Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Pain. Joints. Spine." Том 10, №2, 2020

Back to issue

Overuse injuries in musicians as an interdisciplinary problem: yesterday, today, tomorrow. Part I

Authors: Березуцкий В.И.(1), Березуцкая М.С.(2)
(1) — ГУ «Днепропетровская медицинская академия», г. Днепр, Украина
(2) — Днепропетровская академия музыки им. М. Глинки, г. Днепр, Украина

Categories: Rheumatology, Traumatology and orthopedics

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Травми перенапруження у музикантів-інструменталістів – проблема з дуже давньою історією, що актуальна і сьогодні. Синдроми перевантаження зустрічаються у 50–85 % музикантів і проявляються в тендовагінітах, бурситах і тунельних синдромах, що призводять до тривалої втрати працездатності. Метою цього дослідження було вивчення закономірностей розвитку міждисциплінарної взаємодії протягом усієї історії існування проблеми. Для досягнення мети було проведено аналіз джерел, що містять відомості про етіо­патогенез, клінічні прояви, методи лікування і профілактики травм перенапруження в музикантів. Пошук джерел проводився без обмеження часу в електронних архівах, репозитаріях і журналах, що індексуються в наукометричних базах Scopus, WoS, MedLine і PubMed. Аналіз дозволив виділити в історії міждисциплінарної співпраці представників медицини та музичної педагогіки три періоди. У першій частині статті подано аналіз двох перших періодів. Перший період (до кінця XIХ століття) характеризується відсутністю інтересу до проблеми з боку медицини. Однак досвід, накопичений педагогами провідних фортепіанних і скрипкових шкіл, дозволив виділити основні причинні фактори і розробити загальні принципи профілактики. Другий період, з кінця XIХ до кінця ХХ ст., — формування основ міждисциплінарної взаємодії. В цей час музичні педагоги активно використовують базові медичні науки (анатомію та фізіологію) в удосконаленні ергономіки виконавства як основи профілактики професійної патології музикантів. Представники наукової та практичної медицини активно вивчають патогенез і симптоматику травм перенапруження у музикантів, а також накопичують досвід застосування наявних терапевтичних засобів. Третій період (з кінця ХХ століття до сьогодні), що висвітлений у другій частині даної статті, характеризується активним розвитком міждисциплінарної взаємодії, підсумком якої стало створення центрів міждисциплінарних наукових досліджень і спеціалізованих реабілітаційних центрів для музикантів з професійними захворюваннями. Вивчення і популяризація зарубіжного досвіду міждисциплінарного співробітництва сприятиме ефективному вирішенню проблем, що виникають на стику різних сфер людської діяльності.

Травмы перенапряжения у музыкантов-инструменталистов — проблема с очень давней историей, актуальная и в наши дни. Симптомы перегрузки встречаются у 50–85 % музыкантов и проявляются в тендовагинитах, бурситах и туннельных синдромах, приводящих к длительной утрате трудоспособности. Целью настоящего исследования было изучение закономерностей развития междисциплинарного взаимодействия в течение всей истории существования проблемы. Для достижения цели был проведен анализ источников, содержащих сведения об этиопатогенезе, клинических проявлениях, методах лечения и профилактики травм перенапряжения у музыкантов. Поиск источников проводился без ограничения времени в электронных архивах, репозитариях и журналах, индексирующихся в наукометрических базах Scopus, WoS, MedLine и PubMed. Анализ позволил выделить в истории междисциплинарного сотрудничества представителей медицины и музыкальной педагогики три периода. В первой части статьи представлен анализ двух первых периодов. Первый период (до конца XIХ в.) характеризуется отсутствием интереса к проблеме со стороны медицины. Однако опыт, накопленный педагогами ведущих фортепианных и скрипичных школ, позволил выделить основные причинные факторы (неэргономичная исполнительская техника) и разработать общие принципы профилактики. Второй период, с конца XIХ до конца ХХ в., — формирование основ междисциплинарного взаимодействия. В это время музыкальные педагоги активно используют базовые медицинские науки (анатомию и физиологию) в совершенствовании эргономики исполнительства как основы профилактики профессиональной патологии музыкантов. Представители научной и практической медицины активно изучают патогенез и симптоматику травм перенапряжения у музыкантов, а также накапливают опыт применения имеющихся в распоряжении терапевтических средств. Третий период (с конца ХХ в. по наши дни), освещенный во второй части данной статьи, характеризуется активным развитием междисциплинарного взаимодействия, итогом которого стало создание научно-исследовательских центров междисциплинарного взаимодействия и специализированных реабилитационных центров для музыкантов с профессиональными заболеваниями. Изучение и популяризация зарубежного опыта междисциплинарного сотрудничества будет способствовать эффективному решению проблем, возникающих на стыке различных сфер человеческой деятельности.

