Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Сучасні академічні знання у практиці лікаря загальної практики - сімейного лікаря
день перший день другий

UkraineNeuroGlobal


UkraineCardioGlobal

Сучасні тренди діагностики і лікування в стоматології

Актуальні інфекційні захворювання день перший день другий

Травма та її наслідки

UkraineOncoGlobal

UkrainePediatricGlobal

Національна школа терапевтів України
день перший ЗАЛА СИНЯ
день перший ЗАЛА БОРДО
день другий ЗАЛА СИНЯ <
день другий ЗАЛА БОРДО

Жінка та війна: формули виживання

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Журнал "Здоров`я дитини" Том 16, №5, 2021

Повернутися до номеру

Ризики розвитку ожиріння, особливості харчової поведінки й біоімпедансометричних параметрів у підлітків

Автори: Кочерга З.Р., Недоступ І.С., Павликівська Б.М., Терешкун Н.М., Казімирчук І.В.
Івано-Франківський національний медичний університет, м. Івано-Франківськ, Україна

Рубрики: Педіатрія/Неонатологія

Розділи: Клінічні дослідження

Версія для друку


Резюме

Актуальність. Проблема ожиріння у підлітків набула своєї медико-соціальної актуальності, оскільки частота захворювання неухильно зростає. Мета дослідження: підвищення ефективності ранньої діагностики та профілактики ожиріння у підлітків. Матеріали та методи. Проводили порівняльну оцінку способу життя серед підлітків віком 15–17 років з ожирінням, надлишковою і фізіологічною масою тіла та визначали у них типи харчової поведінки за голландським опитувальником харчової поведінки DEBQ. Біоелектичні показники біоімпедансометричного аналізу вивчали на апараті «Tanita» (Японія). Визначення вірогідності відмінностей середніх величин здійснювали за t-критерієм Стьюдента. Результати. Виявили, що частота розбалансованості харчової піраміди, порушення рухового режиму, режимів сну і відпочинку, нервові перенапруження, шкідливі звички помітно зростали серед підлітків з ожирінням. Встановили, що при ожирінні мало місце переважання екстернального типу харчової поведінки (57,2 %); при надлишковій масі — обмежувального (60 %); при фізіологічній масі тіла — емоціогенного типу (40 %). Біоімпедансометрія показала, що вірогідними біоелектричними параметрам ожиріння були загальний жир (35,5 ± 4,5 % і 29 ± 2 % проти 17,5 ± 2,5 %), вісцеральний жир (17 ± 2 % і 12 ± 3 % проти 8,5 ± 1,5 %) та метаболічний вік (33 ± 8 років і 21,5 ± 1,5 року проти 16 ± 1 рік). Висновки. До факторів ризику розвитку ожиріння відносяться розбалансованість харчової піраміди, порушення рухового режиму, режимів сну і відпочинку, нервові перенапруження, шкідливі звички, обтяжена спадковість. Переважання екстернального типу харчової поведінки при ожирінні, обмежувального — при надлишковій масі та емоціогенного типу у підлітків з фізіологічною масою тіла необхідно враховувати, призначаючи персоніфіковану корекцію способу життя. Найбільш інформативними біоелектричними параметрами біоімпедансометрії були загальний жир, вісцеральний жир і метаболічний вік. Біоімпедансометрію як неінвазивно-предиктивний метод діагностики ожиріння можна рекомендувати для широкого впровадження в педіатричну практику.

Background. The problem of obesity in adolescents has gained its medical and social relevance since the incidence of the disease is steadily increasing. The purpose of the study is to improve the effectiveness of early diagnosis and prevention of obesity in adolescents. Materials and methods. To study the risk factors for obesity, a comparative assessment of lifestyle among adolescents aged 15–17 years with obesity, overweight and physiological body weight was conducted. In adolescents of the same age with comorbid obesity (basic group), overweight and physiological body weight (two comparison groups), the types of food behavior were determined using the Dutch eating behavior questionnaire (DEBQ). Bioelectrical indicators of bio-impedancemetric analysis were studied on a Tanita apparatus (Japan). The probability of differences in mean values was determined using Student’s t-test. Results. It was found that the frequency of imbalance of the food pyramid, movement disorders, sleep and rest, nervous tension, burdened heredity increased significantly among obese adolescents. Obesity was found to dominate by external type of eating behavior (57.2 %); at the excess weight — restrictive type (60 %); at physiological body weight — emotional type (40 %). Bio-impedancemetry showed that the reliable bioelectrical parameters of obesity were total fat (35.5 ± 4.5 % and 29 ± 2 % vs. 17.5 ± 2.5 %); visceral fat (17 ± 2 % and 12 ± 3 % vs. 8.5 ± 1.5 %); and metabolic age (33 ± 8 and 21.5 ± 1.5 years versus 16 ± 1 years). Conclusions. Risk factors for obesity include the imbalance of the food pyramid, movement disorders, sleep and rest, nervous tension, bad habits, burdened here­dity. The predominance of external type of eating behavior in obesity, restrictive — in overweight and emotional type in adolescents with physiological body weight should be taken into account when prescribing personalized lifestyle adjustments. The most informative bioelectrical parameters of bio-impedancemetry were total fat, visceral fat, and metabolic age. Bio-impedancemetry as a non-invasive predictive method of diagnosing obesity can be re­commended for widespread implementation in pediatric practice.


