Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

АКУШЕРИ ГІНЕКОЛОГИ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Child`s Health" Том 16, №2, 2021

Back to issue

Sensitization to cat allergens in children with bronchial asthma

Authors: Кривопустова М.В.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Бронхіальна астма (БА) є вагомою медико-соціальною проблемою педіатрії, що обумовлено її суттєвим впливом на якість життя хворих і значними економічними втратами. Більшість дітей мають атопічний фенотип бронхіальної астми, з ранніми клінічними проявами, атопічним фоном, сімейним атопічним анамнезом, сенсибілізацією до інгаляційних алергенів, еозинофільним запаленням та бронхіальною гіперреактивністю. У кожному випадку БА в дитини важливим є прогноз клінічного перебігу захворювання та ефективності його терапії. В еру прецизійної медицини охарактеризовані ендотипи бронхіальної астми, що дозволяє персоніфікувати більш ефективні терапевтичні підходи. Так, визначення молекулярного профілю сенсибілізації відіграє ключову роль у прогнозуванні клінічних симптомів та тяжкості перебігу бронхіальної астми, а також у розробці рекомендацій щодо запобігання контактам з алергенами та оптимізації терапії. Саме алергія на котів є головним тригером астми в усьому світі та посідає друге місце серед усіх інгаляційних алергенів. На сьогодні вивчено численні алергени котів. Серед них насамперед виділяють такі основні клінічно значущі мажорні та мінорні алергени, як Fel d 1 (утероглобін), Fel d 2 (сироватковий альбумін) та Fel d 4 (ліпокалін). Основними джерелами алергенів у котів є слина, сальні та періанальні залози. Суха слина та лупа поширюються з котячого волосся як дрібні повітряні частинки в навколишнє середовище та можуть викликати сенсибілізацію. Усі коти виробляють таку кількість алергенів, що є достатньо високою, щоб вважатись клінічно значущою. Профіль сенсибілізації до молекулярних алергенів котів є індивідуальним, однак його зв’язок із розвитком БА у дітей і дотепер недостатньо вивчений. Хоча найбільш доцільним було б уникати тварини, але це часто неможливо. Крім того, непрямий вплив алергенів тварин відбувається в місцях, де не проживають тварини. Алерген-специфічна імунотерапія є можливим потенційним рішенням цієї проблеми, хоча необхідні подальші додаткові докази щодо ефективності такого методу лікування у дітей.

Asthma is a global medical and social problem of pediatrics, which is due to its significant impact on the quality of life of patients and economic losses. Most children have an atopic asthma phenotype, with early clinical manifestations, atopic background, family atopic history, sensitization to aeroallergens, eosinophilic inflammation, and bronchial hyperreactivity. In each case of asthma in a child, it is important to predict the clinical course of the disease and the effectiveness of its therapy. In the era of precision medicine, endotypes of asthma have been characterized, which make it possible to personalize more effective therapeutic approaches. Thus, determining the molecular profile of sensitization plays a key role in predicting clinical symptoms and severity of asthma, as well as developing recommendations for preventing allergens and optimizing therapy. It is the allergy to cats that is the main trigger of asthma all over the world and ranks second among all aeroallergens. To date, a large number of cat allergens have been studied. Among them, first of all, the following main clinically significant major and minor allergens are distinguished as Fel d 1 (uteroglobin), Fel d 2 (serum albumin) and Fel d 4 (lipocalin). The main sources of allergens in cats are saliva, dander and perianal glands. Dry saliva and dander from cat hair spreads as small airborne particles into the environment and can cause sensitization. All cats produce enough allergens to be considered clinically significant. The profile of sensitization to molecular allergens in cats is individual; however, its relationship with the development of asthma in children is still insufficiently studied. Although it would be most advisable to avoid contact with the animal, this is not possible often. In addition, the indirect effect of animal allergens occurs in areas where animals do not live. Allergen-specific immunotherapy is a potential solution to this problem, although further evidence for its effectiveness in children is needed.


