Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Тrauma" Том 22, №1, 2021

Back to issue

Фастум® гель — оптимальний вибір топічної терапії при розтягненні зв’язок

Authors: Тетяна Чистик

Categories: Traumatology and orthopedics

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Розтягнення зв’язок — значно поширена травма скелетно-м’язової системи у фізично активного населення, що нерідко виникає в зимовий період, при заняттях спортом або в побуті. При розтягненні зв’язок відбувається розрив сполучнотканинних волокон і капілярів, що супроводжується болем, набряком, гіперемією, підшкірним крововиливом і порушенням функції суглоба. Для лікування даної травми консенсусна група експертів APEX (2014), Американська колегія лікарів і Американська академія сімейних лікарів (2020) як терапію першої лінії рекомендують призначення топічних нестероїдних протизапальних препаратів, серед яких безперечну перевагу має Фастум® гель. Його ефективність при розтягненні зв’язок, а також сприятливий профіль безпечності доведені численними клінічними дослідженнями.

Растяжение связок — широко распространенная травма скелетно-мышечой системы у физически активного населения, нередко возникающая в зимний период, при занятиях спортом или в быту. При растяжении связок происходит разрыв соединительнотканных волокон и капилляров, что сопровождается болью, отеком, гиперемией, подкожным кровоизлиянием и нарушением функции сустава. Для лечения данной травмы консенсусная группа экспертов APEX (2014), Американская коллегия врачей и Американская академия семейных врачей (2020) в качестве терапии первой линии рекомендуют назначение топических нестероидных противовоспалительных препаратов, среди которых несомненным преимуществом обладает Фастум® гель. Его эффективность при растяжении связок, а также благоприятный профиль безопасности доказны многочисленными клиническими исследованиями.

The ligament sprain is a common injury of the musculoskeletal system in physically active people, often occurring in the winter period, in sports and in everyday activity. The ligament sprain is associated with a rupture of connective fibers and capillaries that is accompanied by pain, edema, hyperemia, subcutaneous hemorrhage, and impaired joint function. The expert group consensus of APEX (2014), American College of Physicians, American Academy of Family Physicians (2020) recommend the topical non-steroid anti-inflammatory drugs among which Fastum Gel® has an absolute advantage for the treatment of this injury. Numerous clinical studies have proved its effectiveness in ligament sprain and favorable safety
profile.


Keywords

розтягнення зв’язок; кетопрофен; Фастум® гель

растяжение связок; кетопрофен; Фастум® гель

ligament sprain; ketoprofen; Fastum Gel®

Розтягнення зв’язок є поширеним видом травм скелетно-м’язової системи у фізично активного населення, що особливо часто виникають у зимовий період. Згідно з даними статистики, кожен п’ятий пацієнт звертається до травматолога з приводу розтягнення зв’язок нижніх або верхніх кінцівок [1]. Найбільш часто розтягненню підлягають зв’язки гомілковостопного, колінного й променезап’ястного суглоба [2].
У 12 % випадків повторні травми зв’язок призводять до розвитку посттравматичного остеоартриту [28] з хронічною нестабільністю суглоба, що збільшує ризик інвалідизації і покладає істотний фінансовий тягар як на самого пацієнта, так і на систему охорони здоров’я [4].
Зв’язки являють собою еластичні щільні сполучнотканинні тяжі, що мають велику кількість нервових закінчень і дрібних судин. При навантаженні, що значно перевищує еластичність і міцність зв’язки, відбувається її розтягнення з одиничним або множинним розривом волокон і капілярів, що викликає біль, набряк, почервоніння, підшкірний крововилив і порушення функції суглоба [3]. Це, у свою чергу, супроводжується емоційним і фізичним стражданням, вимушеним обмеженням активності й порушенням трудової діяльності пацієнта [2].

