Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" 2(11) 2008

Back to issue

Особливості формування місцевого імунітету в дітей на ранньому штучному вигодовуванні

Authors: О.Г. Шадрін, О.М. Муквіч, ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гинекології АМН України», м. Київ

Categories: Pediatrics/Neonatology, Immunology

Sections: Clinical researches

print version

Раціональне та збалансоване вигодовування дітей першого року життя визначає їх гармонічний розвиток, своєчасне морфофункціональне «дозрівання» внутрішніх органів та тканин, безпосередньо впливає на формування інтелектуального, психомоторного розвитку, грає есенціальну роль в опірності організму захворюванням та гарантує досягнення генетично детермінованого кінцевого росту [1, 4].

Не викликає сумнівів, що для дітей першого року життя оптимальним продуктом харчування є молоко здорової матері, яке містить велику кількість біологічно активних сполук та захисних факторів [2, 4].

Незважаючи на переваги грудного вигодовування, на сьогодні значна кількість дітей уже з перших місяців життя потребує штучного вигодовування. В останні роки істотне зниження частоти та тривалості грудного вигодовування викликає стурбованість як вітчизняних, так і іноземних педіатрів. Так, в Україні три місяці вигодовували груддю 62,2 % матерів, 6 міс. — 26,6 %, до року — 5,4 % [6]. У Росії до 3 місяців вигодовувались грудним молоком тільки 41,9 % дітей, у Республіці Татарстан — 48,7 % [3].

На сьогодні наукові дослідження доводять необхідність не тільки збалансованого за всіма нутрієнтами харчування, а й такого, що б мало оздоровлюючі та імунорегуляторні властивості. Таке харчування отримало назву «функціональне» та за своєю суттю означає включення до раціону дітей таких продуктів або речовин природного походження, що при систематичному застосуванні мають регулюючий вплив на організм, перш за все шляхом оптимізації мікроекологічного статусу кишечника [6–8].

Вищенаведене становить інтерес у плані вивчення ефективності застосування олігосахаридів як високоактивних пребіотиків у харчуванні дітей при ранньому штучному вигодовуванні.

Метою роботи було вивчення особливостей формування місцевого імунітету кишечника у здорових дітей перших місяців життя при ранньому штучному вигодовуванні.

Матеріали та методи

Робота виконана у відділенні проблем харчування та соматичних захворювань дітей раннього віку ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМНУ» (директор — академік АМН України Ю.Г. Антипкін).

Для цього в умовах республіканської консультативної поліклініки ДУ «Інститут ПАГ АМНУ» проведені спостереження за здоровими доношеними новонародженими, які народились у пологових будинках м. Києва та з різних причин (гіпогалактія, мастит, лактостаз, гіпертермія) були переведені на вигодовування штучними сумішами протягом перших днів життя. Дослідження було відкритим рандомізованим. Від кожної сім’ї, яка брала участь у дослідженні, було отримано письмову інформаційну згоду.

Згідно з лікарняними правилами, грудне годування було рекомендоване всім матерям. Батьків інформували про дослідження в момент виписки з пологового будинку і просили повідомити, якщо вони починали годувати молочними сумішами. Після того дітям рандомізовано призначали годування однією з двох молочних сумішей, склад яких був доповнений або 0,8 г ГОС/ФОС на 100 мл, або 0,8 г мальтодекстрину/100 мл.

Для проведення дослідження було відібрано 30 здорових новонароджених віком 7–10 днів від здорових породіль. Огляд дітей здійснювали щомісячно. Реєстрували дані, отримані до початку годування тестовими молочними сумішами й у віці 2 місяці.

Залежно від характеру вигодовування діти були розподілені на 3 групи: перша група — 10 новонароджених на грудному вигодовуванні; друга — 10 дітей, які вигодовувались високоадаптованою молочною сумішшю з додаванням пребіотичних компонентів (галакто- та фруктоолігосахарів) Nutrilon™-1 (Nutricia); третя — 10 дітей, які за умовами нашого дослідження знаходились на вигодовуванні високоадаптованою молочною сумішшю.

Мікробіологічну діагностику проводили за методами та вимогами наказу № 535 МОЗ СРСР від 22.04.1985 р. та наказу № 59 МОЗ України від 2003 р. За допомогою бактеріологічних методів аналізували кількісний та видовий склад мікрофлори кишечника.

Лізоцим у калі та SIgA в слині визначали методом імуноферментного аналізу Enzyme-Linked Immunosorbent Assay (ELISA) за рекомендованими протоколами до відповідних тест-систем:

а) лізоцим у калі — тест-системи Biosource, Netherlands;

б) SIgA в слині — тест-системи ТОВ «Хема-Медіка».

Імуноглобуліни (IgG, IgM, IgA, SIgA) у копрофільтратах визначали методом радіальної імунодифузії в гелі за Манчині.

Дані клінічних та лабораторних досліджень оброблені методами математичної статистики, що прийнята в бiологiї та медицині.

