Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Hypertension" Том 13, №3, 2020

Back to issue

Features of target organ damage in patients with resistant arterial hypertension

Authors: Міщенко Л.А., Купчинська О.Г., Матова О.О., Сербенюк К.І., Гулкевич О.В., Радченко В.В.
ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені акад. М.Д. Стражеска» НАМН України, м. Київ, Україна

Categories: Cardiology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Мета: дослідити особливості ураження органів-мішеней, нейрогуморального та прозапального статусу у пацієнтів з резистентною артеріальною гіпертензією (РАГ). Матеріали та методи. У дослідження включені 257 пацієнтів із попереднім діагнозом РАГ. Вторинну АГ діагностовано у 8,5 % хворих. На тлі 3-місячного лікування трикомпонентною фіксованою комбінацією антигіпертензивних препаратів у максимальних дозах виділено пацієнтів з істинною РАГ (n = 103) та хворих із псевдорезистентною АГ (ПРАГ) (n = 132). Проведено порівняльний аналіз клінічних характеристик, ступеня ураження органів-мішеней, особливостей нейрогуморального (альдостерон, активний ренін у плазмі, метанефрини в сечі) та прозапального (С-реактивний протеїн (СРП), інтерлейкін-6 (ІЛ-6), фактор некрозу пухлини α (ФНП-α) в плазмі) статусу між групами. Результати. Пацієнти з РАГ характеризуються вищим рівнем офісного й амбулаторного артеріального тиску (АТ), наявністю до 14 % порушень добового ритму АТ за типом nigh-peaker, високим ранковим приростом АТ. Пацієнти з РАГ мали в 95 % випадків концентричну гіпертрофію лівого шлуночка та в 80 % — атеросклеротичні бляшки в сонних артеріях, суттєве зниження розрахункової швидкості клубочкової фільтрації та збільшення екскреції альбуміну з сечею. Вищий уміст СРП на 17,3 % (р = 0,02), ІЛ-6 на 21,8 % (р = 0,01), ФНП-α на 13 % (р = 0,003) встановлено в групі РАГ при порівнянні з групою ПРАГ. Висновки. Пацієнти з РАГ мають вищий рівень АТ, ураження органів-мішеней, більш виражені ознаки активації системного запалення низької градації та активність симпатоадреналової та ренін-альдостерон-ангіотензинової систем.

Цель: исследовать особенности поражения органов-мишеней, нейрогуморального и противовоспалительного статуса у пациентов с резистентной артериальной гипертензией (РАГ). Материалы и методы. В исследование включены 257 пациентов с предварительным диагнозом РАГ. Вторичная АГ диагностирована у 8,5 % больных. На фоне 3-месячного лечения трехкомпонентной фиксированной комбинацией антигипертензивных препаратов в максимальных дозах выделены пациенты с истинной РАГ (n = 103) и больные с псевдорезистентной АГ (ПРАГ)
(n = 132). Проведен сравнительный анализ клинических характеристик, степени поражения органов-мишеней, особенностей нейрогуморального (альдостерон, активный ренин в плазме, метанефрини в моче) и противовоспалительного (С-реактивный протеин (СРП), интерлейкин-6 (ИЛ-6), фактор некроза опухоли α (ФНО-α) в плазме) статуса между группами. Результаты. Пациенты с РАГ характеризуются высоким уровнем офисного и амбулаторного артериального давления (АД), наличием до 14 % нарушений суточного ритма АД по типу nigh-peaker, высоким утренним приростом АД. Пациенты с РАГ имели в 95 % случаев концентрическую гипертрофию левого желудочка и в 80 % — атеросклеротические бляшки в сонных артериях, существенное снижение расчетной скорости клубочковой фильтрации и увеличение экскреции альбумина с мочой. Более высокое содержание СРП на 17,3 % (р = 0,02), ИЛ-6 на 21,8 % (р = 0,01), ФНО-α на 13 % (р = 0,003) установлено в группе РАГ по сравнению с группой ПРАГ. Выводы. Пациенты с РАГ имеют высокий уровень АД, поражение органов-мишеней, более выражены признаки активации системного воспаления низкой градации и активность симпатоадреналовой и ренин-альдостерон-ангиотензиновой систем.