Біль і запалення при розтягненні зв’язок: від патогенезу до лікування

Розтягнення зв’язок зазвичай виникає при різких рухах у суглобі, що перевищують його нормальну амплітуду. Нерідко такі травми виникають при посковзуванні, спотиканні або підвертанні ноги, падінні на витягнуту руку під час ожеледиці, при заняттях спортом, у побуті [6].
При розтягненні зв’язок виникає частковий або повний розрив сполучнотканинних волокон. Початковою відповіддю організму на ушкодження є активація запального каскаду з викидом медіаторів запалення — гістаміну, брадикініну, субстанції Р, тромбоксану, простагландинів, що утворюються з арахідонової кислоти під впливом ферменту циклооксигенази-2. Ці речовини, зв’язуючись із рецепторами, підвищують проникність Са2+ і Na+ через іонні канали, що призводить до порушення ноцицепторів і появи болю в зоні ушкодження [7, 8].
Ушкодження капілярів супроводжується активацією калікреїн-кінінової системи, у результаті чого утворюються кініни, що перетворюються під впливом амінопептидаз на брадикінін. Також кініни беруть участь у виникненні запалення, забезпечуючи місцевий розвиток його основних ознак, утворення інтерлейкіну-1, фактора некрозу пухлини α, інтерлейкіну-8, а також простагландинів і лейкотрієнів [23].
Клінічною відповіддю на патофізіологічні процеси, викликані розтягненням зв’язок, є гострий біль і набряк, поява гематом і підшкірних крововиливів. Біль посилюється при спробі повернути кінцівку в той бік, у який вона була повернута в момент ушкодження. Спостерігається порушення опори й рухів в суглобі, ступінь якого залежить від тяжкості травми — від незначного обмеження при легкому розтягненні до неможливості здійснення руху при тяжких надривах і повних розривах зв’язок [6].
Сучасна концепція раціональної аналгетичної і протизапальної терапії передбачає вплив на різні ланки патогенезу гострого больового й запального синдрому, і першим її етапом є пригнічення локальної реакції організму на ушкодження з використанням препаратів, що блокують синтез медіаторів болю й запалення [9]. До них належать нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), які згідно з міжнародними рекомендаціями EULAR і NICE є препаратами першої лінії для купірування гострого болю [10].
Використання НПЗП дозволяє пригнічувати циклооксигеназу — ключовий фермент, що каталізує перетворення вільних поліненасичених жирних кислот на простагландини, а також інші ейкозаноїди — тромбоксан і простациклін [11]. Однак при пероральному або парентеральному застосуванні НПЗП для досягнення ефективної концентрації у вогнищі запалення й болю необхідна висока концентрація діючої речовини в крові. Це істотно підвищує ризик системних побічних ефектів, у тому числі таких серйозних, як шлунково-кишкові кровотечі, підвищення артеріального тиску, прогресування серцевої недостатності, збільшення ризику кардіоваскулярних катастроф [12].
Одним із шляхів підвищення ефективності і безпечності, а також поліпшення переносимості НПЗП при розтягуванні зв’язок є локальне (топічне) використання препаратів у вигляді мазей, кремів, гелів. Завдяки застосуванню топічних НПЗП високі концентрації препарату створюються безпосередньо в місці його аплікації, причому більш високі, ніж при пероральному або внутрішньом’язовому введенні, що особливо актуально при даному виді травми [13].

