Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

АКУШЕРИ ГІНЕКОЛОГИ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Child`s Health" Том 16, №3, 2021

Back to issue

Express method for determining the probability of developing congenital pneumonia in preterm infants with low body weight

Authors: Горячко А.Н., Сукало А.В.
Белорусский государственный медицинский университет, г. Минск, Беларусь

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у світі більше 2 мільйонів дітей віком до п’яти років щорічно вмирають від пневмонії, що становить майже 1 із 5 випадків смерті. Мета дослідження: розроблення математичної моделі для визначення ймовірності розвитку вродженої пневмонії у недоношених новонароджених із низькою масою тіла експрес-методом. Матеріали та методи. Проведено комплексне обстеження 171 новонародженого, які перебували в пологовому фізіологічному відділенні, відділенні анестезіології та реанімації (з палатами для новонароджених дітей) та педіатричному відділенні для недоношених новонароджених ДУ «РНПЦ «Мати і дитя». Результати. Проведено порівняльний аналіз понад 200 даних анамнезу життя, результатів попередніх вагітностей, ускладнень теперішньої вагітності у матерів, клінічних та лабораторних методів дослідження в новонароджених у перші три доби життя. У подальшому визначені найбільш значущі фактори, асоційовані з розвитком уродженої пневмонії в недоношених новонароджених із низькою масою тіла. Проведено математичний аналіз понад 380 млн зв’язків змінних. У результаті проведеного обстеження порівняно з групою порівняння і контрольною групою встановлені найбільш значущі фактори: з акушерсько-гінекологічного та соматичного анамнезу життя матері — вагітність (ОR = 13,46 (10,11–17,91); ОR = 32,72 (24,76–43,22)) і мимовільний викидень (ОR = 3,79 (2,69–5,35); ОR = 19,19 (14,57–25,26)); з ускладнень теперішньої вагітності — хронічна фетоплацентарна недостатність (ОR = 3,47 (2,48–4,87); ОR = 38,29 (28,78–50,91)), синдром затримки розвитку плода (ОR = 11,56 (8,70–15,35)) і загроза переривання вагітності (ОR = 2,73 (1,76–4,23); ОR = 3,96 (2,51–6,25)); за результатами клінічних проявів у немовляти в перші три доби життя — дихальної недостатності тяжкого ступеня (ОR = 6,90 (5,01–9,49)). На підставі отриманих даних розроблена математична модель із чутливістю, що дорівнює 76,4 %, специфічністю — 83,0 % і площею під ROC-кривою AUC = 0,840 ± 0,056 (0,76–0,91), р < 0,001. Висновки. За допомогою моделі розраховані порогові значення: для вагітності, що не розвивається, — 0,769, мимовільного викидня — 0,493, хронічної фетоплацентарної недостатності — 0,366, синдрому затримки розвитку плода — 0,334, загрози переривання вагітності — 0,283, дихальної недостатності III ступеня — 0,703, що при порогових значеннях ≥ 0,49 дозволяє виділити групу високого ризику щодо розвитку вродженої пневмонії серед недоношених новонароджених із низькою масою тіла.

