Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" Том 15, №5, 2020

Back to issue

Clinical manifestations of the motor function of the upper gastrointestinal tract in children with autonomic dysfunction

Authors: Каруліна Ю.В.
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Було обстежено 109 дітей із синдромом вегетативної дисфункції віком 6–16 років, які були розподілені на 2 групи. Основна група — 87 дітей із синдромом вегетативної дисфункції і порушеннями моторної функції верхнього відділу травного каналу та група порівняння — 22 дитини із синдромом вегетативної дисфункції без порушень моторної функції верхнього відділу травного каналу. За розробленою нами схемою обстеження у дітей, які перебували під спостереженням, нами було проведено аналіз скарг, анамнезу життя та хвороби, об’єктивне обстеження із застосуванням клінічних, інструментальних і лабораторних методів дослідження. Було вивчено таку інформацію: вік, стать, перебіг вагітності та пологів у матері, захворювання в ранньому дитячому віці, наявність хронічних і функціональних захворювань органів травлення у батьків, наявність у батьків дитини вегетативної дисфункції, характер харчування в грудному та шкільному віці, наявність харчової алергії та впливу психогенних чинників, тривалість скарг, частота загострень, супутня патологія. Для оцінки клінічного перебігу вегетативної дисфункції та моторних порушень верхнього відділу травного каналу було вивчено симптоматику захворювань з урахуванням фізикальних даних, результатів загального клінічного дослідження крові та сечі, біохімічного дослідження крові, дослідження калу на яйця гельмінтів, даних електрокардіографії, консультацій лікарів-спеціалістів (лор, невролог, офтальмолог), ультразвукового дослідження органів черевної порожнини. Стан слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки й наявність моторно-евакуаторних порушень у вигляді рефлюксу нами оцінювалася за даними фіброезофагогастродуоденоскопії, яку проводили за допомогою фіброскопів Richard Wolf 2163 (Німеччина) та Оlympus CLE 10 (Японія) з наступним взяттям біопсій за загальноприйнятою методикою.

Было обследовано 109 детей с синдромом вегетативной дисфункции в возрасте 6–16 лет, которые были распределены на 2 группы. Основная группа — 87 детей с синдромом вегетативной дисфункции и нарушениями моторной функции верхнего отдела пищеварительного канала и группа сравнения — 22 ребенка с синдромом вегетативной дисфункции без нарушений моторной функции верхнего отдела пищеварительного тракта. По разработанной нами схеме обследования у детей, находившихся под наблюдением, нами был проведен анализ жалоб, анамнеза жизни и болезни, объективное обследование с использованием клинических, инструментальных и лабораторных методов исследования. Была изучена следующая информация: возраст, пол, течение беременности и родов у матери, заболевания в раннем детском возрасте, наличие хронических и функциональных заболеваний органов пищеварения у родителей, наличие у родителей ребенка вегетативной дисфункции, характер питания в грудном и школьном возрасте, наличие пищевой аллергии и влияния психогенных факторов, продолжительность жалоб, частота обострений, сопутствующая патология. Для оценки клинического течения вегетативной дисфункции и моторных нарушений верхнего отдела пищеварительного тракта была изучена симптоматика заболеваний с учетом физикальных данных, результатов общего клинического исследования крови и мочи, биохимического исследования крови, исследование кала на яйца гельминтов, данных электрокардиографии, консультаций врачей-специалистов (лор, невролог, офтальмолог), ультразвукового исследования органов брюшной полости. Состояние слизистой оболочки желудка, двенадцатиперстной кишки и наличие моторно-эвакуаторной нарушений в виде рефлюкса нами оценивались по данным фиброэзофагогастродуоденоскопии, которую проводили с помощью фиброскопов Richard Wolf 2163 (Германия) и Оlympus CLE 10 (Япония) с последующим взятием биопсии по общепринятой методике.

