Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Hypertension" Том 13, №4, 2020

Back to issue

Fundamentals of diagnosis and treatment of pulmonary hypertension associated with left heart disease: a clinical case

Authors: Радченко Г.Д., Кушнір С.М., Сіренко Ю.М.
ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені М.Д. Стражеска» НАМН України», м. Київ, Україна

Categories: Cardiology

Sections: Specialist manual

print version


Summary

В даній статті описується клінічний випадок легеневої гіпертензії, асоційованої з захворюванням лівих відділів серця (ЛГ-ЛВС), на фоні серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду (СНзбФВ) у жінки віком 63 роки. Історія хвороби (артеріальна гіпертензія, фібриляція передсердь, цукровий діабет, тромбоемболія легеневих артерій, ожиріння, хронічне обструктивне захворювання легень) та дані звичайних інструментальних (відсутність тромбів у легеневих артеріях, збільшені розміри правих відділів серця, що значно переважали над лівими, високий рівень розрахованого систолічного тиску в легеневій артерії) та лабораторних методів дослідження (високий рівень мозкового натрійуретичного пептиду) не дозволили класифікувати групу легеневої гіпертензії (ЛГ). Лише застосування катетеризації правих відділів серця допомогло правильно визначитися з типом ЛГ — посткапілярна комбінована ЛГ-ЛВС. В статті також обговорюються останні рекомендації з діагностики та лікування СНзбФВ та ЛГ-ЛВС. Розглядається запропонований на Європейському конгресі кардіологів у Парижі (2019) алгоритм визначення СНзбФВ і можливість його використання в Україні. Окрім того, розбираються питання щодо морфологічних і патогенетичних відмінностей між прекапілярною легеневою артеріальною гіпертензією (ЛАГ) та посткапілярною ЛГ-ЛВС. Наводяться аргументи щодо неможливості застосування специфічної терапії ЛАГ у пацієнтів з посткапілярною ЛГ. Обговорюються дані щодо можливостей терапевтичних втручань у пацієнтів із СНзбФВ. Особливий наголос робиться на корекції факторів ризику та супутніх станів, зокрема за рахунок модифікації способу життя та немедикаментозного лікування.

В данной статье описывается клинический случай легочной гипертензии, ассоциированной с заболеванием левых отделов сердца (ЛГ-ЛОС), на фоне сердечной недостаточности с сохраненной фракцией выброса (СНсФВ) у женщины в возрасте 63 лет. История болезни (артериальная гипертензия, фибрилляция предсердий, сахарный диабет, тромбоэмболия легочных артерий, ожирение, хронические обструктивные заболевания легких) и данные обычных инструментальных (отсутствие тромбов в легочных артериях, увеличенные размеры правых отделов сердца, значительно преобладающие над левыми, высокий уровень рассчитанного систолического давления в легочной артерии) и лабораторных методов исследования (высокий уровень мозгового натрий-уретического пептида) не позволили классифицировать группу легочной гипертензии (ЛГ). Лишь применение катетеризации правых отделов сердца помогло правильно определиться с типом ЛГ — посткапиллярная комбинированная ЛГ-ЛОС. В статье также обсуждаются последние рекомендации по диагностике и лечению СНсФВ и ЛГ-ЛОС. Рассматривается предложенный на Европейском конгрессе кардиологов в Париже (2019) алгоритм определения СНсФВ и возможность его использования в Украине. Кроме того, разбираются вопросы морфологических и патогенетических различий между прекапиллярной легочной артериальной гипертензией (ЛАГ) и посткапиллярной ЛГ-ЛОС. Приводятся аргументы о невозможности применения специфической терапии ЛАГ у пациентов с посткапиллярной ЛГ. Обсуждаются данные о возможностях терапевтических вмешательств у пациентов с СНсФВ. Особый акцент делается на коррекции факторов риска и сопутствующих состояний, в том числе за счет модификации образа жизни и немедикаментозного лечения.

