Журнал "Гастроэнтерология" Том 56, №2, 2022
Вернуться к номеру
Мононенасичені жирні кислоти гомогенату печінки щурів за умов тетрахлорметан-індукованого ураження та після корекції
Авторы: Карачинова В.А., Галінський О.О., Кленіна І.А., Грабовська О.І.
ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро, Україна
Рубрики: Гастроэнтерология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Мета: оцінити біохімічні зміни вмісту мононенасичених жирних кислот (МНЖК) у печінці щурів з тетрахлорметан-індукованим (CCl4) ураженням печінки та після його корекції.
Матеріали та методи. Дослідження проведено на 24 лабораторних щурах масою 180–230 г лінії Wistar, згідно із загальними етичними принципами експериментів на тваринах. Хронічне CCl4-індуковане ураження печінки відтворювали шляхом двохфазного підшкірного введення олійного розчину: три доби (50% олійний розчин, 4 мл/кг) та в подальшому 2 рази на тиждень (10% олійний розчин, 4 мл/кг) ще протягом 6 тижнів. І група — тварини без корекції (30 діб стандартного раціону віварію), ІІ група — корекція 30 днів (300 мг/кг/добу в їжу Ліверія IC (метадоксин)). Визначення МНЖК у гомогенаті печінки щурів проводили на газовому хроматографі «Хроматек-Кристал» 5000. Для опису даних застосовували медіану (Me), нижній (25%) та верхній (75%) квартилі.
Результати. Встановлено вірогідне підвищення медіани сумарного вмісту МНЖК у гомогенаті печінки І групи щурів у 118 разів, до 0,823, нижній та верхній квартилі становили 0,230; 1,410 мкг/мкл (р < 0,001), у ІІ групі — в 34 рази, до 0,235 (0,170; 0,500) мкг/мкл (р < 0,001)), порівняно з контролем, де медіана сумарного вмісту МНЖК становила 0,007 (0,007; 0,013) мкг/мкл. У гомогенаті печінки тварин І групи визначено вірогідне зростання медіани вмісту cis-10-пентадеценової, cis-10-гептадеценової, cis-9-октадеценової та cis-11-ейкозенової кислот у 5 (р < 0,001), 6,5 (р < 0,001), 62 (р < 0,001) та 48 разів (р < 0,001) відповідно порівняно з контролем. Також виявлені підвищені медіанні значення концентрації cis-9-тетрадеценової та trans-9-октадеценової кислот, які не визначалися у контрольній групі. У ІІ групі медіана вмісту cis-10-пентадеценової, cis-10-гептадеценової, cis-9-октадеценової та cis-11-ейкозенової кислот вірогідно збільшувалася в гомогенаті печінки у 8 (р < 0,001), 22 (р < 0,001), 32 (р < 0,001) та 149 (р = 0,0011) разів відповідно порівняно з контрольною групою. Вміст МНЖК підвищувався переважно завдяки підвищеним концентраціям cis-10-пентадеценової, cis-10-гептадеценової, trans- і cis-9-октадеценової та cis-11-ейкозенової кислот. Під впливом метадоксину їх вміст знижувався.
Висновок. Спектр фракції МНЖК гомогенату печінки може слугувати додатковим діагностичним маркером для верифікації дифузних змін печінки при гепатотоксичних пошкодженнях.