Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Internal medicine" 3(3) 2007

Back to issue

Основні напрями діяльності медичної служби Івано-Франківщини

Authors: Г.І. БОЙЧУК, начальник управління охорони здоров’я Івано-Франківської облдержадміністрації; Л.М. БОРИШКЕВИЧ

Categories: Family medicine/Therapy, Therapy

Sections: News

print version

Протягом останніх років у медицині Івано-Франківської області визначено основні пріоритети розвитку медичної галузі, якими стали: серцево-судинні захворювання, охорона здоров'я матерів та дітей, подолання епідемії туберкульозу і ВІЛ/СНІДу, боротьба з онкологічними захворюваннями, розвиток охорони здоров'я сільського населення, у тому числі на засадах загальної практики — сімейної медицини.

Безперечно, лише стале та достатнє фінансування галузі охорони здоров'я може бути важливим підгрунтям щодо виконання галуззю завдань, покладених на неї державою. Можна відзначити, що, незважаючи на недостатні обсяги фінансування, в останні роки стала помітною тенденція до збільшення видатків як з обласного, так і з державного бюджетів.

Без урахування обласних закладів середньорайонний показник становив 186 грн. 86 коп., хоча в окремих районах області фінансування медицини залишилося достатньо строкатим. У середньому по області ці видатки склали 286 грн. проти 221 грн. у 2005 році.

У структурі видатків порівняно з попереднім роком на 34 % зросли витрати на медикаменти. У той же час не можу не відзначити недостатнє фінансування на один ліжко-день на медикаменти і харчування, яке складає 4 грн. 40 коп. та 3 грн. 33 коп. і не забезпечує дотримання медичного стандарту чи протоколу. На закупівлю продуктів харчування для стаціонарних хворих виділили 14,3 млн грн. проти 11,2 млн у 2005 році. Збільшення становило 3,1 млн грн., або 27,7 %. Причому на районному й міському рівнях витрати зросли з 3,5 до 4,6 млн грн., на обласному — з 7,7 до 9,7 млн грн. Проте в розрахунку на 1 ліжко-день ці витрати в закладах районного й міського рівнів і надалі виглядають мізерними. Якщо в обласних закладах на продукти харчування виділялось у середньому близько 6 грн. на ліжко-день, то в міських — 2 грн. 27 коп., а в районних — лише 1 грн. 60 коп. при середньообласному показнику 3 грн. 49 коп. (у 2005 р. — 2 грн. 72 коп.) В окремих районах ці витрати становлять лише 50–90 коп.

З огляду на економічні проблеми в галузі здійснюється значна робота щодо залучення додаткових джерел фінансування; у минулому році було одержано 25 млн 549,2 тис. грн. власних надходжень, що становить близько 6,6 % видатків на охорону здоров'я і лишається на рівні минулого року.

У динаміці за роки досягнуто значного збільшення позабюджетних надходжень. Плата за послуги — 5,5 млн грн.

В області вживаються заходи щодо заохочення додаткового добровільного медичного страхування. На ринку в області працюють страхові компанії «Універсальна», «Галицька», «Княжа», «Аеліта». Всього кількість застрахованих і тих, яким надано медичну допомогу, становить близько 0,5 тис. осіб, закладами отримано 91,4 тис. грн.

На виконання централізованих заходів і державних програм у централізованому порядку отримано лікарських засобів, виробів медичного призначення, обладнання і транспорту на загальну суму 11 млн 268 тис. грн. при плані 9 млн 117 тис. Як видно з порівняльної характеристики плану видатків згідно з додатками № 5 Законів України «Про державний бюджет України» на 2006 та 2007 роки, лише за трьома вказаними кодами програмної класифікації на 2007 рік заплановані для нашої області видатки в сумі 27,4 млн грн., що мало не вдвічі більше, ніж було заплановано на 2006 рік. Водночас, за попередніми даними, поки що не передбачені для нас видатки з держбюджету на придбання автомобілів для сільських закладів та на оснащення СЛА та ФАП, що конче необхідно.

На виконання постанови КМУ від 13 березня 2006 року № 274 «Про затвердження порядку використання у 2006 р. цільових коштів для проведення заходів з виконання Комплексної програми «Цукровий діабет» і лікування нецукрового діабету для вирішення питання забезпечення хворих на цукровий діабет препаратами інсуліну в обласному бюджеті в 2006 р. передбачено кошти та отримано для потреб області препаратів інсуліну на суму 3 млн 453 тис. грн.

