Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

АКУШЕРИ ГІНЕКОЛОГИ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Child`s Health" Том 15, №7, 2020

Back to issue

Hemostasis in premature newborns with congenital pneumonia in the neonatal period

Authors: Горячко А.Н., Сукало А.В.
Белорусский государственный медицинский университет, г. Минск, Беларусь

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Серед причин високої смертності у недоношених новонароджених переважають внутрішньо­шлуночкові крововиливи. Метою дослідження стало виявлення особливостей клінічних проявів порушення гемостазу і показників коагулограми у недоношених новонароджених із уродженою пневмонією і різною масою тіла в неонатальному періоді. Матеріали та методи. Залежно від терміну гестації та маси тіла проведено обстеження системи гемостазу та клінічних проявів геморагічних розладів у 227 новонароджених. Метод дослідження — проспективне клінічне дослідження. Результати. У недоношених новонароджених усіх груп порівняно з групою контролю на першому тижні життя реєструвалася гіпокоагуляція у всіх фазах згортання крові і підвищений фібриноліз зі збільшенням ступеня вираженості порушень у міру зниження гестаційного віку, маси тіла і приєднання інфекційної патології. До кінця неонатального періоду в недоношених із низькою масою тіла і вродженою пневмонією відзначалася гіпокоагуляція у другій і третій фазах згортання крові, у немовлят із дуже низькою й екстремально низькою масою тіла і вродженою пневмонією зберігалася гіпокоагуляція у всіх фазах згортання крові і підвищений фібриноліз. Частка внутрішньошлуночкових крововиливів у недоношених новонароджених обох досліджуваних груп була статистично значуще більше (відношення шансів — ОR = 5,69 (4,15–7,80), ОR = 23,91 (16,81–34,00)), ніж у групі умовно здорових недоношених дітей, а частота внутрішньошлуночкових крововиливів III–IV ступеня у недоношених новонароджених із дуже низькою й екстремально низькою масою тіла і вродженою пневмонією була статистично значуще вище (ОR = 5,24 (3,79–7,24)), ніж у немовлят із низькою масою тіла і вродженою пневмонією. Висновки. Вищеперелічене вказує на необхідність контролю гемостазу і профілактичної антигеморагічної терапії у недоношених новонароджених із вродженою пневмонією протягом неонатального періоду.

Актуальность. Среди причин высокой смертности у недоношенных новорожденных преобладают внутрижелудочковые кровоизлияния. Целью исследования стало выявление особенностей клинических проявлений нарушений гемостаза и показателей коагулограммы у недоношенных новорожденных с врожденной пневмонией и различной массой тела в неонатальном периоде. Материалы и методы. В зависимости от срока гестации и массы тела проведено обследование системы гемостаза и клинических проявлений геморрагических расстройств у 227 новорожденных. Метод исследования — проспективное клиническое исследование. Результаты. У недоношенных новорожденных всех групп по сравнению с группой контроля на первой неделе жизни регистрировалась гипокоагуляция во всех фазах свертывания крови и повышенный фибринолиз с увеличением степени выраженности нарушений по мере снижения гестационного возраста, массы тела и присоединения инфекционной патологии. К концу неонатального периода у недоношенных с низкой массой тела и врожденной пневмонией отмечалась гипокоагуляция во второй и третьей фазах свертывания крови; у младенцев с очень низкой и экстремально низкой массой тела и врожденной пневмонией сохранялась гипокоагуляция во всех фазах свертывания крови и повышенный фибринолиз. Доля внутрижелудочковых кровоизлияний у недоношенных новорожденных обеих исследуемых групп была статистически значимо больше (отношение шансов — ОR = 5,69 (4,15–7,80), ОR = 23,91 (16,81–34,00)), чем в группе условно здоровых недоношенных детей, а частота внутрижелудочковых кровоизлияний III–IV степени у недоношенных новорожденных с очень низкой и экстремально низкой массой тела и врожденной пневмонией была статистически значимо выше (ОR = 5,24 (3,79–7,24)), чем у младенцев с низкой массой тела и врожденной пневмонией. Выводы. Вышеперечисленное указывает на необходимость контроля гемостаза и профилактической антигеморрагической терапии у недоношенных новорожденных с врожденной пневмонией в течение неонатального периода.

