Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Gastroenterology" Том 54, №2, 2020

Back to issue

Показники варіабельності серцевого ритму в оцінюванні адаптаційних процесів і стресостійкості в гастроентерологічних хворих (використання новітніх технологій PRECISE-діагностики)

Authors: Степанов Ю.М., Зигало Е.В.
ДУ «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України», м. Дніпро, Україна

Categories: Gastroenterology

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Вивченню варіабельності серцевого ритму (ВСР) присвячено безліч наукових робіт. У статті наведено огляд публікацій з даної теми, де викладені сучасні уявлення про ВСР, за показниками якої можна оцінити стан механізмів регуляції фізіологічних функцій організму людини, розглянуті класичні методи аналізу та можливості клінічного застосування. Серцевий ритм є індикатором відхилень у вегетативному гомеостазі, причому зміна серцевого ритму — найбільш рання прогностична ознака виникнення багатьох захворювань. У клінічній практиці аналіз ВСР знаходить все більш широке застосування при гастроентерологічній патології (гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, виразкова хвороба, синдром подразненого кишечника), взаємодії ланок вегетативної нервової системи при цій патології. У ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України» пацієнтів з різними гастроентерологічними захворюваннями обстежують за допомогою новітньої PRECISE-діагностики з метою визначення порушень адаптації та вегетативного гомеостазу з подальшим лікуванням із застосуванням технологій віртуальної реальності. За допомогою PRECISE-діагностики аналізують рівень стресу та визначають можливі ризики виникнення ускладнень гастроентерологічних захворювань. При цьому проводиться аналіз ВСР з використанням хмарної технології автоматизованої інтерпретації електрокардіограми з аналізом більше 700 параметрів на основі Мінесотського коду з аналізом кожного міліметра сигналу.

Изучению вариабельности сердечного ритма (ВСР) посвящено множество научных работ. В статье приведен обзор публикаций по данной теме, где изложены современные представления о ВСР, по показателям которой можно оценить состояние механизмов регуляции физиологических функций организма человека, рассмотрены классические методы анализа и возможности клинического применения. Сердечный ритм является индикатором отклонений в вегетативном гомеостазе, причем изменение сердечного ритма — наиболее ранний прогностический признак возникновения многих заболеваний. В клинической практике анализ ВСР находит все более широкое применение при гастроэнтерологической патологии (гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь, язвенная болезнь, синдром раздраженного кишечника), взаимодействии звеньев вегетативной нервной системы при различной гастроэнтерологической патологии. В ГУ «Институт гастроэнтерологии НАМН Украины» пациентов с разнообразной патологией пищеварительной системы обследуют при помощи современной PRECISE-диагностики для определения адаптационных и вегетативных нарушений с последующим лечением, используя технологии виртуальной реальности. С помощью PRECISE-диагностики анализируют уровень стресса и определяют возможный риск возникновения осложнений у гастроэнтерологических больных. Проводится анализ ВСР с использованием облачной технологии автоматизированной интерпретации электрокардиограммы с анализом более 700 параметров на основе Миннесотского кода с анализом каждого миллиметра сигнала.

A vast amount of works is devoted to studying the heart rate variability (HRV). The article covers a literature review on modern concepts about heart rate variability as a method for estimation of mechanisms of physiological functions regulation in a human body, standard methods of the analysis and opportunities of clinical application. The heart rhythm is the indicator of the deviations arising in vegetative nervous system, and change of heart rhythm — the earliest prognostic sign of many diseases. In clinical practice, the analysis of HRV finds wider application in basic diseases in gastroenterological practice (gastroesophageal reflux disease, peptic ulcer, irritable bowel syndrome), interaction of compartments of the vegetative nervous system in various gastroenterological pathologies. Patients with different pathologies of digestive system are examined using the up-to-date Precise-diagnostics to determine adaptive and vegetative disorders in State Institution “Institute of Gastroenterology of Medical Sciences of Ukraine”. Precise-diagnostics defines stress level and possible risk to predict complications in patients with gastrointestinal diseases. The treatment using the virtual reality is used for patients with revealed disorders. The Precise-diagnostics uses a unique cloud-based algorithm to quickly analyze an ECG interpretation and produces within seconds a detailed report based on HRV аnalysis and the full range of the standardized Minnesota Code classification system for electrocardiographic findings. Cloud and the PRECISE Report are the latest medical innovations developed and being brought to market by Precise Cardiology Limited. They are unique detailed cloud-based electrocardiogram instant interpretation products aimed initially at the GP and medical diagnostic companies but with wider potential beyond including artificial intelligence enhancement.