На виконання програми «Оснащення закладів охорони здоров'я, розташованих у сільській місцевості, виробами медичного призначення та автомобілями швидкої медичної допомоги» передбачено субвенцію з державного бюджету місцевого бюджету на придбання 50 комплектів медобладнання для ФАПів та 100 комплектів медобладнання для СЛА на загальну суму майже 8 млн грн. та на придбання автомобілів швидкої медичної допомоги на суму 8 млн 453 тис. грн. Отримання комплектів медобладнання триває. Як забезпеченість штатними посадами, фізичними особами лікарів та молодших спеціалістів з медичною освітою, так і вкомплектованість фізичними особами закладів охорони здоров'я є достатніми, і ці показники є вищими від середніх в Україні.

Реконструкція Калуського пологового будинку

У 2006 році закінчили інтернатуру і розпочали роботу 98 лікарів, серед них у закладах охорони здоров'я сільської місцевості — 56 осіб.

Однак серед молодих спеціалістів, направлених у сільську місцевість, спостерігається відчутна плинність через відсутність житла. У минулому році, як і в попередні 5 років, жоден лікар, який перебуває на квартирному обліку або з новоприбулих, не отримав ані окремого житла, ані довгострокових кредитів, незважаючи на те, що управління охорони здоров'я упродовж останніх 3 років зверталось до райдержадміністрацій щодо закладення в районні бюджетні коштів на ці потреби.

Проблемою є відсутність перспективного планування підготовки лікарських кадрів в інтернатурі на 3–5 років у зв'язку зі зростанням відсотка працюючих пенсіонерів з 16,8 % до 18,7 % у 2006 році. Це є нагальною потребою, зважаючи на віковий ценз лікарів, особливо в таких службах, як фтизіатрія, рентгенологія, педіатрія, сімейна медицина.

Відрадно, що протягом року атестовано в 2,5 раза більше сімейних лікарів, ніж у 2005 р., а також на 23 % більше лікарів закладів первинної медико-санітарної допомоги. Акредитаційними комісіями при УОЗ здійснена акредитаційна експертиза 56 районних закладів та 1 обласного закладу третинного рівня. Вищу категорію отримали 6 закладів (10,5 %), другу — 10 (17,6 %), першу — переважна більшість закладів — 41 (71,9 %).

Як же змінились показники стану здоров'я населення за останні роки? Демографічна ситуація в 2006 році значно покращилась і оцінюється однозначно позитивно. Окрім зниження рівня смертності, маємо досить вагоме зростання народжуваності, що зменшило природні втрати населення в 1,5 раза. В області зафіксовано пологів на 1054, або на 6,7 %, більше, ніж у минулому році. Зареєстровано 15 813 народжень проти 14 994 у 2005 році та на 415 менше смертей (18 399).

Показник загальної смертності знизився з 13,5 до 13,3 ‰, народжуваності — зріс з 10,8 до 11,4 ‰. Від'ємність природного приросту ще зберігається, але вона значно зменшилась: з–2,7 до–1,9 на кожну 1000 населення при тому, що в 2005 році по Україні вона становила аж–7,6 ‰.

Дещо змінились тенденції щодо захворюваності населення. Якщо в попередні роки ми констатували щорічне зростання й загальної, й первинної захворюваності, то впродовж останніх років при менш значному зрастанні загальної захворюваності первинна захворюваність стабілізувалась. Аналогічна тенденція спостерігається і в захворюваності сільського населення.

Позитивним явищем є деяке зниження в звітному році інфекційної захворюваності на ряд інфекцій, зокрема сумарно на кишкові інфекції, вірусні гепатити, лептоспіроз, епідпаротит, не було випадків дифтерії.

З року в рік ускладнюється епідситуація і щодо ВІЛ-інфекції. У 2006 році в області зареєстрований 71 випадок ВІЛ-інфекції проти 69 в 2005 р. і 23 випадки СНІДу проти 8 в минулому році. Прикро, що маємо також 9 ВІЛ-інфікованих донорів, 12 ВІЛ-позитивних вагітних, народилося 13 дітей від ВІЛ-інфікованих матерів (14 у 2005 р.).

Проблемним є той факт, що за період 1999–2006 років в Івано-Франківській області народилось 56 дітей від ВІЛ-інфікованих матерів.

