Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

АКУШЕРИ ГІНЕКОЛОГИ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Child`s Health" Том 16, №1, 2021

Back to issue

The state of children’s health and the formation of health competence in schoolchildren living in iodine-deficient regions

Authors: Сорокман Т.В., Бачу М.І., Гінгуляк М.Г.
ВДНЗУ «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Дефіцит йоду в харчуванні є єдиною і найбільш поширеною причиною ураження головного мозку та порушення інтелектуального розвитку в дітей, якій можна запобігти адекватними методами профілактики. Мета роботи — оцінити стан здоров’я дітей і формування здоров’язбережувальної компетентності у школярів, які мешкають у йододефіцитних регіонах. Матеріали та методи. Проанкетовані 655 батьків і ретроспективно вивчена захворюваність 1973 школярів із різних районів Північної Буковини (Чернівецька область). Визначені інтегральний показник інформованості (ІПІ) та інтегральний показник профілактичної поведінки (ІППП). Результати. Харчування обстежених дітей було нераціональним, із вживанням продуктів, вирощених на присадибних ділянках, йодовану сіль використовувала тільки 1 родина з 50. На відмінно (не хворіє) своє здоров’я оцінили 11,9 %, добре (інколи хворіє) — 71,7 %, задовільно (часто хворіє) — 16,3 % опитаних. 14,4 % респондентів мають високий ІППП, 41,7 % — середній та 43,8 % — низький. Між показниками ІПІ та ІППП спостерігається високовірогідний зв’язок (λ2 Пірсона = 98,119, df = 29, p = 0,000, V Крамера = 0,162). Висновки. З метою формування здоров’язбережувальної компетентності у школярів, які мешкають в йододефіцитних регіонах, необхідно розробляти та впроваджувати нові форми мотивації до щоденного профілактичного прийому йодованої солі.

Актуальность. Дефицит йода в питании является единственной и наиболее распространенной причиной поражения головного мозга и нарушения интеллектуального развития у детей, которую можно предупредить адекватными методами профилактики. Цель работы — оценить состояние здоровья детей и формирование здоровьесберегающей компетентности у школьников, проживающих в йододефицитных регионах. Материалы и методы. Проанкетированы 655 родителей и ретроспективно изучена заболеваемость 1973 школьников из разных районов Северной Буковины (Черновицкая область). Определены интегральний показатель информированности (ИПИ) и интегральный показатель профилактического поведения (ИППП) среди школьников и их родителей. Результаты. Питание обследованных детей было нерациональным, с употреблением продуктов, выращенных на приусадебных участках, йодированную соль использовала только 1 семья из 50. На отлично (не болеет) свое здоровье оценили 11,9 %, хорошо (иногда болеет) — 71,7 %, удовлетворительно (часто болеет) — 16,3 % опрошенных. 14,4 % респондентов имеют высокий ИППП, 41,7 % — средний и 43,8 % — низкий. Между показателями ИПИ и ИППП наблюдается высокодостоверная связь (λ2 Пирсона = 98,119, df = 29, p = 0,000, V Крамера = 0,162). Выводы. С целью формирования здоровьесберегающей компетентности у школьников, проживающих в йододефицитных регионах, необходимо разрабатывать и внедрять новые формы мотивации к ежедневному профилактическому приему йодированной соли.

Background. Iodine deficiency in the diet is the only and most common cause of brain damage and intellectual impairment in children, which can be prevented by adequate methods. The purpose was to assess the state of health of children and the formation of health competence in schoolchildren living in iodine-deficient regions. Materials and methods. Six hundred and fifty-five parents were surveyed and the morbidity was retrospectively studied in 1,973 schoolchildren from different districts of Northern Bukovina (Chernivtsi region). Integrated awareness indicator (IAI) and integrated preventive behavior indicator (IPBI) have been identified. Results. The nutrition of the examined children was irrational, with the use of products grown on homesteads, iodized salt was used by only 1 family out of 50. 11.9 % of respondents rated their health as excellent (not sick), 71.7 % — as good (sometimes sick), 16.3 %— as satisfactory (often ill). 14.4 % of respondents have a high IPBI, 41.7 % — a medium and 43.8 % have a low IPBI. There is a highly reliable relationship between IAI and IPBI (Pearson λ2 = 98.119, df = 29, p = 0.000, Cramer’s V = 0.162). Conclusions. In order to develop health competence in schoolchildren living in iodine-deficient regions, it is necessary to develop and implement new forms of motivation for daily preventive intake of iodized salt.