This paper presents a clinical case of pulmonary hypertension associated with left heart disease (PH-LHD) in a 63-year-old woman with heart failure and preserved ejection fraction (HFpEF). The history of disease (arterial hypertension, atrial fibrillation, diabetes mellitus, acute pulmonary embolism, obesity, chronic obstructive pulmonary disease) and results of standard instrumental (no signs of thrombi in pulmonary arteries, significant enlargement of right heart and normal size of left heart, high level of calculated systolic blood pressure in pulmonary artery) and laboratory investigations (high level of B-type natriuretic peptide) did not help to classify the type of pulmonary hypertension. Only after right heart catheterization it was possible to establish the correct diagnosis — post capillary combined PH-LHD. The article also discussed the latest guidelines on the diagnosis and treatment of HFpEF and PH-LHD. Some considerations in favor of new step algorithm for diagnosis of HFpEF that was proposed by European Society of Cardiology Congress in Paris (2019) were done and there was demonstrated its possible use in Ukraine. Some questions of morphological and pathogenic differences between precapillary pulmonary arterial hypertension and post-capillary PH-LHD were discussed. Conclusion about the impossibility of using specific pulmonary arterial hypertension therapy in patients with post-capillary PH was based on some arguments. There are elucidated some drug interventions in patients with HFpEF. Particular emphasis is placed on the correction of risk factors and comorbidities, in particular through lifestyle modifications and non-drug treatment.


Keywords

легенева гіпертензія; діагностика; лікування; захворювання лівих відділів серця; клінічний випадок; рекомендації

легочная гипертензия; диагностика; лечение; заболевания левых отделов сердца; клинический случай; рекомендации

pulmonary hypertension; diagnosis; treatment; left heart diseases; clinical case; guidelines


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Strange G., Playford D., Stewart S. et al. Pulmonary hypertension: prevalence and mortality in the Armadale echocardiography cohort. Heart. 2012. № 98(24). Р. 1805–1811. doi: 10.1136/heartjnl–2012–301992.

2. Galiи N., Humbert M., Vachiery J.L. et al. 2015 ESC/ERS Guidelines for the diagnosis and treatment of pulmonary hypertension. Eur. Respir. J. 2015. № 46. Р. 903–975. doi: 10.1183/13993003.01032–2015.

3. Vachiйry J., Tedford R., Rosenkranz S. et al. Number 9 in the series “Proceedings of the 6th World Symposium on Pulmonary Hypertension”. Ed. by N. Galiи, V.V. McLaughlin, L.J. Rubin, G. Simonneau. ERJ Express. 2018; in press [https://doi.org/10.1183/13993003.01897–2018].

4. Vachiery J.L., Adir Y., Barbera J.A. et al. Pulmonary hypertension due to left heart disease. J. Am. Coll. Cardiol. 2013. № 62. D100–D108.

5. Fayyaz A.U., Edwards W.D., Maleszewski J.J. et al. Global pulmonary vascular remodeling in pulmonary hypertension associated with heart failure and preserved or reduced ejection fraction. Circulation. 2018. № 137. Р. 1796–1810.

6. Baumgartner H., Falk V., Bax J.J. et al.; ESC Scientific Document Group. 2017 ESC/EACTS Guidelines for the management of valvular heart disease. Eu Heart J. 2017. № 38. Р. 2739–2791.

7. Ponikowski P., Voors A.A., Anker S.D. et al. 2016 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure. The Task Force for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure of the European Society of Cardiology (ESC) Developed with the special contribution of the Heart Failure Association (HFA) of the ESC. Eur. Heart J. 2016. № 37. Р. 2129–2200. doi: 10.1093/eurheartj/ehw128.

8. Albakri A. Heart failure with preserved ejection fraction: A review of clinical status and meta–analysis of diagnosis by myocardial strain and effect of medication on mortality and hospita–lization. Int. Med. Care. 2018. № 2(2). Р. 1–12. doi: 10.15761/IMC.1000120.