Інвалідність

Позитивним явищем у стані здоров'я населення області можна вважати зниження первинної інвалідності як серед дорослих, так і серед дітей. У 2006 р. вперше визнано інвалідами 5296 чол. проти 5651 у 2005 р. — на 355 осіб, або 6,3 %, менше. Показник становить 51,2 на 10 тис. дорослого населення області при 55,9 — по Україні. На стільки ж приблизно знизилась і інвалідність у працездатному віці. Спостерігається подальше помітне зменшення числа первинних інвалідів з більш тяжкими І–ІІ групами інвалідності, а також незначне зменшення інвалідів ІІІ групи.

Є й інша проблема — не задовільняють ані нас, ані населення показники реабілітації інвалідів. Реабілітація в основному проводиться на базі лікувально-профілактичних закладів. Даний розділ роботи вимагає докорінної перебудови.

У структурі причин дитячої інвалідності переважають хвороби нервової системи (21,7 %), розлади психіки та поведінки (18,6 %), уроджені вади розвитку (18,3 %) та хвороби ока (7,8 %). На ці 4 класи припадає 66,4 % усієї дитячої інвалідності. На попередження цієї патології (у тому числі через здорову вагітність), на раннє виявлення цієї патології, своєчасне і повноцінне лікування дітей із даною патологією і слід спрямувати зусилля медичних працівників із метою попередження інвалідизації.

Розширювалось застосування технологій ВООЗ і в обласному перинатальному центрі, де частка вертикальних пологів перевищила 50 %, впроваджена спінальна анестезія при кесаревих розтинах, облаштовані сімейні пологові зали, придбано сучасні апарати ШВЛ та інше обладнання. Також тут тривала і робота щодо вдосконалення комп'ютерного моніторингу за вагітними високого ступеня ризику.

Вжиті заходи з організації медичної допомоги вагітним і дітям, з підвищення якості та своєчасності надання їм медичної допомоги сприяли помітному зниженню рівнів дитячої смертності. Померли 166 дітей 1-го року життя проти 192, або на 26 дітей менше. Показник смертності знизився з 13,0 до 10,9 ‰. Помітно знизились також усі її складові: неонатальна (з 7,6 до 6,7 ‰), рання неонатальна (мінімально) і постнеонатальна (з 5,2 до 3,8 ‰). Постнеонатальну смертність частіше від інших причин зумовили вроджені вади розвитку (кожен четвертий випадок). Особливістю є зростання питомої ваги смертності дітей неонатального віку від уроджених вад розвитку, хвороб системи кровообігу, ендокринної системи, новоутворень і зниження її від станів перинатального періоду, неточно визначених станів, травм і отруєнь.

Однією з причин ранньої неонатальної смертності як компоненту дитячої є проблеми пологових стаціонарів, де не впроваджуються сучасні перинатальні технології щодо ведення пологів у вагітних із високим ступенем ризику.

Підлітки

За підсумками року позначились позитивні тенденції щодо поліпшення лікувально-оздоровчої роботи серед підлітків та юнаків призовного віку. Надалі триває підвищення рівня придатності до військової служби, знизились темпи зростання захворюваності серед підлітків, у тому числі на хвороби, захворюваність на які значно перевищувала загальнореспубліканські рівні (ендокринні хвороби, хвороби крові). Істотно зменшилась кількість випадків захворювань на туберкульоз у підлітків, хоча незадовільним було охоплення їх кількості до проведення флюорографії, про щойтиметься далі.

Звертаємо увагу, що поки існують Збройні сили України і не створено контрактну службу, вимоги до організації обслуговування підлітків залишаються високими. Тому треба припинити практику скорочення посад підліткових терапевтів, що, зокрема, мало місце в одеяких районах.

Туберкульоз

Вкрай важливою проблемою в державі залишається туберкульоз. Лише за минулий рік було видано більше десятка державних і галузевих документів щодо його подолання. Незважаючи на всю складність епідеміологічної ситуації з туберкульозу, підсумки 2006 р. є для нас доволі оптимістичними.

Більшість показників протитуберкульозної діяльності в області покращились. На 11,4 % знизилась захворюваність на всі форми активного туберкульозу (по Україні — лише на 1,1 %), на 11,6 % знизилась захворюваність на деструктивні форми (по Україні — на 3,8 %). Майже вдвічі менше захворіло підлітків. На 17,5 % знизилась смертність від туберкульозу. Водночас покращились і показники діагностики, лікування.

