Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Hypertension" Том 13, №3, 2020

Back to issue

Updating data on arterial hypertension by the year 2020 (part 1)

Authors: Васкес Абанто А.Э.(1), Васкес Абанто Х.Э.(2)
(1) — Частная клиника «МЕДИКОМ», г. Киев, Украина
(2) — КНП «Центр экстренной медицинской помощи и медицины катастроф», г. Киев, Украина

Categories: Cardiology

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Артеріальна гіпертензія (АГ) — це хронічне підвищення артеріального тиску (АТ). АТ — сила, з якою кров впливає на стінки кровоносних судин, зокрема артерій, коли вона викидається серцем. Чим вищим є АТ, тим більше зусиль треба серцю для того, щоб перекачувати кров. Останні рекомендації щодо АГ — ACC/AHA 2017, ESC/ESH 2018 і NICE 2019 — найдетальніше висвітлюють питання, пов’язані з цим значно поширеним у всьому світі захворюванням. У рекомендаціях ACC/AHA 2017 р. і ESH/ERC 2018 р. щодо сьогоднішньої медичної роботи в Україні можна помітити відмінність у класифікації АГ. Така відмінність, мабуть, обумовлена особливою увагою професіоналів галузі до специфіки і території дослідження та є яскравим показником того, що неможливо автоматичне використання якихось універсальних міжнародних протоколів і стандартів (вони можуть мати лише рекомендаційний характер). Ймовірно, не зайвим тут буде згадати принципи сучасної медицини як професії (наука і мистецтво в рамках закону), основи якої викладені Всесвітньою медичною асоціацією і ВОЗ. В результаті високого або підвищеного артеріального тиску, тим більше якщо він вже перейшов у АГ і не контролюється лікарем, негативні наслідки для здоров’я можуть посилюватися такими факторами ризику, що підвищують ймовірність розвитку ускладнень і прогресування даного стану: споживання тютюну, неправильне харчування, зловживання алкоголем, незначна фізична активність і вплив безперервного стресу, так само як і ожиріння, високий рівень холестерину і цукровий діабет. В умовах української первинної медико-санітарної допомоги власний досвід авторів роботи в екстреній медицині показує, що щодо хвороб органів кровообігу фіксується до 41 % викликів (АГ, найчастіше як супутній діагноз, відзначається практично в усіх цих викликах), основну частку серед яких становлять виклики щодо АГ із кризами.

Артериальная гипертензия (АГ) — это хроническое повышение артериального давления (АД). АД — сила, которой кровь воздействует на стенки кровеносных сосудов, в частности артерий, когда она выбрасывается сердцем. Чем выше АД, тем больше усилий нужно сердцу для того, чтобы перекачивать кровь. Последние рекомендации по АГ — ACC/AHA 2017, ESC/ESH 2018 и NICE 2019 — подробнее всего освещают вопросы, связанные с данным широко распространенным во всем мире заболеванием. В рекомендациях ACC/AHA 2017 г. и ESH/ERC 2018 г. применительно к сегодняшней медицинской работе в Украине можно заметить отличие в классификации АГ. Такое отличие, по-видимому, обусловлено особым вниманием профессионалов отрасли к специфике и территории исследования и является ярким показателем того, что невозможно автоматическое внедрение неких универсальных международных протоколов и стандартов (они могут носить лишь рекомендательный характер). Вероятно, тут не лишним будет упомянуть принципы современной медицины как профессии (наука и искусство в рамках закона), основы которой изложены Всемирной медицинской ассоциацией и ВОЗ. В результате высокого или повышенного АД, тем более если оно уже перешло в АГ и не контролируется врачом, отрицательные последствия для здоровья могут усугубляться следующими факторами риска, которые повышают вероятность развития осложнений и прогрессирования данного состояния: потребление табака, неправильное питание, злоупотребление алкоголем, незначительная физическая активность и воздействие непрерывного стресса, так же как и ожирение, высокий уровень холестерина и сахарный диабет. В условиях украинской первичной медико-санитарной помощи собственный опыт авторов работы в экстренной медицине показывает, что по болезням органов кровообращения фиксируется до 41 % вызовов (АГ, чаще всего в виде сопутствующего диагноза, отмечается практически во всех этих вызовах), основную часть которых составляют вызовы по АГ с кризами.

