Журнал "Гастроэнтерология" Том 56, №2, 2022
Вернуться к номеру
Рівень гастрину та холецистокініну у сироватці крові хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу та спондилоартрит хребта
Авторы: Сірчак Є.С., Цьока С.А., Сірчак С.С., Коваль В.Ю.
ДВНЗ «Ужгородський національний університет», м. Ужгород, Україна
Рубрики: Гастроэнтерология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Мета: вивчити особливості зміни рівня гастрину (ГН) та холецистокініну (ХЦК) у сироватці крові хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ) та спондилоартрит хребта (САХ).
Матеріали та методи. Обстежено 36 хворих з ГЕРХ та САХ. Усім обстеженим хворим проведено загальноклінічні методи дослідження. Для підтвердження діагнозу ГЕРХ в обстежуваних хворих з САХ виконано фіброезофагогастродуоденоскопію (ФЕГДС), а також проведено добовий рН-моніторинг (за методикою проф. В.Н. Чернобрового). У сироватці крові за допомогою імуноферментного аналізу в обстежених хворих визначено рівень ГН (ELISA Gastrin-EIA test kit Cat. No CS001 30) та ХЦК (тест-система «Peninsula Laboratories», США).
Результати. Аналіз рівня ГН та ХЦК у сироватці крові у хворих на ГЕРХ та САХ вказує на їх зміни порівняно з показниками контрольної групи. При цьому встановлено різні рівні гастроінтестинальних гормонів (ГІГ) в обстежених пацієнтів, а саме виявлено зниження рівня ГН у 22 (61,1 %) хворих (до (43,8 ± 1,5) пг/мл при нормі (77,5 ± 2,1) пг/мл у контрольній групі, р < 0,05) і ХЦК — у 14 (38,9 %) (до (0,48 ± 0,07) нг/мл при нормі (0,92 ± 0,14) нг/мл у контрольній групі, р < 0,01) у сироватці крові. У частки хворих на ГЕРХ та САХ встановлено збільшення показника ГН (до (170,4 ± 4,6) пг/мл, р < 0,01) та ХЦК (до (1,23 ± 0,08) нг/мл, р < 0,05) у сироватці крові. Виявлено залежність між показниками ГІГ та видом рефлюксу у даних пацієнтів, а саме сильний кореляційний зв’язок між зниженням рівня ГН та ХЦК у хворих на ГЕРХ та САХ із переважанням кислих рефлюксів (r = 0,94; р < 0,01, та r = 0,86; р < 0,01 відповідно) та середньої сили інтенсивності залежність між показником ГН в обстежених хворих із переважанням лужних рефлюксів (r = 0,66; р < 0,05), а також зворотній зв’язок між рівнем ХЦК та переважанням лужних рефлюксів при ГЕРХ та САХ (r = –0,74; р < 0,05). Отже, у хворих на ГЕРХ та САХ встановлено різноспрямовані зміни ГІГ, що впливають на секреторну та моторно-евакуаторну функції нижньої частини сфінктерного апарата стравоходу та шлунка.
Висновки. У хворих на ГЕРХ та САХ при кислих рефлюксах встановлено зниження рівня гастрину та холецистокініну у сироватці крові, тоді як при лужних рефлюксах виявлено, навпаки, підвищення концентрації гастрину та холецистокініну.