Журнал "Біль. Суглоби. Хребет" Том 10, №4, 2020

Наведений опис клінічного випадку розвитку В-клітинної лімфоми в пацієнтки з оверлап-синдромом первинного синдрому Шегрена (ПСШ) і склередеми Бушке (СБ). Склередема Бушке — рідкісне захворювання, що характеризується дифузним індуративним набряком і ущільненням шкіри. Прийнята умовна класифікація цього захворювання залежно від етіологічного чинника: тип 1 — асоційований з інфекційним захворюванням; тип 2 — з парапротеїнемією і тип 3 — з цукровим діабетом. Існують дуже рідкісні випадки, пов’язані із злоякісними новоутвореннями або автоімунними захворюваннями. Даний клінічний випадок описує рідкісне поєднання СБ з автоімунним захворюванням — ПСШ, що підкреслює важливість вивчення інших асоціацій СБ, зокрема з автоімунними захворюваннями, для забезпечення належного ведення й лікування таких пацієнтів. Захворювання в пацієнтки 51 року дебютувало з щільного набряку обличчя, сухості шкіри, синдрому «сухого ока» й відчуття піску в очах, підвищення температури до субфебрильних цифр і щільних утворень шкіри в ділянці декольте, молочних залоз і міжлопатковій ділянці, що патогістологічно було розцінено як СБ. Виявлено лімфаденопатію, ксерофтальмію, сіалоаденіт, синдром Рейно, діагностовано ураження легень (альвеоліт і бронхіоліт), позитивні ANA, anti-SSa/La, anti-SSb/Ro. На підставі даного симптомокомплексу пацієнтці був виставлений діагноз «оверлап СБ із ПСШ». Застосування комбінованої терапії метотрексатом і метилпреднізолоном дозволило знизити активність захворювання, клінічні й лабораторні прояви хвороби. Однак через 9 місяців після появи перших шкірних симптомів виникло вибухання лівого ока, поширена лімфаденопатія. При патогістологічному обстеженні встановлено діагноз неходжкінської В-клітинної лімфоми. Застосування терапії ритуксимабом призвело до значного регресу пухлини орбіти. Актуальність даного клінічного спостереження — не тільки в рідкісності поєднаної патології, а й у необхідності проведення ранньої діагностики розвитку лімфоми на тлі ПСШ на підставі факторів ризику, до яких відносять низький рівень С4 і/або С3, збільшення привушних слинних залоз, кріоглобулінемію, спленомегалію, персистуючу системну активність і лімфаденопатію, оскільки частота даного захворювання досить висока в цій популяції пацієнтів.

Представлено описание клинического случая развития В-клеточной лимфомы у пациентки с оверлап-синдромом первичного синдрома Шегрена (ПСШ) и склередемы Бушке (СБ). Склередема Бушке — редкое заболевание, характеризующееся диффузным индуративным отеком и уплотнением кожи. Принята условная классификация этого заболевания в зависимости от этиологического фактора: тип 1 — ассоциированный с инфекционным заболеванием; тип 2 — с парапротеинемией и тип 3 — с сахарным диабетом. Существуют очень редкие случаи, связанные со злокачественными новообразованиями или аутоиммунными заболеваниями. Данный клинический случай описывает редкое сочетание СБ с аутоиммунным заболеванием — ПСШ, что подчеркивает важность изучения других ассоциаций СБ, в частности с аутоиммунными заболеваниями, для обеспечения надлежащего ведения и лечения таких пациентов. Заболевание у пациентки 51 года дебютировало с плотного отека лица, сухости кожи, синдрома «сухого глаза» и ощущения песка в глазах, повышения температуры до субфебрильных цифр и плотных образований кожи в области декольте, молочных желез и межлопаточной области, что патогистологически было расценено как СБ. Выявлены лимфаденопатия, ксерофтальмия, сиалоаденит, синдром Рейно, диагностировано поражение легких (альвеолит и бронхиолит), позитивные ANA, anti-SSa/La, anti-SSb/Ro. На основании данного симптомокомплекса пациентке был установлен диагноз «оверлап СБ с ПСШ». Применение комбинированной терапии метотрексатом и метилпреднизолоном позволило снизить активность заболевания, клинические и лабораторные проявления болезни. Однако через 9 месяцев после появления первых кожных симптомов возникло выбухание левого глаза, распространенная лимфаденопатия. При патогистологическом обследовании установлен диагноз неходжкинской В-клеточной лимфомы. Применение терапии ритуксимабом привело к значительному регрессу опухоли орбиты. Актуальность данного клинического наблюдения — не только в редкости сочетанной патологии, но и в необходимости проведения ранней диагностики развития лимфомы на фоне ПСШ, на основании факторов риска, к которым относят низкий уровень С4 и/или С3, увеличение околоушных слюнных желез, криоглобулинемию, спленомегалию, персистирующую системную активность и лимфаденопатию, так как частота данного заболевания достаточно высока в этой популяции пациентов.