The problem of overuse injury among instrumentalist musicians has a very long history, but it is very relevant today. The purpose of this article was to study the patterns of interdisciplinary interaction during the history of studying problem. The sour­ces containing information on etiopathogenesis, clinical manifestations, methods of treatment and prevention of overuse in musicians were analysed. The original search was conducted without time li­mitations in the electronic archives, repositories, and journals indexed in Scopus, WoS, MedLine, and PubMed. The analysis made it possible to distinguish three periods in the history of interdisciplinary cooperation of medicine and music instruction representatives. The first part of our article presents an analysis of the first two periods. The first period (by the late XIХ century) is characterized by a lack of medical interest in the problem. However, the experience gained by the instructors of leading piano and violin schools has made it possible to identify the main causal factors and to develop the gene­ral principles of prevention. The second period, from late XIХ to early ХХ century, was associated with the formation of interdisciplinary interaction foundations. At this time, music teachers are actively using the basic medical sciences to improve performance ergonomics as the basis for prevention of the professional musicians’ pathology. The researchers and internists are actively studying pathogenesis and symptoms of stress injuries in musicians, as well as accumulating their experience of the available therapeutic means. The third period (from late ХХ century to the present day), described in the second part of this article, has been characterized by the active development of interdisciplinary interaction, resulting in the creation of a scientific interdisciplinary research centres and specialized rehabilitation centres for musicians with occupational diseases.


Keywords

професійні хвороби музикантів; травми перенапруження; «переграна рука»; ергономічна виконавська техніка

профессиональные болезни музыкантов; травмы перенапряжения; «переигранная рука»; эргономичная исполнительская техника

playing-related musculoskeletal disorders; overuse injuries in musicians; a repetitive strain injury; ergonomic perfor­ming technique


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Guterman V.A. Return to creative life. Occupational diseases of the hands. Yekaterinburg: Humanitarian-Ecological Lyceum. 1994. 90 p. (in Russian).

2. Betzl J., Kraneburg U., Megerle K. Overuse syndrome of the hand and wrist in musicians: a systematic review. Journal of Hand Surgery (European Volume). 2020. Р. 636-642. doi: 10.1177/1753193420912644.

3. Anderson W.D. Music and musicians in Ancient Greece. London: Cornell University Press, 1994. 261 p.

4. Playford J., Simpson C., Campion T. A Brief Introduction to the Skill of Musick: in two Books — to which is added a third book, entitled. The art of descant or Composing musick in parts with annotations thereon. London: W. Godbid for John Playford, 1660. 152 p.

5. Light E. The new and complete directory to the art of playing on the patent dital-harp: with suitable lessons. London: Foley place, 1820. 31 p.

6. Fry H.J.H. Overuse syndrome in musicians — 100 years ago: An historical review. Medical Journal of Australia. 1986. 145(11–12). Р. 620-625. doi: 10.5694/j.1326-5377.1986.tb139514.x.

7. Spohr L. Louis Spohr’s celebrated violin school. Translated from the original by John Bishop. London: R. Cocks, 1843. 236 р.

8. Phipson T.L. Famous Violinists and Fine Violins. Historical Notes, Anecdotes, and Reminiscences. London: Chatto & Windus, 1896. 280 р.

9. Bertini H. A progressive and complete method for the piano-forte. San Francisco: A. Kohler, 1855. 202 p.

10. Hünten F. Gordon’s enlarged and improved edition of Hunten's celebrated piano forte school. New York: S.T. Gordon, 1867. 112 р.

11. Poore G.V. Clinical lecture on certain conditions of the hand and arm which interfere with the performance of professional acts, especially piano-playing. British medical journal. 1887. 1(1365). Р. 441-444. doi: 10.1136/bmj.1.1365.441.

