Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" Том 15, №5, 2020

Back to issue

Functional intestinal lesions in adolescents and young adults: pathogenesis features, diagnosis, treatment optimization (literature review)

Authors: Дорофеев А.Э.(1), Чернышева О.Е.(2), Жигаль Ю.В.(2)
(1) Национальная медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика, г. Киев, Украина
(2) Донецкий национальный медицинский университет, г. Лиман, Украина

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Функціональні захворювання кишечника (ФЗК) у дітей і молодих дорослих є однією з поширених патологій травного тракту. У 36 % дітей старше 4 років діагностуються ознаки синдрому подразненого кишечника, у 19 % — абдомінальної мігрені, у 17 % — функціонального запору, у 8 % — синдрому циклічного блювання, у 7 % — синдрому функціонального абдомінального болю (органонеспецифічного), у 7 % — аерофагії та у 7 % — функціональної диспепсії. Патогенез ФЗК є багатогранним у різному віці. В даному огляді літератури подані сучасні погляди на проблему ФЗК у підлітків і молодих дорослих (18–25 років). Дані вікові групи розглядаються у зв’язку з тим, що маніфестація ФЗК відбувається переважно в підлітковому віці і клінічна картина спостерігається у віці 18–25 років. Сьогодні ФЗК визначаються як мікрозапалення у слизовій оболонці кишечника, особливо при постінфекційних варіантах розвитку функціональної патології. У розвитку даних патологій бере участь змінена мікробіота, що впливає на Toll-рецептори (TLR) кишкового епітелію. Поліморфізм генів, що кодують TLR, впливає на розвиток клінічної симптоматики у хворих. Висока поширеність функціональної патології кишечника серед населення, у підлітків і молодих дорослих, викликає необхідність у більш детальному вивченні механізмів розвитку ФЗК з метою оптимізації лікування, що призведе до поліпшення якості життя пацієнтів з даною патологією.

Функциональные заболевания кишечника (ФЗК) у детей и молодых взрослых являются одной из распространенных патологий пищеварительного тракта. У 36 % детей старше 4 лет диагностируются признаки синдрома раздраженного кишечника, у 19 % — абдоминальной мигрени, у 17 % — функционального запора, у 8 % — синдрома циклической рвоты, у 7 % — синдрома функциональной абдоминальной боли (органонеспецифической), у 7 % — аэрофагии и у 7 % — функциональной диспепсии. Патогенез ФЗК многогранен в различном возрасте. В данном обзоре литературы представлены современные взгляды на проблему ФЗК у подростков и молодых взрослых (18–25 лет). Данные возрастные группы рассматриваются в связи с тем, что манифестация ФЗК происходит преимущественно в подростковом возрасте и клиническая картина наблюдается в возрасте 18–25 лет. В настоящее время ФЗК определяются как микровоспаление в слизистой оболочке кишечника, особенно при постинфекционном варианте развития функциональной патологии. В развитии данной патологии принимает участие измененная микробиота, которая оказывает воздействие на Toll-рецепторы (TLR) кишечного эпителия. Полиморфизм генов, кодирующих TLR, влияет на развитие клинической симптоматики у больных. Высокая распространенность функциональной патологии кишечника среди населения, у подростков и молодых взрослых, вызывает необходимость в более детальном изучении механизмов развития ФЗК с целью оптимизации лечения, что приведет к улучшению качества жизни пациентов с данной патологией.

Functional intestinal diseases (FID) in children and young adults are one of the frequent pathologies of the digestive tract. Signs of irritable bowel syndrome are detected in 36 % of children over 4 years of age, abdominal migraine is reported in 19 %, functional constipation — in 17 %, cyclic vomiting syndrome — in 8 % and functional abdominal pain syndrome (non-organ speci­fic) — in 7 %, aerophagy — in 7 % and functional dyspepsia — in 7 % of children. The pathogenesis of FID is multifaceted at different ages. This literature review presents contemporary views on the problem of FID in adolescents and young adults (18–25 years old). These age groups are studied because the manifestation of FID occurs mainly in adolescence and the clinical picture is observed at the age of 18–25 years. Currently, FID are defined as microinflammation in the intestinal mucosa, especially in post-infectious development of functional pathology. An altered microbiota, which affects Toll-like receptors of the intestinal epithelium, is also involved in the development of these pathologies. Polymorphism in the gene encoding Toll-like receptors influences the development of clinical symptoms in patients. The high prevalence of functional intestinal pathology among the population, in adolescents and young adults, calls for a more detailed study of mechanisms of FID development in order to optimize treatment, which will lead to an improvement in the quality of life of patients with this pathology.


