Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Gastroenterology" Том 54, №4, 2020

Back to issue

Manodebitometry in intraoperative diagnosis of extrahepatic cholestasis in complicated cholelithiasis

Authors: B.F. Shevchenko, O.V. Zeleniuk, O.M. Babii, N.V. Prolom, О.О. Galinsky
State Institution “Institute of Gastroenterology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine”, Dnipro, Ukraine

Categories: Gastroenterology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Мета роботи: оцінити ефективність застосування комбiнованої методики манодебітометрії в інтраопераційній діагностиці причин різних типів позапечінкового холестазу (ПХС) при ускладненому холелітіазі. Матеріали та методи. Манодебітометрія проведена в 181 хворого, які були оперовані у відділенні хірургії органів травлення ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України» за період з 2013 по 2020 р. за допомогою розробленого апаратно-програмного комплексу. Усім хворим до операції виконували ультразвукове дослідження, а при підозрі на холедохокалькульоз — ендоскопічну ретроградну холангіопанкреатографію і магнітно-резонансну холангіопанкреатографію. Також оцінювали моторно-евакуаторну функцію жовчного міхyра. Результати. Залежно від наявності біохімічних маркерів жовтяниці і пошкодження гепатоцитів, а також предикторів холестазу в анамнезі хворі були розподілені на 5 груп позапечінкового холестазу. Застосування комбiнованої методики манодебітометрії в інтраопераційній діагностиці головних причин різних типів ПХС при ускладненому холелітіазі дозволило діагностувати органічне порушення як причину розвитку ПХС у 34 (18,78 %) хворих та в 38 (20,99 %) — функціональні порушення сфінктерa Оддi. Проведення ROC-аналізу застосування комбiнованої методики манодебітометрії як діагностичного скринінгу функціональної та органічної причини ПХС при ускладненому холелітіазі дозволило встановити високу якість діагностичної моделі з використанням визначеного коефіцієнта як оптимального порогу класифікації з точністю 88,9 %, чутливістю 93,6 %, специфічністю 80 %, тодi як площа під кривою ROC становила 0,9311 (95% довірчий інтервал 0,918–0,929; р < 0,0001). Висновки. Застосування манодебітометричного дослідження холедоха з фармакологічним тестом на розслаблення під час операції дозволяє збільшити на 34,8 % виявлення причин ПХС при ускладненому холелітіазі, встановити його дисфункцію і може бути рекомендоване до практичного застосування для розпізнавання типу ПХС при ускладненому холелітіазі, його головних причин та інтраопераційного визначення показань до їх корекції під час операції.

Цель работы: оценить эффективность применения комбинированной методики манодебитометрии в интра­операционной диагностике причин различных типов внепеченочного холестаза (ВХС) при осложненном холелитиазе. Материалы и методы. Манодебитометрия проведена у 181 больного, которые были прооперированы в отделении хирургии органов пищеварения ГУ «Институт гастроэнтерологии НАМН Украины» за период с 2013 по 2020 г. с помощью разработанного программно-аппаратного комплекса. Всем больным до операции выполняли: ультразвуковое исследование, при подозрении на холедохокалькулез — эндоскопическую ретроградную холангиопанкреатографию и магнитно-резонансную холангиопанкреатографию. Также оценивали моторно-эвакуаторную функцию желчного пузыря. Результаты. В зависимости от наличия биохимических маркеров желтухи и повреждения гепатоцитов, а также предикторов холестаза в анамнезе больные распределены на 5 групп внепеченочного холестаза. Использование комбинированной методики манодебитометрии в интраоперационной диагностике главных причин различных типов ВХС при осложненном холелитиазе позволило диагностировать органическое нарушение как причину развития ВХС у 34 (18,78 %) больных и у 38 (20,99 %) — функциональные нарушения сфинктера Одди. Проведение ROC-анализа применения комбинированной методики манодебитометрии в качестве диагностического скрининга функциональной и органической причины ВХС при осложненном холелитиазе позволило установить высокое качество диагностической модели с использованием определенного коэффициента в качестве оптимального порога классификации с точностью 88,9 %, чувствительностью 93,6 %, специфичностью 80 %, тогда как площадь под кривой ROC составляла 0,9311 (95% доверительный интервал 0,918–0,929; р < 0,0001). Выводы. Применение манодебитометрического исследования холедоха с фармакологическим тестом на расслабление во время операции позволяет увеличить на 34,8 % выявление причин ВХС при осложненном холелитиазе, обнаружить его дисфункцию и может быть рекомендовано к практическому применению для распознавания типов ВХС, его главных причин и интраоперационного определения показаний к их коррекции во время операции.

