Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.









"Тrauma" Том 21, №6, 2020

Back to issue

Investigation of sanogenesis in hip fracture-dislocation

Authors: Канзюба А.І.
ДВНЗ «Ужгородський національний університет», м. Ужгород, Україна

Categories: Traumatology and orthopedics

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Доля пошкодженого кульшового суглоба визначається перебігом репаративного процесу, який, у свою чергу, залежить від змін, що відбуваються в організмі постраждалих на місцевому та системному рівнях внаслідок травми та подальших лікувальних заходів. Мета роботи — ідентифікувати напрямки саногенезу переломовивихів у ділянці кульшового суглоба (ПВКС), які визначають зміни, що відбуваються внаслідок травми в організмі постраждалих, впливають на вибір лікувальної тактики, перебіг репаративного процесу в пошкодженому суглобі, напрямки та результати комплексного відновлювального лікування. Матеріали та методи. Досліджено 180 постраждалих з ПВКС із застосуванням клінічного, рентгенологічного, лабораторного, статистичного методів, методів концептуального та математичного моделювання. Результати. До планування лікувальної тактики слід підходити з позиції аналізу різних ланок патогенезу післятравматичного артрозу шляхом визначення факторів руйнування та їх ролі в саногенезі травматичних пошкоджень кульшового суглоба. На основі результатів дослідження біомеханічних змін, особливостей імунного статусу та обмінних процесів в організмі постраждалих, їх взаємозв’язків з клініко-рентгенологічними і морфологічними змінами у ділянці пошкодження запропонована концептуальна позиція щодо лікування ПВКС. Визначені найбільш суттєві фактори, що визначають перебіг відновних процесів: структурні пошкодження хрящового покриву та субхондральних ділянок вертлюжної западини і головки стегнової кістки; пошкодження суглобової сумки кульшового суглоба; пошкодження м’язів тазового пояса; зміни напружено-деформованого стану в ділянці кульшового суглоба; порушення стабільності пошкодженого кульшового суглоба; локальний післятравматичний остеопороз; реактивне запалення у пошкодженому суглобі; регенерація сполучної тканини в осередку пошкодження; патогенні фактори, зумовлені лікуванням, що проводилося. Напрямки та вміст патогенетичного лікування залежать від типу пошкодження кульшового суглоба і давності травми. Висновки. Основні пункти лікувальної програми при свіжих пошкодженнях — усунення вивиху стегна, відновлення стабільності кульшового суглоба, оптимізація режиму функціонального розвантаження суглоба, функціональне відновлювальне лікування, медикаментозна корекція репаративного процесу.

Актуальность. Cудьба поврежденного тазобедренного сустава определяется течением репаративного процесса, который, в свою очередь, зависит от изменений, происходящих в организме пострадавших на местном и системном уровнях в результате травмы и дальнейших лечебных мероприятий. Цель работы — идентифицировать направления саногенеза переломовывихов в области тазобедренного сустава (ПВТС), которые определяют изменения, происходящие в результате травмы в организме пострадавших, влияют на выбор лечебной тактики, течение репаративного процесса в поврежденном суставе, содержание и результаты комплексного восстановительного лечения. Материалы и методы. Обследовано 180 пострадавших с ПВТС с использованием клинического, рентгенологического, лабораторного, статистического методов, методов концептуального и математического моделирования. Результаты. К планированию лечебной тактики следует подходить с позиции анализа различных механизмов патогенеза после травматического артроза путем определения факторов разрушения и их роли в саногенезе травматических повреждений тазобедренного сустава. На основе исследования биомеханических изменений, особенностей иммунного статуса и обменных процессов в организме пострадавших, их взаимосвязи с клинико-рентгенологическими и морфологическими изменениями в области повреждения предложена концептуальная позиция относительно лечения ПВТС. Выделены наиболее существенные факторы, которые определяют течение восстановительных процессов: структурные повреждения хрящевого покрова, субхондральных отделов вертлужной впадины и головки бедренной кости; повреждения суставной сумки тазобедренного сустава; повреждения мышц тазового пояса; изменения напряженно-деформированного состояния в области тазобедренного сустава; нарушение стабильности поврежденного тазобедренного сустава; локальный посттравматический остеопороз; реактивное воспаление в поврежденном суставе; регенерация соединительной ткани в очаге повреждения; патогенные факторы, обусловленные лечением. Приоритетными направлениями решения проблемы являются усовершенствование диагностики переломовывихов в области тазобедренного сустава и изучение патологических изменений в организме пострадавших в разные периоды после травмы для обоснования критериев дифференцированного подхода к выбору лечебной тактики. Направления и содержание патогенетического лечения ПВТС зависят от типа повреждения тазобедренного сустава и давности травмы. Выводы. Основные пункты лечебной программы при свежих повреждениях — устранение вывиха бедра, восстановление стабильности тазобедренного сустава, оптимизация режима функциональной разгрузки сустава, функциональное восстановительное лечение, медикаментозная коррекция репаративного процесса.