Актуальность. По данным Всемирной организации здравоохранения, в мире более 2 миллионов детей в возрасте до пяти лет ежегодно умирают от пневмонии, что составляет почти 1 из 5 случаев смерти. Цель исследования: разработка математической модели для определения вероятности развития врожденной пневмонии у недоношенных новорожденных с низкой массой тела экспресс-методом. Материалы и методы. Проведено комплексное обследование 171 новорожденного, находившегося в родильном физиологическом отделении, отделении анестезиологии и реанимации (с палатами для новорожденных детей) и педиатрическом отделении для недоношенных новорожденных ГУ «РНПЦ «Мать и дитя». Результаты. Проведен сравнительный анализ более 200 данных анамнеза жизни, исходов предыдущих беременностей, осложнений настоящей беременности у матерей, клинических и лабораторных методов исследования у новорожденных в первые трое суток жизни. В последующем определены наиболее значимые факторы, ассоциированные с развитием врожденной пневмонии у недоношенных новорожденных с низкой массой тела. Проведен математический анализ более 380 млн связей переменных. В результате проведенного обследования в сопоставлении с группой сравнения и контрольной группой установлены наиболее значимые факторы: из акушерско-гинекологического и соматического анамнеза жизни матери — неразвивающаяся беременность (ОR = 13,46 (10,11–17,91); ОR = 32,72 (24,76–43,22)) и самопроизвольный выкидыш (ОR = 3,79 (2,69–5,35); ОR = 19,19 (14,57–25,26)); из осложнений настоящей беременности — хроническая фетоплацентарная недостаточность (ОR = 3,47 (2,48–4,87); ОR = 38,29 (28,78–50,91)), синдром задержки развития плода (ОR = 11,56 (8,70–15,35)) и угроза прерывания беременности (ОR = 2,73 (1,76–4,23); ОR = 3,96 (2,51–6,25)); по результатам клинических проявлений у младенца в первые трое суток жизни — дыхательная недостаточность тяжелой степени (ОR = 6,90 (5,01–9,49)). На основании полученных данных разработана математическая модель с чувствительностью, равной 76,4 %, специфичностью — 83,0 % и площадью под ROC-кривой AUC = 0,840 ± 0,056 (0,76–0,91), р < 0,001. Выводы. С помощью модели рассчитаны пороговые значения: для неразвивающейся беременности — 0,769, самопроизвольного выкидыша — 0,493, хронической фетоплацентарной недостаточности — 0,366, синдрома задержки развития плода — 0,334, угрозы прерывания беременности — 0,283, дыхательной недостаточности III степени — 0,703, что при пороговых значениях ≥ 0,49 позволяет выделить группу высокого риска по развитию врожденной пневмонии среди недоношенных новорожденных с низкой массой тела.

Background. According to the World Health Organization, more than 2 million children under the age of five die from pneumonia every year, accounting for almost 1 in 5 deaths. Therefore, the aim of the study was to develop a mathematical model for determining the probability of developing congenital pneumonia in premature infants with low body weight by the express method. Materials and methods. A comprehensive examination of 171 newborns who stayed at the maternity physiology department, the department of anesthesiology and resuscitation (with wards for newborns) and the pediatric department for premature newborns of the State Institution “Republican Scientific and Practical Center “Mother and Child” was conducted. Results. A comparative analysis was carried out of more than 200 life history data, outcomes of previous pregnancies, complications of present pregnancy and clinical and laboratory methods of research in newborns in the first three days of life. Subsequently, the most significant factors associated with the development of congenital pneumonia in premature infants with low body weight were determined. The mathematical analysis of more than 380 million connections of variables is carried out. As a result of the survey, compared with the comparison group and the control group, the most significant factors were established: from the obstetric-gynecological and somatic history of the mother’s life — non-developing pregnancy (odds ratio (OR) = 13.46 (10.11–17.91); OR = 32.72 (24.76–43.22)) and spontaneous miscarriage (OR = 3.79 (2.69–5.35); OR = 19.19 (14.57–25.26)); from the complications of a present pregnancy — chronic fetoplacental insufficiency (OR = 3.47 (2.48–4.87); OR = 38.29 (28.78–50.91)), intrauterine growth restriction syndrome (OR = 11.56 (8.70–15.35)) and the threatened miscarriage (OR = 2.73 (1.76–4.23); OR = 3.96 (2.51–6.25)); according to the results of clinical manifestations in infant in the first three days of life — severe respiratory failure (OR = 6.90 (5.01–9.49)). Based on the obtained data, a mathematical model was developed with a sensitivity of 76.4 %, specificity — 83.0 %, and the area under the ROC curve = 0.840 ± 0.056 (0.76–0.91), p < 0.001. Conclusions. Using the model, threshold values were calculated: for non-developing pregnancy — 0.769, spontaneous miscarriage — 0.493, chronic fetoplacental insufficiency — 0.366, intrauterine growth restriction syndrome — 0.334, threatened miscarriage — 0.283, respiratory failure degree III — 0.703, which at the threshold values ≥ 0.49 allows us to single out a high-risk group for the development of congenital pneumonia among premature infants with low body weight.