Роль топічних НПЗП при розтягуванні зв’язок у сучасних міжнародних рекомендаціях

З 2007 року топічні НПЗП були схвалені Управлінням із контролю якості продуктів харчування і лікарських засобів США (FDA). У Європі для лікування травм, у тому числі розтягнення зв’язок, вони з успіхом застосовуються вже кілька десятиліть [5].
Так, у 2010 р. були наведені дані метааналізу Cochrane, у якому визначалися терапевтичні можливості топічних НПЗП для купірування гострого болю, пов’язаного з м’язово-скелетною патологією. Його автори Т. Massey і співавт. вивчили результати 47 рандомізованих контрольованих досліджень (РКД), у яких брали участь 3455 хворих, які отримували нестероїдні протизапальні засоби у вигляді мазі, гелю або спрею або плацебо протягом 6–14 днів. Терапія топічними НПЗП виявилася ефективною в більшості випадків. При цьому число хворих, яких було необхідно спостерігати для отримання 50% полегшення страждань (індекс NNT — numbers needed to treat), становило в середньому 4,5 (3,9–5,3). Основним ускладненням були помірно виражені місцеві шкірні реакції, проте їх число в цілому не відрізнялося від аналогічних локальних небажаних ефектів, відзначених при прийомі плацебо. Системні побічні реакції відзначалися вкрай рідко [14].
У 2015 р. Кохрейнівське товариство подало метааналіз 61 РКД, у яких вивчалася ефективність топічних форм НПЗП при скелетно-м’язовому болі, викликаному різними травмами, у тому числі розтягненням зв’язок. Сумарно 5311 пацієнтів отримували топічні НПЗП, 3470 — плацебо. Згідно з отриманими результатами топічні НПЗП істотно перевершували плацебо за досягненням 50% поліпшення. Індекс NNT був різним для окремих представників групи НПЗП і варіював від 1,8 (95% ДІ 1,5–2,1) до 3,9 (95% ДІ 2,7–6,7) [15].
Автори дійшли висновку, що топічні НПЗП забезпечували хороший рівень купірування болю, що не тільки перевищувало плацебо, але і було порівнянним з відповідним показником при застосуванні системних НПЗП при мінімальному ризику гастроінтестинальних побічних ефектів [15].
Визнанням ключової ролі топічних НПЗП у лікуванні гострого скелетно-м’язового болю стали консенсусні рекомендації міжнародної групи експертів APEX (2014 року), у яких наголошується, що топічні НПЗП є високоефективними препаратами й повинні розглядатися як перша лінія терапії при легкому й середньотяжкому болі, асоційованому з м’язово-скелетними захворюваннями. Також підкреслюється, що топічні НПЗП у формі гелю краще всмоктуються і є більш прийнятними для пацієнтів порівняно з іншими лікарськими формами, а топічний кетопрофен гель має здатність створювати вищі локальні тканинні концентрації порівняно з концентрацією в плазмі [16].
У рекомендаціях Американської колегії лікарів (АСР) і Американської академії сімейних лікарів (ААFP) відзначається, що гострий біль при травмах опорно-рухового апарату необхідно лікувати місцевими НПЗП із ментоловим гелем або без нього — це терапія першої лінії для зменшення болю, поліпшення фізичної функції й збільшення задоволеності пацієнта лікуванням [29].

Фастум® гель — оптимальний топічний НПЗП для купірування болю при розтягненні зв’язок

