Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Gastroenterology" Том 54, №2, 2020

Back to issue

Особливості показників функціонального стану печінки, імунної ланки, цитокінової регуляції та вуглеводного обміну у хворих на хронічні дифузні захворювання печінки токсичного генезу

Authors: Діденко В.І., Татарчук О.М., Меланіч С.Л., Петішко О.П.
ДЗ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро, Україна

Categories: Gastroenterology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Проблема розвитку та прогресування хронічних дифузних захворювань печінки є однією з найважливіших у сучасній гастроентерології, має загальномедичне та соціальне значення. Мета: визначити особливості показників функціонального стану печінки, імунної ланки, цитокінової регуляції та вуглеводного обміну у хворих на хронічні дифузні захворювання печінки алкогольного та медикаментозного генезу. Матеріали та методи. Під спостереженням було 50 хворих на хронічні дифузні захворювання печінки: 27 пацієнтів з алкогольною хворобою печінки (АХП), серед яких 16 (59,3 %) чоловіків та 11 (40,7 %) жінок, середній вік становив (37,6 ± 2,4) року; 23 обстежені із токсичним медикаментозним гепатитом (ТМГ) — 6 чоловіків (26,1 %) та 17 (73,9 %) жінок віком (49,2 ± 3,1) року. Усім хворим проведено біохімічне та імунологічне дослідження крові. Також визначали рівень інтерлейкіну-6 (ІЛ-6), інтерлейкіну-10 (ІЛ-10), тумор-некротизуючого фактора росту α (TNF-α), індекс HOMA-IR. Результати. Для більшості хворих на АХП та ТМГ характерна наявність цитолітичного та холестатичного синдромів, переважно мінімального ступеня активності. Ознаки гіперкоагуляції були встановлені у 2 рази частіше серед пацієнтів з АХП, ніж серед хворих із ТМГ (χ2 = 4,43; р < 0,05). При медикаментозному ураженні печінки у 6,5 раза частіше спостерігалось підвищення рівня протромбінового індексу (χ2 = 10,87; р < 0,01). У пацієнтів з медикаментозним ураженням печінки встановлено вірогідне зниження кількості Т-кілерів в 1,8 раза (р < 0,05) відносно групи контролю, тоді як у хворих на АХП визначено активацію гуморальної ланки імунітету. При алкогольному ураженні печінки мало місце вірогідне збільшення ІЛ-6, TNF-α, співвідношення прозапальних і протизапальних цитокінів, розвиток інсулінорезистентності, в той час як для хворих із ТМГ характерним було суттєве зниження ІЛ-10. Висновки. Проведений аналіз особливостей функціонального стану печінки, імунної ланки, цитокінової регуляції та вуглеводного обміну в обстежених хворих дозволив виявити показники, які можна розглядати як лабораторні маркери розвитку та прогресування токсичних уражень печінки.

Актуальность. Проблема развития и прогрессирования хронических диффузных заболеваний печени в настоящее время является одной из наиболее важных в со­временной гастроэнтерологии, имеет общемедицинское и социальное значение. Цель: определить особенности показателей функционального состояния печени, иммунного звена, цитокиновой регуляции и углеводного обмена у больных хроническими диффузными заболеваниями печени алкогольного и медикаментозного генеза. Материалы и методы. Под наблюдением было 50 больных хроническими диффузными заболеваниями печени: 27 пациентов с алкогольной болезнью печени (АБП), среди которых 16 (59,3 %) мужчин и 11 (40,7 %) женщин, средний возраст составил (37,6 ± 2,4) года; 23 обследованных с токсическим медикаментозным гепатитом (ТМГ) — 6 мужчин (26,1 %) и 17 (73,9 %) женщин в возрасте (49,2 ± 3,1) года. Всем больным проведено биохимическое и иммунологическое исследование крови. Также определяли уровень интерлейкина-6 (ИЛ-6), интерлейкина-10 (ИЛ-10), тумор-некротизирующего фактора роста α (TNF-α), индекс HOMA-IR. Результаты. Для большинства больных АБП и ТМГ характерно наличие цитолитического и холестатического синдромов, преимущественно минимальной степени активности. Признаки гиперкоагуляции были установлены в 2 раза чаще среди пациентов с АБП, чем среди больных с ТМГ (χ2 = 4,43; р < 0,05). При медикаментозном поражении печени в 6,5 раза чаще наблюдалось повышение уровня протромбинового индекса (χ2 = 10,87; р < 0,01). У пациентов с медикаментозным поражением печени установлено достоверное снижение количества Т-киллеров в 1,8 раза (р < 0,05) относительно группы контроля, тогда как у больных АХП определена активация гуморального звена иммунитета. При алкогольном поражении печени имело место достоверное увеличение ИЛ-6, TNF-α, соотношение провос­палительных и противовоспалительных цитокинов, развитие инсулинорезистентности, в то время как для больных с ТМГ характерно существенное снижение ИЛ-10. Выводы. Проведенный анализ особенностей функционального состояния печени, иммунного звена, цитокиновой регуляции и углеводного обмена у обследованных больных позволил выявить показатели, которые можно рассматривать в качестве лабораторных маркеров развития и прогрессирования токсических поражений печени.