Background. The purpose of the study was to evaluate the features of the target organs damage, neurohumoral and proinflammatory status in patients with resistant arterial hypertension (RAH). Materials and methods. The study included 257 individuals with apparent RAH. The secondary hypertension was revealed in 8.5 % of patients. After 3 months therapy with triple fixed-dose combination of antihypertensive drugs in maximum tolerated doses, patients were divided into two groups: true (n = 103) and pseudoresistant arterial hypertension (n = 132). The comparative analysis between groups was performed in terms of clinical characteristics, degree of target organ damage, features of neurohumoral (plasma concentration of aldosterone and active renin, 24-hour urinary metanephrine) and proinflammatory status (C-reactive protein, interleukin-6, tumor necrosis factor α in blood plasma). Results. RAH patients were characterized by higher levels of office and ambulatory blood pressure, frequent (up to 14 %) disturbances of blood pressure by night-peaker type, blood pressure morning surge. RAH patients had concentric left ventricular hypertrophy in 95 % of cases and in 80 % — carotid atherosclerosis, a significant decrease in estimated glomerular filtration rate and higher level of urinary albumin excretion. RAH patients had higher levels of C-reactive protein — by 17.3 % (p = 0.02), interleukin-6 — by 21.8 % (p = 0.01), tumor necrosis factor α — by 13 % (p = 0.003) compared to individuals with pseudoresistant arterial hypertension. Conclusions. RAH patients were characterized by higher level of blood pressure, target organ damage, more significant signs of low-grade systemic inflammation, and activity of sympathetic and renin-aldosterone-angiotensin systems.


Keywords

резистентна артеріальна гіпертензія; гіпертрофія лівого шлуночка; швидкість клубочкової фільтрації; атеросклероз сонних артерій; когнітивна функція

резистентная артериальная гипертензия; гипертрофия левого желудочка; скорость клубочковой фильтрации; атеросклероз сонных артерий; когнитивная функция

resistant arterial hypertension; left ventricular hypertrophy; glomerular filtration rate; carotid atherosclerosis; cognitive function


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Willams B., Mancia G. 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. Eur. Heart. J. 2018. Vol. 39(33). P. 3021-104 doi: 10.1093/eurheartj/ehy339.

2. Calhoun D.A. Resistant hypertension: diagnosis, evaluation, and treatment: a scientific statement from the American Heart Association Professional Education Committee of the Council for High Blood Pressure Research. Circulation. 2008. Vol. 117. P. e510-e526.

3. Pierdomenico S.D. Cardiovascular outcome in treated hypertensive patients with responder, masked, false resistant, and true resistant hypertension. Am. J. Hypertens. 2005. Vol. 18. P. 1422-1428.

4. Whelton P.K., Carey R.M., Aronow W.S. et al. ACC/AHA/AAPA/ABC/ACPM/AGS/APhA/ASH/ASPC/NMA/PCNA Guideline for the Prevention, Detection, Evaluation, and Management of High Blood Pressure in Adults: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines. Hypertension. 2018. Vol. 71(6). P. е13-115. doi: 10.1161/HYP.0000000000000065.

5. Vardeny О. Resistant hypertension is associated with an increased risk for incident heart failure in the Аric Study. JACC. 2014. Vol. 63.

6. Gifford R.W. Resistant hypertension: introduction and definitions. Hypertension. 1988. Vol. 11.

7. Frohlich E.D. Classification of resistant hypertension. Hypertension. 1988. Vol. 11. № 3. Suppl. 2. P. 67-70.

8. Mancia G. 2013 ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension: the Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC). J. Hypertens. 2013. Vol. 31(7). P. 1281-1357.

9. Cuspidi C. High prevalence of cardiac and extracardiac target organ damage in refractory hypertension. J. Hypertens. 2001. Vol. 19. № 11. Р. 2063-2070.