Arterial hypertension is a chronic increase in blood pressure (BP). BP is the force by which blood acts on the walls of blood vessels, in particular arteries, when it is ejected from the heart. The higher the BP, the more effort the heart needs to pump blood. The latest guidelines for hypertension by the American College of Cardiology/American Heart Association (ACC/AHA) 2017, European Society of Cardiology/European Society of Hypertension (ESC/ESH) 2018 and National Institute for Health and Care Excellence 2019 most fully cover issues related to this disease that is very common worldwide. In the ACC/AHA 2017 and ESC/ESH 2018 guidelines, with regard to current medical work in Ukraine, you can see the difference in the classification of arterial hypertension. Such a difference, presumably dictated by the special attention of industry professionals to the specificity and area of the research, is a clear indicator that it is impossible to automatically implement some “universal” international protocols and standards (they can be just a recommendation!). Probably, it will be helpful to mention the principles of modern medicine as a profession (science and art within the framework of the law), the foundations of which are set forth by the World Medical Association and World Health Organization. As a result of high or increased BP, especially if it has already switched to arterial hypertension and is not controlled by the doctor, negative health effects can be exacerbated by following risk factors, which increase the risk of complications and progression of this condition: tobacco use, unhealthy diet, alcohol abuse, minor physical activity and the impact of continuous stress, as well as obesity, high level of cholesterol and diabetes mellitus. In Ukrainian primary health care, the authors’ own experience in emergency medicine shows that up to 41 % of emergency calls are due to circulatory system diseases (arterial hypertension, usually as a concomitant diagnosis, is present in almost all of these calls), most of them — for hypertension with hypertensive crises.


Keywords

артеріальна гіпертензія; артеріальний тиск; фактор ризику; серцево-судинне захворювання; класифікація; нові рекомендації

артериальная гипертензия; артериальное давление; фактор риска; сердечно-сосудистое заболевание; классификация; новые рекомендации

arterial hypertension; blood pressure; risk factor; cardiovascular disease; classification; new recommendations


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Mills K.T., Bundy J.D., Kelly T.N. et al. Global disparities of Hypertension prevalence and control: a systematic analysis of population-based studiesa from 90 countries. Circulation. 2016 Aug 9. 134(6). 441-50. DOI: 10.1161/CIRCULATIONAHA.115.018912.

2. Васкес Абанто Х.Э., Васкес Абанто А.Э., Арельяно Васкес С.Б. Артериальная гипертензия: заболевание или фактор риска? Медицина неотложных состояний. 2015. 7(70). C. 7-12.

3. Васкес Абанто Х.Э., Васкес Абанто А.Э. Первичная медико-санитарная помощь и практическая неотложная медицина. Медицина неотложных состояний. 2018. 7(94). C. 70-83. DOI: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.7.94.2018.150824.

4. Никонов В.В., Никонова В.В. Гипертоническая болезнь. Медицина неотложных состояний. 2006. № 2(3). С. 8-14.

5. 2017. AHA/ASA Resumen de estadísticas de 2017. Enfermedad del corazón y ataque cerebral. American Heart Association & American Stroke Association. Circulation. URL: http://circ.ahajournals.org/content/early/2017/01/25/CIR.0000000000000485

6. Васкес Абанто А.Э., Васкес Абанто Х.Э. Артериальная гипертензия на основе доказательств (конец 2017 — начало 2018 года): 1-я часть. Кардиология: от науки к практике. 2018. № 01(30). C. 53-75.

7. Gudsoorkar P., Tobe S. Changing concepts in hypertension management. J. Hum. Hypertens. 2017. 31. Р. 763-767. DOI: https://doi.org/10.1038/jhh.2017.57.

8. Korner Paul I. Essential Hypertension and Its Causes: Neural and Non-Neural Mechanisms: Neural and Non-Neural Mechanisms. Oxford University Press, New York, 2007. 716 p.