9. Lund L.H., Donal E., Oger E. et al.; KaRen Investigators. Association between cardiovascular vs. non–cardiovascular co-morbidities and outcomes in heart failure with preserved ejection fraction. Eur. J. Heart Fail. 2014. № 16. Р. 992–1001. doi: 10.1002/ejhf.137.

10. Haass M., Kitzman D.W., Anand I.S. et al. Body mass index and adverse cardiovascular outcomes in heart failure patients with preserved ejection fraction: results from the Irbesartan in Heart Failure with Preserved Ejection Fraction (I–PRESERVE) trial. Circ. Heart Fail. 2011. № 4(3). Р. 324–31. doi: 10.1161/CIRCHEARTFAILURE.110.959890.

11. Lam C.S., Lyass A., Kraigher–Krainer E. et al. Cardiac dysfunction and non–cardiac dysfunction as precursors of heart failure with reduced and preserved ejection fraction in the community. Circulation. 2011. № 124(1). Р. 24–30. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA. 110.979203

12. Hummel S.L., Seymour E.M., Brook R.D. et al. Low–sodium dietary approaches to stop hypertension diet reduces blood pressure, arterial stiffness, and oxidative stress in hypertensive heart failure with preserved ejection fraction. Hypertension. 2012. № 60(5). Р. 1200–6. doi: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.112.202705.

13. Tian N., Moore R.S., Braddy S. et al. Interactions between oxidative stress and inflammation in salt–sensitive hypertension. Am. J. Physiol. Heart Circ. Physiol. 2007. № 293. H3388–H3395. https://doi.org/10.1152/ajpheart.00981.200

14. Macdougall I.C., Canaud B., de Francisco A.L. et al. Beyond the cardiorenal anaemia syndrome: recognizing the role of iron deficiency. Eur. J. Heart Fail. 2012. № 14. Р. 882–886. https://doi.org/10.1093/eurjhf/hfs056

15. Borbйly A., Falcao–Pires I., van Heerebeek L. et al. Circulation Research. 2009. № 104. Р. 780–786. https://doi.org/10.1161/CIRCRESAHA.108.193326

16. Hunt S.A.; American College of Cardiology, American Heart Association Task Force on Practice Guidelines (Writing Committee to Update the 2001 Guidelines for the Evaluation and Management of Heart Failure). ACC/AHA 2005 guideline update for the diagnosis and management of chronic heart failure in the adult: a report of the American college of Cardiology/American heart association task force on practice guidelines (writing committee to update the 2001 guidelines for the evaluation and management of heart failure). Journal of the American College of Cardiology. 2005. № 46(6). e1–e82. doi: 10.1016/j.jacc.2005.08.022.

17. Kenchaiah S., Evans J.C., Levy D. et al. Obesity and the risk of heart failure. The New England Journal of Medicine. 2002. № 347(5). Р. 305–313. doi: 10.1056/NEJMoa020245.

18. Wong C.Y., Moore–Sullivan T.O., Leano R. et al. Alterations of left ventricular myocardial characteristics associated with obesity. Circulation. 2004. № 110(19). Р. 3081–3087. doi: 10.1161/01.CIR.0000147184.13872.0F.

19. Rijzewijk L.J., van der Meer R.W., Smit J.W. et al. Myocardial steatosis is an independent predictor of diastolic dysfunction in type 2 diabetes mellitus. Journal of the American College of Cardiology. 2008. № 52(22). Р. 1793–1799. doi: 10.1016/j.jacc.2008.07.062.

20. Wong C., Marwick T. Obesity cardiomyopathy: pathoge–nesis and pathophysiology. Nature Clinical Practice Cardiovascular Medicine. 2007. № 4(8). Р. 436–443. doi: 10.1038/ncpcardio0943.

21. Gerges M., Gerges C., Lang I.M. How to define pulmonary hypertension due to left heart disease. Eur. Respir. J. 2016. № 48. Р. 553–555. doi: 10.1183/13993003.00432–2016.