Активна речовина Фастум® гелю (виробник «А. Менаріні», Італія) — кетопрофен, який є одним з найбільш потужних інгібіторів циклооксигенази, що обумовлює виражену знеболюючу й протизапальну дію препарату [17]. Крім того, він пригнічує і інший важливий медіатор болю й запалення — брадикінін. Також кетопрофен здатний стабілізувати мембрани лізосом, тим самим запобігаючи їх осмотичному ушкодженню, перешкоджає вивільненню лізосомальних ферментів, що опосередковують руйнування тканин при запальних реакціях.
В одному з досліджень Р. Preziosi [22] вивчався вплив 2,5% кетопрофену гелю на концентрацію простагландинів у синовіальній рідині й вихід тромбоксану B2 з тромбоцитів у пацієнтів із синовітом. Пригнічення активності циклооксигенази тромбоцитів було порівнянним із таким після перорального прийому кетопрофену, при цьому було відмічено значне зниження концентрацій простагландину E2 і 6-кето-простагландину F1α в синовіальній рідині.
Фармакокінетичний профіль кетопрофену для місцевого застосування добре вивчений in vitro та in vivo. В одному з ранніх досліджень топічного кетопрофену (Ballerini R. et al., 1986) було встановлено, що при нанесенні препарату на шкіру в ділянці колінного суглоба його концентрація в місцевих тканинах була приблизно в 100 разів вищою, ніж у плазмі крові [19]. У роботі Vincent et al. (1999) при порівнянні різних НПЗП у формі гелю за швидкістю дифузії через шкірний покрив було виявлено, що 2% пенетрація діючої речовини для кетопрофену досягалася через 4 години після нанесення препарату на шкіру, для піроксикаму — через 11 годин, для диклофенаку — через 23 години. Відповідно швидкість трансдермальної дифузії кетопрофену майже в 6 разів вища, ніж диклофенаку [18]. У роботі J. Souza et al. [35] було встановлено, що використання кетопрофену в поєднанні з ультразвуком значно збільшувало його проникнення крізь шкіру, а для диклофенаку, навпаки, зменшувало.
Найкраще трансдермальне проникнення топічного кетопрофену обумовлено дифільністю (амфіфільністю) молекули, тобто здатністю одночасно мати гідрофільні та гідрофобні властивості, що забезпечують швидке проходження активної речовини через ліпофільний роговий шар і гідрофільну дерму. Встановлено, що кетопрофен мав нижчий коефіцієнт ліпофільності log P (0,97) порівняно з диклофенаком натрію (4,4). Препарати з log P ≤ 2 вважаються більш придатними для трансдермального введення [35]. Тому кетопрофен має фізико-хімічну перевагу над диклофенаком натрію завдяки кращому коефіцієнту розподілу.
Швидке всмоктування кетопрофену поліпшує водно-спиртова основа й триетаноламін, що має рН 5,2, аналогічний рН шкіри. Крім того, важливу роль відіграє достатня концентрація кетопрофену в гелевій формі — 2,5% і невеликий розмір молекули кетопрофену — 253 Да, тоді як у піроксикаму й диклофенаку вона становить 331 Да і 294 Да відповідно [20].
Також слід зазначити, що при нанесенні на шкіру Фастум® гель має добрі органолептичні властивості, швидко всмоктується, а після його адсорбції відсутні жирові залишки на шкірі порівняно з гелями, що містять диклофенак і піроксикам [27].