Keywords

алергени котів; бронхіальна астма; діти; молекулярна діагностика алергії; огляд

cat allergens; asthma; children; molecular diagnosis of allergy; review


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

  1. WHO. Asthma [Електронний ресурс] / WHO. 2020. Режим доступу до ресурсу: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/asthma.
  2. Антипкін Ю.Г., Чумаченко Н.Г., Уманец Т.Р., Лапшин В.Ф. Аналіз захворюваності та поширеності бронхіальної астми в дітей різних вікових груп по регіонах України. Перинатология и педиатрия. 2016. Т. 1. № 65. С. 95-99. 
  3. [GINA 2020]. GINA 2020. (online) [download: September 2020]. https://ginasthma.org/wp-content/uploads/2020/04/GINA-2020-full-report_-final-_wms.pdf.
  4. МОЗ. Бронхіальна астма у дітей [Електронний ресурс]/МОЗ. 2017. Режим доступу до ресурсу: https://moz.gov.ua/article/news/bronhialna-astma-u-ditej-#:~:text=Станом%20на%202017%20рік%2C%20за,набряк%20слизової%20оболонки%20дихальних%20шляхів.
  5. Волосовець О.П., Больбот Ю.К., Кривопустов С.П., Мозирська О.В., Кривопустова М.В., Прохорова М.П., Купкіна А.В. Бронхіальна астма в дітей України: медико-екологічні паралелі захворюваності та поширеності. Медичні перспективи. 2020. Т. 25. № 3. С. 184-191.
  6. Майданник В.Г., Беш Л.В., Колоскова О.К., Сміян О.І. Бронхіальна астма у дітей: нові клінічні рекомендації. Міжнародний журнал педіатрії, акушерства та гінекології. 2018. С. 28-42.
  7. Van de Griendt E.J., Tuut M.K., de Groot H., Brand P.L.P. Applicability of evidence from previous systematic reviews on immunotherapy in current practice of childhood asthma treatment: a GRADE (Grading of Recommendations Assessment, Development and Evaluation) systematic review. BMJ Open. 2017 Dec 28. 7(12). e016326. doi: 10.1136/bmjopen-2017-016326. 
  8. Agache I., Lau S., Akdis C.A., Smolinska S., Bonini M., Cavkaytar O., Flood B., Gajdanowicz P., Izuhara K., Kalayci O., Mosges R., Palomares O., Papadopoulos N.G., Sokolowska M., Angier E., Fernandez-Rivas M., Pajno G., Pfaar O., Roberts G.C., Ryan D., Sturm G.J., van Ree R., Varga E.M., van Wijk R.G., Yepes-Nuñez J.J., Jutel M. EAACI Guidelines on Allergen Immunotherapy: House dust mite-driven allergic asthma. Allergy. 2019 May. 74(5). 855-873. doi: 10.1111/all.13749. 
  9. Lötvall J., Akdis C.A., Bacharier L.B., Bjermer L., Casale T.B., Custovic A., Lemanske R.F. Jr., Wardlaw A.J., Wenzel S.E., Greenberger P.A. Asthma endotypes: a new approach to classification of disease entities within the asthma syndrome. J. Allergy Clin. Immunol. 2011 Feb. 127(2). 355-60. doi: 10.1016/j.jaci.2010.11.037. 
  10. Caffarelli C., Mastrorilli C., Procaccianti M., Santoro A. Use of Sublingual Immunotherapy for Aeroallergens in Children with Asthma. J. Clin. Med. 2020 Oct 21. 9(10). 3381. doi: 10.3390/jcm9103381.
  11. Platts-Mills T.A. How environment affects patients with allergic disease: indoor allergens and asthma. Ann. Allergy. 1994 Apr. 72(4). 381-4. PMID: 8154638.
  12. Lynch S.V., Wood R.A., Boushey H., Bacharier L.B., Bloomberg G.R., Kattan M., O’Connor G.T., Sandel M.T., Calatroni A., Matsui E., Johnson C.C., Lynn H., Visness C.M., Jaffee K.F., Gergen P.J., Gold D.R., Wright R.J., Fujimura K., Rauch M., Busse W.W., Gern J.E. Effects of early-life exposure to allergens and bacteria on recurrent wheeze and atopy in urban children. J. Allergy Clin. Immunol. 2014 Sep. 134(3). 593-601.e12. doi: 10.1016/j.jaci.2014.04.018.