This is a presentation of case report on B-cell lymphoma in a patient with overlapping primary Sjogren's syndrome (PSS) and scleredema adultorum of Buschke. Scleredema adultorum of Buschke (SB) is a rare disorder characterized by a diffuse indurative edema and skin tightening. A putative classification of this disease is based on the etiological factors and encompasses three types: Type 1 is associated with an infectious disease; Type 2 with paraproteinemia; Type 3 – with diabetes mellitus. There are very rare cases involving malignant neoplasms or autoimmune diseases. This clinical case describes a rare combination of SB with an autoimmune disease – PSS. It highlights the importance of studying other SB associations, in particular with autoimmune diseases, to ensure proper management and treatment of these patients. For a 51-year-old patient, the disease onset featured a dense facial edema, dry skin, dry eye syndrome and a feeling of sand in the eyes, subfebrile fever and dense skin formations in the low neckline, mammary glands and interscapular region, which was pathohistologically regarded as scleredema Buschke. Lymphadenopathy, xerophthalmia, sialodenitis, Raynaud's syndrome were revealed, lung damage (alveolitis and bronchiolitis), positive ANA, anti-SSa/La, antiSSb/Ro were diagnosed. Based on this symptom complex, the patient was diagnosed with an overlap syndrome of SB with PSS. The use of combined therapy with methotrexate and methylprednisolone allowed to reduce the disease activity, clinical and laboratory appearance of the disease. However, 9 months after the onset of the first skin symptoms, there was a bulging of the left eye, widespread lymphadenopathy. Histopathological examination revealed the diagnosis of non-Hodgkin B-cell lymphoma. The use of rituximab therapy resulted in a significant regression of the orbital tumor. The relevance of this clinical observation is not only due to the rarity of combined pathology, but also to the need for an early diagnostics of lymphoma developing against the background of PSS, based on the risk factors, which include low levels of C4 and/or C3, enlargement of the parotid salivary glands, cryoglobulinemia, persistent splenomegaly’s systemic activity and lymphadenopathy, since the frequency of this disease is quite high in this patient population.

склередема Бушке; синдром Шегрена; лімфома; оверлап-синдром; клінічний випадок

склередема Бушке; синдром Шегрена; лимфома; оверлап-синдром; клинический случай

scleredema adultorum of Buschke; Sjogren’s syndrome; lymphoma; overlap syndrome; clinical case

1. Lewerenz V., Ruzicka T. Scleredema adultorum associated with type 2 diabetes mellitus: a report of three cases. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2007. 21. 560-561. doi: 10.1111/j.1468-3083.2006.01959.x.
2. Beers W.H., Ince A., Moore T.L. Scleredema adultorum of Buschke: a case report and review of the literature. Semin Arthritis Rheum. 2006. 35. 355-359. doi: 10.1016/j.semarthrit.2006.01.004.
3. Manchanda Y., Das S., Sharma V.K., Srivastava D.N. Scleredema associated with carcinoma of the gall bladder. Br J Dermatol. 2005. 152. 1373-1374.
4. Miyagawa S., Dohi K., Tsuruta S., Shirai T. Scleredema of Buschke associated with rheumatoid arthritis and Sjögren’s syndrome. Br J Dermatol. 1989. 121. 517-520.
5. Lima S.O., Britto Aragã J.F., Neto J.M. et al. Scleredema associated with Sjögren’s syndrome. An Bras Dermatol. 2015. 90. 81-83. doi: 10.1590/abd1806-4841.20153779.
6. Brito-Zerón P., Baldini C., Bootsma H. et al. Sjögren syndrome. Nat Rev Dis Primers. 2016. Article number 16047. doi: 10.1038/nrdp.2016.47.
7. Solans-Laque R., Lopez-Hernandez A., Bosch-Gil J.A. et al. Risk, predictors, and clinical characteristics of lymphoma development in primary Sjogren’s syndrome. Semin Arthritis Rheum. 2011. 41. 415-423. doi: 10.1016/j.semarthrit.2011.04 .006.
8. Golovach I.Yu., Yehudina Ye.D. Prognostic markers of lymphoma in primary Sjogren’s syndrome. Practical oncology. 2019. 2. 9-23. doi: 10.22141/2663-3272.2.3.2019.186472.
9. Ramos-Casals M., Brito-Zerón P., Bombardieri S. et al. EULAR recommendations for the management of Sjögren’s syndrome with topical and systemic therapies. Ann Rheum Dis. 2020. 79(1). 3-18. doi:10.1136/annrheumdis-2019-216114.
10. Ramos-Casals M., Brito-Zerón P., Siso-Almirall A., Bosch X. Primary Sjogren syndrome. BMJ. 2012. 344. 3821. doi: 10.1136/bmj.e3821.
11. Theander E., Manthorpe R., Jacobsson L.T. Mortality and causes of death in primary Sjogren’s syndrome: A prospective cohort study. Arthritis Rheum. 2004. 50. 1262-1269. doi: 10.1002/art.20176.
12. Zintzaras E., Voulgarelis M., Moutsopoulos H.M. The risk of lymphoma development in autoimmune diseases: A meta-analysis. Arch Intern Med. 2005. 165. 2337-2344. doi: 10.1001/archinte.165.20.2337.
13. Fragkioudaki S., Mavragani C.P., Moutsopoulos H.M. Predicting the risk for lymphoma development in Sjogren syndrome: An easy tool for clinical use. Medicine (Baltimore). 2016. 95. 3766. doi: 10.1097/MD.0000000000003766.
14. Zhang W., Feng S., Yan S. et al. Incidence of malignancy in primary Sjogren’s syndrome in a Chinese cohort. Rheumatology (Oxford). 2010. 49. 571-577. doi: 10.1093/rheumatology/ kep404.