9. Васкес Абанто Х.Э., Васкес Абанто А.Э. Гипертонический криз в практике врача первичного звена. Екстрена медицина: від науки до практики. 2018. № 1(27). C. 58-79.

10. Manish S., Lee S.M. Hypertensive Emergency. Med. Clin. North. Am. 2017 May. 101(3). Р. 465-478. DOI: 10.1016/j.mcna.2016.12.007. Epub 2017 Mar 2.

11. Marik P., Rivera R. Hypertensive emergencies: An update. Curr. Opin. Crit. Care. 2011. 17. Р. 569-580. DOI: 10.1097/MCC.0b013e32834cd31d.

12. Васкес Абанто А.Э., Васкес Абанто Х.Э. Влияние факторов риска сердечно-сосудистых заболеваний на вероятность возникновения артериальной гипертензии у латиноамериканских граждан-мужчин, проживающих в Перу и на Украине. Тезисы VII Евразийского конгресса кардиологов, 17–18 мая 2019 года. Республика Узбекистан, Ташкент. Евразийский кардиологический журнал. 2019. 2. C. 32-33.

13. Васкес Абанто А.Э., Васкес Абанто Х.Э., Арельяно Васкес С.Б. Факторы риска артериальной гипертензии и других сердечно-сосудистых заболеваний у латиноамериканцев, проживающих на Украине и в Перу. Тезисы XVI Всероссийского конгресса «Артериальная гипертония — 2020», 11–12 марта 2020 года. Россия, Ярославль. C. 105-106.

14. Web-resource http://info.medic.today/index/0-4: Авторские публикации.

15. 2016. European Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice: The Sixth Joint Task Force of the European Society of Cardiology and Other Societies on Cardiovascular Disease Prevention in Clinical Practice (constituted by representatives of 10 societies and by invited experts) Developed with the special contribution of the European Association for Cardiovascular Prevention & Rehabilitation (EACPR). Eur. Heart J. 2016 Aug 1. 37(29). Р. 2315-81. DOI: 10.1093/eurheartj/ehw106.

16. 2017 ACC/AHA/AAPA/ABC/ACPM/AGS/APhA/ASH/ASPC/NMA/PCNA Guideline for the Prevention, Detection, Evaluation, and Management of High Blood Pressure in Adults. A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines. J. Am. Coll. Cardiol. 2017 Nov 13. DOI: 10.1016/j.jacc.2017.11.006

17. Reule S., Drawz P.E. Heart Rate and Blood Pressure: Any Possible Implications for Management of Hypertension? Curr. Hypertens. Rep. 2012 Dec. 14(6). Р. 478-484. DOI: 10.1007/s11906-012-0306-3.

18. Benjamin I.J., Kreutz R., Olsen M.H. et al. Fixed-dose combination antihypertensive medications. Lancet. 2019 Aug 24. 394(10199). Р. 637-638. DOI: 10.1016/S0140-6736(19)31629-0. Epub 2019 Jul 15.

19. Salam A., Kanukula R., Hariprasad E. et al. An application to include blood pressure lowering drug fixed dose combinations to the model list of essential medicines lists for the treatment of essential hypertension in adults. World Health Organization, Geneva 2019. https://www.who.int/selection_medicines/committees/expert/22/s12_FDC-antihypertensives.pdf?ua=1

20. 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension: The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Cardiology and the European Society of Hypertension. J. Hypertens. 2018. 36(10). Р. 1953-2041. DOI: 10.1097/HJH.0000000000001940.

21. 2019. Hypertension in Adults: Diagnosis and Management. NICE Guideline (NG136). Published August 2019. https://www.nice.org.uk/guidance/ng136

22. 2019. Hypertension in pregnancy: diagnosis and mana-gement. NICE guideline (NG133). Published date: June 2019. https://www.nice.org.uk/guidance/ng133

23. 2014. Evidence-based guideline for the management of high blood pressure in adults: report from the panel members appointed to the Eighth Joint National Committee (JNC 8). JAMA. 2014. 311. Р. 507-520. DOI: 10.1001/jama.2013.284427.

