Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

АКУШЕРИ ГІНЕКОЛОГИ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Child`s Health" Том 15, №3, 2020

Back to issue

Features of the clinical and epidemiological course of measles in infants

Authors: Харченко Ю.П.(1), Юрченко І.В.(1), Кашинцев С.В.(1), Буйко О.О.(1), Гайдей В.Р.(1), Савчук А.І.(1), Зарецька А.В.(1), Мовлянова Н.В.(1), Целух В.А.(1), Питель Г.О.(1), Лаврюкова С.Я.(2), Пастерначенко Н.С.(2)
(1) — Одеський національний медичний університет, м. Одеса, Україна
(2) — КНП «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради, м. Одеса, Україна

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. У 2017–2019 рр. в Україні відзначалось підвищення рівня захворюваності на кір. Майже третину захворілих становили діти першого року життя, в яких інфекція мала тяжкий перебіг. Метою роботи було вивчення клініко-епідеміологічних особливостей кору у дітей першого року життя. Результати. Кір у дітей першого року життя характеризувався типовими симптомами та супроводжувався появою плям Бельського — Філатова — Копліка (39,7 % випадків), характерною етапністю висипу (100 %), а також лихоманкою (100 %), симптомами інтоксикації (75,0 %). У катаральному періоді правильний діагноз встановлювався лише у 4,4 % випадків. Переважало пізнє надходження до стаціонару, що сприяло поширенню інфекції та більш тяжкому перебігу хвороби з ускладненнями (35,3 %). Серед ускладнень переважали пневмонія з дихальною недостатністю (95,6 %), гострий бронхіт (4,4 %), гострий середній отит (7,3 %). Висновки. Захворюваність на кір дітей першого року життя вказує на відсутність протикорового імунітету в жінок репродуктивного віку та диктує необхідність їх ревакцинації у віці 16 років.

Актуальность. В 2017–2019 гг. в Украине отмечалось повышение уровня заболеваемости корью. Почти треть заболевших составляли дети первого года жизни, у которых инфекция имела тяжелое течение. Целью работы было изу­чение клинико-эпидемиологических особенностей кори у детей первого года жизни. Результаты. Корь у детей первого года жизни имела типичные симптомы и сопровождалась появлением пятен Бельского — Филатова — Коплика (39,7 % случаев), характерной этапностью высыпаний (100 %), а также лихорадкой (100 %), интоксикацией (75,0 %). В катаральном периоде правильный диагноз устанавливался лишь в 4,4 % случаев. Преобладало позднее поступление в стационар, что способствовало распространению инфекции и более тяжелому течению болезни с осложнениями (35,3 %). Среди осложнений преобладали пневмония с дыхательной недостаточностью (95,6 %), острый бронхит (4,4 %), острый средний отит (7,3 %). Выводы. Заболеваемость корью детей первого года жизни указывает на отсутствие иммунитета у женщин репродуктивного возраста и необходимость ревакцинации в возрасте 16 лет.

Background. There was an increase in measles incidence during 2017–2019 in Ukraine. Almost a third of patients were infants who had a severe course of the infection. The purpose of the study was to investigate the clinical and epidemiological features of measles in infants. Results. Measles in infants was characterized by typical symptoms and was accompanied by the appearance of Koplik’s spots (39.7 % of cases), stages of rash (100 %), as well as fever (100 %), symptoms of intoxication (75.0 %). In the catarrhal period, correct diagnosis was made only in 4.4 % of cases. Late admission to the hospital was prevalent, which contributed to the spread of the infection and a more severe disease course with complications (35.3 %). Among the complications, pneumonia with respiratory failure (95.6 %), acute bronchitis (4.4 %), acute otitis media (7.3 %) were most common. Conclusions. The incidence of measles among infants indicates the absence of anti-measles immunity in women of reproductive age and necessitates their revaccination at the age of 16 years.


