Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Тrauma" Том 21, №3, 2020

Back to issue

The 10-year risk of osteoporotic fractures in patients with hip fractures using the Ukrainian FRAX version

Authors: Зубач О.Б.(1), Григор’єва Н.В.(2)
(1) — Комунальне некомерційне підприємство «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги», м. Львів, Україна
(2) — ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ, Україна

Categories: Traumatology and orthopedics

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Остеопоротичні переломи (ОПП) стегнової кістки є важливою медико-соціальною проблемою, оскільки пов’язані зі збільшенням рівня інвалідності та смертності в осіб старших вікових груп. Оцінка їх ризику є необхідною для своєчасної профілактики вищезазначених переломів. Мета: вивчити показники 10-річного ризику основних ОПП та переломів стегнової кістки у хворих із переломом стегнової кістки за допомогою української версії опитувальника FRAX. Матеріали та методи. Нами обстежено 120 осіб (86 жінок та 34 чоловіки) віком 50–90 років (середній вік — 74,0 ± 8,5 року), які були госпіталізовані в травматологічне відділення з приводу перелому проксимального відділу стегнової кістки. 10-річний ризик ОПП і переломів стегнової кістки обчислювали за допомогою української версії FRAX без показників двофотонної рентгенівської абсорбціометрії двічі: з урахуванням та без урахування перелому, із приводу якого пацієнт був госпіталізований. Також розраховували відсоток осіб, які на момент перелому (до його настання) за результатами FRAX потребували додаткового обстеження чи лікування без оцінки показників двофотонної рентгенівської абсорбціометрії згідно з рекомендованими межами втручання для української версії FRAX та сучасними американськими рекомендаціями. Результати. У 74 % жінок та 79 % чоловіків встановлені попередні переломи різної локалізації, серед них ОПП — у 83 % жінок та 63 % чоловіків. Крім того, більше 50 % обстежених пацієнтів мали обтяжений сімейний анамнез щодо перелому стегнової кістки. Середні показники FRAX вірогідно зростали з віком, більшою мірою в жінок, порівняно з відповідними показниками в чоловіків. Крім того, вікасоційоване збільшення 10-річного ризику переломів у чоловіків і жінок було більшою мірою виражене щодо переломів стегнової кістки порівняно з ОПП. Аналіз потреби в додатковому обстеженні чи лікуванні на основі показника 10-річного ризику ОПП до настання перелому стегнової кістки встановив, що 46,5 % жінок потребували комплексного антиостеопоротичного лікування з призначенням не тільки препаратів кальцію та вітаміну D, але й із застосуванням антирезорбентів ще до настання перелому, 36,5 % — потребували додаткового обстеження. Висновки. Більшість осіб із переломом стегнової кістки мають в анамнезі попередні остеопоротичні переломи й обтяжений сімейний анамнез щодо перелому даної локалізації. За даними української версії FRAX, 83 % жінок із переломом стегнової кістки ще до його настання потребують додаткового обстеження та лікування, тому своєчасна оцінка ризику ОПП та переломів стегнової кістки повинна більш широко впроваджуватись у клінічну практику.

Актуальность. Остеопоротические переломы (ОПП) бедренной кости являются важной медико-социальной проблемой, поскольку связаны с увеличением уровня инвалидности и смертности у лиц старших возрастных групп. Оценка их риска является необходимой для своевременной профилактики этих переломов. Цель: изучить показатели 10-летнего риска основных ОПП и переломов бедренной кости у пациентов с переломом бедренной кости с помощью украинской версии опросника FRAX. Материалы и методы. Нами обследованы 120 лиц (86 женщин и 34 мужчины) в возрасте 50–90 лет (средний возраст — 74,0 ± 8,5 года), которые были госпитализированы в травматологическое отделение по поводу перелома проксимального отдела бедренной кости. 10-летний риск ОПП и переломов бедренной кости рассчитывали с помощью украинской версии FRAX без показателей двухфотонной рентгеновской денситометрии дважды: с учетом и без учета перелома, по поводу которого пациент был госпитализирован. Также рассчитывали процент лиц, которые на момент перелома (до его наступления) по результатам FRAX требовали дополнительного обследования или лечения без оценки показателей двухфотонной рентгеновской денситометрии согласно рекомендованным порогам вмешательств украинской версии FRAX и современным американским рекомендациям. Результаты. У 74 % женщин и 79 % мужчин подтверждены переломы различной локализации в анамнезе, в том числе ОПП — у 83 % женщин и 63 % мужчин. Кроме того, более 50 % пациентов имели отягощенный семейный анамнез перелома бедренной кости. Средние показатели FRAX достоверно увеличивались с возрастом, в большей степени у женщин, по сравнению с соответствующими показателями у мужчин. Кроме того, возрастассоциированное увеличение 10-летнего риска переломов у мужчин и женщин было в большей степени выражено относительно переломов бедренной кости по сравнению с ОПП. Анализ потребности в дополнительном обследовании или лечении на основании показателя 10-летнего риска ОПП до наступления перелома бедренной кости установил, что 46,5 % женщин нуждались в комплексном антиостеопоротическом лечении с назначением не только препаратов кальция и витамина D, но и с применением антирезорбентов еще до наступления перелома, 36,5 % — нуждались в дополнительном обследовании. Выводы. Большинство лиц с переломом бедренной кости имеют в анамнезе другие остеопоротические переломы и отягощенный семейный анамнез перелома данной локализации. По данным украинской версии FRAX, 83 % женщин с переломом бедренной кости еще до его наступления требуют дополнительного обследования и лечения, поэтому своевременная оценка риска ОПП и переломов бедренной кости должна более широко внедряться в клиническую практику.