24. ВОЗ/WHO. Информация от 17 мая 2017. Сердечно-сосудистые заболевания. URL: http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs317/ru/

25. Березин А.Е. Современная стратегия неотложной медицинской помощи при гипертоническом кризе. Укр. мед. часопис. 2017. № 3(119). С. 111-117.

26. Васкес Абанто Х.Э., Васкес Абанто А.Э., Арельяно Васкес С.Б. От формальных задач — к реальной работе врача в неотложной медицине. Медицина неотложных состояний. 2016. 6(77). C. 17-23. DOI: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.6.77.2016.82161.

27. WHO. Hipertensión. Datos y cifras. 13 de septiembre de 2019. https://www.who.int/es/news-room/fact-sheets/detail/hypertension

28. Persell S.D. Prevalence of resistant hypertension in the United States, 2003–2008. Hypertension. 2011 Jun. 57(6). Р. 1076-80. DOI: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.111.170308. Epub 2011 Apr 18.

29. Гапонова Н.И., Плавунов Н.Ф., Терещенко С.Н. и др. Клинико-статистический анализ артериальной гипертензии, осложненной гипертоническим кризом, в 2005–2009 гг. Кардиология. 2011. Т. 51. № 2. С. 40-44.

30. 2019 ACC/AHA Clinical Performance and Quality Measures for Adults With High Blood Pressure: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Performance Measures. Circulation: Cardiovascular Quality and Outcomes. 2019. 12. e000057. DOI: https://doi.org/10.1161/HCQ.0000000000000057.

31. Martell-Claros N. Cardiovascular risk profile of young hypertensive patients: the OPENJOVEN study. Eur. J. Prev. Cardiol. 2012 Jun. 19(3). Р. 534-40. DOI: 10.1177/1741826711406202. Epub 2011 Apr 7.

32. De la Sierra A., González-Segura D. Risk factors in hypertensive patients without previous cardiovascular events [Article in Spanish]. Med. Clin. (Barc.). 2011 May 14. 136(13). Р. 559-64. DOI: 10.1016/j.medcli.2010.11.025.

33. Ipek E., Oktay A.A., Krim S.R. Hypertensive crisis: an update on clinical approach and management. Curr. Opin. Cardiol. 2017 Jul. 32(4). Р. 397-406. DOI: 10.1097/HCO.0000000000000398.

34. Aggarwal M., Khan I.A. Hypertensive crisis: hypertensive emergencies and urgencies. Cardiol. Clin. 2006 Feb. 24(1). Р. 135-46. DOI: 10.1016/j.ccl.2005.09.002.

35. Johnson W., Nguyen M.L., Patel R. Hypertension crisis in the emergency department. Cardiol. Clin. 2012 Nov. 30(4). Р. 533-43. DOI: 10.1016/j.ccl.2012.07.011.

36. Janeway T.C. The diagnostic significance of persistent high arterial pressure. Am. J. Med. Sci. 1906. 131. Р. 772-778.

37. M. de la Figuera von Wichmann. Evolución de las opciones terapéuticas en el tratamiento de la hipertensión arterial Hipertensión. 2013. 30(supрl. 2). Р. 2-12. DOI: 10.1016/S1889-1837(13)70020-5.

38. Jordan M. Prutkin. Theodore Caldwell Janeway, Clinician and Pathophysiologist. Clin. Cardiol. 2007 Mar. 30(3). Р. 146-148. Published online 2007 Mar 26. DOI: 10.1002/clc.5. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6653514/

39. Stewart I.M.G. Headache and hypertension. Aust. N. Z. J. Med. 1976. 6. Р. 492-497.

40. Law M., Morris J.K., Jordan R., Wald N. Headaches and the treatment of blood pressure: results from a meta-analysis of 94 randomized placebo-controlled trials with 24,000 participants. Circulation. 2005. 112. Р. 2301-2306. DOI: 10.1161/CIRCULATIONAHA.104.529628.

41. Tronvik E., Stovner L.J., Hagen K., Holmen J., Zwart J.A. High pulse pressure protects against headache: prospective and cross-sectional data (HUNT study). Neurology. 2008 Apr 15. 70(16). Р. 1329-36. DOI: 10.1212/01.wnl.0000309222.79376.57.


Back to issue