Фастум® гель — доведена ефективність при лікуванні розтягнення зв’язок

Завдяки своїм властивостям Фастум® гель забезпечує ефект безпосередньо в зоні ураження зв’язки і через низьку системну біодоступність асоціюється з меншою частотою небажаних явищ порівняно із системними препаратами кетопрофену, що особливо актуально при такій травмі, як розтягнення зв’язок [18].
Ефективність і безпечність застосування препарату Фастум® гель при розтягненні зв’язок доведена в численних дослідженнях. У метааналізі L. Mason et al. (2004), який включав 26 подвійних сліпих плацебо-контрольованих досліджень і 2853 пацієнти, які страждали від скелетно-м’язових болів, вивчався знеболюючий ефект кетопрофену, ібупрофену, фелбінаку, піроксикаму й індометацину. Було встановлено, що топічний кетопрофен перевершував інші топічні НПЗП у купіруванні гострого болю [25].
У роботі S. McMahona [30] вивчався вплив топічних НПЗП на гострий скелетно-м’язовий біль у 15 000 пацієнтів. Було показано, що найбільшу ефективність щодо купірування болю більше ніж на 50 % мали три НПЗП для місцевого застосування — кетопрофен гель, диклофенак емульгель та ібупрофен гель, показники ефективності яких при гострому болі становили 2,2 (1,7–2,8 ), 1,8 (1,5–2,1) і 2,7 (1,7–4,2) відповідно. При цьому частота побічних ефектів при їх призначенні була порівнянною з плацебо.
У дослідженні R.K. Patel et al. [21] за участю 1575 пацієнтів із гострими травмами зв’язок і сухожилків порівнювали три гелі: кетопрофен (2,5%), піроксикам (0,5%) і диклофенак (1%). Було продемонстровано, що перевагу за такими показниками, як глобальна оцінка терапевтичної відповіді, біль при пальпації і рух, мав кетопрофен порівняно з іншими досліджуваними препаратами.
У подвійному сліпому плацебо-котрольованому дослідженні J. Preziosi et al. [22] проводилося порівняння аналгетичної і протизапальної дії 2,5% кетопрофену гелю й плацебо для топічного застосування при розтягненні зв’язок гомілковостопного суглоба. У ньому взяли участь 60 пацієнтів, які випадковим чином були розподілені на дві групи — отримання 2,5% кетопрофену гелю (n = 30) або плацебо (n = 30). Оцінка результатів проводилася на 0, 3 і 7-й день лікування за окружністю щиколотки, ВАШ і словесною оцінкою болю.
Під час дослідження було виявлено, що безсумнівну перевагу при лікуванні розтягнення зв’язок гомілковостопного суглоба мав 2,5% кетопрофен гель порівняно з плацебо. Значне зменшення болю й поліпшення рухової активності в ушкодженому суглобі зазначалося на 2,69 ± 0,47 дня у пацієнтів, які отримували кетопрофен гель, порівняно з пацієнтами, які отримували плацебо (3,37 ± 1,53 дня). Уже на 3-й день лікування 14 пацієнтів з групи кетопрофену змогли переносити вагу на ушкоджену ногу, тоді як у групі плацебо — тільки 6. Через 7 днів лікування повне відновлення руху в суглобі й відсутність болю були в 19 пацієнтів в групі активного лікування і тільки в 5 — у групі плацебо.
Автори дослідження дійшли висновку, що місцеве лікування гелем з кетопрофеном добре переносилось і мало виражену аналгетичну й протизапальну дію при лікуванні розтягнення зв’язок гомілково-стопного суглоба.
У паралельному подвійному сліпому плацебо-контрольованому рандомізованому дослідженні O. Airaksinen [24] була проведена порівняльна оцінка ефективності 2,5% кетопрофену гелю й плацебо для лікування гострих ушкоджень м’яких тканин. Пацієнти застосовували гель двічі на день протягом семи днів, що відповідало 250 мг кетопрофену на день. Оцінка проводилася на третій і сьомий день за ВАШ, суб’єктивною оцінкою та алгометрією больового порогу. До основної групи увійшли 29 пацієнтів, до контрольної — 27 пацієнтів із гострими травмами м’яких тканин.
Результати дослідження продемонстрували значне зменшення болю в групі кетопрофену, тоді як у групі плацебо різниця не була значущою. Кетопрофен гель і плацебо добре переносилися, лише в поодиноких випадках було відзначено подразнення шкіри, що не потребувало відміни лікування.
У роботі М. Serinken et al. [26] порівнювався ефект 2,5% кетопрофену гелю й плацебо в 100 пацієнтів із розтягненням зв’язок гомілковостопного суглоба. Усі вони були рандомізовані на дві групи: групу А, яка отримувала активне лікування (n = 50), і групу В (n = 50) — плацебо. Полегшення болю вимірювали за ВАШ через 15 і 30 хв після нанесення гелю. Під час дослідження було встановлено, що медіана зниження болю в групах кетопрофену й плацебо через 15 хвилин становила 27 (19,8–33,4) і 9 (7,6–17) відповідно, через 30 хвилин — 42 (36–50,8) і 20 (17,6–24,4) відповідно.
Отже, ефективність 2,5% кетопрофену гелю в купіруванні болю при розтягненні зв’язок гомілково-стопного суглоба через 15 і 30 хв була незрівнянно вище порівняно з плацебо. Побічні ефекти були відсутні в обох групах, що свідчило про добру переносимість кетопрофену гелю.
У дослідженні, проведеному G.L. Apanasenko et al. [31], вивчалася ефективність і безпечність Фастум® гелю при гострому й хронічному болі, викликаному травмами опорно-рухового апарату, у тому числі розтягненням зв’язок, у 112 спортсменів. Була продемонстрована висока ефективність препаратів у купіруванні гострого й хронічного болю, а також його добра переносимість.

