Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Тrauma" Том 22, №1, 2021

Back to issue

Outstanding issues of modern osteosynthesis of humerus fractures

Authors: Білінський П.І., Цюра Ю.П., Антонів В.Р.
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Categories: Traumatology and orthopedics

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. За останні двадцять років відбулися значні зміни в лікуванні переломів плечової кістки (ППК). В остеосинтезі з’явилось багато високотехнологічних засобів. Численні майстер-класи, короткотривалі курси недостатньо висвітлюють проблемні питання остеосинтезу цими фіксаторами. Результати лікування ППК досить часто, на жаль, залишають бажати кращого. Мета роботи — аналіз біомеханічних аспектів сучасних фіксаторів для остеосинтезу ППК, причин ускладнень і незадовільних результатів їх застосування. Матеріали та методи. Аналіз доступних літературних даних, рентгенограм цікавих випадків, історій хвороби пацієнтів із ускладненнями і негативними результатами остеосинтезу ППК інтрамедулярними блокуючими стрижнями, LCP-пластинами. Результати. Результат лікування ППК значною мірою залежить від розуміння процесу репаративної регенерації. Намітилась тенденція до механістичного підходу в лікуванні переломів кісток та їх наслідків. При переломах хірургічної шийки ПК застосовують фігурні LCP-пластини. Вони передбачають уведення в головку кістки мінімум 4 блокуючих гвинтів. Часто це закінчується розвитком асептичного некрозу. Відсутність анатомічної репозиції відламків, а також проведення в головку ПК 5–7 гвинтів призводить до деформуючого артрозу плечового суглоба. Подібні ускладнення ми спостерігали у 10 пацієнтів. Уведення значної кількості гвинтів у головку кістки може ускладнитись зламом фіксатора на межі перепаду напруження пластини. У складних випадках ППК і при ускладненнях остеосинтезу іншими фіксаторами у 170 пацієнтів ми застосовували розроблений нами пристрій для фіксації кісткових відламків. Він захищений патентом України № 17502, усуває шкідливий тиск пластини на кістку, здійснює стабільний остеосинтез при максимально можливій короткій пластині. Блокування гвинтів у пластині при недостатньо репонованих фрагментах закінчується розвитком псевдоартрозу. Частим ускладненням застосування LCP-пластин є ефект зварювання між головкою гвинта і пластиною. На фоні остеопорозу кістки LCP-пластина фактично виконує роль протеза, що посилює явища остеопорозу. При пізньому видаленні LCP-пластини в таких випадках можлива рефрактура ПК. Висновки. Таким чином, остеосинтез LCP-пластинами переломів ПК має значні переваги перед традиційними контактними пластинами. Ускладнення і негативні результати остеосинтезу можуть виникнути при застосуванні їх не за показаннями, порушенні методики, техніки оперативного втручання та правильності ведення післяопераційного періоду.

Актуальность. За последние двадцать лет произо-шли значимые изменения в лечении переломов плечевой кости (ППК). В остеосинтезе появилось много высокотехнологических средств. Многочисленные мастер-классы, краткосрочные курсы недостаточно освещают проблемные вопросы остеосинтеза этими фиксаторами. Результаты лечения ППК довольно часто, к сожалению, оставляют желать лучшего. Цель работы — анализ биомеханических аспектов современных фиксаторов для остеосинтеза ППК, причин осложнений и неудовлетворительных результатов их применения. Материалы и методы. Анализ доступных литературных данных, рентгенограмм интересных случаев, историй болезни пациентов с осложнениями и негативными результатами остеосинтеза ППК интрамедуллярными блокирующими стержнями, LCP-пластинами. Результаты. Результат лечения ППК в значительной степени зависит от понимания процесса репаративной регенерации. Наметилась тенденция механистического подхода в лечении переломов костей и их последствий. При переломах хирургической шейки ПК применяют фигурные LCP-пластины. Они предусматривают введение в головку кости минимум 4 блокированных винтов. Нередко это приводит к развитию асептического некроза. Отсутствие анатомической репозиции отломков, а также проведение в головку ПК 5–7 винтов приводит к деформирующему артрозу плечевого сустава. Подобные осложнения мы наблюдали у 10 пациентов. Введение большого количества винтов в головку кости может осложниться изломом фиксатора на грани перепада напряжения пластины. В сложных случаях ППК и при осложнениях остеосинтеза другими фиксаторами у 170 пациентов мы применяли разработанное нами устройство для фиксации костных отломков. Оно защищено патентом Украины № 17502, устраняет вредное давление пластины на кость, осуществляет стабильный остеосинтез при максимально возможной короткой пластине. Блокировка винтов в пластине при недостаточно репонированных фрагментах заканчивается развитием псевдоартроза. Частым осложнением применения LCP-пластин является эффект сварки между головкой винта и пластиной. На фоне остеопороза кости LCP-пластина фактически выполняет роль протеза, что усиливает явления остеопороза. При позднем удалении LCP-пластины в таких случаях возможна рефрактура ПК. Выводы. Таким образом, остеосинтез LCP-пластинами переломов ПК имеет значительные преимущества перед традиционными контактными пластинами. Осложнения и отрицательные результаты остеосинтеза могут возникнуть при применении их не по показаниям, нарушении методики, техники оперативного вмешательства и правильности ведения послеоперационного периода.