Background. Osteoporotic hip fractures are an important medical and social problem, as they are associated with increased disability and mortality in the elderly. Assessment of their risk is necessary for the timely prevention of these fractures. The purpose is to study the indexes of the 10-year risk of major osteoporotic fractures (MOF) and hip fractures in patients with hip fractures using the Ukrainian version of the Fracture Risk Assessment Tool (FRAX). Materials and methods. We examined 120 subjects (86 women and 34 men) aged 50–90 years (mean age 74.0 ± 8.5 years), who were hospitalized in the trauma department with a proximal femoral fracture. The 10-year risk of MOF (FRAX-MOF) and hip fracture (FRAX-HF) were calculated using the Ukrainian version of FRAX without dual-energy X-ray absorptiometry (DXA) twice: excluding or including current hip fracture. We also calculated the percentage of subjects who at the time of fracture (before it occurred) based on the results of FRAX required additional examination or treatment without assessment of DXA indexes according to the recommended intervention thresholds for the Ukrainian version of FRAX and current American guidelines. Results. 74 % of women and 79 % of men had previous fractures of different localization, among them MOF were revealed in 83 % of women and 63 % of men. Additionally, more than 50 % of the subjects had a family history of hip fracture. The average FRAX values increased significantly with age, to a greater extent in women compared to the corresponding indexes in men. Besides, the age-associated 10-year increase in fracture risk in men and women was more pronounced for hip fractures compared to MOF. Analysis of the need for additional examination or treatment based on 10-years risk of MOF before the hip fracture occurred has shown that 46.5 % of women required a comprehensive antiosteoporotic treatment with administration of not only calcium and vitamin D preparations, but also with the use of antiresorptive drugs before fracture occurred, 36.5 % — required additional examination. Conclusions. Most subjects with hip fracture have a history of osteoporotic fractures and a family history of hip fractures. According to the Ukrainian version of FRAX, 83 % of women with hip fracture need additional examination and treatment before it occurs; so, timely risk assessment of MOF and hip fractures should be more widely implemented in clinical practice.


Keywords

перелом стегнової кістки; FRAX; 10-річний ризик основних остеопоротичних переломів; 10-річний ризик переломів стегнової кістки

перелом бедренной кости; FRAX; 10-летний риск основных остеопоротических переломов; 10-летний риск переломов бедренной кости

hip fracture; FRAX; 10-year risk of major osteoporotic fractures; 10-year risk of hip fractures


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Ершова О.Б., Синицына О.С., Белова К.Ю., Ганерт О.А., Романова М.А., Белов М.В. Эпидемиология переломов проксимального отдела бедренной кости. Фарматека. 2012. 2. С. 10-16.

2. Лоскутов А.Е., Дегтярь А.В. Эндопротезирование больных пожилого возраста с медиальными переломами шейки бедренной кости и их последствиями. Проблеми остеології. 2011. 14(1). С. 35-39. http://nbuv.gov.ua/UJRN/prost_2011_14_1_8.

3. Климовицкий В.Г., Канзюба М.А., Канзюба А.И., Хачатрян С.С. Особенности остеосинтеза переломов шейки бедренной кости в молодом возрасте. Літопис травматології та ортопедії. 2013. 3–4. С. 58-60. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lto_2013_3-4_18.