Keywords

експрес-метод; модель; фактори ризику; недоношені новонароджені; вроджена пневмонія

экспресс-метод; модель; факторы риска; недоношенные новорожденные; врожденная пневмония

express method; model; risk factors; premature infants; congenital pneumonia


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Pneumonia: the forgotten killer of children. Информационный бюллетень ВОЗ [Электронный ресурс]. Режим доступа: https://www.who.int/maternal_child_adoles-cent/documents/9280640489/en. Дата доступа: 27.01.2021.
2. Ланг Т.А., Сесик М. Как описать статистику в медицине. Аннотированное руководство для авторов, редакторов и рецензентов: Пер. с англ. под ред. В.П. Леонова. М.: Практическая медицина, 2011. 480 с. 
3. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ Statistica. М.: МедиаСфера, 2002. 312 с. 
4. Петри А., Сэбин К. Наглядная медицинская статистика: учеб. пособие. Пер. с англ. под ред. В.П. Леонова. 3-е изд., перераб. и доп. М.: ГЭОТАР-Медиа, 2015. 216 с. 
5. Bhutta Z.A. Interventions to address deaths from childhood pneumonia and diarrhoea equitably: what works and at what cost? The Lancet. 2013. № 9875. P. 1417-1429.
6. Косьянчук А.В. Инфекционный фактор у женщин с неразвивающейся беременностью и хроническим эндометритом: материалы X cъезда акушеров-гинекологов и неонатологов Республики Беларусь. Минск, 9–10 ноября 2017 г. Репродуктивное здоровье. Восточная Европа. 2017. № 5. С. 791-795. 
7. Gill C.J. Bottlenecks, barriers, and solutions: results from multicountry consultations focused on reduction of childhood pneumonia and diarrhoea deaths. The Lancet. 2013. № 9876. P. 1487-1498.
8. Можейко Л.Ф. Невынашивание беременности: учеб.-метод. пособие. Минск: БГМУ, 2013. 38 с. 
9. McGuire W. Infection in the preterm infant. BMJ. 2004. Vol. 2. P. 329-341.
10. Мудров В.А. Возможности модификации способов определения объема околоплодных вод. Журнал акушерства и женских болезней. 2016. № 34. С. 12-17. 
11. Малевич Ю.К., Шостак В.А. Фетоплацентарная недостаточность. Беларусь, 2007. 157 с. 
12. Савельева Г.М., Федорова М.В., Клименко П.А. и др. Плацентарная недостаточность. М.: Медицина, 1991. 272 с. 
13. Тютюнник В.Л. Хроническая плацентарная недостаточность при бактериальной и вирусной инфекции (патогенез, диагностика, профилактика, лечение): Автореф. дис… д-ра мед. наук. М., 2002. 46 с.
14. Антонов А.Г., Байбарина Е.Н., Балашов Е.Н., Зубков В.В., Иванов Д.О., Ионов О.В. [и др.]. Врожденная пневмония: клинические рекомендации. Под ред. Д.Д. Дегтярева. Неонатология. Новости, мнения, обучение. 2017. № 4 (18). С. 133-148. 
15. Володин Н.Н. Детские болезни. Т. 1. Неонатология. Под ред. Н.Н. Володина, Ю.Г. Мухиной, А.И. Чубаровой. М.: Династия, 2011. 512 с. 
16. Шабалов Н.П. Неонатология: Учеб. пособие. В 2 т. 3-е изд., испр. и доп. М.: МЕДпресс-информ, 2004. Т. I. 608 с. 
17. Сукало А.В., Бовбель И.Э. Справочник по поликлинической педиатрии. Национальная академия наук Беларуси. Минск: Бел. навука, 2015. 313 с. 
18. Рооз Р., Генцель-Боровичени О., Прокитте Г.М. Практические рекомендации: Пер. с нем. Медицинская литература, 2011. 592 с.
 

Back to issue