Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Child`s Health" Том 16, №8, 2021

Back to issue

Vitamin D levels in children with celiac disease

Authors: Сорокман Т.В., Попелюк Н.О., Колєснік Д.І., Сокольник І.С.
Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Істотне розширення розуміння ролі вітаміну D в організмі, більш ефективне виявлення целіакії та необхідність моніторингу стану здоров’я дітей на фоні тривалого дотримання безглютенової дієти послужили передумовами до виконання нашого дослідження. Мета дослідження — проаналізувати рівень вітаміну D у дітей, хворих на целіакію. Матеріали та методи. Проаналізовано результати обстеження 29 дітей віком від 6 місяців до 18 років із верифікованим діагнозом «целіакія». Рівні вітаміну D у сироватці крові вимірювали за допомогою електрохемілюмінесцентного методу (Roche Diagnostics GmBH, Мангейм, Німеччина). Результати забезпеченості вітаміном D пацієнтів із целіакією порівнювалися з показниками контрольної групи, яку становили 30 здорових дітей віком від 1 до 18 років. Математична обробка матеріалу включала стандартний алгоритм статистичних досліджень із використанням пакета програм Microsoft Excel 2016, Attestat. Результати. Серед включених у дослідження пацієнтів типова целіакія була встановлена у 24 (82,7 %) випадках, що у 4,8 раза частіше, ніж атипова — у 5 (17,4 %) дітей. У клінічній картині переважали гастроінтестинальні симптоми. Маніфестація захворювання у більшості хворих відзначалася на першому році життя — у 17 (58,6 %) випадках, у 7 (24,1 %) пацієнтів — у віці від 1 до 3 років і лише у 5 (17,4 %) дітей — після 3 років життя. Середній показник вітаміну D у дітей, хворих на целіакію, був вірогідно нижчий щодо показника у здорових дітей і становив 24,4 ± 1,2; 21,2 [16,45–35,21] нг/мл. Число дітей із нормальним умістом вітаміну D найбільше серед пацієнтів раннього віку, тоді як частота дефіциту вітаміну D — найменша. Медіана вітаміну D у сироватці крові пацієнтів, які суворо дотримуються безглютенової дієти, у 1,4 раза вища (p < 0,05), ніж у гострому періоді, але у 1,3 раза нижча (p < 0,05), ніж у контрольній групі. Дотримання безглютенової дієти призводить до підвищення рівня вітаміну D, але не дозволяє досягти рівня здорових дітей. Висновки. У дітей, хворих на целіакію, реєструється недостатність вітаміну D. Усі пацієнти з целіакією, незалежно від стадії захворювання та прихильності до безглютенової дієти, потребують проведення моніторингу забезпеченості вітаміном D.

Background. A significant increase in understan­ding of the role of vitamin D in the body, more effective detection of celiac disease, and the need to monitor the health of children against the background of long-term adherence to a gluten-free diet were prerequisites for our study. The study was aimed to analyze the level of vitamin D in children with celiac disease. Materials and methods. The results of the examination of 29 children aged from 6 months to 18 years with a verified diagnosis of celiac disease were analyzed. Serum vitamin D levels were measured by the electrochemiluminescent method (Roche Diagnostics GmBH, Mannheim, Germany). The results of vitamin D supplementation in patients with celiac di­sease were compared with the control group of 30 healthy children aged from 1 to 18. Mathe­matical processing of the material included a standard algorithm for statistical research using Microsoft Excel 2016, Attestat. Results. Among the patients included in the study, typical celiac di­sease was found in 24 (82.7 %) cases, which is 4.8 times more common than atypical — in 5 (17.4 %) children. The gastrointestinal symptoms dominated in a clinical picture. Manifestation of the disease in most patients was observed in the first year of life — in 17 (58.6 %) cases, in 7 (24.1 %) patients aged from 1 to 3 years, and only in 5 (17.4 %) children older than 3 years. The average rate of vitamin D in children with celiac disease was probably lower than in healthy children and accounted for 24.4 ± 1.2; 21.2 [16.45–35.21] ng/ml. The number of children with normal vitamin D content is the highest among young patients, while the frequency of vitamin D deficiency is the lowest. The median serum vitamin D in patients on a gluten-free diet was 1.4 times higher (p < 0.05) than in the acute period, but 1.3 times lower (p < 0.05) than in the control group. Adherence to a gluten-free diet leads to increased levels of vitamin D but does not allow reaching the level in healthy children. Conclusions. Vitamin D deficiency is registered in children with celiac disease. All patients with celiac disease, regardless of the stage of the di­sease and adherence to a gluten-free diet, need to be monitored for vitamin D levels.