Background. The purpose was to evaluate the effectiveness of the combined method of manodebitometry in intraoperative diagnosis of the causes of various types of extrahepatic cholestasis (ЕНС) in complicated cholelithiasis. Materials and methods. Manodebitometry was performed in 181 patients who were operated at the Department of Surgery of the Digestive Organs of the Institute of Gastroenterology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine for the period from 2013 to 2020 using developed software and hardware complex. All patients underwent ultrasound examination before surgery, and if choledochocalculosis was suspected — endoscopic retrograde cholangiopancreatography and magnetic resonance cholangiopancreatography. The motor-evacuatory function of the gallbladder was also assessed. Results. Depending on the presence of biochemical markers of jaundice and hepatocyte damage, as well as the presence of cholestasis predictors in the past medical history, patients were divided into 5 groups of extrahepatic cholestasis. The use of a combined method of manodebitometry in the intraoperative diagnosis of the main causes of various types of EHC in complicated cholelithiasis allowed us to diagnose organic disorders as the cause of EHC in 34 (18.78 %) patients, and in 38 (20.99 %) patients — functional disorders of the sphincter of Oddi. Receiver operating characteristic (ROC) analysis of application of the combined technique of manodebitometry as diagnostic screening of the functional and organic cause of EHC in complicated cholelithiasis made it possible to establish high quality of diagnostic model with the use of determined coefficient as an optimum threshold of classification with accuracy of 88.9 %, sensitivity of 93.6 %, specificity of 80 %, as area under the ROC-curve was 0.9311 (95% confidence interval 0.918–0.929; p < 0.0001). Conclusions. The manodebitometric examination of choledochus during surgery with a pharmacological test for relaxation allows increasing by 34.8 % the detection of the causes of EHC in complicated cholelithiasis, identifying its dysfunction and can be recommended for practical use for recognizing the type of EHC, its main causes and intraoperative indications for their correction during operation.