Keywords

функціональні захворювання шлунково-кишкового тракту; діти; молоді дорослі; огляд

функциональные заболевания желудочно-кишечного тракта; дети; молодые взрослые; обзор

functional diseases of the gastrointestinal tract; children; young adults; review


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Rouster A.S., Karpinski A.C., Silver D. et al. Functional Gastrointestinal Disorders Dominate Pediatric Gastroenterology Outpatient Practice. J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. 2016 Jun. № 62(6). Р. 847-51.

2. Robin S.G., Keller C., Zwiener R. et al. Prevalence of Pediatric Functional Gastrointestinal Disorders Utilizing the Rome IV Criteria. J. Pediatr. 2018 Apr. № 195. Р. 134-139. DOI: 10.1016/j.jpeds.2017.12.012.

3. Hoekman D.R., Rutten J.M., Vlieger A.M. et al. Annual Costs of Care for Pediatric Irritable Bowel Syndrome, Functional Abdominal Pain, and Functional Abdominal Pain Syndrome. J. Pediatr. 2015 Nov. № 167(5). Р. 1103-8.e2. DOI: 10.1016/j.jpeds.2015.07.058.

4. Koppen I.J., Nurko S., Saps M. et al. The pediatric Rome IV criteria: what’s new? Expert. Rev. Gastroenterol. Hepatol. 2017 Mar. № 11(3). Р. 193-201. DOI: 10.1080/17474124.2017.1282820.

5. Benninga M.A., Faure C., Hyman P.E. et al. Childhood functional gastrointestinal disorders: neonate/toddler. Gastroenterology. 2016. № 150(6). Р. 1443-1455.e2. DOI: 10.1053/j.gastro.2016.02.016.

6. Czyzewski D.I., Self M.M., Williams A.E. et al. Maintenance of Pain in Children with Functional Abdominal Pain. J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. 2016 Mar. № 62(3). Р. 393-8. DOI: 10.1097/MPG.0000000000000947.

7. Vijay K. Toll-like receptors in immunity and inflammatory diseases: Past, present, and future. Int. Immunopharmacol. 2018 Jun. № 59. Р. 391-412. DOI: 10.1016/j.intimp.2018.03.002.

8. Шутова Е.В., Белоусова О.Ю., Павленко Н.В., Савицкая Е.В. Функциональная абдоминальная боль у детей. Здоровье ребенка. 2019. Т. 14. Прил. 1. С. 10-15. DOI: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.14.0.2019.165513.

9. Rajindrajith S., Devanarayana N.M. Subtypes and Symptomato–logy of Irritable Bowel Syndrome in Children and Adolescents: A School-based Survey Using Rome III Criteria. J. Neurogastroenterol. Motil. 2012 Jul. № 18(3). Р. 298-304. DOI: 10.5056/jnm.2012.18.3.298.

10. Абатуров А.Е. Роль пробиотиков в формировании микрофлоры у детей, вскармливаемых искусственными смесями. Современная педиатрия. 2017. № 7. С. 71-78.

11. Holtmann G., Shah A., Morrison M. Pathophysiology of Functional Gastrointestinal Disorders: A Holistic Overview. Dig. Dis. 2017. № 35 (suppl. 1). Р. 5-13.

12. Rajindrajith S., Zeevenhooven J., Devanarayana N.M. et al. Functional abdominal pain disorders in children. Expert Rev. Gastroenterol. Hepatol. 2018 Apr. № 12(4). Р. 369-390. DOI: 10.1186/s12887-019-1682-5.

13. Дорофеев А.Э., Руденко Н.Н., Томаш О.В., Ижа А.Н. Боль при заболеваниях кишечника. В кн.: Хроническая абдоминальная боль в клинической практике. Под ред. Н.Б. Губергриц, А.Э. Дорофеева, О.А. Голубовой. Донецк: Лебедь, 2013. С. 325-365.

14. Devanarayana N.M., Rajindrajith S. Irritable bowel syndrome in children: Current knowledge, challenges and opportunities. World J. Gastroenterol. 2018 Jun 7. № 24(21). Р. 2211-2235. DOI: 10.3748/wjg.v24.i21.2211.