У 2006 році хворі на туберкульоз були повністю забезпечені хіміотерапевтичними препаратами, яких було використано в області на 2,5 млн грн. проти 1,1 млн у 2005 році. На 2007 рік прогноз ще кращий. Рівень захворюваності дітей до 14 років, на жаль, зріс у нас у 1,7 раза. Це практично єдиний показник, що зіпсував картину і є незадовільним.

З огляду на напруженість в організації і проведенні профілактичної флюорографії в районах і містах області ще існує потреба в 2–3 пересувних установках.

Онкологія

Вкрай важливим напрямком діяльності амбулаторно-поліклінічних та багатопрофільних стаціонарних закладів була і залишається онкологічна допомога населенню і, зокрема, її профілактична спрямованість. Епідеміологічна ситуація в області є доволі сприятливою, хоча далеко не всі показники є кращими, ніж по Україні. Характерною є тенденція до щорічного зниження захворюваності на злоякісні новоутворення, що позначилась в останні роки. У звітному році в області зареєстровані 3693 випадки вперше діагностованого раку, що на 197, або 5,1 %, менше, ніж у попередньому році. Торік зниження складало 3,9 %. З поповненням діагностичної апаратури в закладах охорони здоров'я помітно зростає число виявлених онкозахворювань при профілактичних оглядах. У 2006 році питома вага таких хворих досягла 14,1 % проти 13,3 % у попередньому році. Пам'ятаємо, що ще 4–5 років тому цей показник становив усього 6–8 %. З огляду на те, що й обласний показник у нас є доволі низьким порівняно з середньоукраїнським, виявлення онкохворих у зазначених районах не можна назвати задовільним.

Проблемним і надалі залишається раннє виявлення раку молочної залози. Серед причин можна назвати фактор людський (самоогляди), фактор медичних працівників щодо онконастороженості, а також фактор технічний — потрібні ще мамографи.

Попри це нарешті покращилася рання діагностикика раку порожнини рота, запущеність якого знизилась з 80 до 62 % і досягла середньодержавного рівня. Проте, по суті, це вкрай високий показник, і його не аж ніяк можна вважати оптимальним, особливо якщо звернути увагу на його районні значення. Адже не секрет, що до 80 % пацієнтів, хворих на рак, можуть бути вилікуваними, але за певних умов, однією з яких є спеціальне лікування. Відрадно, що з року в рік відсоток хворих, які пройшли таке лікування, потроху зростає. У 2006 році спеціальним лікуванням в області було охоплено 60,4 % онкохворих проти 59,0 % у 2005 р. і 57,3 % у 2004 р.

Стаціонарна допомога

Як і раніше, вимагають подальшого вдосконалення процеси управління стаціонарною службою, хоча за підсумками 2006 року збереглися стабільність, непогані показники і навіть деяке покращання окремих показників. Зокрема, тривало зниження середнього ліжко-дня в ста­ціонарі, що сумарно по області становить 13,0 днів проти 13,2 в 2005 р. (по Україні — 13,5). Зазначений показник знизився в усіх без винятку типах лікарняних закладів області. Робота ліжка упродовж роцу становила 335,2 дня, як і по Україні. Летальність стабільна — 0,8 % при середньоукраїнськоій 1,1 %.

Проблемою і гальмом для області є незмінна структура ліжкового фонду. Число надлишкових ліжок в останні роки, на жаль, практично не скорочується. У 2006 році в області скорочено лише 35 лікарняних ліжок, та й то за рахунок лише одного закладу — обласної клінічної лікарні.

Що ж стосується денних стаціонарів, то тут усе навпаки: лише 5 областей України мають нижчий від нас показник і менше число денних ліжок. Тут ми теж не беремо за приклад ці чи інші області, що досягли показника 13–20 і більше денних ліжок на 10 тис. населення, ми ж — лише 9,6. Замість того щоб розвивати стаціонарозамінні форми, деякі з головних лікарів вважаютьнеобхідною наявність дороговартісних бюджетних ліжок, що з'їдають значну частку коштів, які могли б бути використані на більш корисні для пацієнтів цілі, хоча б на ті ж медикаменти чи харчування, про що вже йшлося.