Background. Intraventricular hemorrhages predominate among the causes of high mortality in premature newborns. The purpose of the study was to identify the features of clinical manifestations of hemostasis disorders and coagulogram indicators in premature newborns with congenital pneumonia and varying body weight in the neonatal period. Materials and methods. Depending on the gestational age and body weight, the hemostatic system and clinical manifestations of hemorrhagic disorders were examined in 227 newborns. The study was designed as a prospective clinical trial. Results. In preterm infants of all groups, compared with the control group, hypocoagulation in all phases of blood clotting and increased fibrinolysis were registered in the first week of life, with an increase in the severity of disorders as the gestational age, body weight, and infectious pathology were reduced. By the end of the neonatal period, premature infants with low body weight and congenital pneumonia showed hypocoagulation in the second and third phases of blood clotting, infants with very low and extremely low body weight and congenital pneumonia maintained hypocoagulation in all phases of blood clotting and increased fibrinolysis. The proportion of intraventricular hemorrhages in premature newborns of both study groups was statistically significantly high (OR = 5.69 (4.15–7.80), OR = 23.91 (16.81–34.00)) than in the group of apparently healthy premature infants, and the frequency of intraventricular hemorrhages grade III–IV in premature newborns with very low and extremely low body weight and congenital pneumonia was statistically significantly higher (OR = 5.24 (3.79–7.24)) than in infants with low body weight and congenital pneumonia. Conclusions. The above points out the need for hemostasis control and preventive antihemorrhagic therapy in premature newborns with congenital pneumonia during the neonatal period.


Keywords

новонароджені; недоношені; уроджена пневмонія; гемостаз; коагулограма

новорожденные; недоношенные; врожденная пневмония; гемостаз; коагулограмма

newborns; premature babies; congenital pneumonia; hemostasis; coagulogram


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Володин Н.Н., Горелышев С.К., Попов В.Е. Внутрижелудочковые кровоизлияния, постгеморрагическая гидроцефалия у новорожденных детей. Принципы оказания медицинской помощи: методические рекомендации. Российская ассоциация специалистов перинатальной медицины совместно с Ассоциацией детских нейрохирургов России. М., 2014. 52 с.
2. Ballabh Р. Intraventricular Hemorrhage in Premature Infants: Mechanism of Disease. Pediatr. Res. 2010. № 67 (1). P. 1-8.
3. Шабалов Н.П. Неонатология: Учеб. пособие. В 2 т. Т. I. 3-е изд., испр. и доп. М.: МЕДпресс-информ, 2004. 608 с.
4. Volpe J.J. Intracranial hemorrhage: germinal matrix intraventricular hemorrhage. Еd. Neurology of the Newborn. 5th edition. Philadelphia: Saunders Elsevier, 2008. Р. 517-288.
5. Володин Н.Н. Детские болезни. Т. 1. Неонатология. Под ред. Н.Н. Володина, Ю.Г. Мухиной, А.И. Чубаровой. М.: Династия, 2011. 512 с. 
6. Рооз Р., Генцель-Боровичени О., Прокитте Г. Практические рекомендации: Пер. с нем. Ред. пер.: Р. Вауэр, Г.А. Шишко. М.: Медицинская литература, 2011. 592 с. 
7. Дмитриев В.В. Практические вопросы клинической коагулологии. Минск: Беларуская навука, 2017. 278 с. 
8. Christensen R.D., Baer V.L., Lambert D.K., Henry E., Ilstrup S.J., Bennett S.T. Reference intervals for common coagulation tests of preterm infants (CME). Transfusion. 2014. № 54 (3). Р. 627-632.

Back to issue