Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

АКУШЕРИ ГІНЕКОЛОГИ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Child`s Health" Том 16, №2, 2021

Back to issue

Nutritional behavior and food security of schoolchildren in primary school

Authors: Няньковський С.Л., Яцула М.С., Титуса А.В.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Здоров’я дитини, яка росте і розвивається, посідає важливе місце у системі загальних цінностей родини та держави. Останнім часом все більшу увагу приділяють харчуванню дітей з огляду на його програмуючий характер як щодо здоров’я дитини, так і щодо особливостей її розвитку. Мета дослідження: визначити харчову поведінку та харчове забезпечення учнів у початковій школі. Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебували 190 учнів 1–4-го класів двох шкіл м. Львова. Серед них були 109 (57,4 %) дівчаток та 81 (42,6 %) хлопчик. Усі діти були із соціально забезпечених повних родин. Для визначення харчової цінності раціону батьки ретельно записували харчування дитини протягом 3 днів з подальшою обробкою результатів у програмі Dietplan 7. Результати. Нормальний апетит дитини є ознакою її здоров’я та відсутності симптомів шкільної дезадаптації. У нашому дослідженні порушення апетиту мали 28,9 % учнів початкової школи, при цьому знижений або поганий апетит мали 23,6 %, надмірний — 5,3 % дітей. Нормальний індекс маси тіла був визначений у 73,7 % школярів, знижений — у 9 %, збільшений — у 17,3 %. Для більшості школярів було характерним збільшене щоденне споживання білків, вуглеводів, калорій, насичених жирів і холестерину, а також недостатнє щоденне споживання поліненасичених жирів, вітамінів (A, E, C, D, B1, B9, B12) та мінералів (Ca, Mg, Fe, Cu, Zn, P, J, Se). Висновки. Сучасний раціон харчування учнів початкових класів в Україні є незбалансованим. Він містить надмірну кількість енергії, вуглеводів, білків з одночасним дефіцитом жирів, поліненасичених жирних кислот, мікро- та макроелементів, вітамінів, що може вплинути на здоров’я дітей, їх фізичний та інтелектуальний розвиток, спричинити проблеми з вивчення шкільної програми. У значної кількості школярів виявлений поєднаний дефіцит вітамінів і мінералів. Формування харчового дефіциту в школярів є досить різноманітним і потребує індивідуального підходу до корекції харчування дитини, в деяких випадках також необхідна консультація дієтолога та вживання низки дієтичних добавок.

Background. The health of a growing and developing child holds a valuable place in the system of general values in the family and country. In recent years, more and more attention has been paid to children’s nutrition considering its programming nature concerning both a child’s health and peculiarities of his/her development. The purpose of the study is to determine the food behavior and nutritional supply of schoolchildren in primary school. Materials and methods. We were monitoring 190 pupils of the 1st — 4th grades in two schools in the city of Lviv. Among them, there were 109 (57.4 %) girls and 81 (42.6 %) boys. All the children were from socially secure, full families. To determine the nutritional value of the diet, parents carefully recorded the child’s diet for 3 days, followed by processing the results in the Dietplan 7 program. Results. A child’s normal appetite is a sign of a child’s health and the absence of symptoms of school maladaptation. In our study, 28.9 % of primary school pupils had appetite disorders, with 23.6 % having reduced or poor appetite and 5.3 % having an excessive appetite. The normal body mass index was determined in 73.7 % of schoolchildren, decreased in 9 %, and increased in 17.3 % of children. Most schoolchildren had an increased daily intake of protein, carbohydrates, calories, saturated fats, and cholesterol, as well as insufficient daily intake of polyunsaturated fats, vitamins (A, E, C, D, B1, B9, B12), and minerals (Ca, Mg, Fe, Cu, Zn, P, J, Se). Conclusions. The modern diet of primary school pupils in Ukraine is unbalanced. It contains excessive amounts of energy, carbohydrates, proteins with a simultaneous deficiency of fats, polyunsaturated fatty acids, micro- and macronutrients, vitamins, which can affect the health of children, their physical and intellectual development, cause problems with learning the curriculum. A significant number of schoolchildren have a combined deficiency of vitamins and minerals. The formation of nutritional deficiencies in pupils is quite diverse and requires an individual approach to the correction of a child’s diet; in some cases, it is also necessary to get a nutritionist consultation and consume several dietary supplements.


