Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Hypertension" Том 13, №3, 2020

Back to issue

Geriatric depression syndrome in elderly and senile hypertensive patients

Authors: Єна Л.М., Христофорова Г.М., Ахаладзе М.Г.
ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ, Україна

Categories: Cardiology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Вікові зміни, вік-залежна патологія, мультиморбідність, поліфармація виступають факторами погіршення фізичного та психоемоційного здоров’я, формування геріатричних синдромів. Депресія розглядається в низці «великих» геріатричних синдромів. Мета роботи: встановити частоту й тяжкість депресії в осіб старшого віку з гіпертонічною хворобою на основі скринінгових інструментів. Матеріали та методи. Було проведено скринінг депресії у 116 пацієнтів віком 60–89 років шляхом використання опитувальників PHQ-2 і геріатричної шкали депресії. Результати. Встановлено високу частоту депресії (33,6 %) з домінуванням легкої і помірної — 23,4 і 7,6 % відповідно. Жіноча стать позитивно корелювала з тяжкістю депресії. Розбіжність визначення депресії за опитувальником PHQ-2 з вираженою переоцінкою частоти депресивних розладів у жінок порівняно з геріатричною шкалою депресії засвідчує перевагу клінічного інтерв’ювання над самооцінкою психоемоційного стану. Висновки. Висока частота депресії у літніх пацієнтів, її відома асоціація з іншими геріатричними синдромами, погіршенням якості життя, збільшенням смертності ставить питання щодо необхідності цілеспрямованого скринінгу депресії в лікувальних закладах різного рівня.

Актуальность. Возрастные изменения, возраст-зависимая патология, мультиморбидность, полифармация выступают факторами ухудшения физического и психо-эмоционального здоровья, формирования гериатрических синдромов. Депрессия рассматривается в ряду «больших» гериатрических синдромов. Цель работы: установить частоту и тяжесть депрессии у лиц старшего возраста с гипертонической болезнью на основе скрининговых инструментов. Материалы и методы. Был проведен скрининг депрессии у 116 пациентов в возрасте 60–89 лет путем использования опросников PHQ-2 и гериатрической шкалы депрессии. Результаты. Установлена высокая частота депрессии (33,6 %) с доминированием легкой и умеренной — 23,4 и 7,6 % соответственно. Женский пол прямо коррелировал с тяжестью депрессии. Несовпадение определения депрессии по опроснику PHQ-2 со значимой переоценкой частоты депрессивных расстройств у женщин по сравнению с гериатрической шкалой депрессии свидетельствует о предпочтительности клинического интервьюирования над самооценкой психоэмоционального состояния. Выводы. Высокая частота депрессии у пожилых пациентов, ее известная ассоциация с другими гериатрическими синдромами, ухудшением качества жизни, увеличением смертности ставит вопрос о необходимости целенаправленного скрининга депрессии в лечебных учреждениях различного уровня.

Background. Age changes, age-dependent pathology, multimorbidity, polypharmacy are the factors for the deterioration of physical and psycho-emotional health, formation of geriatric syndromes. Depression is considered as one of the “large” geriatric syndromes. The purpose was to determine the incidence and severity of depression in elderly hypertensive patients using the screening tools. Materials and methods. One hundred and sixty patients aged 60–89 yrs. were screened for depression according to the PHQ-2 questionnaires and the Geriatric Depression Scale. Results. The high incidence of depression (33.6 %) was found. A mild and moderate degree of depression dominated, 23.4 and 7.6 %, respectively. There was a direct correlation between female gender and depression severity. The discrepancy between the definition of depression by PHQ-2 questionnaire compared to the Geriatric Depression Scale with the marked over-evaluation of depressive disorders in women demonstrates the benefit of clinical interviewing over self-estimation of emotional state. Conclusions. The high incidence of depression in elderly patients, its known association with other geriatric syndromes, poor quality of life, and increased mortality raise the question of the need for screening for depression in geriatric hypertensive subpopulation.


Keywords

похилий і старечий вік; гіпертонічна хвороба; геріатричний синдром; депресія; самооцінка депресії; клінічне інтерв’ювання

пожилой и старческий возраст; гипертоническая болезнь; гериатрический синдром; депрессия; самооценка депрессии; клиническое интервьюирование

elderly and senile age; hypertensive disease; geriatric syndrome; depression; self-estimation of depression; clinical interviewing


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Артеріальна гіпертензія. Оновлена та адаптована клінічна настанова, заснована на доказах (2012 р.). Робоча група з артеріальної гіпертензії УАК. Артеріальна гіпертензія. 2012. № 1(21). С. 96-152.

2. Anderson R.J., Freedland K.E., Clouse R.E. et al. The prevalence of comorbid depression in adults with diabetes: a meta-analysis. Diabetes Care. 2011. Vol. 24. P. 1069-1078.

