Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" 2(11) 2008

Back to issue

Профілактика та лікування неускладнених уражень шкіри в новонароджених та дітей раннього віку

Authors: О.Г. Шадрін, Т.Л. Марушко, В.М. Фисун, ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України», м. Київ

Categories: Pediatrics/Neonatology, Dermatology

Sections: Specialist manual

print version


Summary

У статті наведено результати вивчення ефективності та безпечності дермокосмецевтичних засобів для догляду за шкірою дитячої лінії «Бейбілайн» компанії «Фрезидерм» при застосуванні з профілактичною та лікувальною метою у 65 новонароджених та дітей 1-го року життя. Показано, що ці засоби швидко покращують, а на 6–7-й день застосування в більшості дітей повністю відновлюють стан шкіри при неускладнених (без ознак інфікування) ураженнях (пелюшковому дерматиті та легкій формі атопічного дерматиту), ефективні при профілактичному застосуванні для щоденного догляду за шкірою, не мають побічної дії, зручні в застосуванні.


Keywords

пелюшковий дерматит, атопічний дерматит, діти раннього віку, профілактика, лікування.

У дітей раннього віку різноманітні ураження шкіри спостерігаються досить часто. Особливе занепокоєння батьків викликає поява висипу або інших змін із боку шкіри протягом перших тижнів життя дитини, вони є однією з найчастіших причин візиту до педіатра.

Основними факторами, що спричинюють виникнення уражень шкіри, є фізіологічні особливості шкіри немовлят та порушення правил догляду за дитиною.

Шкіра новонароджених та дітей раннього віку має низку анатомо-гістологічних особливостей, а також відрізняється характером імунної відповіді на вплив зовнішніх антигенів [11].

Серед неускладнених уражень шкіри в дітей перших місяців життя найбільш поширеним є пелюшковий дерматит (ПД), частота виникнення якого коливається в межах від 35 до 50 % [7, 8]. Згідно з сучасними уявленнями, ПД — форма контактного дерматиту, періодично виникаючий патологічний процес, що провокується впливом на шкіру немовляти механічних (тканина пелюшок або підгузок), фізичних (волога та температура), хімічних (аміак, травні ферменти, солі жовчних кислот) та мікробних факторів, які діють під пелюшками або підгузком [1, 10]. Найбільше значення, згідно з сучасними уявленнями, у механізмі розвитку ПД має одночасна дія сечі та калу на шкіру малюка.

Клінічними проявами ПД є почервоніння шкіри, папульозний висип, сухість та лущення епідермісу в ділянці промежини, сідниць, нижньої частини живота, внутрішньої поверхні стегон. У більш тяжких випадках з’являються ерозії, інфільтрати у складках шкіри, свербіж, відбувається бактеріальне та грибкове інфікування. Особливо небезпечними щодо появи ПД є недостатньо ретельне дотримання правил гігієнічного догляду за шкірою малюка — нерегулярна зміна одноразових підгузків, використання марлевих підгузків, що супроводжується тривалим контактом шкіри з ушкоджуючими її речовинами сечі та калу.

ПД має тенденцію до рецидивуючого перебігу в деяких дітей, що пов’язано з підвищеною чутливістю шкіри та слизових оболонок, схильністю до алергії, розладами з боку шлунково-кишкового тракту, підвищеним умістом аміаку в сечі. Такі ураження шкіри, як атопічний дерматит, себорейний дерматит, кандидоз, також можуть відігравати велику роль у розвитку ПД [2]. Провокуючими факторами для виникнення ПД є також переведення дитини на штучне вигодовування (рН калу в дітей на штучному вигодовуванні зміщується в лужний бік, збільшується вміст аміаку в сечі); порушення стану мікробіоценозу шкіри; діарейні захворювання, при яких збільшується частота випорожнень, підвищуються вміст та активність ферментів, що подразнюють шкіру.