Keywords

школярі; діти; здоров’я; мікроелементи; мікроелементи; вітаміни

schoolchildren; children; health; trace elements; macroelements; vitamins


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

  1. Няньковський С.Л., Садова О.Р. Харчова поведінка та якість життя школярів старших класів м. Львова. Клінічна педіатрія. 2018. 13(1). С. 40-47. doi: 10.22141/2224-0551.13.1.2018.
  2. Кобринский Б.А. Континуум переходных состояний организма и мониторинг динамики здоровья детей. Москва, Берлин, 2016. 220 с. doi: 10.23681/434737
  3. Бойчук Ю.Д. та ін. Загальна теорія здоров’я та здоров’язбереження: колективна монографія. Харків, 2017. 488 с. 
  4. European action plan for strengthening public health capacities and services. Copenhagen. WHO Regional Office for Europe. 2012 (http://www. euro.who.int/_data/assets/pdf_file/0005/171770/ RC62wd12rev1-Eng.pdf).
  5. Kulkarni М.M., Varun N., Rathi P., Eshwari K., Ashok K., Kamath V.G. Health status of school children in rural area of coastal Karnataka. Med. J. DY Patil Univ. 2016. 9. Р. 31-5. doi: 10.4103/0975-2870.172424.
  6. Няньковський С.Л., Яцула М.С., Чикайло М.І., Пасічнюк І.П. Стан здоров’я школярів в Україні (огляд літератури). Здоровье ребенка. 2012. № 5. С. 109-114.
  7. Mayo-Wilson E., Imdad A., Junior J., Dean S. and Bhutta A.Z. Preventive zinc supplementation for children, and the effect of additional iron: a systematic review and meta-analysis. BMJ Open. 2014. 4(6). e004647. doi: 10.1136/bmjopen-2013-004647.
  8. Nyankovskyy S., Dodryanskyy D., Ivakhnenko O., Iatsula M., Javorska M., Shadryn O., Platonova O., Zajec V., Klimenko V., Solodovnyk G. Dietary habits and nutritional status of children from Ukraine during the first 3 years of life. Pediatria Polska. 2014. 89(6). P. 395-405.
  9. Who.int. 2017. Available at: http://www.who.int/childgrowth/training/module_h_directors_guide.pdf?ua=1 Accessed on 7 March 2017. 
  10. Пасічнюк І.П. Вплив нутритивного забезпечення та харчової поведінки на фізичний розвиток школярів у міській і сільській місцевостях: Автореф. дис… канд. мед. наук: 14.01.10. Львів, 2018. 20 с.
  11. Солтан М.М. Гигиенические требования к организации питания детей и подростков: учеб.-метод. пособие. Минск: БГМУ, 2017. 68 с. 
  12. Best C., Neufingerl N., van Geel L., van den Briel T., Osen–darp S. The nutritional status of school-aged children. Why should we care? Food and Nutrition Bulletin. 2010. Vol. 3. № 3. The United Nations University. Р. 400-417. doi: 10.1177/156482651003100303.
  13. World Health Organization. Physical status: the use and interpretation of anthropometry. Report of a WHO Expert Committee. World Health Organ Tech. Rep. Ser. 1995. № 854. Р. 1-452. 
  14. World Health Organization. WHO Regional Office for Europe. Growing up unequal. HBSC 2016 study (2013/2014 survey). Avai–lable from: http://www.euro.who.int/en/publications/abstracts/growing-upunequal.-hbsc-2016-study-20132014-survey. 
  15. Chizuru Nishida, Ricardo Uauy, Shiriki Kumanyika and Prakash Shetty. The Joint WHO/FAO Expert Consultation on diet, nutrition and the prevention of chronic diseases: Process, product and policy implications. Public Health Nutrition. 2004. 7(1A). P. 245-250. doi: 10.1079/PHN2003592.
  16. Krushnapriya Sahoo, Bishnupriya Sahoo, Ashok Kumar Choudhury, Nighat Yasin Sofi, Raman Kumar and Ajeet Singh Bhadoria. Childhood obesity: causes and consequences. J. Family Med. Prim. Care. 2015. 4(2). P. 187-192. doi: 10.4103/2249-4863.154628.
  17. Sommer A., Davidson F.R. Assessment and control of vitamin A deficiency: The Annecy Accords. J. Nutr. 2002. № 132. Р. 2845-2850. doi: 10.1093/jn/132.9.2845S.
  18. Allen L., de Benoist B., Dary O., Hurrell R. Guidelines on food fortification with micronutrients. Geneva: World Health Organization. Food and Agriculture Organization. 2006. 
  19. Dipayan Choudhuri, Sutradhar Balaram. Factors Associated with Nutritional Status of Adolescent Schoolchildren in Tripura. Indian Pediatrics volume. 2020. № 57. Р. 177-178. doi.org/10.1007/s13312-020-1740-y.
  20. Няньковський С.Л., Яцула М.С., Няньковська О.С., Титуса А.В. Динаміка стану здоров’я школярів в Україні за даними анкетного опитування. Клінічна педіатрія. 2018. № 13(5). С. 425-431. doi: 10.22141/2224-0551.13.5.2018.141554.