22. Delgado J.F., Conde E., Sanchez V. et al. Pulmonary vascular remodeling in pulmonary hypertension due to chronic heart failure. Eur. Heart Fail. 2005. № 7. Р. 1011–1016. doi: 10.1016/j.ejheart.2004.10.021.

23. Charalampopoulos A., Lewis R., Hickey P. et al. Pathophysiology and Diagnosis of Pulmonary Hypertension Due to Left Heart Disease. Front. Med. (Lausanne). 2018. № 5. Р. 174. doi: 10.3389/fmed.2018.00174.

24. Galie N., Manes A., Palazzini M. The difficult diagnosis of pulmonary vascular disease in heart failure. Eur. Respir. J. 2016. № 48. Р. 311–314. doi: 10.1183/13993003.00854–2016.

25. Reddy Y.N.V., Carter R.E., Obokata M., Redfield M.M., Borlaug B.A. A simple, evidence–based approach to help guide diagnosis of heart failure with preserved ejection fraction. Circulation. 2018. № 138: Р. 861–870. doi: 10.1161/CIRCULATIONAHA.118.034646.

26. Bonderman D., Wexberg P., Martischnig A.M. et al. A noninvasive algorithm to exclude pre–capillary pulmonary hypertension. Eur. Respir. J. 2011. № 37. Р. 1096–1103. doi: 10.1183/09031936.00089610.

27. Opotowsky A.R., Ojeda J., Rogers F. et al. A simple echocardiographic prediction rule for hemodynamics in pulmonary hypertension. Circ. Cardiovasc. Imaging. 2012. № 5. Р. 765–775. doi: 10.1161/CIRCIMAGING.112.976654.

28. D’Alto M., Romeo E., Argiento P. et al. Echocardiographic prediction of pre– versus postcapillary pulmonary hypertension. J. Am. Soc. Echocardiogr. 2015. № 28. Р. 108–115. doi: 10.1016/j.echo.2014.09.004.

29. Jacobs W., Konings T.C., Heymans M.W. et al. Noninvasive identification of left–sided heart failure in a population suspected of pulmonary arterial hypertension. Eur. Respir. J. 2015. № 46. Р. 299–302. doi: 10.1183/09031936.00202814.

30. Berthelot E., Montani D., Algalarrondo V. et al. A clinical and echocardiographic score to identify pulmonary hypertension due to HFpEF. J. Card. Fail. 2017. № 23. Р. 29–35. doi: 10.1016/j.cardfail.2016.10.002.

31. Pieske B., Tschцpe C., de Boer R.A. et al. How to diagnose heart failure with preserved ejection fraction: the HFA–PEFF diagnostic algorithm: a consensus recommendation from the Heart Failure Association (HFA) of the European Society of Cardiology (ESC). Eur. Heart J. 2019 Oct 21. № 40(40). Р. 3297–3317. doi: 10.1093/eurheartj/ehz641.

32. Mclaughlin V., Galie N., Barbera J. et al. A Comparison of Characteristics and Outcomes of Patients with Atypical and Classical Pulmonary Arterial Hypertension from the AMBITION Trial. American Journal of Respiratory and Critical Care Medicine. 2015. № 191. A2196. https://www.atsjournals.org/doi/abs/10.1164/ajrccm–conference.2015.191.1_Meeting Abstracts. A2196

33. Opitz C., Hoeper M., Gibbs J.S. et al. Pre–Capillary, Combined, and Post–Capillary Pulmonary Hypertension A Pathophysiological Continuum. Journal of the American College of Cardiology. 2016. № 68. Р. 368–378. doi: 10.1016/j.jacc.2016.05.047.

34. Franssen C., Paulus W. Normal resting pulmonary artery wedge pressure: a diagnostic trap for heart failure with preserved ejection fraction. European Journal of Heart Failure. 2015. № 17. Р. 132–134. doi: 10.1002/ejhf.225.

35. Paulus W.J., Tschцpe C., Sanderson J.E. et al. How to diagnose diastolic heart failure: a consensus statement on the diagnosis of heart failure with normal left ventricular ejection fraction by the Heart Failure and Echocardiography Associations of the European Society of Cardiology. Eur. Heart J. 2007. № 28. Р. 2539–2550. doi: 10.1093/eurheartj/ehm037.