12. Haward W. Note on pianists’ cramp. British medical journal. 1887. 1(1369). Р. 672-674. doi: 10.1136/bmj.1.1369.672.

13. Wahltuch A. Violinist’s Cramp Treated Successfully by Electricity. British medical journal. 1886. 1(1305). Р. 11-12. doi: 10.1136/bmj.1.1305.11.

14. Wasielewski W.J., Alger A.L. Life of Robert Schumann. NY: Ditson, 1871. 278 p.

15. Unschuld M., Leschetizky T. The Pianists Hand. Breitkopf & Härtel: London. 115 p.

16. Althaus B. Selected violin solos and how to play them. London: Strad, 1905. 210 p.

17. Forbes W.S. The Liberating of the Ring Finger in Musicians by Dividing the Accessory Tendons of the Extensor Communis Digitorum Muscle. The Boston Medical and Surgical Journal. 1884. 111(26). Р. 601-602. doi: 10.1056/NEJM188412251112601.

18. Parrot J.R., Harrison D.B. Surgically dividing pianists’ hands (Letter to the Editor). Journal of Hand Surgery Am. 1980. 5. 619. doi: 10.1016/s0363-5023(80)80121-3.

19. Deahl L., Wristen B. Adaptive Strategies for Small-Handed Pianists. Oxford: Oxford University Press, 2017. 305 p. doi: 10.1093/oso/9780190616847.001.0001.

20. Steinhausen F.A. Die Physiologie der Bogenführung auf den Streich-Instrumenten. Leipzig: Breitkopf & Härtel, 1903. 172 р.

21. Ortmann О. The Physiological Mechanics Of Piano Technique. An experimental study of the nature of muscular action as used in piano playing, and of the effects there of upon the piano key and the piano tone. New York: E.P. Dutton and Co., 1929. 500 p.

22. Ramul P. The Psycho-Physical Foundations of Modern Piano-Technique. Leipzig: C.F. Kahnt, 1931. 130 p.

23. Singer K. Diseases of the musical profession: a systematic presentation of their causes, symptoms and methods of treatment. New York: Greenberg, 1932. 280 р.

24. Cooke J.F. Great Pianists On Piano Playing. Study Talks With Foremost Virtuosos. Philadelphia: Theo. Presser Cо., 1913. 482 p.

25. Auer L. Violin playing as I teach it. London: Duckworth, 1921. 212 p.

26. Kryzhanovskii I.I. The Biological Bases of the Evolution of Music. Oxford: Oxford University Press, 1928. 57 р. (in Russian).

27. Schmidt-Shklovskaya A. On the education of pianistic skills. Leningrad: Music, 1985. 36 p. (in Russian).

28. Mazel V. Musician and his hands. The physiological nature and formation of the motor system. Prevention and rehabilitation of occupational diseases. St. Petersburg: Composer, 2001. 182 p. (in Russian).

29. Wolff K. Dorothy Taubman: The pianist’s medicine woman. Piano Quarterly. 1986. 34. Р. 25-32.

30. Till S. The Taubman/Golandsky Approach to the Violin. Public Voices. 2017. 12(2). Р. 7-9. doi: 10.22140/pv.81.

31. Lidster D. Healing injuries and facilitating technical abilities: Applying the research of Dorothy Taubman to the marimba. Percussive Notes. 1999. 37(1). Р. 52-56.

32. Napier E. Fostering Freedom: A Holistic Comparison of Karen Tuttle’s Ideas with Body Mapping and the Alexander Technique: disert. Ann. Arbor: University of Michigan, 2019. 176 р.

33. Chapman S. The Alexander technique in relation to practising, performing and teaching. Bulletin of the Transilvania University of Braşov, Series VIII: Performing Arts. 2019. 12(2). Р. 7-12. doi: 10.31926/but.pa.2019.12.61.11.

34. Staring J. Frederick Matthias Alexander, Born 150 Years Ago, on January 20, 1869. A Fierce Comment Regarding Interpretations of Alexander’s Texts by Alexander Technique Teachers. Case Studies Journal. 2018. 7(12). Р. 107-108.


Back to issue