Атопічний дерматит (АД) є одним із найбільш поширених алергічних захворювань дитячого віку, його поширеність серед дітей економічно розвинених країн коливається від 10 до 25 %, у структурі алергічних захворювань питома вага АД складає 50–75 % [4, 9]. У дитячій популяції європейських країн на АД хворіють до 20,4 % дітей раннього віку [6]. За визначенням, АД — захворювання з хронічним перебігом, спадково обумовлене, що характеризується екзематозним та ліхеніфікованим висипом, аномаліями місцевого клітинного імунітету з дизрегуляцією Т-клітинної ланки загального імунітету та гіперчутливістю до імунних та неімунних стимулів [3, 5]. Клінічними проявами АД є висип, різноманітний за характером (найчастіше — плямисто-папульозний), інтенсивністю та поширеністю, пруриго (свербіж), сухість та інфільтративні зміни шкіри. Причинами, що призводять до появи АД у дітей раннього віку, найчастіше є такі: нераціональне харчування (при грудному вигодовуванні — вживання облігатних алергенів годуючою матір’ю, раннє штучне вигодовування, передчасне введення фруктових соків та продуктів підгодування), недотримання правил догляду за шкірою малюка, порушення нормальної мікрофлори шкіри, функціональні розлади та дисбіоз шлунково-кишкового тракту, інфекційні захворювання, приймання медикаментів. Значно збільшує ризик розвитку АД обтяжливий алергологічний анамнез — наявність алергічних захворювань у батьків або інших найближчих родичів. Без своєчасного та правильного лікування прояви АД поглиблюються, до алергічного процесу приєднується інфекційний компонент, АД може трансформуватись у дитячу екзему.

Але навіть незначні ураження шкіри, забруднення її при поганому догляді (мокрі, брудні пелюшки) спричинюють порушення бар’єрної та захисної функції шкіри, що досить часто призводить до виникнення алергічних (у тому числі тяжких форм АД, дитячої екземи) та інфекційних (піодермія, фурункульоз) захворювань, а також можуть стати причиною неспокою дитини, порушення сну, зниження видільної функції шкіри, виключення її з процесу дихання. Найбільш небезпечною є поява патологічних змін з боку шкіри в період новонародженості, оскільки може бути причиною виникнення таких надзвичайно тяжких інфекційних захворювань, як пухирчатка новонароджених, ексфоліативний дерматит Ріхтера, некротична флегмона новонароджених, сепсис, а також тяжких форм алергодерматозів [1].

Тому профілактика та своєчасне лікування неускладнених уражень шкіри, особливо в новонароджених та дітей перших місяців життя, мають надзвичайно велике значення. Важливим є застосування ефективних та безпечних засобів догляду за шкірою малюка.

З огляду на фізіологічні особливості шкіри дітей раннього віку засоби догляду за шкірою малюка повинні мати такі властивості:

— протизапальні (зменшення ознак запалення на шкірі та пов’язаних з ним основних симптомів дерматиту);

— зволожуючі та пом’якшуючі (усувати сухість шкіри);

— антимікробні (профілактика та лікування вторинного інфікування ушкоджених ділянок шкіри);

— відновлювати ушкоджений епітелій;

— покращувати бар’єрні функції шкіри;

— не повинні містити компонентів, що при всмоктуванні через шкіру можуть чинити негативний вплив на дитячий організм. При цьому потрібно враховувати відносно високу здатність до всмоктування речовин через шкіру малюка (особливо в ділянці промежини та сідниць), інтенсивне кровопостачання шкіри, оклюзивний ефект пелюшок [10].

Цим вимогам повністю відповідають дермокосмецевтичні засоби для щоденного та спеціального догляду за шкірою, представлені дитячою лінією «Бейбілайн» компанії «Фрезидерм» (Греція). Дермокосмецевтики — це косметичні засоби, до складу яких входять фармацевтичні субстанції, унаслідок чого їх можна застосовувати не тільки з косметичною, а і з лікувальною метою.

Для профілактики та лікування ПД ми використовували такі дермокосмецевтичні засоби для щоденного догляду дитячої лінії «Бейбілайн» компанії «Фрезидерм»: дитяча піна Baby Foam та дитячий рідкий тальк Baby Liquid Talk.

Дитяча піна Baby Foam містить: м’які сурфактанти, екстракт ромашки, протеїни пшениці, зволожуючі, пом’якшуючі та протизапальні компоненти.

Дитячий рідкий тальк Baby Liquid Talk містить: тальк фармакопейної якості, протеїни пшениці, олію та екстракт ромашки.

Основні компоненти, що входять до складу даних засобів, справляють такі ефекти: м’які сурфактанти забезпечують ефективне очищення без тертя та порушення гідроліпідного бар’єра шкірного покриву; екстракт ромашки — протизапальну та заспокійливу дію; олія ромашки має протизапальну дію та сприяє загоєнню ран; протеїни пшениці забезпечують посилення гідроліпідного покриву, містять фосфоліпіди, що є важливою складовою частиною природного фактора вологості шкіри і впливають на поверхню шкіри як регулятори рН; тальк поглинає надмірну вологу на поверхні шкіри та зовнішню вологу, а також захищає шкіру від подразнюючих факторів без ризику зневоднення шкіри.

