Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

АКУШЕРИ ГІНЕКОЛОГИ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Child`s Health" Том 16, №1, 2021

Back to issue

Scarlet fever on the background of toxicodermia in a child: case report and mini-review

Authors: S. Nykytyuk, O. Mochulska, S. Levenets, T. Vorontsova
State Institution of Higher Education “I. Horbachevsky Ternopil National Medical University”, Ternopil, Ukraine

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Specialist manual

print version


Summary

У статті подано випадок скарлатини на фоні токсикодермії в дівчинки 12 років. Клінічна картина найбільш імовірно розвинулася внаслідок поєднання етіологічних факторів, таких як бактеріальна інфекція й алергічна реакція на екзотоксини. Перебiг хвороби ускладнювався ураженням слизистої носа, зіва та шкіри. Парентеральне призначення глюкокортикоїдів, антибактеріальної терапії, антигістамінних препаратів привело до регресування клінічних симптомів і попередило розвиток ускладнень. Іноді важко визначити етіологію токсикодермії, що поєднується зі скарлатиною. Лікарі повинні обстежувати всіх пацієнтів з алергодерматозами на наявність бета-гемолітичного стрептококу й антитіл.

В статье представлен случай скарлатины на фоне токсикодермии у девочки 12 лет. Клиническая картина, скорее всего, возникла из-за сочетания этиологических факторов, таких как бактериальная инфекция и аллергическая реакция на экзотоксины. Течение болезни осложнялось поражениями слизистой носа, зева и кожи. Парентеральное введение глюкокортикоидов, антибактериальной терапии, антигистаминных препаратов привело к регрессированию клинических симптомов и предотвратило развитие осложнений. Иногда трудно дифференцировать этиологию токсикодермии в сочетании со скарлатиной. Врачи должны обследовать всех пациентов с аллергодерматозами на наличие бета-гемолитических стрептококков и антител.

The article presents a case of scarlet fever on the background of toxicodermia in a 12-year-old girl. The disease most probably developed in response to a combination of etiological factors such as bacterial infection and allergic reaction to exotoxins. The clinical picture was dubious, involving mucous membranes of the nose, mouth, and skin. Parenteral administration of glucocorticoids, antihistamines, detoxification, antibiotic therapy, and topical treatment led to rapid regression of clinical symptoms and prevented the development of complications. Sometimes, it is difficult to determine the etiology of toxicodermia combined with scarlet fever. Physicians should examine all patients with allergodermatoses for the presence of beta-hemolytic streptococcus and antibodies.


Keywords

діти; скарлатина; токсикодермія; токсико-алергічний дерматит

дети; скарлатина; токсикодермия; токсико-аллергический дерматит

children; scarlet fever; toxicodermia; toxic allergic dermatitis


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

  1. Mun S.J., Kim S.-H., Baek J.Y., Huh K., Cho S.Y., Kang C.I., Chung D.R., Peck K.R. Staphylococcal scarlet fever associated with staphylococcal enterotoxin M in an elderly patient. International Journal of Infectious Diseases. 2019. 85. 7-9. doi: 10.1016/j.ijid.2019.05.012.
  2. Lamagni T., Guy R., Chand M., Henderson K.L., Chalker V., Lewis J., Saliba V., Elliot A.J., Smith G.E., Rushton S., Sheridan E.A., Ramsay M., Johnson A.P. Resurgence of scarlet fever in England, 2014–16: a population-based surveillance study. The Lancet Infectious Diseases. 2018. 18(2). 180-187. doi: 10.1016/S1473-3099(17)30693-X.
  3. Brockmann S.O., Eichner L., Eichner M. Constantly high incidence of scarlet fever in Germany. The Lancet Infectious Diseases. 2018. 18(5). 499-500. doi: 10.1016/S1473-3099(18)30210-X.
  4. Liu Y., Chan T.-C., Yap L.-W., Luo Y., Xu W., Qin S., Zhao N., Yu Z., Geng X., Liu S.-L. Resurgence of scarlet fever in China: a 13-year population-based surveillance study. The Lancet Infectious Diseases. 2018. 18(8). 903-912. doi: 10.1016/S1473-3099(18)30231-7.
  5. Moreland N.J., Webb R.H. Against the trend: a decrease in scarlet fever in New Zealand. The Lancet Infectious Diseases. 2019. 19(12). 1285-1286. doi: 10.1016/S1473-3099(19)30617-6.
  6. Yu D., Liang Y., Ma Y., Shen X., Zheng Y., Yang Y. Changes in M types of Streptococcus pyogenes in Chinese children with scarlet fever. The Lancet Infectious Diseases. 2020. 20(7). 780. doi: 10.1016/S1473-3099(20)30441-2.
  7. Huang Y., Wen Y., Jia Q., Wang L., Cheng Q., Liu W., Huang T., Xie L. Genome analysis of a multidrug-resistant Streptococcus sanguis isolated from a throat swab of a child with scarlet fever. Journal of Global Antimicrobial Resistance. 2020. 20. 1-3. doi: 10.1016/j.jgar.2019.10.029.
  8. Kramariov S.O., Nadraha O.B., Pypa L.V. Infectious diseases in children. Kyiv: Medicine, 2010. 392.
  9. Guidelines of diagnostics and treatment of infectious diseases in children. Ministry of Healthcare in Ukraine. Prescript #354, date 07/09/2004.
  10. Horcajada-Reales C., Pulido-Pérez A., Suárez-Fernández R. Toxicodermias graves: existen las formas combinadas. Actas Dermo-Sifiliográficas. 2016. 107(1). 23-33. doi: 10.1016/j.ad.2015.08.006.
  11. Guhl Millán G., López-Bran E. Toxicodermias. Medicine: Programa de Formación Médica Continuada Acreditado. 2018. 12(48). 2846-2853. doi: 10.1016/j.med.2018.01.007.
  12. Capón-Álvarez J., Vilas-Sueiro A., Barja-López J.M., Fernández-Flores A. Toxicodermia secundaria a sobredosificación de omeprazol de curso atípico. Medicina de Familia. 2018. 44(7). 517-518. doi: 10.1016/j.semerg.2018.03.008.
  13. Alvargonzález M., Gijón Conde T. Toxicodermia: a propósito de un caso. Medicina de Familia. 2019. 45(3). e13-e14. doi: 10.1016/j.semerg.2019.01.008.
  14. Bourrain J.-L. Toxicodermias. EMC — Dermatología. 2017. 51(4). 1-13. doi: 10.1016/S1761-2896(17)87052-7.

Back to issue