  13. Lau S., Illi S., Sommerfeld C., Niggemann B., Bergmann R., von Mutius E., Wahn U. Early exposure to house-dust mite and cat allergens and development of childhood asthma: a cohort study. Multicentre Allergy Study Group. Lancet. 2000 Oct 21. 356(9239). 1392-7. doi: 10.1016/s0140-6736(00)02842-7.
  14. Curin M., Hilger C. Allergy to pets and new allergies to uncommon pets. Allergol Select. 2017 Aug 4. 1(2). 214-221. doi: 10.5414/ALX01842E.
  15. Matricardi P.M., Kleine-Tebbe J., Hoffmann H.J. et al. EAACI Molecular Allergology User’s Guide. Pediatr Allergy Immunol. 2016 May. 27 Suppl 23. 1-250. doi: 10.1111/pai.12563. PMID: 27288833.
  16. Simpson A., Custovic A. Pets and the development of allergic sensitization. Curr. Allergy Asthma Rep. 2005 May. 5(3). 212-20. doi: 10.1007/s11882-005-0040-x. 
  17. McBride D., Keil T., Grabenhenrich L., Dubakiene R. et al. The EuroPrevall birth cohort study on food allergy: baseline characteristics of 12,000 newborns and their families from nine European countries. Pediatr. Allergy Immunol. 2012 May. 23(3). 230-9. doi: 10.1111/j.1399-3038.2011.01254.x. 
  18. Burr M.L., Limb E.S., Andrae S., Barry D.M., Nagel F. Childhood asthma in four countries: a comparative survey. Int. J. Epidemiol. 1994 Apr. 23(2). 341-7. doi: 10.1093/ije/23.2.341. 
  19. Zahradnik E., Raulf M. Animal allergens and their presence in the environment. Front Immunol. 2014 Mar 3. 5. 76. doi: 10.3389/fimmu.2014.00076. 
  20. Ichikawa K., Iwasaki E., Baba M., Chapman M.D. High prevalence of sensitization to cat allergen among Japanese children with asthma, living without cats. Clin. Exp. Allergy. 1999 Jun. 29(6). 754-61. doi: 10.1046/j.1365-2222.1999.00472.x. 
  21. Remes S.T., Castro-Rodriguez J.A., Holberg C.J., Martinez F.D., Wright A.L. Dog exposure in infancy decreases the subsequent risk of frequent wheeze but not of atopy. J. Allergy Clin. Immunol. 2001 Oct. 108(4). 509-15. doi: 10.1067/mai.2001.117797. 
  22. Stoltz D.J., Jackson D.J., Evans M.D., Gangnon R.E., Tisler C.J., Gern J.E., Lemanske R.F. Jr. Specific patterns of allergic sensitization in early childhood and asthma & rhinitis risk. Clin. Exp. Allergy. 2013 Feb. 43(2). 233-41. doi: 10.1111/cea.12050. 
  23. Bufford J.D., Reardon C.L., Li Z., Roberg K.A., DaSilva D., Eggleston P.A., Liu A.H., Milton D., Alwis U., Gangnon R., Lemanske R.F. Jr., Gern J.E. Effects of dog ownership in early childhood on immune development and atopic diseases. Clin. Exp. Allergy. 2008 Oct. 38(10). 1635-43. doi: 10.1111/j.1365-2222.2008.03018.x. 
  24. Sandin A., Björkstén B., Bråbäck L. Development of atopy and wheezing symptoms in relation to heredity and early pet keeping in a Swedish birth cohort. Pediatr. Allergy Immunol. 2004 Aug. 15(4). 316-22. doi: 10.1111/j.1399-3038.2004.00166.x. 
  25. Arshad S.H., Tariq S.M., Matthews S., Hakim E. Sensitization to common allergens and its association with allergic disorders at age 4 years: a whole population birth cohort study. Pediatrics. 2001 Aug. 108(2). E33. doi: 10.1542/peds.108.2.e33. 
