потребує застосування малоінвазивних методів стабілізації кісткових уламків з метою ранньої активізації потерпілих і забезпечення зручності проведення додаткових обстежень у разі потреби. Мета дослідження: провести аналіз результатів оперативного лікування діафізарних переломів великогомілкової та стегнової кісток у потерпілих з політравматичними пошкодженнями методом блокуючого інтрамедулярного остеосинтезу. Матеріали та методи. Проведено аналіз результатів лікування 51 хворого з переломами стегнової та великогомілкової кісток методом блокуючого інтрамедулярного остеосинтезу. Переломи стегнової кістки отримали 25, а переломи великогомілкової кістки — 26 постраждалих. Середній вік пацієнтів становив 34 роки. Згідно з класифікацією АО, переломи стегнової кістки типу А були в 5 постраждалих, типу В — у 15, а переломи типу С — у 5. Переломів великогомілкової кістки типу А було 6, типу В — 16, типу С — 4. Відкритих переломів не було. Оперативне втручання методом блокуючого інтрамедулярного остеосинтезу проводили в термін від 1 до 7 діб після травми, керуючись принципами damage control. Всі операції виконували за допомогою ЕОП фірми Philips. Застосовували антеградний спосіб уведення інтрамедулярного фіксатора. Зовнішню іммобілізацію після операції не застосовували. Активізацію (тобто активні рухи в ліжку, хода за допомогою милиць) хворих з переломами стегнової кістки розпочинали з 4–7-ї доби, а при переломах великогомілкової кістки — на 2-гу — 3-тю добу після операції. Повне навантаження дозволили через 10–12 тижнів після операції. Видалення металевих конструкцій здійснювали не раніше 14–18 місяців після операції при наявності рентгенологічних ­ознак консолідації перелому. Результати. Критеріями оцінювання результатів лікування були: своєчасна консолідація перелому, деформація сегмента, укорочення сегмента, перелом або міграція металоконструкції, обмеження рухів у суглобах, нейротрофічні розлади, інфекційні ускладнення. За результатами лікування спостерігали до 24 місяців після операції. У 47 пацієнтів вдалося досягти добрих результатів. У 5 пацієнтів результат лікування був розцінений як задовільний. У 3 пацієнтів результат лікування був розцінений як незадовільний. Після зміни методів лікування на черезкістковий остео­синтез за методикою Г.А. Ілізарова вдалося досягти консолідації перелому, усунути деформацію сегмента. Гнійно-інфекційне ускладнення вдалося ліквідувати після видалення металоконструкції та проведення фістулонекректомії. Висновки. Використання блокуючого інтрамедулярного остеосинтезу дає можливість почати більш ранню активізацію пацієнтів під час лікування в умовах відділення політравми, що є зручним у проведенні додаткових обстежень у разі потреби, скорочує термін реабілітації.

Актуальность. Переломы диафизов большеберцовой и бедренной костей достаточно распространены. Их доля среди травм опорно-двигательного аппарата при политравматических повреждениях достигает 15,3 %. Лечение больных с политравмой требует применения малоинвазивных методов стабилизации костных отломков с целью ранней активизации пострадавших и обеспечения удобства в проведении дополнительных обследований в случае необходимости. Цель исследования: провести анализ результатов оперативного лечения диафизарных переломов большеберцовой и бедренной костей у пострадавших с политравматическими повреждениями методом блокирующего интрамедуллярного остеосинтеза. Материалы и методы. Проведен анализ результатов лечения 51 больного с переломами бедренной и большеберцовой костей методом блокирующего интрамедуллярного остеосинтеза. Переломы бедренной кости получили 25, а переломы большеберцовой кости — 26 пострадавших. Средний возраст пациентов составил 34 года. Согласно классификации АО, переломы бедренной кости типа А были у 5 пострадавших, типа В — у 15, а переломы типа С — у 5. Переломов большеберцовой кости типа А было 6, типа В — 16, типа С — 4. Открытых переломов не было. Оперативное вмешательство методом блокирующего интрамедуллярного остеосинтеза проводили в срок от 1 до 7 суток после травмы, руководствуясь принципами damage control. Все операции выполняли с помощью ЭОП фирмы Philips. Использовали антеградный способ введения интрамедуллярного фиксатора. Внешнюю иммобилизацию после операции не применяли. Активизацию (то есть активные движения в постели, ходьба при помощи костылей) больных с переломами бедренной кости начинали с 4–7-х суток, а при переломах большеберцовой кости — на 2-е — 3-и сутки после операции. Полную нагрузку позволили через 10–12 недель после операции. Удаление металлических конструкций осуществляли не ранее 14–18 месяцев после операции при наличии рентгенологических признаков консолидации перелома. Результаты. Критериями оценки результатов лечения были: своевременная консолидация перелома, деформация сегмента, укорочение сегмента, перелом или миграция металлоконструкции, ограничение движений в суставах, нейротрофические расстройства, инфекционные осложнения. За результатами лечения наблюдали до 24 месяцев после операции. У 47 пациентов удалось достичь хороших результатов. У 5 пациентов результат лечения был расценен как удовлетворительный. У 3 пациентов результат лечения был расценен как неудовлетворительный. После замены методов лечения на чрескостный остеосинтез по методике Г.А. Илизарова удалось достичь консолидации перелома, устранить деформацию сегмента. Гнойно-инфекционное осложнение удалось ликвидировать после удаления металлоконструкции и проведения фистулонекрэктомии. Выводы. Использование блокирующего интрамедуллярного остео-синтеза дает возможность начать более раннюю активизацию пациентов во время лечения в отделении политравмы, что удобно в проведении дополнительных исследований в случае необходимости, сокращает сроки реабилитации.