Background. Over the past twenty years, there have been significant changes in the treatment of humerus fractures. Many high-tech tools have appeared in osteosynthesis. Numerous workshops and short-term courses do not sufficiently highlight vulnerabilities of osteosynthesis with fixators. Unfortunately, in many cases, the treatment results of humerus fractures could be better. The purpose of the work was the analysis of biomechanical aspects of modern fixators for humerus fractures osteosynthesis, causes for complications and unsatisfactory results in the application of fixators. Materials and methods. We have analyzed the available literature data, X-rays of interesting cases, patients’ histories with complications, and negative results of humerus fractures osteosynthesis by intramedullary blocking rods and LCP-plates. Results. The outcome of the humerus fracture treatment largely depends on the understanding of the process of reparative regeneration. There is a tendency for a mechanistic approach in the treatment of bone fractures and their consequences. In the case of surgical neck fractures, the curved LCP-plates are used. They require the placement of at least 4 blocking screws into the bone epiphyses. This often leads to the development of aseptic necrosis. The lack of the anatomical reposition of the fragments as well as the placement of 5–7 screws into the humerus head leads to deforming arthrosis of the shoulder joint. We have observed similar complications in 10 patients. The placement of a significant number of screws into the bone head can lead to complications when a fixator breaks at the point of the plate tension change. In complex cases of humerus fractures and complications of osteosynthesis with other fixators in 170 patients, we used a device for fixing bone fragments that has been developed by us. It is protected by the patent of Ukraine N 17502. The device eliminates harmful pressure of a plate on a bone, carries out a stable osteosynthesis using the shortest possible plate. Blocking screws in a plate with insufficiently reposed fragments cause the development of pseudoarthrosis. A common complication of LCP plates is the welding effect between the screw head and the plate. Against the background of osteoporosis of the bone, the LCP plate actually acts as a prosthesis, which exacerbates the effects of osteoporosis. Late LCP plate removal in such cases might cause humerus refraction. Conclusions. Osteosynthesis of humerus fractures using LCP plates has significant advantages over traditional contact plates. Complications and negative results of osteosynthesis may occur when they are used inappropriately and when the correct methods and techniques of surgical intervention and the appropriate postoperative care are not followed.


Keywords

переломи плечової кістки; проблеми сучасного остеосинтезу переломів

переломы плечевой кости; проблемы современного остеосинтеза переломов

humerus fractures; problems of modern osteosynthesis of humerus fractures


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Гуркин Б.Е., Гуркин М.Б., Ковалев В.А. и др. Способы лечения переломов диафиза плечевой кости. Новые технологии в травматологии и ортопедии. Ростов-на-Дону, 2017. C. 104-107. URL: https://elibrary.ru/item.asp?id=29200057.
2. Корж М.О., Яременко Д.О., Горидова Л.Д., Романенко К.К. Помилки та ускладнення в ортопедо-травматологічній практиці. Ортопедия, травматология и протезирование. 2010. № 2. С. 5-10.
3. Литвишко В.О. Закономірності утворення кісткового регенерату після діафізарного перелому за умов функціонального лікування з використанням пружно-стійкого з’єднання відламків: Дис. … д-ра мед. наук. Харків, 2018. 300 с.
4. Патент № 17502 UA. МПК6 А 61 В 17/58, А 61 В 17/62. Пристрій для фіксації кісткових відламків. П.І. Білінський (UA); патентовласник П.І. Білінський (UA); № 96051961; заявл. 20.05.96; опубл. 31.10.97; Бюл. № 5. 4 с.
5. Попсуйшапка А.К., Ужигова О.Е., Литвишко В.А. Частота несращений отломков при изолированных диафизарных переломах длинных костей конечностей. Ортопедия, травматология и протезирование. 2013. № 1. С. 39-43.
6. Романенко К.К. Діафізарні переломи довгих кісток, що не зрослися (чинники ризику, діагностика, лікування): Автореф. дис. … канд. мед. наук: спец. 14.01.21 «Травматологія та ортопедія». Харків, 2002. 18 с.
7. Anglen J., Kyle R.F. et al. Блокируемые пластины для переломов конечностей. Остеосинтез. 2011. № 1(14). С. 13-14; JAAOS. 2009. Vol. 17. № 7. P. 647-657.
8. Zimmermann G., Henle P., Kusswetter M. и др. Трансформирующий фактор роста (ТФР)-β1 как маркер замедленного сращения переломов. Ортопедия, травматология и протезирование. 2009. № 1. С. 57-65.
9. Ruedi Th.R., Buckley R.E., Moran Ch.G. AO Principles of fracture management. Stuttgart, New York: Thieme, 2007. 947 р.

Back to issue