10. Persell S.D. Prevalence of resistant hypertension in the United States, 2003–2008. Hypertension. 2011. Vol. 57. P. 1076-1080.

11. Daugherty S.L., Powers J.D., Magid D.J., Tavel H.M., Masoudi F.A., Margolis K.L. et al. Incidence and prognosis of resistant hypertension in hypertensive patients. Circulation. 2012. Vol. 125. P. 1635-1642.

12. Smith S.M. Epidemiology, prognosis, and treatment of resistant hypertension. Pharmacotherapy. 2013. Vol. 33. P. 1071-1086.

13. Duprez D.A. Role of the rennin-angiotensin-aldosterone system in vascular remodeling and inflammation: a clinical review. J. Hypertens. 2006. Vol. 24. P. 983-991.

14. Barbaro N.R., Fontana V., Modolo R., De Faria A.P., Sabbatini A.R., Fonseca F.H., Anhe G.F., Moreno H. Increased arterial stiffness in resistant hypertension is associated with inflammatory biomarkers. Blood Press. 2015. Vol. 24. P. 7-13.

15. Cortez A.F., Muxfeldt E.S., Cardoso C.R., Salles G.F. Prognostic value of C-reactive protein in resistant hypertension. Am. J. Hypertens. 2016. Vol. 29. № 8. P. 992-1000.

16. Tsioufis C. Pathophysiology of resistant hypertension: the role of sympathetic nervous system. Int. J. Hypertens. 2011. 642416.

17. Kario K., Pickering TG., Umeda Y. et al. Morning surge in blood pressure as a predictor of silent and clinical cerebrovascular disease in elderly hypertensive patients. A prospective study. Circulation. 2003. Vol. 107. P. 1401-1406

18. Levy D., Garrison R.J., Savage D.D. et al. Prognostic implications of echocardiographically determined left ventricular mass in the Framingham Heart Study. N. Engl. J. Med. 1990. Vol. 322. P. 1561-1566.

19.  Mancia G. 2013 ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension: the Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC). J. Hypertens. 2013. Vol. 31(7). P. 1281-1357.

20.  Williams B., MacDonald T., Morant S., Webb D., Sever P. et al. Spironolactone versus placebo, bisoprolol, and doxazosin to determine the optimal treatment for drug-resistant hypertension (PATHWAY-2): a randomised, double-blind, crossover trial. Lancet. 2015. Vol. 386(10008). P. 2059-2068.

21.  Calhoun D., White W. Effectiveness of the selective aldosterone blocker, eplerenone, in patients with resistant hypertension. J. Am. Soc. Hypertens. 2008. Vol. 2(6). P. 462-468.

Similar articles

Підвищення ефективності лікування резистентної гіпертонії за допомогою фіксованої комбінації 3-компонентної антигіпертензивної терапії
Authors: Шеремет М.Ю., Міщенко Л.А., Матова О.О., Сербенюк К.І.
ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України», м. Київ, Україна

"Hypertension" №3 (59), 2018
Date: 2018.08.13
Categories: Cardiology
Sections: Clinical researches
Authors: Віничук С.М., Фартушна О.Є., Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Олександрівська клінічна лікарня, м. Київ
International neurological journal 7 (29) 2009
Date: 2010.07.21
Categories: Neurology
резистентна артеріальна гіпертензія: еволюція діагностичних і лікувальних підходів
Authors: Скибчик В.А., Бабляк С.Д., Матвієнко Ю.О. - Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
"Hypertension" 5(25) 2012
Date: 2013.02.25
Categories: Family medicine/Therapy, Cardiology, Therapy
Sections: Specialist manual
Factors associated with target organ damage regression on the background of perindopril/amlodipin fixed dose combination therapy in hypertensive patients depending on the presence of ischemic heart disease
Authors: Радченко Г.Д., Муштенко Л.О., Сіренко Ю.М.
ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України», м. Київ, Україна

"Hypertension" 2 (52) 2017
Date: 2017.05.16
Categories: Cardiology
Sections: Clinical researches

Back to issue