Background. Fractures of the diaphysis of the tibia and femur are quite common. Their share reaches 15.3 % among injuries of the musculoskeletal system with polytrauma. Treatment of patients with polytrauma requires the use of minimally invasive methods for stabilization of bone fragments with the aim of early activation of the victims and the creation of convenience in conducting additional examinations if it necessary. The purposе was to study the results of surgical treatment for diaphyseal fractures of the tibia and femur in patients with polytrauma by using blocking intramedullary osteosynthesis. Materials and methods. Analysis of treatment outcomes was performed in 51 patients with fractures of the femur and tibia when using blocking intramedullary osteosynthesis. Femoral fractures were detected in 25 people, tibial fractures — in 26. The average age of patients was 34 years. According to the AO classification, 5 individuals had type A femoral fractures, 15 — type B, and 5 — type C. Type A tibial fractures were detected in 6 patients, type B — in 16, type C — in 4. Surgery using blocking intramedullary osteosynthesis was carried out in the period from 1 to 7 days after the injury and was guided by damage control. All operations were performed using Philips image intensifier. Antegrade method of introducing an intramedullary rod was used. External immobilization was not used after surgery. Activation of patients with femoral fractures was started from days 4–7, and with tibial fracture — on days 2–3 after surgery. Full load has been allowed 10–12 weeks after surgery. Removal of metal structures was carried out no earlier than 14–18 months after surgery in the presence of X-ray signs of fracture consolidation. Results. The criteria for evaluating treatment outcomes were: timely fracture healing, segment deformation, segment shortening, fracture or migration of metal structures, limitation of joint movements, neurotrophic disorders, infectious complications. Treatment results had been observed up to 24 months after surgery. Good results were obtained in 47 patients. In 5 individuals, the treatment outcomes were considered satisfactory. In 3 patients, the results of treatment were unsatisfactory. Changing the methods of treatment for transosseous osteosynthesis by G.A. Ilizarov technique made it possible to achieve fracture healing, to eliminate the deformation of the segment. The purulent-infectious complications were eliminated after removal of the metal structure and fistulonecrectomy. Conclusions. Using the method of blocking intramedullary osteosynthesis allows optimizing the timing of the rehabilitation of patients with polytrauma and achieving good and satisfactory results in up to 94 % of cases.


Keywords

перелом великогомілкової кістки; перелом стегнової кістки; блокуючий інтрамедулярний остеосинтез

перелом большеберцовой кости; перелом бедренной кости; блокирующий интрамедуллярный остеосинтез

tibial fracture; femoral fracture; blocking intramedullary osteosynthesis


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Кривенко С.Н. Наша тактика лечения больных с множественными диафизарными переломами длинных костей конечностей. Украинский медицинский альманах. 2000. № 2. С. 83-84.

2. Кривенко С.М. Лікування потерпілих із множинними переломами довгих кісток кінцівок. I Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Політравма — сучасна концепція надання медичної допомоги». Київ, 16–17 травня 2002. С. 128.

3. Кривенко С.Н. Лечение открытых переломов костей конечностей при множественной травме. Сборник научных трудов XV Съезда ортопедов-травматологов Украины. Днепропетровск, 16–18 сентября 2010. — С. 336.

4. Охотский В.П., Сувалян Р.Г. Интрамедуллярный остеосинтез массивными металлическими штифтами. Москва: Медицина, 1988.

Similar articles

Authors: Гайко Г.В., Калашніков А.В. ДУ «Інститут травматології та ортопедії АМН України», Малик В.Д. Міська клінічна лікарня № 1, м. Полтава
"Тrauma" Том 12, №1, 2011
Date: 2011.05.20
Categories: Traumatology and orthopedics
Treatment of diaphyseal fractures of the humerus using locking intramedullary nailing in the conditions of regional intensive care hospital of Mariupol
Authors: Ставицький О.Б.(1), Пастернак Д.В.(1, 2), Давиденко Д.Ю.(1), Лижин О.В.(1), Карпушкін О.В.(1)
(1) — Обласна лікарня інтенсивного лікування, м. Маріуполь, Україна
(2) — Донецький національний медичний університет, м. Лиман, Україна

"Тrauma" Том 18, №3, 2017
Date: 2017.07.11
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
Authors: Калашніков А.В., Ставінський Ю.О.* ДУ «Інститут травматології та ортопедії АМН України», м. Київ *Київська клінічна лікарня № 7
"Тrauma" Том 12, №1, 2011
Date: 2011.05.20
Categories: Traumatology and orthopedics
Лiкування дiафiзарних переломiв довгих трубчастих кiсток за допомогою блокуючого iнтрамедулярного металоостеосинтезу
Authors: Козопас В.С. — Львiвський нацiональний медичний унiверситет iменi Данила Галицького
"Тrauma" Том 16, №2, 2015
Date: 2015.06.16
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual

Back to issue