Keywords

діти; йододефіцит; здоров’язбережувальна компетентність

дети; йододефицит; здоровьесберегающая компетентность

children; iodine deficiency; health competence


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Alexander E.K., Pearce E.N., Brent G.A. [et al.]. Guidelines of the American Thyroid Association for the Diagnosis and Management of Thyroid Disease During Pregnancy and the Postpartum. Thyroid. 2017. № 27(3). Р. 315-389.
2. American Thyroid Association. 2017. https://www.thyroid.org/media-main/about-hypothyroidism/. Accessed 29 October 2017.
3. Governance for health in the 21st century: a study for the WHO Regional Office for Europe. Copenhagen, WHO Regional Office for Europe, 2011. Document EUR/RC61/Inf.Doc./6; http://www.euro.who.int/_data/assets/pdf_file/0004/149971/RC61_rInfDoc06.pdf
4. Health care reforms in Europe: an analysis of current strategies. Copenhagen: WHO, Regional Office for Europe, 1996. 41 p.
5. The Tallinn Charter: Health Systems for Health and Wealth. Copenhagen: WHO, Regional Office for Europe, 2008. http://www.euro.who.int/_data/assets/pdf_file/0007/88612/E91438R.pdf
6. Kickbusch I., Gleicher D. Governance for health in the 21st century. Copenhagen: WHO, Regional Office for Europe, 2012. http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0019/171334/RC62BD01-Governance-for-Health-Web.pdf
7. Health 2020: a European policy framework and strategy for the 21st century. Copenhagen: WHO, Regional Office for Europe, 2012. 224 р.
8. Трагедія, якої можна уникнути: Подолання в Україні кризи здоров’я людини. Досвід Європи. К.: ВЕРСО-04, 2009. 72 с. 
9. Оржеховська В.М., Єжова О.О. Здоровий спосіб життя. Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2010. 188 с. 
10. Бех І.Д. та ін. Концепція формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді: Превентивна педагогіка. За ред. В.М. Оржеховської, О.І. Пилипенко. Черкаси: Чабаненко Ю., 2007. С. 259-274. 
11. Державна цільова соціальна програма «Молодь України» на 2009–2015 рр. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 р. № 458. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/41-2009-п
12. Державна програма профілактики йодної недостатності у населення на 2002–2005 роки. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 р. № 1418.
13. Ковальжина Л.С. Социальные технологии управления профилактикой микронутриентной недостаточности населения. Тюмень: ТюмГНГУ, 2014. 188 с.
14. Силин А.Н., Ковальжина Л.С. Здоровый образ жизни в Тюменском регионе. Вестник Института социологии. 2017. № 21. С. 96-107.
15. Черненко Н., Миронюк Г. Школа сприяння здоров’ю від А до Я: перші кроки. К.: Шк. світ, 2010. 112 с. 
16. Бєсєдіна А.А., Єжова О.А., Калиниченко І.О. Етапи розвитку освітньої установи як Школи здоров’я: методичні рекомендації. Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2013. 50 с. 
17. Бєсєдіна А.А., Єжова О.А. Етапи розвитку Європейської мережі шкіл сприяння здоров’ю. Вісник післядипломної освіти: зб. наук. пр. К.: АТОПОЛ, 2013. № 9(22). С. 62-69. 
18. Єжова О.О., Бєсєдіна А.А., Бережна Т.І. Школи здоров’я у країнах Східної Європи: теорія і практика: Монографія. За заг. ред. О.О. Єжової. Суми: Сумський державний університет, 2016. 288 с.
19. The Odense statement our abc for equity, education and health. [Electronic resource]. Odense, Denmark, 2013. Access mode: http://school-forhealth.ru/
20. Зелінська Н.Б., Труш О.А., Маменко М.Є., Бєлих Н.А. Регіональна модель профілактики йодного дефіциту. Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. 2009. № 2(27). С. 17-23.
21. Полька Н.С., Антамонов М.Ю., Калиниченко І.О., Гозак C.В. Система експертного оцінювання ефективності здоров’я–спрямованої діяльності закладів освіти: методичні рекомендації. Київ: ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України», 2009. 36 с. 
22. Державна цільова соціальна програма «Молодь України» на 2009–2015 рр. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 р. № 458. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/41-2009-п
23. Загальна теорія здоров’я та здоров’язбереження: Колективна монографія. За заг. ред. Ю.Д. Бойчука. Харків: Вид. Рожко С.Г., 2017. 488 с.
24. Національна стратегія розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі. Указ Президента України від 25 травня 2020 року № 195/2020. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/195/2020#Text.

Back to issue