Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Gastroenterology" Том 54, №3, 2020

Back to issue

Modernization of enteral digestion of patients with chronic pancreatitis with trophological disorders after acute pancreatitis

Authors: Бабінець Л.С., Мігенько Б.О.
Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

Categories: Gastroenterology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Хронічний панкреатит (ХП), за даними багатьох науковців і практиків, характеризується прогресуючою функціональною екзокринною та ендокринною недостатністю підшлункової залози (ПЗ). На тлі функціональної неспроможності ПЗ досить часто виникає полінутрієнтна трофологічна недостатність (ПТН), яка потребує адекватної корекції. Мета: обґрунтувати доцільність застосування модифікованого методу лаважу кишечника для корекції мальдигестії та полінутрієнтної трофологічної недостатності при хронічному панкреатиті, що виник після перенесеного гострого панкреатиту. Матеріали та методи. Досліджено ефективність застосування модифікованого лаважу кишечника для покращення ентерального травлення у хворих на ХП з ознаками ПТН після перенесеного гострого панкреатиту (ГП). Обстежено 60 хворих на ХП після перенесеного в анамнезі ГП. І група (38 пацієнтів) отримувала загальноприйнятий комплекс лікування ХП (ЗЛ). У ІІ групі (22 хворі) комплекс лікування додатково до ЗЛ включав курс модифікованого лаважу кишечника, 1–5 процедур, залежно від тяжкості клінічної симптоматики, а ефективність й тривалість визначалися за лабораторними, антропометричними та інструментальними параметрами ХП і ПТН при ХП після перенесеного ГП. Результати. Запропонована методика кишкового лаважу має такі переваги: дає можливість збільшити час лаважу кишечника за рахунок «пульсуючої» подачі рідини, забезпечує щадний вплив промивання на слизову оболонку кишки, запобігає додатковій травматизації кишечника за потреби такого введення лікарських засобів. Використання подвійного контуру дозволяє вводити лікарські засоби одразу після лаважу без виймання зонду, запобігаючи таким чином змішуванню і можливим побічним ефектам при потребі одночасного застосування декількох лікарських засобів. Висновки. Проведений аналіз рівня С-реактивного протеїну показав, що цей параметр може слугувати маркером глибини інтоксикації і гостроти запалення, а також визначальним для призначення кількості процедур кишкового лаважу: при СРП 3,0–7,0 г/мл виконували 1 процедуру лаважу, при СРП 7,0–14,0 мг/л — 3 процедури, при СРП ≥ 14,0 мг/л — 5 процедур. Застосування курсу процедур кишкового лаважу в загальноприйнятому лікуванні пацієнтів із хронічним панкреатитом після перенесеного гострого панкреатиту призвело до вірогідно більш ефективного зменшення больового синдрому, покращення антропометричних параметрів, показників копрограми і нормалізації про- і антиоксидантних змін.

Актуальность. Хронический панкреатит (ХП), по данным многих ученых и практиков, характеризуется прогрессирующей функциональной экзокринной и эндокринной недостаточностью поджелудочной железы (ПЖ). На фоне функциональной несостоятельности ПЖ достаточно часто возникает полинутриентная трофологическая недостаточность (ПТН), которая требует адекватной коррекции. Цель: обосновать целесообразность применения модифицированного метода лаважа кишечника для коррекции мальдигестии и полинутриентной трофологической недостаточности при хроническом панкреатите, возникшей после перенесенного острого панкреатита. Материалы и методы. Исследована эффективность применения модифицированного лаважа кишечника для улучшения энтерального пищеварения у больных ХП с признаками ПТН после перенесенного острого панкреатита (ОП). Обследованы 60 больных ХП после перенесенного в анамнезе ОП. I группа (38 па­циентов) получала общепринятый комплекс лечения ХП (ОЛ). Во II группе (22 больных) комплекс лечения дополнительно к ОЛ включал курс модифицированного лаважа кишечника, 1–5 процедур, в зависимости от тяжести клинической симптоматики, а эффективность и продолжительность определялись по лабораторным, антропометрическим и инструментальным параметрам ХП и ПТН при ХП после перенесенного ОП. Результаты. Предложенная методика кишечного лаважа имеет следующие преимущества: позволяет увеличить время лаважа кишечника за счет «пульсирующей» подачи жидкости, обеспечивает щадящее воздействие промывки на слизистую оболочку кишки, предотвращает дополнительную травматизацию кишечника при необходимости такого введения лекарственных средств. Использование двойного контура позволяет вводить лекарственные средства сразу после лаважа без вынимания зонда, предотвращая таким образом смешивание и возможные побочные эффекты при необходимости одновременного применения нескольких лекарственных средств. Выводы. Проведенный анализ уровня С-реактивного протеина показал, что этот параметр может служить маркером глубины интоксикации и остроты воспаления, а также определяющим для назначения количества процедур кишечного лаважа: при СРП 3,0–7,0 г/мл выполняли одну процедуру лаважа, при СРП 7,0–14,0 мг/л — 3 процедуры, при СРП ≥ 14,0 мг/л — 5 процедур. Применение курса процедур кишечного лаважа в общепринятом лечении пациентов с хроническим панкреатитом после перенесенного острого панкреатита привело к достоверно более эффективному уменьшению болевого синдрома, улучшению антропометрических параметров, показателей копрограммы и нормализации про- и антиоксидантных изменений.