36. LeVarge B., Pomerantsev E., Channick R. Reliance on end–expiratory wedge pressure leads to misclassification of pulmonary hypertension. European Respiratory Journal. 2014. № 44. Р. 425–434. doi: 10.1183/09031936.00209313.

37. Galiи N., Barberа J.A., Frost A.E. et al., for the AMBITION Investigators Initial Use of Ambrisentan plus Tadalafil in Pulmonary Arterial Hypertension. N. Engl. J. Med. 2015. № 373. Р. 834–44. doi: 10.1056/NEJMoa1413687.

38. Bermejo J., Yotti R., Garcнa–Orta R. et al. Sildenafil for improving outcomes in patients with corrected valvular heart disease and persistent pulmonary hypertension: a multicenter, double–blind, randomized clinical trial. Eur. Heart J. 2018. № 39. Р. 1255–1264. doi: 10.1093/eurheartj/ehx700.

39. Galie N., Manes A., Dardi F., Palazzini M. Aiming at the appropriate target for the treatment of pulmonary hypertension due to left heart disease European Heart Journal. 2018. № 39. Р. 1265–1268. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehx751

40. Loh E., Stamler J.S., Hare J.M., Loscalzo J., Coluc– ci W.S. Cardiovascular effects of inhaled nitric oxide in patients with left ventricular dysfunction. Circulation. 1994. № 90. Р. 2780–2785. doi: 10.1161/01.cir.90.6.2780.

41. Zimpfer D., Zrunek P., Roethy W. et al. Left ventricular assist devices decrease fixed pulmonary hypertension in cardiac transplant candidates. J. Thorac. Cardiovasc. Surg. 2007. № 133. Р. 689–695. DOI: 10.1016/j.jtcvs.2006.08.104.

42. Baumgartner H., Falk V., Bax J.J. et al.; ESC Scientific Document Group. 2017 ESC/EACTS Guidelines for the ma–nagement of valvular heart disease. Eur. Heart J. 2017. № 38. Р. 2739–2791. doi: 10.1093/eurheartj/ehx391.

43. Lund L., Claggett B., Liu J. et al. Heart failure with mid-range ejection fraction in CHARM: characteristics, outcomes and effect of candesartan across the entire ejection fraction spectrum. European Journal of Heart Failure. 2018. № 20. Р. 1230–1239. doi: 10.1002/ejhf.1149.

44. Cleland J.G.F., Bunting K.V., Flather M.D. et al.; Beta–blockers in Heart Failure Collaborative Group. Beta–blockers for heart failure with reduced, mid–range, and preserved ejection fraction: an individual patient–level analysis of double–blind randomized trials. Eur. Heart J. 2018. № 39. Р. 26–35. doi: 10.1093/eurheartj/ehx564.

45. Badesch D.B., Raskob G.E., Elliott C.G. et al. Pulmonary arterial hypertension: baseline characteristics from the REVEAL Registry. Chest. 2010. № 137. Р. 376–387. doi: 10.1007/s12471–017–0970–7.

46. Lang I., Palazzini M. The burden of comorbidities in pulmonary arterial hypertension. Eur. Heart J. Suppl. 2019 Dec. 21(suppl. K). K21–K28. doi: 10.1093/eurheartj/suz205.

47. Weatherald J., Huertas A., Boucly A. et al. Association between BMI and obesity with survival in pulmonary arterial hypertension. Chest. 2018. № 154. Р. 872–881. doi: 10.1016/j.chest.2018.05.006.

48. Poms A.D., Turner M., Farber H.W., Meltzer L.A., McGoon M.D. Comorbid conditions and outcomes in patients with pulmonary arterial hypertension: a REVEAL registry analysis. Chest. 2013. № 144. Р. 169–176. doi: 10.1378/chest.11–3241.