Метою роботи було вивчення клінічної ефективності та безпеки застосування дермокосмецевтичних засобів дитячої лінії «Бейбілайн» компанії «Фрезидерм» для профілактики та лікування неускладнених уражень шкіри в новонароджених та дітей першого року життя.

Дослідження було проведено у відділенні проблем харчування та соматичних захворювань дітей раннього віку Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України.

Під спостереженням знаходились 65 дітей раннього віку, з них 37 — новонароджені та діти віком від 1 до 4 місяців без проявів та з проявами пелюшкового дерматиту (1-ша група), 28 — діти другого півріччя життя з атопічним дерматитом (2-га група).

Оцінювання ефективності засобів здійснювали з урахуванням динаміки стану шкірних покривів (ділянка та площа ураження, характер висипу, свербіж), брали до уваги загальний стан (поведінку) дитини та її реакцію на гігієнічні процедури. Було також проведено опитування матерів щодо зручності застосування даних засобів догляду за шкірою.

Діти 1-ї групи знаходились на стаціонарному лікуванні у відділенні. З них 23 новонароджені дитини з перинатальною патологією були переведені у відділення на другий етап виходжування після відділення реанімації та інтенсивної терапії новонароджених ІПАГ та 14 дітей віком від 1 до 4 місяців, які проходили лікування з приводу соматичної патології (пневмонія, обструктивний бронхіт, функціональні розлади шлунково-кишкового тракту).

З усіх узятих під спостереження дітей 1-ї групи 15 не мали ураження шкіри, їм дермокосмецевтичні засоби компанії «Фрезидерм» було призначено з перших днів перебування у відділенні з метою профілактики ПД. 22 дитини мали прояви неускладненого (неінфікованого) ПД, у тому числі у 12 дітей була легка форма ПД (сухість та лущення шкіри, обмежена ділянка еритеми з незначним висипом, переважно в ділянці промежини) і в 10 дітей — ПД середньої тяжкості (помірний папульозний висип на фоні еритеми, інфільтрація шкірних складок, сухість шкіри в ділянці промежини, сідниць, нижньої частини живота, внутрішньої поверхні стегон). Цим дітям засоби компанії «Фрезидерм» було призначено з лікувальною метою.

Дермокосмецевтики застосовували щоденно при кожній зміні підгузка (зазвичай 3–6 разів на день). Спочатку очищували шкіру засобом Baby Foam — наносили піну на певну ділянку, потім паперовою серветкою обережно протирали та підсушували шкіру. На суху чисту шкіру наносили Baby Liquid Talk: для профілактики — у ділянці промежини; з лікувальною метою — на уражену шкіру, захоплюючи прилеглі до неї ділянки. Лікування продовжували до повного зникнення симптомів ПД.

Значну увагу приділяли навчанню матерів правилам гігієнічного догляду за шкірою малюка — застосування якісних одноразових підгузків, часта їх заміна (особливо після кожного випорожнення), використання одягу, виготовленого з натуральної сировини, правильне сповивання, відмова від тугого сповивання, дотримання температурного режиму в палаті. При перших ознаках ПД намагались максимально збільшити тривалість контакту ушкодженої шкіри з повітрям. Інформували матір про необхідність частіше відкривати нижню частину тіла дитини, звичайно, якщо в кімнаті досить тепло.

Клінічна оцінка ефективності засобів компанії «Фрезидерм» показала, у першу чергу, їх безпечність — у жодному випадку не відзначено побічної дії, появи алергічного висипу або посилення проявів дерматиту. Матері звернули увагу на виняткову зручність застосування дитячої піни Baby Foam, що дозволяла швидко, якісно та лагідно (без зайвого тертя) очистити шкіру малюка, що дуже важливо в умовах стаціонару.

При регулярному профілактичному застосуванні засобів Baby Foam та Baby Liquid Talk у жодної дитини не помічено появи ПД протягом усього періоду перебування в стаціонарі.

При лікуванні ПД у більшості дітей відчутне покращення відзначалося вже на 2–3-й день: зменшувались еритема, інфільтрація, сухість та лущення шкіри, зникав висип, зменшувалась (приблизно вдвічі) площа ураження.