Цілком правильний курс упродовж 5 останніх років тримає обласна клінічна лікарня (ОКЛ), яка за рахунок упровадження нових методик діагностики та лікування, зокрема малоінвазивних, нових організаційних форм та інтенсифікації лікувально-діагностичного процесу щороку скорочує частину ліжок. Цікаво, що при цьому число пролікованих хворих тут не зменшилось, а навпаки збільшилось. У 2006 році в стаціонарі ОКЛ проліковано 24 496 хворих, що на 1056, або на 4,5 %, більше, ніж у тому ж 2002 році.

З року в рік поступово покращуються рівень і обсяги надання хірургічної допомоги населенню. Щороку впроваджуються нові оперативні методики, збільшується питома вага малоінвазивних та ендоскопічних утручань, освоюються нові види пластичних та реконструктивних операцій.

Хірургія

У 2005 році в хірургічних стаціонарах області виконано 68,5 тис. операцій, що майже на 1 тис., або на 1,4 %, більше, ніж у 2005 році.

Проте кількість проблем, які слід вирішувати в організації і наданні хірургічної допомоги населенню, не зменшується. Не відпрацьовуються належним чином у більшості поліклінік стаціонари одного дня, не відновлені на сьогодні втрачені у попередні роки обсяги активної диспансеризації хірургічних хворих та груп ризику поліклініками райміськлікарень, не здійснюється реструктуризація хірургічних ліжок і стаціонарів.

В останні роки існує стійка тенденція до зменшення кількості операцій у районах та збільшення їх у лікувальних закладах обласного центру. Багато пацієнтів та їх рідних звертаються безпосередньо в ОКЛ чи ЦМКЛ, минаючи лікувальні заклади району. Це свідчить про кадрові проблеми та неналежну організацію роботи в окремих районних лікарнях (Долинська ЦРЛ, Снятинська ЦРЛ). Із загальної кількості проведених у 2006 році стаціонарних операцій (68 510) в ОКЛ здійснено 12 679, у стаціонарах м. Івано-Франківська — 8586, в ООД — 2413, в ОФПЦ — 200, в ОПЦ — 2978, в ОДКЛ — 3070. У районах області проведено 38 584 операції (56,3 %).

У частині районів області спостерегається тенденція до зменшення обсягів оперативних втручань у стаціонарі, хоча число хірургічних ліжок не зменшується. У 2006 р. зменшення числа проведених хірургічних операцій мало місце в стаціонарах 8 районів області.

Терапія

Основними напрямками діяльності терапевтичної служби області в звітному періоді були:

— впровадження нових медичних технологій діагностики та лікування;

— контроль за проведенням роботи з питань диспансерного спостереження, показників первинної інвалідності, аналіз передчасних ускладнень захворювання внутрішніх органів;

— забезпечення послідовності в роботі лікарів первинної медико-санітарної допомоги та лікарів спеціалізованих служб;

— активне виявлення факторів ризику й залежних від них хвороб внутрішніх органів;

— постійне підвищення рівня кваліфікації кадрів.

У 2006 році набули чинності протоколи надання медичної допомоги за всіма терапевтичними спеціальностями за винятком гематології, ендокринології та імунології. Завдання адміністрацій медичних закладів області полягає у продовженні роботи із забезпечення їх виконання (придбання апаратури, розширення обсягу лабораторних обстежень та ін.).

Основні організаційні заходи, проведені в області для покращання надання терапевтичної допомоги, стосувалися таких розділів, як серцево-судинні захворювання, ендокринна та нефрологічна патологія, захворювання органів дихання.

Розгляд питання виконання Програми профілактики та лікування артеріальної гіпертензії на сесії обласної ради в минулому році показав як досягнення в профілактичній та лікувальній діяльності (зростання частоти виявлення АГ і всієї групи захворювань, обізнаності пацієнтів із принципами контролю за хворобою; нижчі, ніж по Україні, показники смертності від усієї групи захворювань, а також, зокрема, від інсультів, інфарктів; зниження питомої ваги первинного виходу на інвалідність, у першу чергу осіб працездатного віку та ін.), так і проблеми по службі (незадовільне забезпечення діагностичною апаратурою первинної ланки надання медичної допомоги та служби швидкої та невідкладної допомоги, недостатня профілактична робота, взаємонаступність надання допомоги в окремих районах, що призвело в кінцевому результаті до високих показників смертності від групи серцево-судинних захворювань у Галицькому, Снятинському та Рогатинському районах.