  21. Зубар Н.М. Основи фізіології та гігієни харчування. Київ, 2010. 
  22. Кручаниця М.І., Миронюк І.С, Розумикова Н.В., Кручаниця В.В., Брич В.В., Кіш В.П. Основи харчування: підручник. Ужгород: Вид-во УжНУ «Говерла», 2019. 252 с. 
  23. Квашніна Л.В., Ігнатова Т.Б. Забезпеченість організму дітей дошкільного віку довголанцюговими поліненасиченими жирними кислотами і можливості корекції їх дефіциту. Здоров’я України. 2018. № 1 (44). С. 20-23. doi: 10.15574/SP.2018.90.98.
  24. Second International Conference on Nutrition Rome, 19-21 November 2014 Conference Outcome Document: Rome Declaration on Nutrition. ICN2. 2014. № 2. URL: http://www.fao.Org/3/a-ml542e. 
  25. Фекета В. Фізіологія обміну речовин та енергії. Режим доступу: https://www.researchgate.net/publication/316988156. 
  26. Stephen А., Alles M., de Graaf C., Fleith M., Hadjilucas E., Isaacs E., Maffeis C., Zeinstra G. and others. The role and requirements of digestible dietary carbohydrates in infants and toddlers. 2012. № 66(7). Р. 765-779. doi: 10.1038/ejcn.2012.27.
  27. Kalhan S.C., Kilic I.Á. Carbohydrate as nutrient in the infant and child: range of acceptable intake. European Journal of Clinical Nutrition. 1999. № 53(1). Р. 94-100. doi: 10.1038/sj.ejcn.1600749.
  28. Марушко Ю.В. Мікроелементи та стан імунітету в дітей. Актуальна інфектологія. 2013. № 1(1). C. 49-52. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akinf_2013_1_11.
  29. Lutter C.K., Rivera J.A. Nutritional status of infants and young children and characteristics of their diets. J. Nutr. 2003. № 133. Р. 2941-2949. doi: 10.1093/jn/133.9.2941S.
  30. Горобець А.О. Вітаміни і мікроелементи як специфічні регулятори фізіологічних та метаболічних процесів в організмі дітей та підлітків. Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2019. № 4(80). С. 75-92. doi 10.15574/PP.2019.80.75. 
  31. Большова О.В., Пахомова В.Г. Дефіцит есенціальних мікроелементів у дітей і підлітків: сучасний стан проблеми. Педиатрия. 2015. № 3(18). Режим доступу: http://www.health-ua.com/article/12048-deftcit-esentcalnih-mkroelementv-u-dtej--pdltkv-suchasnij-stan-problemi.
  32. Няньковський С.Л., Козубенко Г.Ф., Пакулова-Троцька Ю.В. Особенности соматической патологии у детей с перинатальным гипоксически-ишемическим поражением центральной нервной системы. Здоровье ребенка. 2011. № 6 (33). С. 43-47.
  33. Осташко В.Ф. Макроелементи. Фармацевтична енциклопедія. Режим доступу: https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1307/makroelementi.
  34. Квашніна Л.В. Застосування препарату «Кальціум D» для корекції синдрому гіпокальціємії у дітей, хворих на рахіт. Перинатол. та педіатрія. 2007. № 3. С. 59-63. 
  35. Квашнина Л.В. Роль гипокальциемии в патогенезе судорожного синдрома. Перинатол. та педіатрія. 2012. № 2. С. 89-94.
  36. Марушко Ю.В., Полковниченко Л.М., Таринська О.Л. Кальцій та його значення для дитячого організму (огляд літератури). Современная педиатрия. 2014. 5(61). doi: 10.15574/SP.2014.61.46.
  37. Кукушкин Ю.Н. Химические элементы в организме человека. СПб., 1998.
  38. Осташко В.Ф. Мікроелементи. Фармацевтична енциклопедія. Режим доступу: https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1466/mikroelementi
  39. Авцин А.П., Жаворонков А.А., Риш М.А. Микроэлементозы человека (этиология, классификация, органопатология). Москва, 1991. 
  40. Кудрин А.В., Скальный А.В., Жаворонков А.А. Иммунофармакология микроэлементов. Москва, 2000.
  41. Цубанова Н.А. Вітамінна недостатність. Фармацевтична енциклопедія. Режим доступу: https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1776/vitaminna-nedostatnist.
  42. Mason J.B., Booth S.L. Vitamins, trace minerals, and other micronutrients. 26th edition. Maryland Heights, MO: Elsevier, 2019. P. 73-79. 
  43. Козярін І.П. Вітаміни та здоров’я. Ваше здоров’я. 2005. № 7 (757).
  44. Гуменюк О.Л. Харчова хімія. Тексти лекцій. Чернігів: ЧНТУ, 2018. 155 с. URI: http://ir.stu.cn.ua/123456789/16996.
  45. Вікіпедія. Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%B6%D0%B8%D1%80%D0%B8.

Back to issue