На 4–5-й день лікування прояви дерматиту зникли у всіх дітей із легкою формою ПД. Лікування дітей із ПД середньої тяжкості тривало дещо довший термін — на 6–7-й день прояви дерматиту зникли у 7 із 10 (70 %) дітей. У 3 із 10 дітей (30 %), які мали ПД середньої тяжкості, застосування дермокосмецевтичних засобів Baby Foam та Baby Liquid Talk не мало вираженого клінічного ефекту, у зв’язку з чим на 5–6-й день було змінено тактику лікування.

Усім дітям після зникнення симптомів ПД було рекомендовано продовжувати застосування засобів Baby Foam та Baby Liquid Talk з профілактичною метою.

У переважної більшості дітей не було відзначено повторної появи симптомів ПД. Тільки в 4 дітей через декілька днів у ділянці промежини відновились незначна еритема та папульозний висип. При опитуванні матерів були відзначені порушення в дієті (вживання алергенних продуктів харчування), зменшення частоти зміни підгузка (до 2 разів на добу) у зв’язку з рідкими випорожненнями дитини, порушення температурного режиму в палаті. Після усунення цих негативних факторів прояви ПД швидко згасали і більше не відновлювались.

Отже, клінічні дослідження показали безпечність та високу ефективність застосування дермокосмецевтичних засобів дитячої лінії «Бейбілайн» компанії «Фрезидерм» (дитячої піни Baby Foam та дитячого рідкого тальку Baby Liquid Talk) з метою профілактики та лікування неускладненого (неінфікованого) ПД, особливо легкої форми ПД, у дітей раннього віку, у тому числі новонароджених.

2-гу групу склали 28 дітей другого півріччя життя з легкою формою АД. Вони мали загальну сухість шкіри та надмірне лущення епідермісу, свербіж, обмежені ділянки еритеми та висипи різної локалізації (без ерозій, мокнуття та ознак інфікування). У більшості дітей (17, або 60,7 %) відзначалось також почервоніння та інфільтрація шкіри на щоках («молочний струп») та стійкі попрілості в ділянці шкірних складок, переважно сідниць та внутрішньої поверхні стегон. Ураження шкіри та свербіж впливали на загальний стан дітей, у них спостерігались неспокій, дратівливість, порушення сну, негативне ставлення до гігієнічних процедур.

Усі діти отримували комплексне лікування: дієтотерапію, ферменти, продукти або препарати з пробіотичною дією, за потреби — сорбенти та антигістамінні препарати. Як зовнішню монотерапію до комплексу лікування було включено дермокосмецевтичний засіб для спеціального догляду за подразненою та атопічною шкірою дитячої лінії «Бейбілайн» — засіб для купання з ромашкою Chamomile Bath.

Він містить екстракт ромашки, алое, бета-гліцеринову кислоту та протизапальні компоненти. Основні компоненти, що входять до складу засобу, справляють такі ефекти: екстракт ромашки забезпечує протизапальну та заспокійливу дію, має антисептичні властивості; алое має протизапальні, антибактеріальні та пом’якшуючі властивості, сприяє загоєнню ран, стимулює процеси регенерації; бета-гліцеринова кислота проникає в роговий шар шкіри, забезпечує його гідратацію, не перешкоджаючи газообміну, чинить виражений пом’якшуючий ефект, покращує власну бар’єрну функцію шкіри та створює захисний бар’єр на її поверхні, захищаючи від зовнішніх подразників.

Засіб Chamomile Bath має нейтральний рН, тому не подразнює шкіру та не викликає негативної реакції дитини, а також добре розчиняється у воді, не утворює піни і тому не вимагає подальшого змивання.

Засіб для купання з ромашкою Chamomile Bath застосовували щоденно 2 рази на день: уранці засіб розчиняли в теплій воді (1 чайна ложка = 5 мл засобу на 1 л води) та обробляли уражені ділянки шкіри за допомогою ватних або марлевих тампонів, увечері застосовували для щоденного купання (1 ковпачок = 30 мл засобу на дитячу ванночку). Після обробки шкіри засіб не змивали для збереження дії.

Батьки відзначили зручність застосування засобу Chamomile Bath, його позитивний вплив на шкіру дитини, відсутність негативної реакції дітей на гігієнічні процедури.

Клінічне обстеження дітей показало, що застосування засобу Chamomile Bath дало відчутний позитивний ефект уже на 3–4-й день використання — у більшості дітей зникли сухість та лущення шкіри, свербіж, значно зменшились інтенсивність та площа ураження шкірних покривів, менш вираженими стали попрілості в ділянці шкірних складок, діти стали більш спокійними, у них покращилися загальний стан та сон. У 16 дітей (57,1 %) практично всі прояви АД зникли на 6–7-й день, а у 10 (35,7 %) — на 9–10-й день лікування засобом Chamomile Bath. Тільки у 2 дітей застосування засобу не дало помітного ефекту.