Фастум® гель і фонофорез — підвищення ефективності терапії

Для підвищення ефективності лікування Фастум® гель може застосовуватись у поєднанні з ультразвуком. Завдяки цьому не тільки створюється висока місцева концентрація діючої речовини в місці ушкодження зв’язки, але і потенціюється ефект за рахунок власної протизапальної дії ультразвуку [32].
У відкритому контрольованому дослідженні [33] взяли участь дві порівнянні за віково-статевим складом групи хворих зі скелетно-м’язовим болем. У першій групі, у яку входили 74 особи, застосовувався фонофорез Фастум® гелю. Процедури проводилися на апараті для ультразвукової терапії УЗТ-101 з частотою 880 кГц, інтенсивність впливу 0,2–0,4 Вт/см2, використовувався безперервний або імпульсний режим (10 мс), час впливу на уражену ділянку становив від 4 до 8 хв. У другій групі, до якої увійшли 50 осіб, застосовувалося нанесення Фастум® гелю двічі на день.
При порівняльному аналізі ефективності фонофорезу й втирання Фастум® гелю відзначено, що обидва методи досить ефективні при всіх клінічних варіантах скелетно-м’язового болю. Однак більш швидка позитивна динаміка була досягнута при поєднанні Фастум® гелю з ультразвуком. Так, у 46 (62 %) хворих уже в перші 5 днів лікування досягнутий повний позитивний результат, ще у 26 (35 %) він отриманий за 10 днів лікування. При призначенні Фастум® гелю досягнення позитивного ефекту відбувалося повільніше, і до 14-го дня лікування повний ефект відзначений у 43 (86 %) хворих. При цьому в усіх пацієнтів були відсутні небажані побічні ефекти терапії, що свідчить про добру переносимість лікування Фастум® гелем.

Висновки

— Розтягнення зв’язок — поширена травма опорно-рухового апарату у фізично активного населення, що нерідко виникає при падінні й підвертанні кінцівки під час ожеледиці в зимовий період часу або при заняттях спортом.
— Клінічною відповіддю на розтягнення зв’язок є біль, набряк, підшкірний крововилив, порушення функції суглоба при русі й у спокої.
— Консенсус міжнародної групи експертів APEX (2014), АСР і AAFP як терапію першої лінії при розтягненні зв’язок рекомендують застосування топічних НПЗП, що дозволяють ефективно впливати на всі симптоми, викликані травмою.
— Активна речовина Фастум® гелю («А. Менаріні», Італія) — кетопрофен, який є одним із найбільш потужних інгібіторів циклооксигенази, що обумовлює виражену знеболюючу й протизапальну дію препарату.
— Створення високої концентрації діючої речовини при використанні топічної форми кетопрофену обумовлене його формою — гелем, дифільністю й невеликим розміром молекули кетопрофену — 253 Да, а також його достатньою концентрацією — 2,5 %.
— Численними дослідженнями доведено високу ефективність і безпечність Фастум® гелю при лікуванні розтягнення зв’язок, що перевершувала ефективність диклофенаку емульгелю й піроксикаму.
— Спільне застосування Фастум® гелю й ультра-звуку підвищує ефективність лікування й прискорює процеси реабілітації.