Background. The problem of the development and progression of chronic diffuse liver diseases is currently one of the most important in modern gastroenterology, it has general medical and social significance. The purpose was to determine the features of indicators of the functional state of the liver, immune link, cytokine regulation and carbohydrate metabolism in patients with alcohol-related and drug-induced chronic diffuse liver diseases. Materials and methods. There were 50 patients with chronic diffuse liver diseases under the supervision: 27 patients with alcoholic liver disease — 16 (59.3 %) men and 11 (40.7 %) women with the ave­rage age of (37.6 ± 2.4) years; and 23 individuals with toxic drug-induced hepatitis — 6 (26.1 %) men and 17 (73.9 %) women aged (49.2 ± 3.1) years. All patients underwent biochemical and immunological blood tests. The levels of interleukin 6 (IL-6), IL-10, tumor necrosis factor α (TNF-α), and the HOMA-IR were also determined. Results. Most patients with alcoholic liver disease and toxic drug-induced hepatitis are characterized by the presence of cytolytic and cholestatic syndromes, mainly of a minimal degree of activity. Signs of hypercoagulation were found 2 times more often among patients with alcoholic liver disease than among those with toxic drug-induced hepatitis (χ2 = 4.43; p < 0.05). In drug-induced liver injury, an increase in the level of prothrombin index was observed 6.5 times more often (χ2 = 10.87; p < 0.01). A significant 1.8-fold decrease in the number of T-killers (p < 0.05) was found in patients with drug-induced liver injury compared to the control group, while in patients with alcoholic liver disease, the activation of the humoral immunity was determined. There was a significant increase in IL-6, TNF-α, the ratio of pro-inflammatory and anti-inflammatory cytokines, the development of insulin resistance in persons with alcohol-related liver damage, while a significant decrease in IL-10 was typical for patients with toxic drug-induced hepatitis. Conclusions. The analysis of the features of the functional state of the liver, immune link, cytokine regulation and carbohydrate metabolism in the examined patients revealed indicators that can be considered laboratory markers for the development and progression of toxic liver lesions.


Keywords

алкогольна хвороба печінки; токсичний медикаментозний гепатит; лабораторна діагностика

алкогольная болезнь печени; токсический медикаментозный гепатит; лабораторная диагностика