Keywords

кір; діти першого року життя; особливості перебігу хвороби

корь; дети первого года жизни; особенности течения заболевания

measles; infants; features of the disease course

Вступ

Кір — це гостре вірусне захворювання з повітряно-крапельним шляхом передачі та високою контагіозністю. Для типового перебігу класичного кору характерним є продромальний (катаральний) період протягом 3–5 діб із загальною інтоксикацією, гарячкою до 38–40 °C, кон’юнктивітом, світлобоязню, ринітом, ураженням органів дихання з грубим сухим кашлем, наявністю плям Бельського — Філатова — Копліка. Період висипань характеризується появою макулопапульозного висипу з 4–5-го дня від початку захворювання з етапністю його поширення та подальшою пігментацією.
Захворювання може виникнути у будь-якому віці. Вважалось, що єдиною віковою групою, яка мала тимчасовий природний захист проти кору, є діти перших 12 місяців життя. Цей захист був обумовлений уродженим імунітетом, що діти отримували від матерів, які перехворіли на кір або були щеплені проти кору.
У 2017 році в Одеській області спостерігалося значне підвищення кількості захворілих з підозрою на кір — до 1016, із яких лабораторно підтверджені 703 випадки. Переважна більшість захворілих — діти 1–4 та 5–9 років, а також особи вікової групи понад 30 років [1]. Упродовж спалаху кору в Чернівецькій області в 2017–2018 рр. зареєстровані 194 випадки захворювання у немовлят, зокрема у 6 новонароджених [2].
Згідно з даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, за 40 тижнів з початку 2018 року на кір в країні захворіли 32 489 осіб, серед яких 13 013 (40,05 %) — дорослі і 19 476 (59,05 %) — діти [3]. Проте найбільш тяжкий та ускладнений перебіг кору спостерігається у дітей першого року життя.
Близько 30 % випадків захворювання на кір мають одно або декілька ускладнень. Серед них виділяють: пневмонію (1–6 %), середній отит (7–9 %), діарею (8 %), судоми (0,5 %), енцефаліт (0,1 %) [4].
Метою даного дослідження було виявлення особливостей епідеміологічної та клінічної картини кору у дітей першого року життя.

Матеріали та методи

Було проведено ретроспективне дослідження історій хвороби 68 дітей першого року життя, які були госпіталізовані до КНП «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради впродовж епідемічного підйому кору у 2017–2018 рр.
Діагноз кору встановлювали на підставі клініко-епідеміологічних даних. Особливу увагу приділяли виявленню патогномонічних ознак кору: наявності плям Бельського — Філатова — Копліка, етапності висипу та пігментації. Підтвердження хвороби проводили лабораторним методом, а саме визначенням наявності IgM до вірусу кору в сироватці крові за допомогою імуноферментного аналізу. Дітям також проводились загальноклінічні аналізи: крові, сечі; за показаннями — біохімічний аналіз крові (АлТ, АсТ, загальний білірубін, його фракції, загальний білок, сечовина, креатинін). При підозрі на запалення легень виконували рентгенографічне обстеження органів грудної клітки.