3. Aronow W.S., Fleg J.L., Pepine C.J. et al. ACCF/AHA 2011 expert consensus document on hypertension in the elderly: a report of the American College of Cardiology Foundation Task Force on Clinical Expert Consensus Documents developed in collaboration with the American Academy of Neurology, American Geriatrics Society, American Society for Preventive Cardiology, American Society of Hypertension, American Society of Nephrology, Association of Black Cardiologists, and European Society of Hypertension. J. Am. Soc. Hypertens. 2011. Vol. 4. P. 259-352.

4. Benedetti A., Wu Y., Levis B. et al. Diagnostic Accuracy of the Geriatric Depression Scale-30, Geriatric Depression Scale-15, Geriatric Depression Scale-5 and Geriatric Depression Scale-4 for Detecting Major Depression: Protocol for a Systematic Review and Individual Participant Data Meta-Analysis. BMJ Open. 2018. Vol. 8 (12). Е026598.

5. Chang H.Y., Fang H.L., Ting T.T. et al. The Co-Occurrence Of Frailty (Accumulation Of Functional Deficits) And Depressive Symptoms, And Its Effect On Mortality In Older Adults: A Longitudinal Study. Clin. Interv. Aging. 2019. Vol. 7(14). P. 1671-1680.

6. Gatchel J.R., Rabin J.S., Buckley R.F et al. Longitudinal Association of Depression Symptoms With Cognition and Cortical Amyloid Among Community-Dwelling Older Adults. JAMA Netw. Open. 2019. Vol. 2(8). Е198964. doi: 10.1001/jamanetworkopen.2019.8964.

7. Gilman S.E., Sucha E., Kingsbury M. Depression and mortality in a longitudinal study: 1952–2011. CMAJ. 2017. Vol. 189(42). P. 1304-1310.

8. Global, Regional, and National Incidence, Prevalence, and Years Lived With Disability for 310 Diseases and Injuries, 1990-2015: A Systematic Analysis for the Global Burden of Disease Study 2015. GBD 2015 Disease and Injury Incidence and Prevalence Collaborators. Lancet. 2016. Vol. 388(10053). P. 1545-1602.

9. Inouye S.K., Studenski S., Tinetti M.E. Geriatric syndromes: clinical, research, and policy implications of a core geriatric concept. J. Am. Geriatr. Soc. 2007. Vol. 55(5). P. 780-791.

10. Laredo-Aguilera J.A., Carmona-Torres J.M., Cobo-Cuenca A.I. et al. Handgrip Strength is Associated with Psychological Functioning, Mood and Sleep in Women over 65 Years. Іnt. J. Environ. Res. Public Health. 2019. Vol. 16(5). E873. doi: 10.3390/ijerph16050873.

11. Levey A.S., Stevens L.A., Schmid C.H. et al. A New Equation to Estimate Glomerular Filtration Rate. Ann. Intern. Med. 2009. Vol. 150(9). P. 604-612.

12. Li Z., Li Y., Chen L. et al. Prevalence of Depression in Patients WithH ypertension: A Systematic Review and Meta-Analysis. Medicine (Baltimore). 2015. Vol. 94(31). Е1317. doi: 10.1097/MD.0000000000001317.

13. Mitchell A.J., Chan M., Bhatti H. et al. Prevalence of depression, anxiety, and adjustment disorder in oncological, haematological, and palliative-care settings: a meta-analysis of 94 interview-based studies. Lancet Oncol. 2011. Vol. 12. P. 160-174.

14. Palmer S., Vecchio M., Craig J.C. et al. Prevalence of depression in chronic kidney disease: systematic review and meta-analysis of observational studies. Kidney Int. 2013. Vol. 84. P. 179-191

15. Рimenta E., Oparil S. Management of hypertension in the elderly. Nat. Rev. Cardiol. 2012. Vol. 9(5). P. 286-296.

16. Rouzen S.L., Reuben D.B. Geriatric assessment tools. Mount Sinai Journal of medicine. 2011. Vol. 78. P. 480-487.

17. Rutledge T., Reis V.A., Linke S.E. et al. Depression in heart failure a meta-analytic review of prevalence, intervention effects, and associations with clinical outcomes. J. Am. Coll. Cardiol. 2006. Vol. 48. P. 1527-1537.

18. Stanetić K., Petrović V., Stanetić B. et al. Screening of undiagnosed depression among elderly primary care patients: a cross-sectional study from the Republic of Srpska, Bosnia and Herzegovina. Med. Glas. (Zenica). 2020. Vol. 17(1). doi: 10.17392/1103-20.

19. Vandana A. Kakrani, Atul V. Desale, Charchit P. Mehta: A Tool for Assessment of Depression in Elderly. JKIMSU. 2015. Vol. 4(3). P. 26-31.

20. Wang W.L., Liang S., Zhu F.L. The prevalence of depression and the association between depression and kidney function and health-related quality of life in elderly patients with chronic kidney disease: a multicenter cross-sectional study. Clin. Interv. Aging. 2019. Vol. 15(14). P. 905-913.

21. You L., Yu Z., Zhang X. et al. Association Between Multimorbidity and Depressive Symptom Among Community-Dwelling Elders in Eastern China. Clin. Interv. Aging. 2019. Vol. 20(14). P. 2273-2280.


Back to issue