У звітному році в ОКЛ освоєно нові методи діагностики (коронарографію) та лікування (проведені перші стентування коронарних судин). Прийшов час думати про подальший розвиток кардіохірургічної допомоги, ураховуючи те, що щорічно на 25 % збільшується кількість хворих, які потребують кардіохірургічної допомоги і направляються на лікування за межі області.

Покращилась організація діагностики та лікування хворих на ендокринну патологію. Значна заслуга в цьому — введення в дію 7 біохімічних аналізаторів для визначення глікозильованого гемоглобіну, альбумінурії та ін., придбаних на централізовані кошти державного бюджету. Безперечно, успіхи були б більш вагомими, якби в усіх районах із відповідальністю поставилися до виконання розпорядження ОДА «Про заходи щодо забезпечення виконання Комплексної програми «Цукровий діабет» щодо забезпечення амбулаторій та бригад швидкої та невідкладної допомоги засобами для визначення рівня цукру. На сьогодні час воно виконане в повому об'сязі лише в Тисменицькому, Надвірнянському, Косівському, Тлумацькому, Галицькому районах.

Виявлення та профілактика ендемічної для області патології щитоподібної залози має свої позитивні моменти: покращилося виявлення дифузного зобу I ст., зменшилась захворюваність на зоб II–III ст., вузлові захворювання щитоподібної залози, тиреотоксикоз, тиреоїдит.

Скринінгове обстеження патології щитоподібної залози, проведене в минулому році в 4 районах області, показало її значне зменшення порівняно з попередніми роками. Покращання показників є наслідком проведеної профілактичної та санітарно-освітньої роботи. Але поряд із цим існує ряд проблем у Верховинському, Тисменицькому районах, де до цього часу не налагоджено УЗД-обстеження щитоподібної залози або кількість обстежень обмежена (Рожнятівський район).

В області триває робота щодо надання допомоги хворим нефрологічного профілю. В ОКЛ освоєно методику пункційної біопсії нирок. В області, де традиційно нижчі, ніж по Україні, показники виявлення гострого та хронічного гломерулонефриту, причинами хронічної ниркової недостатності часто служать негломерулярні ураження нирок, у першу чергу — нефропатії на фоні цукрового діабету, менше — артеріальної гіпертензії, урологічної патології. Це вкотре зобов'язує до проведення належного диспансерного спостереження хворих спеціалістами терапевтичного та хірургічного профілю. У 2006 році реорганізовано службу — створено 4 центри нефрології та діалізу для надання допомоги нефрологічним хворим.

На согодні освоєно всі види замісної ниркової терапії: гемодіаліз, перитонеальний діаліз, трансплантацію нирки. Забезпечення апаратами штучної нирки в області в 1,5 раза перевищує середньоукраїнські показники. Враховуючи те, що питома вага хворих на хронічну ниркову недостатність жителів м. Івано-Франківська складає 20–25 %, назріла необхідність відкриття міського повноцінного діалізного центру.

Традиційно вищим, ніж по Україні, залишається рівень захворюваності на хронічні неспецифічні хвороби легень. Завдяки проведеній роботі з покращення діагностики, лікування, статистичного обліку цієї групи хворих вдалося наблизити показники захворюваності до республіканських, а показники смертності знизити на 25 % на відміну від минулих років. З огляду на актуальність патології для окремих районів вважаємо, що адміністраціям Тлумацької, Верховинської, Рожнятівської ЦРЛ необхідно вирішити питання кадрового забезпечення пульмонологічної служби.

Загальна практика — сімейна медицина

У 2006 р. в області тривав процес реформування закладів ПМСД на засадах сімейної медицини. У 2006 році переведено у сімейні заклади 6 сільских лікарських амбулаторій (СЛА).

Сьогодні в області функціонує вже 118 закладів сімейного типу, у тому числі 110 амбулаторій, що обслуговують 465,6 тис. жителів (33,6 %), з яких 104,6 тис. (33,5 %) — діти віком до 17 років включно. Водночас маємо в сімейній медицині низку нерозв'язаних проблем.

Вже цього року відкрито по одній СЛА в Рогатинському (Залужжя) і Рожнятівському (Сваричів) районах на базі ФАПів.