Keywords

манодебітометрія; позапечінковий холестаз; ускладнений холелітіаз

манодебитометрия; внепеченочный холестаз; осложненный холелитиаз

manodebitometry; extrahepatic cholestasis; complicated cholelithiasis


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

  1. Гриднева С.В. Дисфункция сфинктера Одди после холецистэктомии: механизмы развития и тактика лечения. Сучасна гастроентерологія. 2015. № 3(83). С. 22-127.
  2. Шептулин А.А., Кардашева С.С. Спорные вопросы функциональных расстройств желчного пузыря и сфинктера Одди: анализ Римских критериев IV пересмотра (2016 г.). Клиническая медицина. 2018. № 96(1). С. 84-87. doi: 10.18821/0023-2149-2018-96-1-84-87.
  3. Peter B. Cotton, Grace H. Elta, C. Ross Carter, Pankaj Jay Pasricha, Enrico S. Corazziari. Gallbladder and sphincter of Oddi disorders. Gastroenterology. 2016. Vol. 150. P. 1420-1429. doi: 10.1053/j.gastro.2016.02.033.
  4. Hiroyuki Miyatani et al. Clinical features and management of painless biliary type sphincter of Oddi dysfunction. J. Int. Med. Res. 2019. Vol. 47(7). Р. 2940-2950. doi: 10.1177/0300060519848628.
  5. Hiroyuki Miyatani, Hirosato Mashima, Masanari Sekine, Satohiro Matsumoto. Clinical course of biliary-type sphincter of Oddi dysfunction: endoscopic sphincterotomy and functional dyspepsia as affecting factors. Ther. Adv. Gastrointest. Endosc. 2019. Vol. 12. 2631774519867184. doi: 10.1177/2631774519867184.
  6. Yin Zudong et al. Factors related to residual gallbladder calculi formation using computed tomography and magnetic resonance imaging combined with clinical data. J. Int. Med. Res. 2020. Vol. 48(9). 300060520958968. doi: 10.1177/0300060520958968.
  7. Mariana Ungur et al. Diagnosis and therapeutic management in postcholecistectomy alithiasic cholangitis. Maedica (Bucur.). 2019. Vol. 14(3). Р. 247-253. doi: 10.26574/maedica.2019.14.3.247.
  8. Репин М.В., Микрюков В.Ю., Вагнер Т.Е., Плешкова Н.М. Диагностика недостаточности сфинктера Одди у больных с постхолецистэктомическим синдромом по данным гепатобилисцинтиграфии. Вестник рентгенологии и радиологии. 2015. № 6. С. 5-11. doi: 10.20862/0042-4676-2015-0-6-107-113.
  9. Ивашкин В.Т. и др. Клинические рекомендации Российской гастроэнтерологической ассоциации по диагностике и лечению дискинезии желчевыводящих путей. Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 2018. № 28(3). С. 63-80. doi: 10.22416/1382-4376-2016-26-3-64-80.
  10. Похабова Е.Ю., Белова Г.В. Современный взгляд на неопухолевые стенозирующие поражения БДС. Этиология и патогенез, возможности диагностики. Систематический обзор. Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2012. № 6. С. 69-75.
  11. Велигоцкий Н.Н., Скалий Н.Н., Горбулич А.В., Арутюнов С.Э., Павличенко С.А., Лермонтов А.А. Клинико-экспериментальное обоснование метода билиарной дебитоманометрии. Scientific Journal “ScienceRise”. 2015. № 9/3(14). С. 42-49. doi: 10.15587/2313-8416.2015.50323.
  12. Скалий Н.Н. Дистанционная компьютерная дебитоманометрия в диагностике обструктивных заболеваний желчевыделительной системы. Харьковская хирургическая школа. 2015. № 4(73). С. 47-49.
  13. Майкова Т.В., Мосійчук Л.М., Петішко О.П. Особливості функціонального стану жовчного міхура, сфінктера Одді та моторно-евакуаторної функції шлунка у хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу. Гастроентерологія. 2014. № 1(51). С. 31-36.

Similar articles

Вариации анатомического строения внепеченочных желчных протоков (обзор литературы)
Authors: Дубина С.А., Зенин О.К. - Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького, г. Донецк, Украина
Ukrainian journal of surgery 1 (24) 2014
Date: 2014.03.17
Categories: Surgery
Sections: Specialist manual
Department of Pediatric Gastroenterology and Nutrition
Authors: Babadzhanyan O.N.
Experience in the use urosodezoksiholevoy acid in children with organic diseases of the liver
Kharkiv meditsinskaya akademiya Postgraduate Education, Ukraine

"Child`s Health" (62) 2015. Тематический выпуск "Детская гастроэнтерология"
Date: 2015.05.01
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Clinical case of alagille syndrome
Authors: Omelchenko E.V.(1), Єrmolaєv M.N.(2), Senatorova A.S.(1), Shipko A.F.(1), Omelchenko- Selyukova A.V. (1), Єrmolaєva M.M. (2), Levchenko Y.A.(2)
(1) — Kharkiv National Medical University
(2) — Kharkiv Regional Children’s Clinical Hospital, Kharkiv, Ukraine

"Child`s Health" (62) 2015. Тематический выпуск "Детская гастроэнтерология"
Date: 2015.05.02
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
К вопросу о баллонной дилатации сфинктера Одди
Authors: Дронов А.И., Насташенко И.Л., Земсков С.В., Довбенко О.В., Швец Ю.П., Насташенко А.И., Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца, г. Киев
Ukrainian journal of surgery 1 (20) 2013
Date: 2013.03.29
Categories: Gastroenterology, Surgery
Sections: Clinical researches

Back to issue