Keywords

варіабельність серцевого ритму; вегетативна нервова система; гастроентерологічна патологія; адаптація, стрес; огляд

вариабельность сердечного ритма; вегетативная нервная система; гастроэнтерологическая патология; адаптация; стресс; обзор

heart rate variability; vegetative nervous system; gastrointestinal pathology; adaptation; stress; review


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

  1. Тимощук О.В. Диагностика нарушений адаптации и стрессоустойчивости у детей с хроническим гастродуоденитом. Здоровье ребенка. 2016. № 6(74). С. 108-112. doi: 10.22141/2224-0551.6.74.2016.82142.
  2. Марушко Ю.В., Гищак Т.В. Показники варіабельності серцевого ритму в оцінюванні адаптаційних процесів. Здоров’я України. 2015. № 2. С. 45-46. 
  3. Kim H.G., Cheon E.J., Bai D.S., Lee Y.H., Koo B.H. Stress and Heart Rate Variability: A Meta-Analysis and Review of the Literature. Psychiatry Investig. 2018. № 15(3). P. 235-245. doi: 10.30773/pi.2017.08.17.
  4. Koo K.M., Chun-Jong Kim C.J. The effect of the type of physical activity on the perceived stress level in people with activity limitations. J. Exerc. Rehabil. 2018. № 14(3). P. 361-366. doi: 10.12965/jer.1836164.082.
  5. Stults-Kolehmainen M.A., Sinha R. The effects of stress on physical activity and exercise. Sports Medicine. 2014. № 441. P. 81-121. doi: 10.1007/s40279-013-0090-5.
  6. Шапошникова Н.Ф., Давыдова А.Н. Влияние адаптационных механизмов вегетативной нервной системы на формирование заболеваний желудочно-кишечного тракта и мочевыводящей системы у детей. Вестник Волгоградского мед. университета. 2016. № 2(58). С. 119-121. 
  7. Чижиков Д.А., Копытова Т.В., Борисов В. Язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки: фокус на идиопатические язвы и вегетативную регуляцию. Медицинский альманах. 2016. № 1(41). С. 34-38. ID: 24933121.
  8. Ксенева С.И., Бородулина Е.В., Удут В.В. Дискоординация вегетативного обеспечения функций в патогенезе гастроэзофагеальной рефлюксной болезни. Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. 2018. № 7. С. 22-25.
  9. Лебедев М.А., Карганов М.Ю., Козлова Ю.А. и др. Роль вегетативной дисфункции в патогенезе раздраженного кишечника. Патологическая физиология и экспериментальная терапия. 2014. № 3. С. 37-44. DOI: https://doi.org/10.25557/0031-2991.2014.03.37-44.
  10. Кульчицкая Е.Н., Станиславчук Н.А. Вегетативный дисбаланс у больных с синдромом раздраженного кишечника. Сучасна гастроентерологія. 2013. № 6(74). С. 43-45.
  11. Величко О.Н., Дацок О.М. Анализ динамики вариабельности ритма сердца при длительном мониторировании. Радиотехника. 2017. Т. 188. С. 79-85. doi.org/10.1615/telecomradeng.v77.i7.70. 
  12. Флюнт І.С., Тимочко О.Б., Гривнак Р.Ф., Оліярник О.Я., Романський Р.Ю., Ткачук С.П. Зв’язки показника активності регуляторних систем Баєвського з параметрами варіабельності серцевого ритму. Медична гідрологія та реабілітація. 2011. Т. 9. № 2. С. 1-7. 
  13. Вейн А.М. Вегетативные расстройства. М.: Медицинское информационное агентство, 2005. С. 413-430.
  14. Яблучанский Н.И., Мартиненко А.В. Вариабельность сердечного ритма в помощь практическому врачу. Харьков, 2010. 131 с. 
  15. Коваленко Т.В., Горячева А.А., Барсуков А.В. Особенности вегетативного дисбаланса у пациентов с язвенной болезнью: актуальные вопросы патогенеза и лечения. Ученые записки СПбГМУ им. акад. И.П. Павлова. 2013. Т. 20. № 2. С. 49-53. 
  16. Налетов А.В. Вегетативная дисфункция и способ ее коррекции у детей с хронической гастродуоденальной патологией. Здоровье ребенка. 2014. № 3(54). С. 56-60.
  17. Николаев Ю.А., Севостьянова Е.В., Поляков В.Я. и др. Состояние вегетативной нервной системы у больных дорсопатией, сочетанной с заболеваниями верхних отделов желудочно-кишечного тракта. Современные проблемы науки и образования. 2016. № 2. С. 34-38.
  18. Панов А.А., Антонян В.А., Антонян С.В. Физиотерапевтические методы коррекции вегетативных нарушений при язвенной болезни двенадцатиперстной кишки. Астраханский мед. журнал. 2017. № 1(12). С. 90-96.
  19. Araújo M.B., Borini P., Guimares R.C. Etiopathogenesis of peptic ulcer: back to the past? Arq. Gastroenterol. 2014. Vol. 51. P. 155-161. doi: 10.1590/S0004-28032014000200016. · 