Background. The background of the injured hip joint is determined by the course of the reparative process, which, in turn, depends on the changes occurring in the body of the injured at the local and systemic levels as a result of trauma and further therapeutic measures. The purpose of the work is to identify the directions of sanogenesis of fracture-dislocations in the hip joint, which determine the changes resulting from trauma in the victim’s body and influence the choice of treatment tactics, the course of the reparative process in the damaged joint, the content and results of complex restorative treatment. Materials and methods. There were examined 180 patients with hip fracture-dislocations using the clinical, radiological, laboratory methods, methods of conceptual and mathematical modeling, statistical method. Results. The planning of treatment tactics should be approached from the standpoint of analyzing different mechanisms of pathogenesis after traumatic arthrosis by determining the factors of destruction and their role in the sanogenesis of traumatic injuries of the hip joint. Based on the study of biomechanical changes, the characteristics of the immune status and metabolic processes in the body of the victims, their relationship with the clinical, radiological, and morphological changes in the area of damage, a conceptual position regarding the treatment are proposed. The most significant factors that determine the course of the recovery processes are highlighted: structural damage to the cartilage covering, acetabular subchondral bones and the head of the femur; damage to the articular bag of the hip joint; damage to the muscles of the pelvic girdle; changes in the stress-strain state in the hip joint; violation of the stability of the damaged hip joint; local post-traumatic osteoporosis; reactive inflammation in the damaged joint; regeneration of the connective tissue in the damage focus; pathogenic factors due to treatment. The priority directions for solving the problem are to improve the diagnosis of fracture-dislocations in the area of the hip joint and to study pathological changes in the body of victims in different periods after trauma to substantiate the criteria for a differentiated approach to the choice of treatment tactics. The directions and content of pathogenetic treatment of hip fracture-dislocations depend on the type of damage to the hip joint and the duration of the injury. Conclusions. The main points of the treatment program for fresh injuries are the elimination of hip dislocation, restoration of stability of the hip joint, optimization of the mode of functional unloading of the joint, functional rehabilitation treatment, drug correction of the reparative process.


Keywords

переломи; вивихи; кульшовий суглоб; саногенез; дослідження

переломы; вывихи; тазобедренный сустав; саногенез; исследования

fracture; dislocation; hip joint; sanogenesis; study


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Vina E.R., Kwoh C.K. Epidemiology of Osteoarthritis: Literature Update. Curr. Opin. Rheumatol. 2018. № 30(2). P. 160-167. DOI: 10.1097/BOR.0000000000000479.
2. Marsell R., Einhorn T.A. The biology of fracture healing. Injury. 2011. № 42(6). P. 551-555. DOI: 10.1016/j.injury.2011.03.031.
3. Bucher C.H., Duda G.N., Volk H.D., Schmidt-Bleek K. The role of immune reactivity in bone regeneration. In: Zorzi A.R., de Miranda J.B., ed. Advanced Techniques in Bone Regeneration. London: IntechOpen Limited, 2016. P. 169-194. DOI: 10.5772/62476.
4. Hedström M., Sjöberg K., Svensson J., Brosiö E., Dalen N. Changes in biochemical markers of bone metabolism and BMD during the first year after a hip fracture. Acta Orthop. Scand. 2001 Jun. № 72(3). P. 248-251. DOI: 10.1080/00016470152846565. 
5. Ghiasi M.S., Chen J., Vaziri A., Rodriquez E.K., Naza-rian A. Bone fracture healing in mechanobiological modeling: A review of principles and methods. Bone Reports. 2017. № 6. P. 87-100. DOI: 10.1016/j.bonr.2017.03.002. 
6. Epari D.R., Duda G., Thompson M.S. Mechanobiology of bone healing and regeneration: In vivo models. Journal of Engineering in Medicine. 2010. № 224(12). P. 1543-1553. DOI: 10.1243/09544119JEIM808.
7. Punzi L., Galozzi P., Luisetto R. et al. Post-traumatic arthritis: overview on pathogenic mechanisms and role of inflammation. Rheumatic & Musculosceletal Diseases. 2016. № 2. P. 1-9. DOI: 10.1136/rmdopen-2016-000279.
8. Olson S.A., Furman B., Guilak F. Joint injury and post-traumatic arthritis. HSS Jurnal. 2012. 8. P. 23-25. DOI: 10.1007/s11420.
9. Mankin H.J., Johnson M.E., Lippiello L. Biochemacal and metabolic abnormalities in articular cartilage from osteoarthritic human hips. J. Bone Joint. Surg. 1981. Vol. 63. P. 131-139. 
10. Климовицький В.Г., Канзюба А.І., Донченко Л.І., Гончарова Л.Д. Напрямки відновлювального лікування постраждалих з переломами вертлюжної западини у реабілітаційному періоді. Проблеми травматології та остеосинтезу. 2017. № 1–2 (7–8). С. 50-59.

Similar articles

Особливості тотальної артропластики при диспластичному коксартрозі
Authors: Канзюба А.І., Климовицький В.Г., Канзюба М.А. - НДІ травматології та ортопедії Донецького національного медичного університету ім. М. Горького
"Тrauma" Том 16, №1, 2015
Date: 2015.05.08
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual
Primary arthroplasty as a method of choice for the treatment of pertrochanteric fractures in elderly and senile patient
Authors: Канзюба А.І.(1), Климовицький В.Г.(2), Попюрканич П.П.(1)
(1) — ДВНЗ «Ужгородський національний університет», м. Ужгород, Україна
(2) — НДІТО Донецького національного університету, м. Лиман, Україна

"Тrauma" Том 21, №5, 2020
Date: 2020.12.10
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
Primary arthroplasty for trochanteric fractures in elderly and senile age
Authors: Канзюба А.І., Климовицький В.Г., Хайло П.А., Канзюба М.А.
НДІ ТО Донецького національного медичного університету, м. Лиман, Україна
ДВНЗ «Ужгородський національний університет», м. Ужгород, Україна

"Тrauma" Том 18, №2, 2017
Date: 2017.05.25
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
Корекційні остеотомії проксимального відділу стегнової кістки при лікуванні дорослих хворих на коксартроз диспластичного генезу
Authors: В.П. Торчинський, Г.В. Гайко - Інститут травматології та ортопедії АМН України, Київ, Україна
"Тrauma" Том 9, №3, 2008
Date: 2011.09.01
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual

Back to issue