15. Farzaei M.H., Bahramsoltani R., Abdollahi M., Rahimi R. The Role of Visceral Hypersensitivity in Irritable Bowel Syndrome: Pharmacological Targets and Novel Treatments. J. Neurogastroenterol. Motil. 2016 Oct 30. № 22(4). Р. 558-574. DOI: 10.5056/jnm16001.

16. Adams L.M., Turk D.C. Psychosocial factors and central sensiti–vity syndromes. Curr. Rheumatol. Rev. 2015. № 11(2). С. 96-108. DOI: 10.2174/15733971116661506190953304.

17. Dlugosz A., Nowak P., D’Amato M. et al. Increased serum levels of lipopolysaccharide and antiflagellin antibodies in patients with diarrhea-predominant irritable bowel syndrome. Neurogastroenterol. Motil. 2015 Dec. № 27(12). Р. 1747-54. DOI: 10.1111/nmo.12670.

18. Perez-Muñoz M.E., Arrieta M.C., Ramer-Tait A.E., Walter J. A critical assessment of the “sterile womb” and “in utero colonization” hypotheses: implications for research on the pioneer infant microbiome. Microbiome. 2017 Apr 28. № 5(1). Р. 48. DOI: 10.1186/s40168-017-0268-4.

19. Takeuchi O., Hoshino K., Kawai T. et al. Differential roles of TLR2 and TLR4 in recognition of gram-negative and gram-positive bacterial cell wall components. Immunity. 1999 Oct. № 11(4). Р. 443-51. DOI: 10.1016/s1074-7613(00)80119-3.

20. Ghoshal U.C., Shukla R., Ghoshal U. Small Intestinal Bacterial Overgrowth and Irritable Bowel Syndrome: A Bridge between Functional Organic Dichotomy. Gut Liver. 2017 Mar 15. № 11(2). Р. 196-208. DOI: 10.5009/gnl16126.

21. Putignani L., Del Chierico F., Vernocchi P. et al. Gut Microbiota Dysbiosis as Risk and Premorbid Factors of IBD and IBS Along the Childhood-Adulthood Transition. Inflamm. Bowel Dis. 2016 Feb. № 22(2). Р. 487-504. DOI: 10.1097/MIB.0000000000000602.

22. Liu H.N., Wu H., Chen Y.Z. et al. Altered molecular signature of intestinal microbiota in irritable bowel syndrome patients compared with healthy controls: A systematic review and meta-analysis. Dig. Liver Dis. 2017 Apr. № 49(4). Р. 331-337. DOI: 10.1016/j.dld.2017.01.142.

23. Sender R., Fuchs S., Milo R. Are We Really Vastly Outnumbered? Revisiting the Ratio of Bacterial to Host Cells in Humans. Cell. 2016 Jan 28. № 164(3). Р. 337-40. DOI: 10.1016/j.cell.2016.01.013.

24. Schmulson M., Bielsa M.V., Carmona-Sánchez R. et al. Microbiota, gastrointestinal infections, low-grade inflammation, and antibiotic therapy in irritable bowel syndrome: an evidence-based review. Rev. Gastroenterol. Mex. 2014 Apr-Jun. № 79(2). Р. 96-134. DOI: 10.1016/j.rgmx.2014.01.004.

25. Rigsbee L., Agans R., Shankar V. et al. Quantitative profiling of gut microbiota of children with diarrhea-predominant irritable bowel syndrome. Am. J. Gastroenterol. 2012 Nov. № 107(11). Р. 1740-51. DOI: 10.1038/ajg.2012.287.

26. Parthasarathy G., Chen J., Chen X. et al. Relationship Between Microbiota of the Colonic Mucosa vs Feces and Symptoms, Colonic Transit, and Methane Production in Female Patients with Chronic Constipation. Gastroenterology. 2016 Feb. № 150(2). Р. 367-79. DOI: 10.1053/j.gastro.2015.10.005.

27. Zhu L., Liu W., Alkhouri R. et al. Structural changes in the gut microbiome of constipated patients. Physiol Genomics. 2014 Sep 15. № 46(18). Р. 679-86. DOI: 10.1152/physiolgeno–mics.00082.2014.

28. De Meij T.G., de Groot E.F., Eck A. et al. Characterization of Microbiota in Children with Chronic Functional Constipation. PLoS One. 2016 Oct 19. № 11(10). e0164731. DOI: 10.1371/journal.pone.0164731.