We examined 109 children with autonomic dysfunction syndrome aged 6–16 years, which were divided into 2 groups. The basic group enrolled 87 children with autonomic dysfunction syndrome and impaired motor function of the upper alimentary canal; the comparison group included 22 children with autonomic dysfunction syndrome without the impaired motor function of the upper alimentary tract. The examination scheme developed by us for children observed included the collection of complaints, anamnesis of life and illness, an objective examination using clinical, instrumental, and laboratory research methods. The following information was studied: age, sex, course of pregnancy and childbirth in the mother, diseases in early childhood, the presence of chronic and functional diseases of the digestive system in parents, the presence of autonomic dysfunction in the child’s parents, the nature of nutrition in infancy and school age, the presence of food allergies and the influence of psychogenic factors, duration of complaints, frequency of exacerbations, concomitant pathology. To assess the clinical course of autonomic dysfunction and motor disorders of the upper gastrointestinal tract, the symptoms of diseases were studied taking into account the results of physical examination, general clinical study of blood and urine, a biochemical blood test, a study of feces for helminth eggs, electrocardiography, consultations of specialists (otorhinolaryngologist, neurologist, ophthalmologist), ultrasound examination of the abdominal organs. The state of the mucous membrane of the stomach, duodenum and the presence of motor-evacuation disorders in the form of reflux were assessed according to the data of fibroesophagogastroduodenoscopy, which was carried out using Richard Wolf 2163 (Germany) and Olympus CLE 10 (Japan) fiberscopes, followed by a biopsy according to the generally accepted method.


Keywords

вегетативна дисфункція; моторна функція; діти

вегетативная дисфункция; моторная функция; дети

autonomic dysfunction; motor function; children


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Drossman D.A., Hasler W.L. Rome IV — Functional GI Disorders: Disorders of Gut-Brain Interaction. Gastroenterol. 2016. Vol. 150. № 6. Р. 1257-1261. Doi: 10.1053/j.gastro.2016.03.035.

2. Drossman D.A. Functional Gastrointestinal Disorders: History, Pathophysiology, Clinical Features, and Rome IV. Gastroenterol. 2016. Vol. 150. № 6. P. 1262-1279. Doi: 10.1053/j.gastro.2016.02.032.

3. Абатуров О.Є., Борисова Т.П., Нікуліна А.О. Медикаментозна терапія вегетативної дисфункції у дітей. Здоровье ребенка. 2020. № 1.

4. Бельмер С.В., Хавкин А.И., Печкуров Д.В. Функциональные нарушения органов пищеварения у детей. Принципы диагностики и лечения (в свете Римских критериев IV) [Электронный ресурс]. М.: ГЭОТАР-Медиа, 2018. 160 с. Режим доступа: https://static.my-shop.ru/product/pdf/289/2882911.pdf.

5. Захарова И.Н., Османов И.М., Пыков М.И. и др. Инструментальная диагностика функциональных нарушений желудочно-кишечного тракта в практике педиатра и детского гастроэнтеролога. Педиатрия (прил. к журн. Consilium Medicum). 2018. № 1. С. 79-89. Doi: 10.26442/2413-8460_2018.1.79-89.

6. Несіна І.М. Оцінка якості життя дітей з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою. Здоровье ребенка. 2017. № 12. С. 580-584. doi: 10.22141/2224-0551.12.5.2017.109274.

7. Шадрин О.Г., Ігнатко Л.В. Сучасні підходи до лікування та діагностики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у дітей. Здоров’я України, спецвипуск «Гастроентерологія, гепатологія, колопроктологія». 2016. № 3(41). С. 26-27.

8. Till Н., Thomson М., Foker J.E., Holcomb G.W., Khan Kh.M. Esophageal and Gastric Disorders in Infancy and Childhood. Berlin: Springer-Verlag, 2017. 1526 p. Doi: 10.1007/978-3-642-11202-7.

9. Hunt R.H., Camilleri М., Crowe S.E. et al. The stomach in health and disease. Gut. 2015. Vol. 64. Р. 1650-1668. Doi: 10.1136/gutjnl-2014–30759514.