Bibliography

1. Ермакова Е.Ю. Признаки растяжения и разрыва связок, оказание помощи. https://ortocure.ru/travma/rastyazhenie-i-razryv/svyazok-lechenie.html.
2. Войцицкий А.А. Растяжения связок: виды, проявления, первая помощь. https://clinicavoita.ru/reading/neurology/rastiazheniia_sviazok_vidii_proiavleniia_pervaia_pomosh.
3. Конева Е.В. Растяжение связок. https://www.krasotaimedicina.ru/diseases/traumatology/sprain.
4. Головач И.Ю., Зазирный И.М., Семенив И.П. Посттравматический остеоартрит: воспалительные, клеточные и биомеханические механизмы прогрессирования заболевания. Новости медицины и фармации. 2016. № 1(561). 
5. Мищенко Н. Топические НПВС в лечении скелетно-мышечной боли: оптимальный баланс эффективности и безопасности. Хірургія. Ортопедія. Травматологія. 2017. № 2(28). 
6. Шаповал О.Н. Локальная терапия заболеваний опорно-двигательного аппарата. Провизор. 2004. № 23. 
7. Кукушкин М.Л. Боль в спине: мишени для патогенетической терапии. РМЖ. 2011. № 30. С. 1862.
8. Данилов А.В. Боль: от патогенеза к выбору лекарственного препарата. https://medi.ru/info/2459.
9. Каратеев А.Е. Целесообразность широкого использования нестероидных противовоспалительных препаратов в современной клинической практике: «за» больше чем «против». https://medi.ru/info/6785.
10. Ali A., Arif A.W., Bhan C. et al. Managing Chronic Pain in the Elderly: An Overview of the Recent Therapeutic Advancements. Cureus. 2018. Sep 13. 10(9).
11. Fitzgerald G.A., Austin S., Egan K. et al. Cyclooxygenase products and atherothrombosis. Ann. Med. 2000. 32 (suppl. 1). 21-26.
12. Насонов Е.Л., Лазебник Л.Б., Беленков Ю.Н. Применение нестероидных противовоспалительных препаратов: Клинические рекомендации. Москва: Алмаз, 2006.
13. Бадокин В. Значение локальной терапии НПВП в клинической практике. Врач. 2012. № 4. С. 80-85.
14. Massey T., Derry S., Moore R., McQuay H. Topical NSAIDs for acute pain in adults. Cochrane Database Syst. Rev. 2010. № 6. 
15. Derry S., Moore R.A., Gaskell H. et al. Topical NSAIDs for acute musculoskeletal pain in adults. Cochrane Database Syst. Rev. 2015. № 6.
16. Коринчук Д. Топические НПВП при мышечно-скелетной боли. https://www.health-ua.com/wp-content/uploads/2016/06/Book_collekt_9_for_syte_2016_ok_optimizir.pdf.
17. Фастум® гель: инструкция по применению. https://medi.ru/instrukciya/fastum-gel_8368.
18. Coaccioli S. Кetoprofen gel 2,5%: clinical review. Eur. Rev. Med. Pharmacol. Sci. 2011. 15(8). 943-9.
19. Ballerini R. et al. Study on the absorption of ketoprofen topically administered in man: comparison between tissue and plasma levels. Int. J. Clin. Pharmacol. Res. 1986. 6. 69-72.
20. Бриль И. Фастум гель: жизнь без боли — наша цель! Аптека. 2012. № 15(836). 
21. Patel R.K., Leswell P.F. Comparison of ketoprofen, piroxicam, and diclofenac gels in the treatment of acute soft-tissue injury in general practice. Clin. Ther. 1996. 18(3). 497-507.
22. Preziosi J. Ketum gel vs. placebo in a double-blind controlled study: comparison of its efficacy and safety when applied topically twice daily. Cinésiologie. 1993. XXXII. № 152. 187-192.
23. McGriff-Lee N. Management of Acute Soft Tissue Injuries. Journal Of Pharmacy Practice. 2003. № 16. Р. 51-58.
24. Airaksinen O., Venalainen J., Peitilainen T. Ketoprofen 2,5% gel versus placebo gel in the treatment of acute soft tissue injuries. J. Clinical pharmacology, Therapy and Toxicology. 1993. Vol. 31. № 11. 
25. Mason L., Moore R.A., Edwards J.E., Derry S., McQuay H.J. Topical NSAIDs for acute pain: a meta-analysis. BMC Family Practice. 2004. 5. 10.
26. Serinken M., Eken C., Elicabuk H. Topical Ketoprofen Versus Placebo in Treatment of Acute Ankle Sprain in the Emergency Department. Downloaded from fai.sagepub.com at Australian National University. 2016. June 4. 
27. Vroninks P., Poiraud T. Compared cosmetic acceptability of four non-steroid local anti-inflammatories. Sport. Med. 1994. № 59. 21-23.
28. Lieberthal J., Sambamurthy N., Scanzello C.R. Inflammation in joint injury and post-traumatic osteoarthritis. J. Osteoarthritis and Cartilage. 2015. № 23. Р. 1825-1834.
29. Qaseem A., McLean R.M., O’Gurek D., Batur P., Lin K., Kansagara D. Clinical Guidelines Committee of the American College of Physicians and the Commission on Health of the Public and Science of the American Academy of Family Physicians. Ann. Intern. Med. doi:10.7326/M19-3602.
30. McMahona S., Darganb P., Lanasc A., Wiffend P. The burden of musculoskeletal pain and the role of topical non-steroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs) in its treatment. Ten underpinning statements from a global pain faculty. Current medical research and opinion. 2020. https://doi.org/10.1080/03007995.
31. Apanasenko G.L., Morozov N.B., Ambartsumov R.N. Fastum-Gel application in sports medicine. Фармакологічний вісник. 1998. № 2.
32. Рушай А.К., Климовицкий В.Г., Богданова Л.В., Богданова К.И. Фастум® гель и Лиотон® 1000 гель в комплексном лечении гонартроза. Боль. Суставы. Позвоночник. 2019. Т. 9. № 1.
33. Калягин А.Н., Антипова О.В., Горяев Ю.А., Голова Н.И., Горячкина Л.Н. Использование фонофореза фастум-геля при заболеваниях мягких тканей в ревматологической практике. http://viperson.ru/articles/ispolzovanie-fonoforeza-fastum-gelya-pri-zabolevaniyah-myagkih-tkaney-v-revmatologicheskoy-praktike.
34. Morimoto Y., Hatanaka T., Sugibayashi K., Omiya H. Prediction of skin permeability of drugs: comparison of human and hairless rat skin. J. Pharm. Pharmacol. 1992. 8. 634-9.
35. Souza J. et al. Effect of phonophoresis on skin permeation of commercial anti-inflammatory gels: sodium diclofenac and ketoprofen. Ultrasound in Med. & Biol. 2013 Feb. 39(9). 1623-1630.