Складним і надалі в сімейній медицині залишається питання вкомплектованості лікарями. На 326 посадах лікарів працює 231 фізична особа (70,8 %), а в Городенківському, Долинському, Рогатинському, Рожнятівському, Тлумацькому районах показник укомплектованості дорівнює 50–60 %. Критична ситуація в Надвірнянському районі: на 25,75 посади працюють 10 лікарів, тобто 39 % від потреби. Кількість населення на фізичну особу лікаря в зазначених районах складає від 2,5 до 3,0 тисячі, а в Надвірнянському районі навіть 3636. У 5 амбулаторіях (Рогатинського (2), Тлумацького (2), Коломийського (1) районів) жодна посада лікаря ЗПСМ не вкомплектована, у 4 амбулаторіях ЗПСМ Росохач — Городенківського, Княжелука і В. Тур'я — Долинського, Стецева — Снятинського районів головні лікарі за спеціальністю є стоматологами, що суперечить вимогам.

За минулий рік заклади ЗПСМ знову зазнали кадрових втрат.

Станом на 01.01.2007 р. 129 лікарів (56,3 %) закладів загальної практики пройшли підготовку та перепідготовку на курсах спеціалізації та в інтернатурі. Відрадно відзначити, що 9 інтернів випуску 2005–2006 років працюють у сільських амбулаторіях загальної практики за направленнями.

На особливу увагу заслуговує питання планування та підготовки кадрів закладів загальної практики, де на сьогодні працюють 16 % лікарів пенсійного та понад 30 % — передпенсійного віку. 22,5 % лікарів не мають категорії у зв'язку з різними причинами (головні лікарі амбулаторій, які мають категорії з організації охорони здоров'я, пенсіонери тощо). У звітному році докорінно покращилась матеріально-технічна база амбулаторій. Як уже зазначалось, отримано 50 комплектів з апаратурою для ФАПів та 100 для СЛА, 6 санітарних автомобілів. Однією з кращих в області є амбулаторія ЗПСМ с. Ямниця Тисменицького району, де, крім традиційних, проводяться такі діагностичні обстеження, як УЗД, фіброгастроскопія, кольпоскопія, комп'ютерні спірографія та ЕКГ.

З 2005 р. амбулаторія є клінічною базою медуніверситету. Тут хворих за графіком консультують клініцисти кафедри післядипломної освіти, проводяться навчальні заняття з інтернами та лікарями-курсантами.

Завдяки тісній співпраці в амбулаторії впроваджені сучасні методи діагностики та лікування хворих.

Чимало проблем маємо в діяльності, удосконаленні чи становленні інших служб чи розділів в охороні здоров'я, у тому числі психіатричної, наркологічної, стоматологічної, діагностичних служб та ін. Однак неможливо на одному засіданні розглянути всі сторони діяльності галузі, приділити увагу кожній проблемі, кожному питанню. Чимало питань заслухані раніше, інші будуть обговорені найближчим часом. Узагальнюючи сказане, можна зробити висновок, що в тих умовах, які були, за наявності існуючих ресурсів заклади охорони здоров'я області працювали в 2006 році задовільно. Є надія, що керівниками буде вжито заходів щодо вирішення основних проблем галузі, усунення зазначених та інших недоліків в охороні здоров'я, будуть більш інтенсивно вишукуватися можливості для впровадження сучасних медичних і господарських технологій, для поліпшення стану справ та покращання надання медичної допомоги населенню. Сподіваємось на вагому підтримку з боку владних структур та МОЗ України.


Similar articles

Authors: В.Ю. МАРТИНЮК, головний позаштатний дитячий невролог МОЗ України
International neurological journal 5(21) 2008
Date: 2009.02.25
Categories: Neurology
Sections: Specialist manual
Authors: Й.І. Пічкар, Ужгородський національний університет; О.М. Крафчик, Обласна клінічна лікарня, м. Ужгород
International journal of endocrinology 2(4) 2006
Date: 2008.02.12
Categories: Endocrinology
Sections: Нistory of medicine
Authors: Ю.О. Гайдаєв, Р.О. Моісеєнко, М.П. Жданова, Н.М. Боднарук, М.В. Голубчиков, В.І. Паньків Міністерство охорони здоров’я України, м. Київ
International journal of endocrinology 2(8) 2007
Date: 2007.12.28
Categories: Endocrinology
Sections: Medicine. Doctors. Society

Back to issue