Ключові слова

ожиріння; підлітки; типи харчової поведінки; біоімпедансометрія; метаболічний вік

obesity; adolescents; types of eating behaviour; bio-impedancemetry; metabolic age


Для ознайомлення з повним змістом статті необхідно оформити передплату на журнал.


Список літератури

1. Абатуров О.Є., Нікуліна А.О. Порушення харчової поведінки при різних фенотипах ожиріння у дітей. Здоров’я дитини. 2020. 5(15). 316-320. Doi: 10.22141/2224-0551.15.5.2020.208476.
2. Ожирение и избыточный вес. [Интернет]. World Health Organization. 2020 [цитируется 2 апреля 2020]. Режим доступа: https://www.who.int/ru/news-room/fact-sheets/detail/obesity-and-overweight. 
3. Wijnhoven T.M. et al. WHO European Childhood Obesity Surveillance Initiative: body mass index and level of overweight among 6-9-year-old children from school year 2007/2008 to school year 2009–2010. BMC Public Health. 2014, Aug 7. 14. 806. Doi: 10.1186/1471-2458-14-806.
4. Якубовська І.А. Особливості порушення харчової поведінки та шляхи її нормалізації у хворих на хронічні захворювання біліарної системи на тлі ожиріння. Здобутки клін. і експерим. медицини. 2017. 3. 175-180. Doi: 10.11603/1811-2471.2017.v1.i3.8178.
5. Абсалямова Л.М. Розлади та порушення харчової поведінки особистості. Проблеми сучасної психології. 2014. 25. 19-33. Режим доступу: http://doi.org/10.3226/2227-6246.2014-25.%p.
6. Lydecker J.A., Grilo C.M. Children of parents with BED have more eating behavior disturbance than children of parents with obesity or healthy weight. Int. J. Eat. Disord. 2017. 50(6). 648-656. Doi: 10.1002/eat.22648.
7. Кривопустов М.С. Морбідне ожиріння як медико-соціальна проблема та шляхи її вирішення. Вісник проблем біології та медицини. 2018. 11(142). 34-39. Doi: 10.29254/2077-4214-2018-1-1-142-34-39.
8. Заболотна І.Е., Ященко Л.В. Ожиріння та надмірна маса тіла в дітей, критерії діагностики та статистика поширеності. Клін. та профілакт. медицина. 2019. 2(8). 36-46. Doi.org/10.31612/2616-4868.2(8).2019.04.
9. Lan Cheng, Qin Li, Antje Hebestreit et al. The associations of specific school- and individual-level characteristics with obesity among primary school children in Beijibng, China. Public Health Nutrition. 2020, July. 23. 10. 1838-1845. Doi: http:// doi.org/10.1017/S1368980019004592.
10. Styne D.M., Arslanian S.A., Connor E.L. et al. Pediatrics Obesity — Assesment, Treatment, and Prevention: An Endocrine Society Clinical Practice Guideline. J. Clin Endocrinol Metab. 2017. 102(3). 709-757. Doi: 10.1210/jc.2016-2573.
11. Гирш Я.В., Герасимчик О.А. Роль и место биоимпедансометрического анализа в оценке состава тела детей и подростков с различной массой тела. Бюллетень сибирской медицины. 2018. 17(2). 121-132. Режим доступа: http://usma.ru>2019/10>.
12. Гайворонский И.В., Ничипорук Г.И., Гайворонский И.Н., Ничипорук Н.Г. Биоимпедансометрия как метод оценки компонентного состава тела человека (обзор литературы). Вестник СПбГУ. Медицина. 2017. 4(12). 382-384. Doi: https://doi.org/10. 21638/11701/ spbu11.2017.406.
13. Ward L.C. Segmental bioelectrical impedance analysis: an update. Curr. Opin. Clin. Nutr. Metab. Care. 2012. 5(15). 424-429. Available from: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov>... 
14. Van Strien T., Frijters J.E., Bergers G. et al. The Dutch Eating Behavior Questionnaire (DEBQ) for assessment of restrained emotional, and external eating behavior. Int. J. Eat. Disord. 1986. 5. 295-316. Doi: 10.1002/1098-108x(198602)5. 
15. Анищенко А.П., Архангельская А.Н., Рогозная Е.В., Игнатов Н.Г., Гуревич К.Г. Сопоставимость антропометрических измерений и результатов биоимпедансного анализа. Вестник новых мед. технологий. 2016. 1(23). 138-141. Doi: 10.12737/18499.
16. Khalil S., Mohktar М., Idrahim F. The theory and fundamentals of bioimpedance analysis in clinical status monitoring and diagnosis of disease. Sensors (Basel). 2014. 6(14). 10895-10928. Available from: https://medicine-jornal.spbu.ru>... 

Повернутися до номеру