  26. Konradsen J.R., Fujisawa T., van Hage M. et al. Allergy to furry animals: New insights, diagnostic approaches, and challenges. J. Allergy Clin. Immunol. 2015. 135(3). 616-625. doi:10.1016/j.jaci.2014.08.026.
  27. Bjerg A., Winberg A., Berthold M., Mattsson L., Borres M.P., Rönmark E. A population-based study of animal component sensitization, asthma, and rhinitis in schoolchildren. Pediatr. Allergy Immunol. 2015. 26(6). 557-563. doi: 10.1111/pai.12422.
  28. Konradsen J.R., Nordlund B., Onell A., Borres M.P., Grönlund H., Hedlin G. Severe childhood asthma and allergy to furry animals: refined assessment using molecular-based allergy diagnostics. Pediatr. Allergy Immunol. 2014 Mar. 25(2). 187-92. doi: 10.1111/pai.12198. 
  29. Nwaru B.I., Suzuki S., Ekerljung L., Sjölander S., Mincheva R., Rönmark E.P., Rådinger M., Rönmark E., Borres M.P., Lundbäck B., Lötvall J. Furry Animal Allergen Component Sensitization and Clinical Outcomes in Adult Asthma and Rhinitis. J. Allergy Clin. Immunol. Pract. 2019 Apr. 7(4). 1230-1238.e4. doi: 10.1016/j.jaip.2018.12.018. 
  30. Grönlund H., Saarne T., Gafvelin G., van Hage M. The major cat allergen, Fel d 1, in diagnosis and therapy. Int. Arch. Allergy Immunol. 2010. 151(4). 265-74. doi: 10.1159/000250435. 
  31. Bonnet B., Messaoudi K., Jacomet F., Michaud E., Fauquert J.L., Caillaud D., Evrard B. An update on molecular cat allergens: Fel d 1 and what else? Chapter 1: Fel d 1, the major cat allergen. Allergy Asthma Clin. Immunol. 2018 Apr 10. 14. 14. doi: 10.1186/s13223-018-0239-8. 
  32. Ohman J.L. Jr., Lowell F.C., Bloch K.J. Allergens of mammalian origin. III. Properties of a major feline allergen. J. Immunol. 1974 Dec. 113(6). 1668-77. PMID: 4214862.
  33. Hilger C., Kler S., Arumugam K., Revets D., Muller C.P., Charpentier C., Lehners C., Morisset M., Hentges F. Identification and isolation of a Fel d 1-like molecule as a major rabbit allergen. J. Allergy Clin. Immunol. 2014 Mar. 133(3). 759-66. doi: 10.1016/j.jaci.2013.04.034. 
  34. Uriarte S.A., Sastre J. Clinical relevance of molecular diagnosis in pet allergy. Allergy. 2016 Jul. 71(7). 1066-8. doi: 10.1111/all.12917. 
  35. Smith W., O’Neil S.E., Hales B.J., Chai T.L., Hazell L.A., Tanyaratsrisakul S., Piboonpocanum S., Thomas W.R. Two newly identified cat allergens: the von Ebner gland protein Fel d 7 and the latherin-like protein Fel d 8. Int. Arch. Allergy Immunol. 2011. 156(2). 159-70. doi: 10.1159/000322879. 
  36. Apostolovic D., Sánchez-Vidaurre S., Waden K., Curin M., Grundström J., Gafvelin G., Cirkovic Velickovic T., Grönlund H., Thomas W.R., Valenta R., Hamsten C., van Hage M. The cat lipocalin Fel d 7 and its cross-reactivity with the dog lipocalin Can f 1. Allergy. 2016 Oct. 71(10). 1490-5. doi: 10.1111/all.12955.
  37. Saarelainen S., Rytkonen-Nissinen M., Rouvinen J., Taivainen A., Auriola S., Kauppinen A., Kinnunen T., Virtanen T. Animalderived lipocalin allergens exhibit immunoglobulin E cross-reactivity. Clin. Exp. Allergy. 2008. 38. 374-381.
  38. Virtanen T., Zeiler T., Mäntyjärvi R. Important animal allergens are lipocalin proteins: why are they allergenic? Int. Arch. Allergy Immunol. 1999 Dec. 120(4). 247-58. doi: 10.1159/000024277. 