29. Bosch S., van Gaal N., Zuurbier R.P. et al. Differentiation Between Pediatric Irritable Bowel Syndrome and Inflammatory Bowel Disease Based on Fecal Scent: Proof of Principle Study. Inflamm. Bowel Dis. 2018 May 18. [Epub ahead of print]. DOI: 10.1093/ibd/izy151.

30. Abbott R.A., Martin A.E., Newlove-Delgado T.V. et al. Recurrent Abdominal Pain in Children: Summary Evidence From 3 Systematic Reviews of Treatment Effectiveness. J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. 2018 Jul. № 67(1). Р. 23-33. DOI: 10.1097/MPG.0000000000001922.

31. Wegh C.A.M., Schoterman M.H.C., Vaughan E.E. et al. The effect of fiber and prebiotics on children’s gastrointestinal disorders and microbiome. Expert Rev. Gastroenterol. Hepatol. 2017 Nov. № 11(11). Р. 1031-1045. DOI: 10.1080/17474124.2017.1359539.

32. Saulnier D.M., Riehle K., Mistretta T.A. et al. Gastrointestinal microbiome signatures of pediatric patients with irritable bowel syndrome. Gastroenterology. 2011 Nov. № 141(5). Р. 1782-91. DOI: 10.1053/j.gastro.2011.06.072.

33. Yatsunenko T., Rey F.E., Manary M.J. et al. Human gut microbiome viewed across age and geography. Nature. 2012 May 9. № 486(7402). Р. 222-7. DOI: 10.1038/nature11053.

34. Yoon J.Y., Cha J.M., Oh J.K. et al. Probiotics Ameliorate Stool Consistency in Patients with Chronic Constipation: A Randomized, Double-Blind, Placebo-Controlled Study. Dig. Dis. Sci. 2018 Jun 7. [Epub ahead of print]. DOI: 10.1007/s10620-018-5139-8.

35. Dimidi E., Christodoulides S., Fragkos K.C. et al. The effect of probiotics on functional constipation in adults: a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Am. J. Clin. Nutr. 2014 Oct. № 100(4). Р. 1075-84. DOI: 10.3945/ajcn.114.089151.

36. Wojtyniak K., Szajewska H. Systematic review; probiotics for functional constipation in children. Eur. J. Pediatr. 2017 Sep. № 176(9). Р. 1155-1162. DOI: 10.1007 / s00431-017-2972-2.

37. Chumpitazi B.P., Cope J.L., Hollister E.B. et al. Randomised clinical trial: gut microbiome biomarkers are associated with clinical response to a low FODMAP diet in children with the irritable bowel syndrome. Aliment. Pharmacol. Ther. 2015 Aug. № 42(4). Р. 418-2. DOI: 10.1111/apt.13286.

38. Törmänen S., Korppi M., Lauhkonen E. et al. Toll-like receptor 1 and 10 gene polymorphisms are linked to postbronchiolitis asthma in adolescence. Acta Paediatr. 2018 Jan. № 107(1). Р. 134-139. DOI: 10.1111/apa.13984.

39. Hug H., Mohajeri M.H., La Fata G. Toll-Like Receptors: Regulators of the Immune Response in the Human Gut. Nutrients. 2018 Feb 13. № 10(2). pii: E203. DOI: 10.1159/000485409.

40. Lu Y., Li X., Liu S. et al. Toll-like Receptors and Inflammatory Bowel Disease. Front. Immunol. 2018 Jan 30. № 9. Р. 72. DOI: 10.3389/fimmu.2018.00072.

41. Forcén R., Latorre E., Pardo J. et al. Toll-like receptors 2 and 4 exert opposite effects on the contractile response induced by serotonin in mouse colon: role of serotonin receptors. Exp. Physiol. 2016 Aug 1. № 101(8). Р. 1064-74. DOI: 10.1113/EP085668.

42. Grasa L., Abecia L., Forcén R. et al. Antibiotic-Induced Depletion of Murine Microbiota Induces Mild Inflammation and Changes in Toll-Like Receptor Patterns and Intestinal Motility. Microb. Ecol. 2015 Oct. № 70(3). Р. 835-48. DOI: 10.1007/s00248-015-0613-8.