  20. Реутов В.П., Черток В.М. Новые представления о роли вегетативной нервной системы и систем генерации оксида азота в сосудах мозга. Тихоокеанский медицинский журнал. 2016. № 2. С. 10-19.
  21. Лоранская И.Д., Козлова Ю.А. Роль вегетативных нарушений в патогенезе синдрома раздраженного кишечника. Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2014. № 107(7). P. 86-90.
  22. Mazurak N., Seredyuk N., Sauer H., Teufel M., Enck P. Heart rate variability in the irritable bowel syndrome: a review of the literature. Neurogastroenterol Motil. 2012. № 24(3). P. 206-216. doi: 10.1111/j.1365-2982.2011.01866.
  23. Осьодло Г.В., Радушинська М.В. Роль вегетативної дисфункції та її корекції при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі. Гастроентерологія. 2014. № 2(52). С. 13-16. doi: 10.22141/2308-2097.52.2.2018.132610.
  24. Дац-Опока М.І., Гнатейко О.З., Макух Г.В. Особливості вегетативної (автономної) нервової системи у дітей з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою та різними генотипами локусу С825T гена GNB3. Scientific Journal “Science Rise: Medical Science”. 2017. № 8(16). С. 10-15. DOI: 10.15587/2519-4798.2017.109148.
  25. Викторова И.А., Гришечкина И.А., Соболь Л.Н. Роль вегетативной нервной системы в патогенезе гастроэзофагеальной рефлюксной болезни. Молодой ученый. 2014. № 5. С. 128-131. ID: 21429484.
  26. Nadaleto B.F., Herbella F.A., Patti M.G. Gastroesophageal reflux disease in the obese: Pathophysiology and treatment. Surgery. 2016. Vol. 159. № 2. P. 475-486. doi: 10.1016/j.surg.2015.04.034.
  27. Альтман Н.С. Роль вегетативных нарушений в развитии эрозивно-язвенных поражений желудочно-кишечного тракта и пути их коррекции. Физиотерапия, бальнеология и реабилитация. 2015. № 2(14). С. 23-28.
  28. Шелехова Ю.В., Храмцова Н.А., Онучина Е.В., Куклин С.Г. Вариабельность сердечного ритма у железнодорожных служащих, страдающих язвенной болезнью желудка и двенадцатиперстной кишки, ассоциированной и неассоциированной с инфекцией Helicobacter pylori. Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2015. № 118(6). С. 36-40.
  29. Томина Е.Е., Яблучанский Н.И. Язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки: смена представлений и подходов, акценты на вариабельности сердечного ритма. Вестн. Харьковского нац. ун-та. 2008. № 797. С. 129-140.
  30. Nomura M., Yukinaka M., Miyajima H. et al. Is autonomic dysfunction a necessary condition for chronic peptic ulcer formation? Aliment. Рharmacol. Ther. 2000. № 14(1). P. 82-86. doi: 10.1046/j.1365-2036.2000.014s1082.x.
  31. Зайцева М.Р., Махонько М.Н., Шелехова Т.В., Алешечкина Е.Е., Лучинина Е.В. Особенности психовегетативного статуса больных с различными вариантами клинического течения синдрома раздраженного кишечника. Современные проблемы науки и образования. 2015. № 5. С. 36-40.
  32. Pellissier S., Dantzer C., Canini F., Mathieu N., Bonaz B. Psychological adjustment and autonomic disturbances in inflammatory bowel diseases and irritable bowel syndrome. Psychoneuroendocrinology. 2010. № 35. P. 653-662. doi: 10.1016/j.psyneuen.2009.10.004. 
  33. Emmanuel A. Neurogenic bowel dysfunction. F1000 Research. 2019. № 8. Р. 1800. https://doi.org/10.12688/f1000research.20529.1.
  34. Sen J., McGill D. Fractal analysis of heart rate variability as a predictor of mortality: A systematic review and meta-analysis. Chaos: An Interdisciplinary Journal of Nonlinear Science. 2018. № 28(7). Р. 72-101. https://doi.org/10.1063/1.5038818. 
  35. Sessa F., Anna V., Messina G. et al. Heart rate variability as predictive factor for sudden cardiac death. Aging (Albany NY). 2018. № 10(2). P. 166-177. doi: 10.18632/aging.101386.
  36. Боровкова Е.И., Сказкина В.В., Киселев А.Р. и др. Ультранизкочастотная динамика подсистем вегетативной регуляции ритма сердца и сосудистого тонуса у здоровых лиц. Анналы аритмологии. 2017. Т. 14. № 2. С. 114-120. Doi: 10.15275/annaritmol. 2017.2.7.
  37. Mondéjar-Guerra V., Rouco J., Novo J., Penedo M., Ortega M. Heartbeat classification fusing temporal and morphological information of ECGs via ensemble of classifiers. Biomedical Signal Processing and Control. 2019. Vol. 47. P. 41-48. doi.org/10.1016/j.bspc.2018.08.007. 