  39. Dávila I., Domínguez-Ortega J., Navarro-Pulido A., Alonso A., Antolín-Amerigo D., González-Mancebo E., Martín-García C., Núñez-Acevedo B., Prior N., Reche M., Rosado A., Ruiz-Hornillos J., Sánchez M.C., Torrecillas M. Consensus document on dog and cat allergy. Allergy. 2018 Jun. 73(6). 1206-1222. doi: 10.1111/all.13391. 
  40. Cabañas R., López-Serrano M.C., Carreira J., Ventas P., Polo F., Caballero M.T., Contreras J., Barranco P., Moreno-Ancillo A. Importance of albumin in cross-reactivity among cat, dog and horse allergens. J. Investig. Allergol. Clin. Immunol. 2000 Mar-Apr. 10(2). 71-7. PMID: 10879993.
  41. Sabbah A., Lauret M.G., Chène J., Boutet S., Drouet M. Le syndrome porc-chat ou l’allergie croisée entre viande de porc et épithélia de chat (2e partie) [The pork-cat syndrome or crossed allergy between pork meat and cat epithelia (2)]. Allerg. Immunol (Paris). 1994 May. 26(5). 173-4. 177-80. French. PMID: 7522011.
  42. Adédoyin J., Grönlund H., Oman H., Johansson S.G., van Hage M. Cat IgA, representative of new carbohydrate cross-reactive allergens. J. Allergy Clin. Immunol. 2007 Mar. 119(3). 640-5. doi: 10.1016/j.jaci.2006.11.637. 
  43. IUIS Allergen Nomenclature Sub Committee. Allergen nomenclature. Available at: http://www.allergen.org. 15.11.2020.
  44. Simpson A., Brough H.A., Haider S., Belgrave D., Murray C.S., Custovic A. Early-life inhalant allergen exposure, filaggrin genotype, and the development of sensitization from infancy to adolescence. J. Allergy Clin. Immunol. 2020 Mar. 145(3). 993-1001. doi: 10.1016/j.jaci.2019.08.041. 
  45. Lodge C.J., Allen K.J., Lowe A.J., Hill D.J., Hosking C.S., Abramson M.J., Dharmage S.C. Perinatal cat and dog exposure and the risk of asthma and allergy in the urban environment: a systematic review of longitudinal studies. Clin. Dev. Immunol. 2012. 2012. 176484. doi: 10.1155/2012/176484.
  46. Collin S.M., Granell R., Westgarth C., Murray J., Paul E., Sterne J.A., John Henderson A. Pet ownership is associated with increased risk of non-atopic asthma and reduced risk of atopy in childhood: findings from a UK birth cohort. Clin. Exp. Allergy. 2015 Jan. 45(1). 200-10. doi: 10.1111/cea.12380.
  47. Park Y.B., Mo E.K., Lee J.Y., Kim J.H., Kim C.H., Hyun I.G., Choi J.H. Association between pet ownership and the sensitization to pet allergens in adults with various allergic diseases. Allergy Asthma Immunol. Res. 2013 Sep. 5(5). 295-300. doi: 10.4168/aair.2013.5.5.295. 
  48. Pyrhönen K., Näyhä S., Läärä E. Dog and cat exposure and respective pet allergy in early childhood. Pediatr. Allergy Immunol. 2015 May. 26(3). 247-255. doi: 10.1111/pai.12369.
  49. Custovic A. To what extent is allergen exposure a risk factor for the development of allergic disease? Clin. Exp. Allergy. 2015 Jan. 45(1). 54-62. doi: 10.1111/cea.12450.
  50. Wahn U., Lau S., Bergmann R., Kulig M., Forster J., Bergmann K., Bauer C.P., Guggenmoos-Holzmann I. Indoor allergen exposure is a risk factor for sensitization during the first three years of life. J. Allergy Clin. Immunol. 1997 Jun. 99(6). Pt. 1. 763-9. doi: 10.1016/s0091-6749(97)80009-7.
