Журнал "Гастроэнтерология" Том 56, №2, 2022
Вернуться к номеру
Морфологічні та морфометричні показники стану слизової оболонки товстого кишечника при хворобі Крона
Авторы: Гайдар Ю.А., Милостива Д.Ф., Стойкевич М.В., Петішко О.П., Тарасова Т.С.
ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро, Україна
Рубрики: Гастроэнтерология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Мета: надати повну морфологічну та морфометричну характеристику змін слизової оболонки товстого кишечника при хворобі Крона.
Матеріали та методи. Матеріалом для дослідження були колонобіоптати, які отримували від пацієнтів з хворобою Крона (n = 38), що спостерігались в ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України» (м. Дніпро) у 2016–2021 рр. Клінічну активність оцінювали з використанням індексу активності хвороби Крона. З використанням гістологічних методів досліджували загальну морфологічну структуру слизової оболонки товстої кишки, визначали характер, глибину і тяжкість патологічних змін слизової оболонки товстої кишки. Для з’ясування морфологічних змін відмічали: цілісність епітелію, стан архітектоніки крипт, наявність ерозій, виразок, крипт-абсцесів, атрофії, фіброзу, набряку. Морфометричні дослідження включали (мкм): вимірювання висоти поверхневого епітелію, висоти епітелію крипт, ширини крипт, глибини крипт, товщини слизової оболонки, кількості келихоподібних клітин епітелію крипт на 100 клітин, кількості нейтрофілів, еозинофілів, макрофагів, лімфоцитів, фібробластів, плазмоцитів інфільтрату на 1 мм2 строми.
Результати. При оцінюванні морфологічних змін слизової оболонки товстого кишечника в усіх колонобіоптатах відмічалась наявність виразок. При гістологічному аналізі колонобіоптатів така морфологічна ознака, як гранульоми, які раніше вважалися обов’язковим показником хвороби Крона, не зустрічались. Власна пластинка слизової оболонки та підслизовий шар були характерно потовщені за рахунок інфільтрації. Зміни власної пластинки між криптами характеризувались потовщеним шаром, наявністю нейтрофілів та еозинофілів, що розташовувались між фібробластами. На одиницю площі збільшувалась щільність клітинного інфільтрату за рахунок лімфоцитів, нейтрофілів, еозинофілів, плазмоцитів, фібробластів та макрофагів. Був виявлений кореляційний зв’язок між шириною крипт і незміненою архітектонікою крипт (r = 0,35; р < 0,05) та відсутністю крипт-абсцесів (r = 0,33; р < 0,05).
Висновок. Морфометричні показники колонобіоптатів пацієнтів з ХК надають можливість підтвердити наявність прогностичних морфологічних критеріїв розвитку ускладнень.