Жодного випадку будь-якої побічної дії (у тому числі посилення проявів алергії) при застосуванні засобу Chamomile Bath не відзначено.

Після нормалізації стану шкірних покривів використання засобу Chamomile Bath було продовжено для гігієнічного догляду з метою профілактики повторної появи симптомів АД — засіб застосовували для купання дітей 2–3 рази на тиждень.

Висновки

1. Дитяча піна Baby Foam та дитячий рідкий тальк Baby Liquid Talk (дермокосмецевтичні засоби для щоденного догляду дитячої лінії «Бейбілайн» компанії «Фрезидерм») є ефективними для профілактики пелюшкового дерматиту в дітей перших місяців життя, у тому числі новонароджених, вони ефективні при лікуванні неускладненого пелюшкового дерматиту (особливо легкої форми захворювання), безпечні в застосуванні — не мають побічних проявів, у тому числі алергічних, що дозволяє рекомендувати їх для широкого застосування в дітей раннього віку і в періоді новонародженості.

2. Засіб для купання з ромашкою Chamomile Bath (дермокосмецевтичний засіб для спеціального догляду за подразненою та атопічною шкірою дитячої лінії «Бейбілайн» компанії «Фрезидерм») ефективно покращує стан шкіри при легкій формі атопічного дерматиту без ознак інфікування, безпечний при застосуванні у дітей першого року життя, що дозволяє рекомендувати його як зовнішній засіб у комплексній терапії легкої форми атопічного дерматиту в дітей раннього віку.


Bibliography

1. Болезни кожи, подкожной клетчатки, пуповинного остатка и пупочной ранки // Шабалов Н.П. Неонатология. — СПб., 1997. — Т. 1. — С. 463-492.

2. Геппе Н.А., Билоусова О.А., Пахомова В.В. Профилактика пеленочного дерматита // Consilium Medicum. — Педиатрия. — 2002. — Т. 4., № 10.

3. Гомберг М.А., Соловьев А.М., Аковбян В.А. Атопический дерматит // Русский медицинский журнал. — 1998. — Т. 6., № 20. — С. 1326-1335.

4. Короткий Н.Г., Тихомиров А.А., Таганов А.В., Каражас М.В. Современные аспекты этиологии, патогенеза, клиники и фармакотерапии атопического дерматита // Российский журнал кожных и венерических болезней. — 2001. — № 2. — С. 56-70.

5. Ласиця О.І., Ласиця Т.С., Недельська С.М. Алергологія дитячого віку. — К.: Книга плюс, 2004. — 367 с.

6. Allen B.R. Review of atopic dermatitis literature // Atopy Reports: Atopic Dermatitis and Related Disorders. — 2001. — Vol. 1, № 1. — P. 7-9. 

7. Berg R.W. Etiologic factors in diaper dermatitis: A model for development of improved diapers // Pediatrician. — 1996. — Vol. 14, № 1. — P. 2733.

8. Jordan W.E., Lawson K., Berg R., Fromxman J. Diaper dermatitis: frequency and severity among a general infant population // Pediatr. Dermatolog. — 1996. — Vol. 3. — P. 198-207.

9. Leung D. Pathogenesis of atopic dermatitis // J. Allergy Clin. Immunol. — 1999. — Vol. 104. — P. 99-108.

10. Liou L.W., Janniger C.K. Skin care of the normal newborn // Cutis. — 1997. — Vol. 59, № 4. — P. 171-174.

11. Mancini A. Structure and Function of Newborn Skin // Textbook of Neonatal Dermatology. — 2001. — P. 18-32. 

Similar articles

Профілактичні та лікувальні заходи при пелюшковому дерматиті в дітей.
Authors: Марушко Ю.В. — Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ
"Child`s Health" 2 (61) 2015
Date: 2015.04.01
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Specialist manual
Атопічний дерматит у дітей
Authors: Беш Л.В. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
"Child`s Health" 2 (37) 2012
Date: 2013.02.07
Categories: Family medicine/Therapy, Allergology, Pediatrics/Neonatology
Sections: Medical education
Зовнішня терапія атопічного дерматиту в дітей: сучасний погляд на проблему
Authors: Беш Л.В., Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр
"Child`s Health" 8 (43) 2012
Date: 2013.03.06
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Specialist manual

Back to issue