Результати та обговорення

Було проаналізовано 68 історій хвороби дітей, які знаходились на стаціонарному лікуванні з діагнозом «кір». Вік захворілих дітей становив від 2 місяців до 1 року життя. Діагноз «кір» був підтверджений під час перебування дітей на стаціонарному лікуванні.
12 дітей (17,7 %) були віком до 3 місяців життя, 20 дітей (29,4 %) — до 6 місяців, 36 дітей (52,9 %) — від 6 місяців до 1 року (рис. 1).
Дітей, які мешкають у місті, було 38 (55,9 %), у селі — 30 (44,1 %).
Більшість дітей (70,6 %) були госпіталізовані за направленням педіатрів або лікарів швидкої допомоги. 29,4 % дітей були доставлені до лікарні батьками у зв’язку з погіршенням стану та/або появою висипу.
Наявність в анамнезі контакту з хворим на кір було встановлено лише у 60,3 %. Більшість дітей надійшли до стаціонару інфекційної лікарні на 4–5-ту добу від початку хвороби, а саме під час виникнення типового висипу (95,6 %). В катаральному періоді госпіталізовано 4,4 % дітей.
Загальний стан під час огляду дитини у стаціонарі був оцінений як тяжкий у 31 (45,6 %) дитини, середньої тяжкості — у 34 (50 %) та як задовільний — у 3 (4,4 %) дітей. Гострий початок хвороби з підвищенням температури тіла, кашлем, нежитем був практично у всіх дітей першого року життя. 75 % дітей мали ознаки інтоксикації (млявість, плаксивість, зниження або відсутність апетиту, порушення сну). Кон’юнктивіт спостерігався у 45,6 % дітей, плями Бельського — Філатова — Копліка були описані у 39,7 % дітей. Лихоманка спостерігалась у всіх дітей та коливалась від 38,0 до 39,6 °С. Одутлість обличчя була у всіх дітей.
У 100 % дітей виявлялась помірна гіперемія слизових оболонок ротоглотки, у 12 % дітей — енантема на піднебінні. Висипання були наявні у 65 дітей під час госпіталізації. Характер висипу у всіх випадках був типовий — рясний, плямисто-папульозний, зі схильністю до злиття. У 100 % випадків спостерігалась характерна етапність висипу, що починався з голови та закінчувався на кінцівках. 23,1 % дітей були госпіталізовані на 1-шу добу висипання, 27,7 % — на 2-гу добу та 49,2 % — на 3-тю добу від початку висипань. Тривалість висипань коливалась від 2 до 4 діб.
Тривалість перебування в стаціонарі коливалась від 1 до 10 днів. 17,6 % дітей перебували на стаціонарному лікуванні до 3 діб, 23,6 % — до 5 діб, та більшість (58,8 %) дітей (пацієнти з ускладненим перебігом кору) перебували у відділенні до 10 діб (рис. 2).
54,4 % дітей мали неускладнений перебіг кору. Однак у 22 дітей (32,4 %) з кором розвинулась двобічна пневмонія (рис. 3). Пневмонію було підтверджено рентгенологічно. У 12 дітей (54,5 %) пневмонія супроводжувалась дихальною недостатністю. Бронхіт спостерігався у 3 дітей (4,4 %). У 5 випадках (7,3 %) діагностували середній отит, ще в однієї дитини — стоматит. Строки розвитку ускладнень були в межах 3–6 днів. У всіх випадках ускладнення трактувалось як вторинне бактеріальне.
У 39 (57,3 %) дітей, хворих на кір, діагностовано типову середньотяжку форму хвороби. У 24 (35,3 %) дітей перебіг кору мав тяжку форму і в 5 (7,4 %) дітей — легку форму. Клінічна картина у всіх дітей мала типовий характер.
В загальному аналізі крові рівень лейкоцитів коливався від 1,8 до 16,5 Г/л. У 33,8 % дітей спостерігалось зниження рівня лейкоцитів, підвищений рівень лейкоцитів був у 10,3 % дітей, які мали ускладнення. У 55,9 % дітей рівень лейкоцитів був у межах норми. У 70,6 % дітей спостерігався нейтрофільоз, а у 29,4 % дітей він супроводжувався зсувом вліво (збільшення паличкоядерних нейтрофілів).
Слід звернути увагу на те, що діти першого півріччя життя мали тяжку форму кору у 55,6 % випадків, у той час як діти другого півріччя життя у 54,5 % випадків переносили кір середньої тяжкості.

Висновки

Наявність значної кількості (47,1 %) випадків захворювання на кір у дітей перших 6 місяців життя серед всіх, які захворіли у віці до одного року, переконливо вказує на відсутність імунітету до кору серед жінок репродуктивного віку внаслідок відсутності в них щеплення або перенесеного захворювання.
Кожен третій випадок захворювання дітей (35,3 %) до одного року перебігає в тяжкій формі з наявністю типових клінічних симптомів: лихоманки (100 %), інтоксикації (75 %), кон’юнктивіту (45,6 %), плям Бельського — Філатова — Копліка (39,7 %), висипу (95,6 %). Водночас у 57,3 % дітей перебіг хвороби був середньої тяжкості та в 7,4 % — легкої.
Найбільша вірогідність тяжкого перебігу загрожує дітям  перших 6 місяців життя (55,6 %).
У 32 % немовлят виникають ускладнення кору в вигляді двобічної пневмонії, що в 54,5 % випадків супроводжувалась дихальною недостатністю. Ускладнення в вигляді бронхіту спостерігалися в 4,4 %, гострого середнього отиту — в 7,3 % дітей.
Проведене дослідження дозволяє рекомендувати проведення обов’язкової ревакцинації проти кору для жінок репродуктивного віку, у віці 16 та 24 років.
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.

Bibliography

1. Гончаров В.О., Котлик Л.С., Скопенко А.В., Грузевський О.А., Гридіна Т.Л. Епідемічні показники щодо кору в Одеській області. Актуальна інфектологія. 2019. Т. 7. № 2. С. 32-37.

2. Іванова Л.А., Гараз М.Н., Білейчук Р.Ю., Руда Т.Д. Варіанти перебігу вродженого кору: труднощі діагностики та оптимізація лікування. Актуальна інфектологія. 2019. Т. 7. № 1. С. 76.

3. Оперативні дані щодо захворюваності на кір: 40-й тиждень, 9 жовтня 2018. Режим доступу: http://moz.gov.ua/article/news/operativni-dani-zahvorjuvanosti-na-kir-40-tizhden.

4. Кириенко В.Т., Зайцев И.А., Потий В.В., Грушкевич В.В. Профилактика кори. Актуальна інфектологія. 2019. Т. 7. № 2. С. 49-51.


Back to issue