Результати та їх обговорення

Усі діти народилися доношеними, з оцінкою за шкалою Апгар 8 балів і більше, без ознак внутрішньоутробної гіпотрофії та незрілості та виписані з пологового стаціонару в задовільному стані. Позитивна динаміка маси тіла відзначалась з 6–9-ї доби неонатального періоду, і на сьому добу життя відновлення маси тіла було виявлено у всіх дітей.

У дітей 2-ї групи, які були переведені на вигодовування сумішю з пребіотиками, небажаних наслідків (зригувань, блювоти, алергічних реакцій) не відмічалось. У 7 дітей відзначений позитивний клінічний ефект уже до кінця першого тижня, а в інших дещо пізніше — на другому-третьому тижні спостереження: діти стали спокійнішими, зменшилась частота криків, прояви метеоризму, бурчання та болів при пальпації живота. Кишкові симптоми зменшувались до 10–14-го дня спостереження, частота дефекацій збільшилась до 4–5 разів на день, консистенція випорожнень стала більш м’якою, гомогенною, зникли болісні позиви до дефекації.

Практично у всіх дітей 3-ї групи відзначались ознаки функціональних порушень ШКТ: метеоризм, помірно виражений абдомінальний больовий синдром, що проявлявся періодичним неспокоєм та плачем дитини. Наявність дискінезії ШКТ реєстрували при зниженні частоти дефекацій до 0–1 раза на добу (8 дітей) або її відсутності протягом 48 годин (запори), інших ознак диспептичних розладів.

Дослідження мікробіоценозу кишечника в обстежених дітей виявило суттєві розбіжності в концентраціях біфідобактерій (9,1 ± 0,7; 7,8 ± 0,5; 5,4 ± 0,4 КУО/г у 1, 2 та 3-й групах відповідно) і лактофлори (8,4 ± 0,8; 8,0 ± 0,6; 5,0 ± 0,13 КУО/г у 1, 2, та 3-й групах відповідно).

Встановлено вірогідне пригнічення БЛ-флори в дітей на штучному вигодовуванні традиційною молочною сумішшю. При цьому суттєвої різниці між якісними та кількісними показниками мікробіоценозу в дітей на грудному вигодовуванні та тих, які вигодовувались сумішшю з ГОС/ФОС, не виявлено (р > 0,05).

Для оцінки стану місцевого імунітету в дітей на ранньому штучному вигодовуванні визначено концентрації специфічних (секреторний IgA, IgA, IgG, IgM), неспецифічних (лізоцим) факторів місцевого імунітету в копрофільтратах та SIgA в слині на 7-му — 10-ту добу після народження та на другому місяці життя в дітей визначених груп.

У копрофільтратах, які були взяті для дослідження на 7-му — 10-ту добу після народження, IgA та IgG були виявлені у всіх дітей, SIgA — у 82,6 % дітей, IgM не виявлено в жодному зразку як у 1-й, так і в 2-й та 3-й групах.

Особливості місцевого імунітету в новонароджених пов’язані з низькими концентраціями імуноглобулінів, що може призводити до порушень захисних механізмів кишечного бар’єра при інвазії бактеріями та харчовими алергенами. Тому в цей період надзвичайно важливим є аліментарне надходження захисних факторів із грудним материнським молоком, які спроможні забезпечити пасивний імунітет дитини. Вірогідних відмінностей між показниками в групах не встановлено, що доводило вихідну імунологічну ідентичність досліджуваних груп.

Визначення імуноглобулінів у копрофільтратах двомісячних дітей показало, що частота виявлення SIgA дорівнювала 100 % та концентрація захисних факторів (SIgA) у копрофільтратах дітей 1-ї групи була найбільшою — 0,75 ± 0,02 г/л (табл. 1). У 2-й групі дітей, незважаючи на те, що вони знаходились на штучному вигодовуванні, частота виявлення та концентрація SIgA були також досить високими і вірогідно не відрізнялись від показників у 1-й групі — 0,67 ± 0,01 г/л. У дітей 3-ї групи частота виявлення захисних факторів у копрофільтратах була вірогідно нижчою порівняно з 1-ю та 2-ю групами (р < 0,05).

Сумарна концентрація імуноглобулінів наприкінці другого місяця життя в копрофільтратах дітей, які отримували традиційне штучне вигодовування, була в 1,7 раза нижчою, ніж у дітей 1-ї та 2-ї груп.

При вигодовуванні штучною сумішшю з пребіотиками відзначені високі концентрації IgA та SIgA порівняно з дітьми 3-ї групи, але рівень їх не досягав величин дітей на грудному вигодовуванні.

Наведені в табл. 1 дані свідчать, що в копрофільтратах дітей 2-ї та 3-ї груп концентрація IgG була вірогідно вищою порівняно з дітьми 1-ї групи.

Привертало увагу, що в дітей на грудному вигодовуванні IgM у копрофільтратах не визначались. У дітей 2-ї групи його наявність встановлено тільки в третині, а у дітей 3-ї групи — в половині зразків, що свідчило про подразнення місцевого імунітету та можливий запуск місцевих запальних реакцій.

У той же час у копрофільтратах дітей 1-ї та 2-ї груп у процесі росту не виявлено вірогідного збільшення рівня сироваткових імуноглобулінів A і G, а рівень імуноглобуліну М навіть зменшився.