10. Куглер Т.Е. Перспективы использования новой методики ультразвукового исследования желудка с питьевой нагрузкой в диагностике функциональной диспепсии [Электронный ресурс]. Новости медицины и фармации. Гастроэнтерология (тематический номер). 2013. № 478. Режим доступа: http://www.mif-ua.com/archive/article/37662.

11. Дорофеев А.Э., Куглер Т.Е., Силаков А.И. Исследование патофизиологических механизмов клинических проявлений функциональной диспепсии при помощи новой методики проведения УЗИ желудка с питьевой нагрузкой. Питання експериментальної та клінічної медицини. 2013. Вип. 17. Т. 2. С. 14-21.

12. Сапожников В.Г. Эхография желудка и двенадцатиперстной кишки у детей [Электронный ресурс]. Вестник новых медицинских технологий. 2012. № 1. Режим доступа: https://cyberleninka.ru/article/v/ehografiya-zheludka-i-dvenadtsatiperstnoy-kishki-u-detey.

13. Акопян А.Н., Бельмер С.В., Выхристюк О.Ф., Ардатская М.Д., Щиголева Н.Е., Калинцева В.А. Гастроэзофагеальный рефлюкс и нарушения моторики желудочно-кишечного тракта [Электронный ресурс]. Доктор.ру. Педиатрия. Гастроэнтерология. 2014. № 11(99). С. 45-49. Режим доступа: http://www.gastroscan.ru/literature/authors/7505.

14. Miwa H., Kusano M., Arisawa T. et al. Evidence-based clinical practice guidelines for functional dyspepsia. J. Gastroenterol. 2015. Vol. 50. P. 125-139. Doi: 10.1007/s00535-014-1022-3.

15. Кирьянчук Н.В. Моторные дисфункции желудка при сочетанных поражениях пищевода и органов гастродуоденальной зоны у детей. Современная педиатрия. 2019. № 1(97). С. 30-33. Doi: 10.15574/SP.2019.97.30.

16. Макарова Е.Г., Украинцев С.Е. Функциональные расстройства органов пищеварения у детей: отдаленные последствия и современные возможности предупреждения и коррекции. Педиатрическая фармакология. 2017. № 14(5). С. 392-399. Doi: 10.15690/pf.v14i5.1788.

17. Katz Р.О., Gerson L.B., Vela M.F. Guidelines for the Diagnosis and Management of Gastroesophageal Reflux Disease. Am. J. Gastroenterol. 2013. Vol. 108. Р. 308-328. Doi: 10.1038/ajg.2012.444.

18. Хавкин А.И., Комарова О.Н. Клинико-патогенетические варианты нарушений антродуоденальной моторики у детей и их медикаментозная коррекция [Электронный ресурс]. Российский вестник перинатологии и педиатрии. 2015. № 4. С. 119-124. Режим доступа: https://www.ped-perinatology.ru/jour/ article/view/146?locale_ru_RU.

Similar articles

Violations of the motor function of the upper digestive tract in children with vegetative dysfunction
Authors: Каруліна Ю.В.
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

"Child`s Health" Том 15, №1, 2020
Date: 2020.03.03
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Efficacy of noofen use in the treatment of gastroesophageal reflux disease in schoolchildren
Authors: Няньковський С.Л.(1), Городиловська М.І.(1), Іванців В.А.(1), Бойко О.І.(2)
(1) — Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна
(2) — Львівське обласне патологоанатомічне бюро, м. Львів, Україна

"Child`s Health" Том 12, №2, 2017
Date: 2017.05.12
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Authors: О.П. Волосовець, С.П. Кривопустов, Ю.В. Каруліна, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ
"Child`s Health" 5(8) 2007
Date: 2008.07.14
Categories: Gastroenterology, Pediatrics/Neonatology
Sections: Specialist manual
Authors: Т.О. Крючко, Т.В. Шпехт, С.М. Зіньковська, Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава
"Child`s Health" 6(15) 2008
Date: 2009.03.19
Categories: Pediatrics/Neonatology

Back to issue