Keywords

діти; целіакія; вітамін D

children; celiac disease; vitamin D


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Лашкова Ю.С. Профилактика и лечение дефицита витамина D: современный взгляд на проблему. Педиатрическая фармакология. 2015. 12(1). 46-51.
2. Yu X.B., Uhde M., Green P.H., Alaedini A. Autoantibodies in the extraintestinal manifestations of celiac disease. Nutrients. 2018. 10(8). 1123. doi: 10.3390/nu10081123.
3. Tye-Din J.A., Galipeau H.J., Agardh D. Celiac disease: a review of current concepts in pathogenesis, prevention, and novel therapies. Front. Pediatr. 2018. 6. 350. doi: 10.3389/fped.2018.00350.
4. Schumann M., Siegmund B., Schulzke J.D., Fromm M. Celiac disease: role of the epithelial barrier. Cell. Mol. Gastroenterol. Hepatol. 2017. 3(2). 150-162. doi: 10.1016/j.jcmgh.2016.12.006.
5. Miraglia Del Giudice M., Indolfi C., Strisciuglio C. Vitamin D: Immunomodulatory Aspects. J. Clin. Gastroenterol. 2018. 52(1). S86-S88. doi: 10.1097/MCG.0000000000001112.
6. Holick M.F. The death D-fying vitamin. Mayo Clin. Proc. 2018. 93(6). 679-681. doi: 10.1016/j.mayocp.2018.04.014.
7. Husby S., Koletzko S., Korponay-Szabo I., Kurppa K., Mearin M.L., Ribes-Koninckx C. [et al.]. European Society Paediatric Gastroenterology, Hepatology and Nutrition Guidelines for Diagnosing Coeliac Disease 2020. J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. 2019. 10. doi: 10.1097/MPG.0000000000002497.
8. Werkstetter K.J., Korponay-Szabó I.R., Popp A., Villanacci V., Salemme M., Heilig G., Lillevang S.T. [et al.]. Accuracy in Diagnosis of Celiac Disease Without Biopsies in Clinical Practice. Gastroenterology. 2017 Oct. 153(4). 924-935. doi: 10.1053/j.gastro.2017.06.002.
9. Popp A., Kivelä L., Fuchs V., Kurppa K. Diagnosing Celiac Disease: Towards Wide-Scale Screening and Serology-Based Criteria? Gastroenterol. Res. Pract. 2019. 2019. 2916024. doi: 10.1155/2019/2916024.
10. Marsh M.N., Johnson M.W., Rostami K. Rebutting Oberhuber — Again. Gastroenterol. Hepatol. Bed Bench. 2015. 8. 303-305. PMID: 26468353.
11. Бавыкина И.А., Звягин А.А., Гусев К.Ю. [и др.]. Обеспеченность нутриентами детей, длительно соблюдающих безглютеновую диету. Прикладные информационные аспекты медицины. 2017. 20(3). 33-39.
12. Duerksen D., Pinto-Sanchez M.I., Anca A. [et al.]. Management of bone health in patients with celiac disease: Practical guide for clinicians. Can. Fam. Physician. 2018. 64(6). 433-438.
13. Gatti S., Lionetti E., Balanzoni L. [et al.]. Increased Prevalence of Celiac Disease in School-age Children in Italy. Clinical Gastroenterology and Hepatology. 2020. 18(3). 596-603. https://doi.org/10.1016/j.cgh.2019.06.013.
14. Kotze L.M., Skare T., Vinholi A., Jurkonis L., Nisihara R. Impact of a gluten-free diet on bone mineral density in celiac patients. Rev. Esp. Enferm. Dig. 2016 Feb. 108(2). 84-8. doi: 10.17235/reed.2015.3953/2015.
15. Cashman K.D., van den Heuvel E.G., Schoemaker R.J. [et al.]. 25-Hydroxyvitamin D as a Biomarker of Vitamin D Status and Its Modeling to Inform Strategies for Prevention of Vitamin D Deficiency within the Population. Adv. Nutr. 2017. 8(6). 947-957. doi: 10.3945/an.117.015578.
16. Galior K., Grebe S.R., Singh Galior K. Development of vitamin D toxicity from overcorrection of vitamin D deficiency: a review of case reports. Nutrients.2018. 10(8). e953. DOI: 10.3390/nu10080953.
17. Lionetti E., Antonucci N., Marinelli M. [et al.]. Nutritional Status, Dietary Intake, and Adherence to the Mediterranean Diet of Children with Celiac Disease on a Gluten-Free Diet: A Case-Control Prospective Study. Nutrients. 2020. 12(1). 143. doi: 10.3390/nu12010143.
18. Zhu J., Mulder C.J.J., Dieleman L.A. Celiac Disease: Against the Grain in Gastroenterology. J. Can. Assoc. Gastroenterol. 2019. 2(4). 161-169. https://doi.org/10.1093/jcag/gwy042.

Back to issue