Журнал «Травма» Том 21, №6, 2020

Актуальність. Білокальний позавогнищевий остеосинтез кільцевими фіксаторами (КФ) незрощень кісток гомілки є методом, що використовується деякими авторами. Систематизованих загальноприйнятих вказівок для його виконання не існує. Вирішенню цього питання і присвячена дана робота. Мета роботи: поліпшення результатів лікування незрощень гомілки з використанням конструкцій КФ при проведенні білокального остеосинтезу в комплексному лікуванні. Матеріали та методи. Узагальнені дані лікування 17 постраждалих із септичними незрощеннями кісток гомілки, в лікуванні яких застосовувалася технологія білокального остеосинтезу КФ. Згідно з оціночною системою Non-Union Scoring System (NUSS), всі випадки вимагали складної комплексної спеціалізованої медичної допомоги з можливим позитивним результатом (кількість балів — від 51 до 75). Проведення білокального остеосинтезу було складовою складного хірургічного втручання. Важливими його частинами були нижченаведені. Застосовувалася так звана кровозберігаюча тактика. Використовували віджимний і кровозупиняючий джгути, транексамову кислоту, місцево — гемостатичну губку. Кільця монтувалися на суцільних штангах. Напівзакрита остеотомія передньої та бічних стінок виконувалася з невеликого розрізу віялоподібно долотом; задня стінка кістки перетиналася леватором з отриманням осколкового перелому. Перед зіставленням низведеного фрагмента з уламком проводилася їх обробка. Консервативна терапія була спрямована на профілактику інфекції, поліпшення діяльності судин і нормалізацію обмінних процесів. Висновки. Отриманий результат білокального остеосинтезу кільцевими фіксаторами незрощень великогомілкової кістки слід вважати обнадійливим. Даний метод вимагає подальшого застосування та вивчення.

Актуальность. Билокальный внеочаговый остеосинтез кольцевыми фиксаторами (КФ) несращений костей голени является методом, который используется некоторыми авторами. Систематизированных общепринятых указаний для его выполнения не существует. Решению этого вопроса и посвящена данная работа. Цель работы: улучшение результатов лечения несращений голени с использованием конструкций КФ при проведении билокального остеосинтеза в комплексном лечении. Материалы и методы. Обобщены данные лечения 17 пострадавших с септическими несращениями костей голени, в лечении которых применялась технология билокального остеосинтеза КФ. Согласно оценочной системе Non-Union Scoring System (NUSS), все случаи требовали сложной комплексной специализированной медицинской помощи с возможным положительным результатом (количество баллов — от 51 до 75). Проведение билокального остеосинтеза было составляющей сложного хирургического вмешательства. Важными его частями были следующие. Применялась так называемая кровосберегающая тактика. Использовались отжимной и крово-останавливающий жгуты, транексамовая кислота, местно — гемостатическая губка. Кольца монтировались на сплошных штангах. Полузакрытая остеотомия передней и боковых стенок осуществлялась из небольшого разреза веерообразно долотом; задняя стенка кости пересекалась леватором с получением осколочного перелома. Перед сопоставлением низведенного фрагмента с обломком проводилась их обработка. Консервативная терапия была направлена на профилактику инфекции, улучшение деятельности сосудов и нормализацию обменных процессов. Выводы. Полученный результат билокального остеосинтеза кольцевыми фиксаторами несращений большеберцовой кости следует считать обнадеживающим. Данный метод требует дальнейшего применения и изучения.

Background. Bilocal extra-focal osteosynthesis with ring fixators (RF) of tibial nonunion is a method used by some authors. But there are no systematized guidelines for its implementation. This work is devoted to solving this issue. The purpose was to improve the results of the treatment of nonunions of the shin using RF constructions for bilocal osteosynthesis in complex treatment. Materials and methods. Generalized data of treatment of 17 patients with septic nonunions of the shin bones, in the treatment of which the technology of bilocal osteosynthesis with RF was used. According to the Non-Union Scoring System, all cases required complex specialized medical care with a possible positive result (scores from 51 to 75). Bilocal osteosynthesis was part of a complex surgical procedure. The important parts were as follows. The so-called blood-saving tactic was used. We used a squeezing and hemostatic tourniquet, tranexamic acid, and a topically hemostatic sponge. The rings were mounted on solid rods. Semi-closed osteotomy of the anterior and lateral walls was performed from a small incision in a fan-shaped chisel; the posterior wall of the bone was intersected by the levator with a comminuted fracture. Before comparing the reduced fragment with the fragment, they were processed. Conservative therapy was aimed at preventing infection, improving vascular activity, and normalizing metabolic processes. Conclusions. The obtained result of bilocal osteosynthesis of nonunions of the tibia should be considered encouraging and requires further application and study.

незрощення кісток гомілки; білокальний остеосинтез

несращение костей голени; билокальный остеосинтез

tibia nonunion; bilocal osteosynthesis