  38. Иванов А.П., Кудинов А.Н., Лебедев Д.Ю., Михеев С.А., Цветков В.П., Цветков И.В. Катастрофы мгновенного сердечного ритма в модели мультифрактальной динамики и по данным холтеровского мониторирования. Математическое моделирование. 2017. Т. 29. № 5. С. 73-84. doi.org/10.1016/j.chaos. 
  39. Billman J., Sacha J., Werner В., Jeleń Р. Editorial: Heart Rate Variability and other Autonomic Markers in Children. Frontiers Physiol. 2019. № 10. 185 p. doi: 10.3389/fphys.2019.01265.
  40. Shaffer F., Ginsberg J.P. An Overview of Heart Rate Variability Metrics and Norms. Front Public Health. 2017. № 5. 258 p. doi: 10.3389/fpubh.2017.00258.
  41. Thayer J.F., Ahs F., Fredrikson М., John J., Sollers T., Wager T.D. A meta-analysis of heart rate variability and neuroimaging studies: implications for heart rate variability as a marker of stress and health. Neurosci. Biobehav. Rev. 2012. № 36(2). P. 747-756. 
  42. Prineas R.J., Crow R.S., Zhang Z. The Minnesota Code Manual of Electrocardiographic Findings including measurement and comparison with the Novacode. Standards and Procedures for ECG Measurement in Epidemiologic and Clinical Trials. Second Edition New and Enlarged. Springer-Verlag London Limited. 2010. № 13. 328 р. doi: 1 0.1007/978-1-84882-778-3.
  43. PRECISE automated ECG interpretation. Calofornia 90291 United States. 2018. 
  44. PRECISE Cloud ECG Interpretation: Breakthrough Invention That One Day Might Save Your Life, 2017.
  45. Clinical investigation report. Randomized, prospective, sham-controlled, blinded, cross-over clinical study of the effect of the virtual reality (VR) technology on the recovery of the indicators of the autonomic nervous system in healthy volunteers affected by moderate stress. Pure Purr virtual reality techn., 1000 N. West St., Ste 1501, City of Wilmington, Delaware 19801, 2019.
  46. Vasylenko Y., Aganov S. Clinical Study of the Effect of the Virtual Reality (VR) Technology on Recovery of the Indicators of the Autonomic Nervous System in Healthy Volunteers Affected by Moderate Stress. Clinical Trials. gov Identifier: NCT03532152. 2018.
  47. Jirakittayakorn N., Wongsawat Y. The brain responses to different frequencies of binaural beat sounds on QEEG at cortical level. 37th Annual International Conference of the IEEE Engineering in Medicine and Biology Society (EMBC). 2015. № 7(3). doi: 10.1109/embc.2015.7319440.
  48. McConnell P., Froeliger B., Garland E., Ives J., Sforzo G. Auditory driving of the autonomic nervous system: Listening to theta-frequency binaural beats post-exercise increases parasympathetic activation and sympathetic withdrawal. Frontiers in Psychology. 2014. № 5. P. 12-48. doi: 10.3389/fpsyg.2014.01248.
  49. Barratt E., Davis N. Autonomous Sensory Meridian Response (ASMR): a flow-like mental state. Peer J. 2015. № 3. 851 р. doi: 10.7717/peerj.851.

Similar articles

Heart rate variability in children with chronic pyelonephritis  and I–III stages of chronic kidney disease
Authors: Вакуленко Л.І.
ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна

"Kidneys" Том 8, №2, 2019
Date: 2019.05.24
Categories: Nephrology
Sections: Clinical researches
Стан вегетативного гомеостазу в дітей із антрацикліновою кардіоміопатією
Authors: Шатинська Т.В., Синоверська О.Б., Шкандрій С.Б. - ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»
"Child`s Health" 2 (53) 2014
Date: 2014.05.28
Categories: Cardiology, Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Стан компенсаторно-адаптаційних механізмів у хворих на гнійні менінгіти в динаміці захворювання
Authors: Рябоконь О.В., Задирака Д.А. — Запорізький державний медичний університет
"Actual Infectology" 2 (3) 2014
Date: 2015.02.06
Categories: Infectious diseases
Sections: Clinical researches
Стан автономної нервової системи В дітей з есенціальною артеріальною гіпертензією
Authors: Громнацька Н.М. - Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
"Hypertension" 4 (36) 2014
Date: 2014.09.22
Sections: Clinical researches

Back to issue