  51. Ihuoma H., Belgrave D.C., Murray C.S., Foden P., Simpson A., Custovic A. Cat ownership, cat allergen exposure, and trajectories of sensitization and asthma throughout childhood. J. Allergy Clin. Immunol. 2018 Feb. 141(2). 820-822.e7. doi: 10.1016/j.jaci.2017.09.030. 
  52. Asarnoj A., Hamsten C., Wadén K., Lupinek C., Andersson N., Kull I., Curin M., Anto J., Bousquet J., Valenta R., Wickman M., van Hage M. Sensitization to cat and dog allergen molecules in childhood and prediction of symptoms of cat and dog allergy in adolescence: A BAMSE/MeDALL study. J. Allergy Clin. Immunol. 2016 Mar. 137(3). 813-21.e7. doi: 10.1016/j.jaci.2015.09.052. 
  53. Perfetti L., Hébert J., Lapalme Y., Ghezzo H., Gautrin D., Malo J.L. Changes in IgE-mediated allergy to ubiquitous inhalants after removal from or diminution of exposure to the agent causing occupational asthma. Clin. Exp. Allergy. 1998 Jan. 28(1). 66-73. doi: 10.1046/j.1365-2222.1998.00193.x. 
  54. Krzych-Fałta E., Furmańczyk K., Piekarska B., Raciborski F., Tomaszewska A., Walkiewicz A., Samel-Kowalik P., Borowicz J., Namysłowski A., Samoliński B.K. Extent of protective or allergy-inducing effects in cats and dogs. Ann. Agric. Environ. Med. 2018 Jun 20. 25(2). 268-273. doi: 10.26444/aaem/80596. 
  55. Hesselmar B., Hicke-Roberts A., Lundell A.C., Adlerberth I., Rudin A., Saalman R., Wennergren G., Wold A.E. Pet-keeping in early life reduces the risk of allergy in a dose-dependent fashion. PLoS One. 2018 Dec 19. 13(12). e0208472. doi: 10.1371/journal.pone.0208472.
  56. Ojwang V., Nwaru B.I., Takkinen H.M., Kaila M., Niemelä O., Haapala A.M., Ilonen J., Toppari J., Hyöty H., Veijola R., Knip M., Virtanen S.M. Early exposure to cats, dogs and farm animals and the risk of childhood asthma and allergy. Pediatr. Allergy Immunol. 2020 Apr.  31(3). 265-272. doi: 10.1111/pai.13186.
  57. Kansen H.M., Le T.M., Uiterwaal C., van Ewijk B.E., Balemans W., Gorissen D., de Vries E., van Velzen M.F., Slabbers G., Meijer Y., Knulst A.C., van der Ent C.K., van Erp F.C. Prevalence and Predictors of Uncontrolled Asthma in Children Referred for Asthma and Other Atopic Diseases. J. Asthma Allergy. 2020 Jan 30. 13. 67-75. doi: 10.2147/JAA.S231907.
  58. Dhami S., Kakourou A., Asamoah F., Agache I., Lau S., Jutel M., Muraro A., Roberts G., Akdis C.A., Bonini M., Cavkaytar O., Flood B., Gajdanowicz P., Izuhara K., Kalayci Ö., Mosges R., Palomares O., Pfaar O., Smolinska S., Sokolowska M., Asaria M., Netuveli G., Zaman H., Akhlaq A., Sheikh A. Allergen immunotherapy for allergic asthma: A systematic review and meta-analysis. Allergy. 2017 Dec. 72(12). 1825-1848. doi: 10.1111/all.13208. 
  59. Hales B.J., Chai L.Y., Hazell L., Elliot C.E., Stone S., O’Neil S.E., Smith W.A., Thomas W.R. IgE and IgG binding patterns and T-cell recognition of Fel d 1 and non-Fel d 1 cat allergens. J. Allergy Clin. Immunol. Pract. 2013 Nov-Dec. 1(6). 656-65.e1-5. doi: 10.1016/j.jaip.2013.08.008. 
  60. Alvaro-Lozano M., Akdis C.A., Akdis M. et al. EAACI Allergen Immunotherapy User’s Guide. Pediatr. Allergy Immunol. 2020. 31. Suppl 25. 1-101. doi: 10.1111/pai.13189.
  61. Dhami S., Agarwal A. Does evidence support the use of cat allergen immunotherapy? Curr. Opin. Allergy Clin. Immunol. 2018 Aug. 18(4). 350-355. doi: 10.1097/ACI.0000000000000457. 

Back to issue