Встановлена дисоціація в показниках умісту секреторного та сироваткових імуноглобулінів (відсутність у копрофільтратах макроглобуліну (IgM)) та практично однакова в динаміці спостереження концентрація тривало циркулюючих пізніх імуноглобулінів (А і G) свідчать про сприятливий вплив рекомендованого комплексу в дітей 1-ї та 2-ї груп, що проявлявся зменшенням запальної реакції та нормалізацією судинної проникності.

Визначення концентрації лізоциму в копрофільтратах та SIgA в слині дітей методом ІФА проведене на 10-й день та у двохмісячному віці (рис. 1 та 2).

Як видно з наведених даних, вихідна концентрація лізоциму в дослідних групах вірогідно не відрізнялась. Однак у двохмісячному віці визначається вірогідне зниження концентрації лізоциму в дітей усіх груп, але в дітей 1-ї та 2-ї груп подібна залежність виражена менш інтенсивно.

Отримані дані свідчать, що зниження концентрації неспецифічних факторів місцевого імунітету в цей віковий період не залежить від характеру вигодовування, але може бути частково стриманим при природному вигодовуванні та застосуванні сумішей із пребіотиками.

Концентрації SIgA в слині з віком, навпаки, мали суттєві розбіжності в дітей досліджуваних груп. Однак найвищі його концентрації відзначались у дітей двохмісячного віку на природному вигодовуванні та при вигодовуванні сумішами з ГОС/ФОС (р < 0,05).

Отже, введення до раціону дітей при ранньому штучному вигодовуванні адаптованої молочної суміші Nutrilon™-1, що містить у своєму складі унікальну суміш ГОС/ФОС під назвою immunofortis, має позитивний вплив на нормалізацію функціонального стану травної системи, мікроекологію та місцеві імунологічні процеси кишечнику.

Збільшення концентрації SIgA в слині в таких дітей визначає підвищення здатності протидіяти адгезії мікроорганізмів, токсинів, харчових і бактеріальних алергенів на епітелій слизових оболонок та блокувати їх проникнення у внутрішнє середовище організму. Тому використання в харчуванні дітей, які знаходяться на штучному вигодовуванні, суміші з додаванням олігосахаридів immunofortis дозволяє не тільки запобігти розвитку дисбактеріозів кишечника за рахунок складання оптимальних, ендогенних умов для колонізації кишечника власною БЛ-флорою, а й утримувати синтез специфічних та неспецифічних факторів місцевого імунітету кишечника на рівні їх у дітей, які знаходяться на грудному вигодовуванні.


Bibliography

1. Бережной В.В., Крамарев С.А., Мартынюк В.Ю. Микроэкологические нарушения у детей и современные возможности повышения эффективности их коррекции // Здоровье женщины. — 2002. — № 4(12). — С. 79-92.

2. Конь И.Я. Питание детей первого года жизни: современные представления // Педиатрия. — 2006. — № 6. — С. 63-71.

3. Мальцев С.В., Заболотная Л.Н., Сафина Л.З. Современные проблемы естественного вскармливания // Педиатрия. — 2002. — № 1. — С. 60-62.

4. Отт В.Д. Бифидогенные свойства лактулозы и ее роль в профилактике функциональных расстройств пищеварительной системы у детей // Современная педиатрия. — 2006. — № 2(11). — С. 195-198.

5. Хромова С.С., Ефимов Б.А., Тарабрина Н.П. Иммунорегуляция в системе микрофлора—интестинальный тракт // Алергология и иммунология. — 2004. — Т. 5, № 2. — С. 265-271.

6. Berger Alvin, Fleith M., Crozier G. Nutritional Implications of Replacing Bovine Milk Fat With Vegetable Oil in Infant Formulas // J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. — 2000. — Vol. 30, № 2. — Р. 115-125.

7. Gibson R.G., Beaty E.R., Xin Wang, Cummings J.H. Selective Stimulation of Bifidobacteria in Human Colon by Oligofructose and Inulin // Gastroenterology. — 1995. — V. 108. — Р. 975-982.

8. Moro G., Minoli I., Mosca M. Dosage-Related Bifidogenic Effects of Galacto- and Fructooligosaccharides in Formula-fed Term Infants // J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. — 2002. — Vol. 34, № 3. — P. 291-295. 

Similar articles

Authors: О.Г. Шадрін, Т.Л. Марушко, Р.В. Марушко, ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України», м. Київ
"News of medicine and pharmacy" 8-9(282-283) 2009
Date: 2009.07.29
Authors: О.Г. Шадрін, Т.Л. Марушко, Р.В. Марушко, В.П. Місник, Відділення проблем харчування та соматичних захворювань дітей раннього віку ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України», м. Київ
"News of medicine and pharmacy" 11-12(285-286) 2009
Date: 2009.08.18
Authors: С.Л. Няньковський, професор, О.С. Івахненко, к.м.н. Кафедра факультетської та шпитальної педіатрії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, Львів
"News of medicine and pharmacy" 15(221) 2007
Date: 2008.06.11
Categories: Gastroenterology, Pediatrics/Neonatology
Sections: Specialist manual

Back to issue