alcoholic liver disease; toxic drug-induced hepatitis; laboratory diagnosis


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

  1. Wong R.J., Gish R.G. Clinical Epidemiology of Chronic Liver Diseases. Springer, 2018. 349 р. 
  2. Sayiner M., Koenig A., Henry L., Younossi Z.M. Epidemiology of nonalcoholic fatty liver disease and nonalcoholic steatohepatitis in the United States and the rest of the world. Clinics in Liver Disease. 2016. Vol. 20. P. 205-214.
  3. Goldberg D., Ditah I.C., Saeian K. et al. Changes in the prevalence of hepatitis C virus infection, nonalcoholic steatohepatitis, and alcoholic liver disease among patients with cirrhosis or liver failure on the waitlist for liver transplantation. Gastroenterology. 2017. Vol. 152. P. 1090-1099.
  4. Singal A.K., Bataller R., Ahn J. et al. ACG. Clinical Guideline: Alcoholic Liver Disease. Am. J. Gastroenterol. 2018. Vol. 113. P. 175-194.
  5. Yoon Y.H., Chen C.M. Liver cirrhosis mortality in the United States: national, state, and regional trends, 2000–2015. Surveillance Report. 2016. Vol. 105. Режим доступу: https://pubs.niaaa.nih.gov/publications /surveillance105/Cirr13.pdf 
  6. Marroni C.A., Fleck A.M. Jr., Fernandes S.A. et al. Liver transplantation and alcoholic liver disease: History, controversies, and considerations. World J. Gastroenterol. 2018. Vol. 24(26). P. 2785-2805.
  7. Fleming M.F., Anton R.F., Spies C.D. Review of genetic, biological, pharmacological, and clinical factors that affect carbohydrate-deficient transferrin levels. Alcohol. Clin. Exp. Res. 2004. Vol. 28. P. 1347-1355.
  8. Wang Y., Fridberg D.J., Leeman R.F., Cook R.L., Porges E.C. Wrist-worn alcohol biosensors: Strengths, limitations, and future directions. Alcohol. 2019. Vol. 81. P. 83-92. 
  9. Логинов А.Ф., Буторова Л.И., Логинов В.А. Лекарственные поражения печени: диагностика, лечение. Русский медицинский журнал. 2016. № 11. С. 721-727.
  10. Полунина Т.Е. Лекарственные повреждения печени. Русский медицинский журнал. 2018. № 7(I). C. 7-12 .
  11. Ивашкин В.Т., Барановский А.Ю., Райхельсон К.Л. и др. Лекарственные поражения печени (клинические рекомендации для врачей). Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 2019. № 29(1). С. 101-131.
  12. Caballería L., Pera G., Arteaga I. et al. High prevalence of liver fibrosis among Еuropean adults with unknown liver disease: a population-based study. Clin. Gastroenterol. Hepatol. 2018. Vol. 16(7). P. 1138-1145.
  13. Сумеркина В.А., Телешева Л.Ф., Головнева Е.С. и др. Субпопуляционный состав лимфоцитов у молодых мужчин с метаболическим синдромом. Медицинская иммунология. 2016. № 18(2). С. 187-192. 
  14. Татарчук О.М., Диденко В.И., Меланич С.Л., Кудрявцева В.Е. Иммунологическая реактивность у больных хроническими диффузными заболеваниями печени. Гастроентерологiя. 2018. 52(4). C. 222-226. 
  15. Mannaa F.A., Abdel-Wahhab K.G. Physiological potential of cytokines and liver damages. Hepatoma Res. 2016. № 2. P. 131-143. 
  16. Niederreiter L., Til H. Cytokines and fatty liver diseases. Liver Research. 2018. Vol. 2(1). P. 14-20.

Similar articles

Spectrum of serum fatty acids in patients with chronic diffuse liver disease depending on etiology and morphological features
Authors: Степанов Ю.М., Діденко В.І., Кленіна І.А., Карачинова В.А., Ошмянська Н.Ю.
ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро, Україна

"Gastroenterology" Том 52, №3, 2018
Date: 2018.09.24
Categories: Gastroenterology
Sections: Clinical researches
Authors: І.М. СКРИПНИК, д.м.н., професор; Факультет післядипломної освіти лікарів-терапевтів, Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава
"Internal medicine" 3(3) 2007
Date: 2007.10.02
Categories: Gastroenterology
Sections: Specialist manual
Authors: І.М. СКРИПНИК, д.м.н., професор, Кафедра післядипломної освіти лікарів-терапевтів, Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава
"News of medicine and pharmacy" Гастроэнтерология (239) 2008 (тематический номер)
Date: 2008.09.18
Categories: Gastroenterology
Sections: Specialist manual
Correlation of immunological and biochemical indicators in patients with chronic diffuse liver diseases depending on the etiological factors of steatosis and liver fibrosis
Authors: Діденко В.І., Кленіна І.А., Татарчук О.М., Петішко О.П.
ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро, Україна

"Gastroenterology" Том 53, №2, 2019
Date: 2019.06.12
Categories: Gastroenterology
Sections: Clinical researches

Back to issue