43. Reichardt F., Chassaing B., Nezami B.G. et al. Western diet induces colonic nitrergic myenteric neuropathy and dysmotility in mice via saturated fatty acid- and lipopolysaccharide-induced TLR4 signalling. J. Physiol. 2017 Mar 1. № 595(5). Р. 1831-1846. DOI: 10.1113/JP273269.

44. Belmonte L., Beutheu Youmba S., Bertiaux-Vandaële N. et al. Role of toll like receptors in irritable bowel syndrome: differential mucosal immune activation according to the disease subtype. PLoS One. 2012. № 7(8). e42777. DOI: 10.1371/journal.pone.0042777.

45. Koçak E., Akbal E., Köklü S. et al. The Colonic Tissue Levels of TLR2, TLR4 and Nitric Oxide in Patients with Irritable Bowel Syndrome. Intern. Med. 2016. № 55(9). Р. 1043-8. DOI: 10.2169/internalmedicine.55.5716.

46. Guo W.T., Liu P., Dong L.N., Wang J.P. The correlation study between the changes of intestinal mucosa predominant bacteria and Toll-like receptor 2, Toll-like receptor 4 gene expressions in diarrhea-predominant irritable bowel syndrome patients. Zhonghua Nei Ke Za Zhi. 2016 Jul 1. № 55(7). Р. 541-3. DOI: 10.3760/cma.j.issn.0578-1426.2016.07.011.

47. Bank S., Andersen P.S., Burisch J. et al. Polymorphisms in the Toll-Like Receptor and the IL-23/IL-17 Pathways Were Associated with Susceptibility to Inflammatory Bowel Disease in a Danish Cohort. PLoS One. 2015 Dec 23. № 10(12). e0145302. DOI: 10.1371/journal.pone.0145302.

48. Esposito S., Bosis S., Orenti A. et al. Genetic polymorphisms and the development of invasive bacterial infections in children. Int. J. Immunopathol. Pharmacol. 2016 Mar. № 29(1). Р. 99-104. DOI: 10.1177/0394632015622961.

49. He H., Liu S., Liu P.P. et al. Association of Toll-like receptor 3 gene polymorphism with the severity of enterovirus 71 infection in Chinese children. Arch. Virol. 2017 Jun. № 162(6). Р. 1717-1723. DOI: 10.1007/s00705-018-3807-9.

50. Vanner S., Greenwood-Van Meerveld B., Mawe G. et al. Fundamentals of Neurogastroenterology: Basic Science. Gastroenterology. 2016. № 150(6). Р. 1280-91. DOI: 10.1053/j.gastro.2016.02.018.

51. Wegh C.A.M., Benninga M.A., Tabbers M.M. Effectiveness of Probiotics in Children with Functional Abdominal Pain Disorders and Functional Constipation: A Systematic Review. J. Clin. Gastroenterol. 2018 May 18. DOI: 10.1097/MCG.0000000000001054.

Similar articles

Irritable bowel syndrome and intestinal microbiome: from pathogenetic mechanisms to treatment
Authors: Фадеенко Г.Д., Гриднев А.Е.
ГУ «Национальный институт терапии имени Л.Т. Малой Национальной академии медицинских наук Украины», г. Харьков, Украина

"Gastroenterology" Том 52, №4, 2018
Date: 2019.01.24
Categories: Gastroenterology
Sections: Specialist manual
Modern possibilities of colonoprotection in patients with irritable bowel syndrome
Authors: Джанелидзе Д.Т.
Гастроцентр «Олимед», г. Киев, Украина

"Gastroenterology" Том 54, №3, 2020
Date: 2020.09.22
Categories: Gastroenterology
Sections: Specialist manual
Correction of gut microbiota in the treatment of irritable bowel syndrome in children
Authors: Березуцкий В.И.
ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина

"Child`s Health" Том 13, Додаток 1, 2018 Дитяча гастроентерологія та нутриціологія
Date: 2018.05.25
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Specialist manual
Optimization of treatment of irritable bowel syndrome in children
Authors: Ганзий Е.Б.(1), Волошина Л.Г.(1), Бабаджанян Е.Н.(1), Павленко Н.В.(1), Драчевская Е.В.(2)
(1) — Харьковская медицинская академия последипломного образования, г. Харьков, Украина
(2) — КНП «Харьковская городская детская клиническая больница № 19», г. Харьков, Украина

"Child`s Health" Том 14, Додаток 1, 2019 Дитяча гастроентерологія та нутриціологія
Date: 2019.05.22
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches

Back to issue