4. Ramponi D.R., Kaufmann J., Drahnak G. Hip Fractures. Adv. Emerg. Nurs. J. 2018. 40(1). Р. 8-15. doi: 10.1097/TME.0000000000000180.

5. Povoroznyuk V.V., Grygorieva N.V., Kanis J.A. et al. Epidemiology of hip fracture and the development of FRAX in Ukraine. Archive of Osteoporosis. 2017. 12(1). Р. 53. doi: 10.1007/s11657-017-0343-2.

6. Kanis J.A., Johnell O., Oden A., Johansson H., McCloskey E. FRAX™ and the assessment of fracture probability in men and women from the UK. Osteoporosis International. 2008. 19. Р. 385-387.

7. Kanis J.A., Hans D., Cooper C. et al., and the Task Force of the FRAX Initiative. Interpretation and use of FRAX in clinical practice. Osteoporosis International. 2011. 22. Р. 395-411.

8. Kanis J.A., Harvey N.C., Johansson H. et al. A decade of FRAX: how has it changed the management of osteoporosis? Aging Clinical and Experimental Research. 2020. 32(2). Р. 187-196. doi: 10.1007/s40520-019-01432-y.

9. Kanis J.A., Cooper C., Rizzoli R., Reginster J.-Y. Scientific Advisory Board of the European Society for Clinical and Economic Aspects of Osteoporosis (ESCEO) and the Committees of Scientific Advisors and National Societies of the International Osteoporosis Foundation (IOF). European guidance for the diagnosis and management of osteoporosis in postmenopausal women. Osteoporos Int. 2019. 30(1). Р. 3-44. doi: 10.1007/s00198-018-4704-5.

10. Cosman F., deBeur S.J., LeBoff M.S. et al. Clinician’s guide to prevention and treatment of osteoporosis. Osteoporos. Int. 2014. 25(10). Р. 2359-2381. doi: 10.1007/s00198-014-2794-2.

11. LeBlanc K.E., Muncie H.L. Jr, LeBlanc L.L. Hip fracture: diagnosis, treatment, and secondary prevention. Am. Fam. Physician. 2014. 89(12). Р. 945-951.

12. Veronese N., Maggi S. Epidemiology and social costs of hip fracture. Injury. 2018. 49(8). Р. 1458-1460. doi: 10.1016/j.injury.2018.04.015.

13. Kanis J.A., Oden A., McCloskey E.V., Johansson H.D., Wahl A., Cooper C. A systematic review of hip fracture incidence and probability of fracture worldwide. Osteoporosis International. 2012. 23(9). Р. 2239-2256.

14. Поворознюк В.В., Григор’єва Н.В., Kanis J.A. та ін. Українська версія FRAX: критерії діагностики й лікування остеопорозу. Біль. Суглоби. Хребет. 2019. 9(4). С. 9-16. doi: 10.22141/2224-1507.9.4.2019.191921.

15. McCloskey E., Johansson H., Harvey N.C. et al. SCOOP Study Team. Management of Patients With High Baseline Hip Fracture Risk by FRAX Reduces Hip Fractures-A Post Hoc Analysis of the SCOOP Study. J. Bone Miner. Res. 2018. 33(6). Р. 1020-1026. doi: 10.1002/jbmr.3411.

16. Shepstone L., Fordham R., Lenaghan E. et al. A pragmatic randomized controlled trial of the effectiveness and cost-effectiveness of screening older women for the prevention of fractures: rationale, design and methods for the SCOOP study. Osteoporosis International. 2012. 23(10). Р. 2507-2515.

17. Harvey N.C., McCloskey E.V., Mitchell P.J. et al. Mind the (treatment) gap: a global perspective on current and future strategies for prevention of fragility fractures. Osteoporosis International. 2017. 28(5). Р. 1507-1529.

18. Emmett C.L., Redmond N.M., Peters T.J. et al. Accep-tability of screening to prevent osteoporotic fractures: a qualitative study with older women. Fam. Pract. 2012. 29(2). Р. 235-242.

19. Kanis J.A., Cooper C., Rizzoli R. et al. Identification and management of patients at increased risk of osteoporotic fracture: outcomes of an ESCEO expert consensus meeting. Osteoporosis International. 2017. 28(7). Р. 2023-2034.


Back to issue