49. Weatherald J., Huertas A., Boucly A. et al. Is there an obesity paradox in pulmonary arterial hypertension? Eur. Respir. J. 2017. № 50. PA3521. doi: 10.1183/1393003.congress–2017.PA3521.

50. Hanipah Z.N., Mulcahy M.J., Sharma G. et al. Ba–riatric surgery in patients with pulmonary hypertension. Surg. Obes. Relat. Dis. 2018. № 14. Р. 1581–1586. doi: 10.1016/j.soard.2018.07.015.

51. Sheu E.G., Channick R., Gee D.W. Improvement in severe pulmonary hypertension in obese patients after laparoscopic gastric bypass or sleeve gastrectomy. Surg. Endosc. 2016. № 30. Р. 633–637. doi: 10.1007/s00464–015–4251–5.

52. Wirth A., Kroger H. Improvement of left ventricular morphology and function in obese subjects following a diet and exercise program. International Journal of Obesity. 1995. № 19(1). Р. 61–66. PMID: 7719394.

53. Wong C.Y., Byrne N.M., O’Moore–Sullivan T. et al. Effect of weight loss due to lifestyle intervention on subclinical cardiovascular dysfunction in obesity (body mass index >30 kg/m2). American Journal of Cardiology. 2006. № 98(12). Р. 1593–1598. doi: 10.1016/j.amjcard.2006.07.037.

54. Friedman S.E., Andrus B.W. Obesity and pulmonary hypertension: a review of pathophysiologic mechanisms. J. Obes. 2012. № 2012. Р. 505274. doi: 10.1155/2012/505274.

55. Whitaker M.E., Nair V., Sinari S. et al. Diabetes mellitus associates with increased right ventricular afterload and remode–ling in pulmonary arterial hypertension. Am. J. Med. 2018. № 131. Р. 702. e7–702.e13. doi: 10.1016/j.ajmed.2017.12.046.

56. Benson L., Brittain E.L., Pugh M.E. et al. Impact of diabetes on survival and right ventricular compensation in pulmonary arterial hypertension. Pulm. Circ. 2014. № 4. Р. 311–318. doi: 10.1086/675994.

57. Voelkel M.A., Wynne K.M., Badesch D.B. et al. Hyperuricemia in severe pulmonary hypertension. Chest. 2000. № 117(1). Р. 19–24. doi: 10.1378/chest.117.1.19.

58. Zharikov S.I., Swenson E.R., Lanaspa M. et al. Could uric acid be a modifiable risk factor in subjects with pulmonary hypertension? Medical Hypotheses. 2010. № 74(6). Р. 1069–1074. doi: 10.1016/j.mehy.2009.12.023.

Similar articles

Heart Failure with Preserved Left Ventricular Ejection Fraction
Authors: Коzhukhov S.M., Pаrkhomenko О.M. - SI «NSC «Іnstitute of Cardiology», Kyiv, Ukraine
"Emergency medicine" 1 (72) 2016
Date: 2016.04.21
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches
Mechanisms of formation and progression of chronic heart failure on the background of type 2 diabetes mellitus
Authors: Годлевська О.М., Самбург Я.Ю., Магдаліц Т.І.
Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна

"Emergency medicine" №8(95), 2018
Date: 2019.02.05
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches
Hypertensive heart disease. Modern look
Authors: Боєв С.С., Доценко М.Я., Герасименко Л.В., Шехунова І.О.
Державний заклад «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров’я України», м. Запоріжжя, Україна

"Hypertension" Том 13, №2, 2020
Date: 2020.06.26
Categories: Cardiology
Sections: Specialist manual
Association between obstructive sleep apnea and pulmonary hypertension (literature review)
Authors: Крушинська Н.А.(1), Сіренко Ю.М.(2)
(1) — Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
(2) — ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені акад. М.Д. Стражеска» НАМН України, м. Київ, Україна

"Hypertension" №3-4 (65-66), 2019
Date: 2019.09.30
Categories: Cardiology
Sections: Specialist manual

Back to issue