Background. Chronic pancreatitis (CP) is characteri­zed by a progressive exocrine and endocrine insufficiency of the pancreas as evidenced by a lot of investigations data and expe­rience of practitioners. Polynutritional and trophological insufficiency develops as a common consequence of functional inability of the pancreas and requires adequate management. The purpose: to justify the expediency of using the modified bowel lavage me­thod for the treatment of maldigestion, polynutritional and trophological insufficiency in chronic pancreatitis, which appeared after acute pancreatitis. Materials and methods. The effectiveness of using the modified bowel lavage method to improve enteral digestion and decrease the signs of polynutritional and trophological insufficiency in CP, which developed due to acute pancreatitis, has been studied. Sixty patients with CP were examined, who have a history of acute pancreatitis. Group I (38 people) received common treatment for CP. Group II (22 individuals) received the set of treatment measures including traditional medicines and a course of modified bowel lavage, 1–5 procedures. Efficacy and duration of this regimen were determined by severity of clinical symptoms, laboratory, anthropometric and instrumental test data, which characterized the peculiarities of CP and polynutritional and trophological insufficiency manifestation in case of acute pancreatitis in the past medical history. Results. The proposed method of intestinal lavage has the following advantages: it allows increasing the time of intestinal lavage due to the pulsating flow of fluid, provides a gentle effect of washing on the intestinal mucosa, prevents additional traumatization of the intestine if such administration of medications is needed. The use of a double loop contour gives possibility to administrate the drugs immediately after lavage without removing the tube, thus preventing mixing and possible side effects when several drugs are used simultaneously. Conclusions. The conducted analysis of study data shows that C-reactive protein (CRP) level can be considered as a marker of the of intoxication and inflammation severity, as well as criterion for determining the number of the intestinal lavage procedures: in patients with CRP level of 3.0–7.0 g/ml, one procedure was performed; 7.0–14.0 mg/l — three procedures, with CRP level of ≥ 14.0 mg/l, five procedures were performed. The combination of the traditional treatment with course of procedures of intestinal lavage in patients with chronic pancreatitis after acute pancreatitis has shown a significant more effective pain reduction, improvement of anthropometric parameters, indicators of coprogram and normalization of pro- and antioxidants markers.


Keywords

хронічний панкреатит; полінутрієнтна трофологічна недостатність; кишковий лаваж; С-реактивний протеїн; перенесений гострий панкреатит

хронический панкреатит; полинутриент­ная трофологическая недостаточность; кишечный лаваж; С-реактивный протеин; перенесенный острый панкреатит

chronic pancreatitis; polynutritional and trophological insufficiency; intestinal lavage; С-reactive protein; acute pancreatitis


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

  1. Бабінець Л.С. Роль мікробіоценозу кишечника в формуванні полінутрієнтної та трофологічної недостатності у хворих на хронічний панкреатит. Вісн. наук. досл. 2006. № 1. С. 12–14.
  2. Губергриц Н.Б. Панкреатическая боль: как помочь больному. Киев: Экспресс, 2004. 176 с.
  3. Руководство по клинической хирургии. Под ред. П.Г. Кондратенко. Донецк, 2005. 752 с.
  4. Babinets L.S., Kytsai K.Yu. et al. Improvement of the complex medical treatment for the patients with chronic billiary pancreatitis. Wiadomosci lekarskie, 2017. T. LXX. № 2. Сz. 1. P. 213-216.
  5. Babinets A. et al. The correlations between trophplogy status and the main disease characteristics of patients with biliary genesis chronic pancreatitis. Acta Salus Vitae, 2017. № 5(1). Р. 9-17. ISSN: 1805-8787.
  6. Babinets L.S. еt al. Optimization of the complex therapy of chronic pancreatitis with metabolic syndrome. Likarski Widomosti, 2018. Т. LXXI. № 2. Сz. 1. P. 337-340.
  7. Bellin M.D. et al. Patient and disease characteristics associated with the presence of diabetes mellitus in adults with chronic pancreatitis in the United States. Am. J. Gastroenterol. 2017. № 112(9). Р. 1457-1465.
  8. Bouwense S.A. et al. Effects of pregabalin on central sensitization in patients with chronic pancreatitis in a randomized, controlled trial. PLoS One. 2012. № 7. e42096.
  9. Clinical pancreatology for practicing gastroenterologists and surgeons. Ed. by J.E. Dominguez-Munoz et al. Oxford: A Blackwell Publ. Co., 2005. 535 р.
  10. Gubergrits N.B., Babinets L.S., Halabitska I.M. Effectiveness of the vitamin drug Doctovit for correction of clinical symptomatology and restoration of life quality in complex therapy of chronic erosive H. pylori-associated. Herald of Pancreatic Club. 2019. №. 44(3). Р. 62-69.
  11. Lieb J.G. 2nd, Forsmark C.E. Review article: pain and chronic pancreatitis. Aliment Pharmacol Ther. 2009. № 29. Р. 706-719.
  12. Pezzilli R. Pain in chronic pancreatitis: from the bench to the bedside. JOP. 2012. № 13. Р. 245-246.
  13. Vardanyan M., Rilo H.L. Pathogenesis of chronic pancreatitis-induced pain. Discov. Med. 2010. № 9. Р. 304-310.
  14. Apte M., Pirola R., Wilson J. The fibrosis of chronic pancreatitis: new insights into the role of pancreatic stellate cells. Antioxid. Redox Signal. 2011. № 15. Р. 2711-2722.
  15. Whitcomb D.C. Primer on precision medicine for complex chronic disorders. Clin. Trans. Gastroenterol. 2019. № 10(7): e00067. doi: 10.14309/ctg.0000000000000067.
  16. Средство для кишечного лаважа. URL: https://findpatent.ru/patent/247/2473330.html

Back to issue