Similar articles

Нові рекомендації з локальної терапії та дослідження ефективності препарату Фастум® гель при остеоартрозі колінних суглобів:  огляд літератури Й результати власних досліджень
Authors: Поворознюк В.В., д.м.н., професор, Мусієнко А.С., Гриб Н.В., Ткачук А.А.
ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України»,
Український науково-медичний центр проблем остеопорозу, м. Київ, Україна

"News of medicine and pharmacy" №8 (695), 2019
Categories: Rheumatology
Efficacy and safety of Ketoprofen Gel treatment in patients with low back pain
Authors: Поворознюк В.В., Мусієнко А.С., Заверуха Н.В., Ткачук А.А.
ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», Український науково-медичний центр проблем остеопорозу, м. Київ, Україна

"Pain. Joints. Spine." Том 11, №1, 2021
Categories: Rheumatology, Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
Вертеброгенний і суглобовий больовий синдром. Сучасна проблематика з позицій доказової медицини
Authors: Колосова Т.В., Головченко Ю.І., Асауленко Є.І., Насонова Т.І. — НМАПО ім. П.Л. Шупика, кафедра неврології № 1, м. Київ
"Pain. Joints. Spine." 1 (17) 2015
Categories: Rheumatology, Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
Физиотерапевтическая реабилитация больных с поражениями голени и голеностопного сустава с использованием препаратов Фастум® гель и Лиотон® гель
Authors: Рушай А.К., Климовицкий В.Г., Богданова Л.В., Чучварев Р.В., Валюшко Т.В., Бодаченко К.А. - Донецкая областная травматологическая больница
"Тrauma" Том 16, №1, 2015
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches

Back to issue